Ухвала суду № 52189787, 23.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2015 рокусправа № 804/6596/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Олефіренко Н.А.

суддів: Шальєвої В.А. Білак С.В.

за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ПРМЗ"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2015р. у справі № 804/6596/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ПРМЗ"

до Верхньодніпровської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Верхньодніпровської об`єднаної державної податкової інспекції (П`ятихатське відділення) Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім ПРМЗ звернулось до суду з адміністративним позовом до Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції (Пятихатське відділення) Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Пятихатського відділення Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми Ш № 000893428 від 30.12.2014 року про нарахування штрафних санкцій у розмірі 10 % в сумі 4 758грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що в акті перевірки зазначено, в порушення вимог Податкового кодексу України позивачем протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, вказане рішення вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки несвоєчасна сплата грошових зобовязань сталася внаслідок несвоєчасної підготовки та передачі відповідачем до відділення казначейства висновку про повернення надміру сплачених грошових зобовязань згідно заяв позивача № 61 від 23.06.2014 року, № 62 від 24.06.2014 року, № 63 від 25.06.2014 року, № 674 від 26.06.2014 року, № 14/10 від 14.10.2014 року про перерахунок надміру сплаченого податкового зобовязання.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача. Зазначив, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм процесуального та матеріального права, і підстави для його скасування відсутні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідачем проведено камеральну перевірку щодо несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, результати якої оформлено актом перевірки від 16.12.2014 року № 13/04-28-15-01/32896903. Перевіркою встановлено, що на порушення п. 57.1 ст. 57 ПК України, позивачем протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.12.2014 № 000893428, яким позивачу нараховано штраф в розмірі 10% за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в розмірі 4758 грн.

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, у звязку з наявністю у позивача надлишку сплачених грошових коштів з авансових внесків з податку на прибуток за 2013 рік позивач звертався до відповідача із заявами про перерахування грошових коштів в рахунок сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість.

На підтвердження вказаної обставини надано заяви: № 61 від 23.06.2014 року з проханням перерахувати 9 000 грн., заява отримана податковим органом 23.06.2014 року, № 62 від 24.06.2014 року з проханням перерахувати 9 000 грн., заява отримана податковим органом 24.06.2014 року, № 63 від 25.06.2014 року з проханням перерахувати 9 000 грн., заява отримана податковим органом 26.06.2014 року, № 64 від 26.06.2014 року з проханням перерахувати 9 000 грн., заява отримана податковим органом 26.06.2014 року.

Крім того, судом першої інстанції в судовому засіданні встановлено та сторонами по справі не заперечується той факт, що позивачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року (реєстраційний номер № НОМЕР_1 від 21.07.2014 року), в якій самостійно задекларовано суму грошових зобовязань з вказаного податку в розмірі 8 655,00 грн. з граничним строком сплати 31.07.2014 року, також було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року (реєстраційний номер № НОМЕР_2 від 20.10.2014 року), в якій самостійно задекларовано суму грошового зобовязання з вказаного податку в розмірі 146 872,00 грн. з граничним строком сплати 31.10.2014 року.

Позивачем податкові зобовязання за червень 2014 року в розмірі 8 655,00 грн. з граничним строком сплати 30.07.2014 року були сплачені внаслідок наявної переплати в розмірі 324,47 грн. та фактично сплачені 31.07.2014 року за рахунок повернення надміру сплачених грошових зобовязань з податку на прибуток в рахунок сплати податку на додану вартість (заява позивача від 26.06.2014 року № 64, платіжне доручення № 232 від 31.07.2014 року); податкові зобовязання за вересень 2014 року в розмірі 146 872 грн. з граничним строком сплати 30.10.2014 року сплачені внаслідок наявної переплати в розмірі 750,47 грн. та фактично сплачені 30.10.2014 року згідно платіжного доручення № 987 на суму 66 872 грн. та 31.10.2014 року згідно платіжного доручення на суму 40 000 грн. внаслідок повернення надміру сплачених грошових зобовязань з помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника).

Отже на підставі вищезазначеного встановлено, що сплата грошових зобовязань з податку на додану вартість за червень та вересень 2014 року в загальному розмірі 47580 грн. здійснена після спливу граничного строку погашення вказаних зобовязань у відповідному періоді.

Пунктом 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобовязань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового Кодексу визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених Кодексом, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Виходячи з конструкції вказаної правової норми, остання поширюється на будь-які випадки несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення рішення № 000893428 від 30.12.2014 року відповідачем прийнято правомірно, оскільки позивачем несвоєчасно сплачені самостійно визначені грошові зобов'язання.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ПРМЗ" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2015р. у справі № 804/6596/15 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 24.09.2015 року.

Головуючий:Н.А. Олефіренко

Суддя:В.А. Шальєва

Суддя:С.В. Білак