Ухвала суду № 52187802, 08.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№22-ц/796/12880/15 Головуючий у 1 інстанції - Коробенко С.В.

Доповідач - Панченко М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:

головуючого судді - Панченка М.М.

суддів - Кирилюк Г.М., Вербової І.М.

при секретарі - АрхіповаА.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 18 серпня 2015 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерформ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Октан», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25 вересня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 роз'єднано. Так, справа за позовом останнього до ОСОБА_13 про відшкодування шкоди залишена на розгляді у Вишгородському районному суді Київської області, а справа за позовом ОСОБА_1 до інших відповідачів про відшкодування шкоди направлена за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.

В ході розгляду справи ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 18 серпня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерформ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Октан», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про відшкодування шкоди - залишено без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Посилається на те, що ним сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі, що відповідає вимогам ЗУ «Про судовий збір», а тому залишення позовної заяви без розгляду не ґрунтується на вимогах закону.

Заслухавши доповідь судді Панченка М.М. та з'ясувавши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 25 вересня 2014 року, справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерформ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Октан», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про відшкодування шкоди - передана на розгляд за підсудністю до Солом'янського районного суду міста Києва.

Під час прийняття до розгляду вказаної цивільної справи, суддею постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у зