Ухвала суду № 52189634, 08.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА№22-ц/796/13019/15 Головуючий у1-й інстанції - Шумейко О.І.

Доповідач - Панченко М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Панченка М.М.

суддів - Вербової І.М., Кирилюк Г.М.

при секретарі - Мікітчак А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «А.Е.Т. Джоін Ап!» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 28 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Дочірнього підприємства «А.Е.Т. Джоін Ап!», Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична фірма «РТК», фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення збитків та компенсації за неякісно надані туристичні послуги, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року позивачі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, звернулися з позовом до Дочірнього підприємства «А.Е.Т. ДжоінАп!», Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична фірма «РТК», фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, в якому просили стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_3 14 235 грн. як компенсацію за ненадані туристичні послуги та 611 грн. 91 коп. у відшкодування збитків за телефонні переговори. Крім того, просили стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_4 1 023 грн. 14 коп., оскільки останній також зазнав збитків, здійснюючи необхідні міжнародні дзвінки.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що у липні 2014 року між сторонами був укладений договір на туристичне обслуговування, за умовами якого відповідач Дочірнє підприємство «А.Е.Т. Джоін Ап!» зобов'язався надати послуги з організації туристичної подорожі для позивачів до м. Калелья, Іспанія, терміном з 11 по 25 серпня 2014 року. Позивачами було замовлено та оплачено номер в готелі «Mont-Rosa Hotel 3*». 11 серпня 2014 року в аеропорту м. Барселона позивачі дізналися, що змінилася приймаюча компанія, представники якої повідомили туристів, що їх туроператором не було заброньовано номер в готелі «Mont-Rosa Hotel 3», у зв'язку з чим позивачі були зобов'язані поселитися в єдиний запропонований варіант - до готелю «Jaime I 3*» в м. Салоу, Іспанія. Представник ФОП ОСОБА_5, який є турсубагентом по договору, - ОСОБА_7 у телефонному режимі допомогу позивачам надати не змогла, порадивши їм вимагати заселення до готелю, де були оплачені номери. Враховуючи, що приймаюча сторона відмовилася від сприяння туристам у вирішенні конфлікту, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були змушені поселитися до запропонованого їм, як альтернативний варіант, готелю, який за своїми характеристиками значно відрізнявся та поступався готелю, що був обраний і замовлений позивачами при укладенні договору.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 28 серпня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства «А.Е.Т. Джоін Ап!» на користь ОСОБА_3 7 169 грн. 52 коп., як різницю між замовленими і фактично наданими туристичними послугами, та 533 грн. 29 коп. у відшкодування збитків за телефонні переговори. Також стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_4 87 грн. 10 коп. як компенсацію за телефонні дзвінки, пов'язані з намаганням врегулювати конфлікт. В решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В поданій апеляційній скарзі ДП «А.Е.Т. ДжоінАп!» просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Скаржник послався на те, що туроператором було вжито усіх необхідних заходів для вирішення питання щодо поселення позивачів до іншого готелю, оскільки бронювання номеру в обраному останніми готелі було анульовано в день прильоту туристів за ініціативи приймаючої сторони та без вини ДП «А.Е.Т. Джоін Ап!», яке у зв'язку із вказаними обставинами було позбавлене можливості завчасно попередити позивачів про ситуацію, яка склалася. Крім того, скаржник зазначав, що дії туристів, які не відмовилися від запропонованого альтернативного готелю, а заселилися у відповідний номер, свідчать про прийняття ними наданих туристичних послуг. Також відповідач заперечує щодо розміру стягнутих судом першої інстанції компенсацій, у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи належних доказів на підтвердження суми понесених позивачами збитків.

Заслухавши доповідь судді Панченка М.М., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 15 липня 2014 року між ОСОБА_3 та туроператором ДП «А.Е.Т. Джоін ап!», від імені та в інтересах якого на підставі агентського договору діяло ТОВ «Туристична фірма «РТК», від імені якого, в свою чергу, на підставі субагентського договору діяв ФОП ОСОБА_5, укладено договір на туристичне обслуговування № К211/140715-З(далі по тексту - Договір).

За умовами Договору відповідач ДП «А.Е.Т. Джоін ап!» відповідно до заявки, поданої замовником турагенту ТОВ «Туристична фірма «РТК» через турсубагента ФОП ОСОБА_5, зобов'язався за плату забезпечити належне надання замовнику туристичних послуг.

Згідно п. 6.1.1 Договору вартість туристичних послуг складала 28470 грн. Вказана сума, що не заперечується сторонами, була повністю сплачена замовником послуг.

06 серпня 2014 року позивачами видано ваучери на заселення до готелю «Mont-Rosa Hotel 3*». Замовлення номерів у вказаному готелі було підтверджено 16 липня 2014 року компанією «Serhs Tourism». При цьому, у підтвердженні бронювання вказано, що замовлення може бути анульовано до 09 серпня 2014 року.

Разом з тим, вказане замовлення 11 серпня 2014 року було скасовано, у зв'язку з наявністю іншого замовлення, про що відповідач ДП «А.Е.Т. Джоін Ап!» був повідомлений листом, надісланим по електронній пошті представником компанії «Serhs Tourism» о 09 годині за місцевим часом.

Таким чином, вже по прильоту до аеропорту м. Барселона, Іспанія, позивачів повідомили, що, враховуючи неможливість їх поселення до замовленого готелю, для них був заброньований інший готель - «Jaime I» в м. Салоу, Іспанія, що розташований в іншій провінції Каталонії порівняно з готелем «Mont-Rosa Hotel 3*» та розрахований на більшу кількість відвідувачів.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, виходив з того, що з вини туроператора позивачам було надано туристичні послуги не в повному обсязі, передбаченому укладеним між сторонами договором.

Так, за змістом положень ст. 20 ЗУ «Про туризм», за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його.

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.

Туроператор (турагент) зобов'язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою

надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.

Договір на туристичне обслуговування може передбачати компенсацію у разі спричинення шкоди туристу невиконанням або неналежним виконанням туристичних послуг, включених до туристичного продукту, відповідно до міжнародних конвенцій, що регламентують надання таких послуг.

Якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до п. 2.2.1 Договору, туроператор зобов'язується забезпечити бронювання та надання туристичних послуг відповідно до заявки туриста.

За умовами п. 6.4. договору отримавши від туроператора підтвердження туристичних послуг, зазначених в заявці, турсубагент (турагент) повинен повідомити про це замовника та/або туриста. У випадку не підтвердження туроператором попередньо замовлених туристичних послуг, зазначених у заявці, турсубагент (турагент) пропонує замовнику альтернативні туристичні послуги, в тому числі по іншим напрямкам.

З матеріалів справи вбачається, що позивачів без попереднього повідомлення, в день їх прильоту на місце відпочинку поселили в інший готель, ніж той, який був узгоджений сторонами та обраний замовниками послуг.

Згідно приписів ст. 20 ЗУ «Про туризм», однією з істотних умов договору на туристичне обслуговування є: готелі та інші аналогічні засоби розміщення, їх місце розташування, категорія, а також строк і порядок оплати готельного обслуговування.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, туроператором було порушені істотні умови Договору.

За змістом тієї ж статті ЗУ «Про туризм», якщо під час виконання договору на туристичне обслуговування туроператор не в змозі надати значну частину туристичного продукту, щодо якого відповідно до договору на туристичне обслуговування сторони досягли згоди, туроператор повинен з метою продовження туристичного обслуговування вжити альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на туриста, а в разі потреби відшкодувати йому різницю між запропонованими послугами і тими, які були надані.

Відповідно до п. 10.1 договору у випадку неможливості розміщення туриста у готелі, вказаному в заявці, йому надається можливість проживання в готелі такої ж або вищої категорії без додаткової оплати.

Керуючись вказаними нормами, ДП «А.Е.Т. Джоін Ап!» здійснило бронювання номеру для позивачів в готелі, відмінного від того, що був визначений в Договорі.

Разом з тим, відповідачем не враховано, що, здійснюючи вибір готелю, позивачі виходили з його конкретних характеристик, зокрема: наближеності до моря, невеликої кількості відвідувачів, умов харчування, відповідного ландшафту, наближеності до культурних пам'яток, дизайну інтер'єру готелю, а також інших власних вподобань. Альтернативний готель, запропонований відповідачам, незважаючи на подібну категорію(3*), знаходиться в іншій місцевості(іншому регіоні), розрахований на значно більшу кількість відвідувачів, має інші характеристики харчування, комплектації номерів тощо та відноситься до готелів другої берегової лінії, в той час, як обраний туристами готель належав до першої лінії та був більш наближеним до моря.

Отже, висновок суду першої інстанції щодо невідповідності замовлених послуг фактично наданим є правомірним та обґрунтованим.

Згідно п. 3.1, 3.6 Договору, у випадку невиконання умов даного договору з боку відповідача ДП «А.Е.Т. Джоін ап!», позивач має право вимагати повернення оплачених коштів за послуги, які ненадані у прямо пропорційному розмірі, за умови дотримання вимог п. 3.6 даного договору. У випадку невідповідності умов туру умовам даного договору, турист зобов'язаний повідомити туроператора не пізніше 3-х днів з моменту їх виявлення.

Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мали повне право на відшкодування їм фактично ненаданих туристичних послуг у прямо пропорційному розмірі.

Визначаючи розмір такої компенсації, суд першої інстанції та колегія суддів керуються зазначеними вище розбіжностями в характеристиках готелів та місцевостей, в яких вони знаходяться, фактом недотримання відповідачем істотних умов Договору, відсутністю належного та завчасного повідомлення туристів про вказані обставини, а також тими незручностями, які були завдані споживачам послуг, як найнезахищенішій категорії осіб, на території іншої держави під час відпочинку, з вини туроператора.

Розрахунок компенсації, виконаний судом першої інстанції, враховуючи оціночність, в даному контексті, понять «неналежно наданих туристичних послуг» та «прямо пропорційного відшкодування збитків», є правильним та жодним чином відповідачем не спростований.

Посилання скаржника на відсутність в діях ДП «А.Е.Т. Джоін Ап!» та його представників ознак вини відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Згідно положень ст. 20 ЗУ «Про туризм», туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо:

- невиконання або неналежне виконання умов договору натуристичне обслуговування сталося з вини туриста;

- невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов'язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь;

- невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб'єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

Між тим, неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування відбулося з вини осіб, які безпосередньо пов'язані з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, що знайшло своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої інстанції та при апеляційному перегляді справи.

Також, колегія суддів не погоджується з твердженням скаржника щодо погодження позивачів із наданими послугами, враховуючи їх дії з заселення в запропонований їм альтернативний варіант готелю.

Так, згідно з п. 4.18 договору якщо є певні відхилення від узгоджених умов туристичного обслуговування, але турист скористався цими послугами (не відмовився від них), то такі послуги вважаються узгодженими, наданими туроператором та отриманими туристом і кошти за ці послуги туристу не повертаються.

Положеннями ст. 20 ЗУ «Про туризм» передбачено, що у разі неможливості здійснення альтернативних заходів або відмови туриста від них туроператор зобов'язаний надати йому без додаткової оплати еквівалентний транспорт для повернення до місця відправлення або іншого місця, на яке погодився турист, а також відшкодувати вартість ненаданих туроператором туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в договорі за домовленістю сторін.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження того, що туроператором було запропоновано позивачам забезпечити їх транспортування до місця відправлення. Крім того, з матеріалів справи не слідує, що туроператор надавав туристам декілька альтернативних варіантів на вибір. Таким чином, знаходячись в іншій державі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не могли відмовитись від запропонованого готелю, оскільки не мали іншого місця проживання в Іспанії на період тривалості оплаченої туристичної подорожі, тобто до дати зворотнього авіарейсу до України. Будь-яких дій зі сторони відповідача для врегулювання конфлікту шляхом надання позивачам варіантів проживання, який би влаштував останніх, не вчинено. При цьому, туристів було поставлено перед фактом зміни готелю, а не перед вибором альтернативних варіантів.

Крім того, за змістом ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з відповідних роздруківок телефонних розмов позивачів, останні зазнали прямих збитків, пов'язаних з витратами на міжнародні телефонні переговори(в роумінгу).

Доводи скаржника щодо необґрунтованого стягнення з ДП «А.Е.Т. Джоін Ап!» витрат на особисті телефонні переговори позивачів не беруться колегією суддів до уваги, оскільки судом першої інстанції стягнуто з відповідача компенсацію лише в частині телефонних дзвінків на номери телефону, що належать особам, які були безпосередньо пов'язані з наданням туристичних послуг ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Указані телефонні дзвінки здійснювалися позивачами з метою врегулювання конфлікту щодо заселення до готелю, а не в особистих, не пов'язаних з наданими послугами, цілях.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності відшкодування позивачам різниці між замовленими та фактично наданими послугами, компенсації за телефонні переговори, та вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено на повно з'ясованих обставинах з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307-308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «А.Е.Т. Джоін Ап!» відхилити, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 28 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого судуУкраїниз розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: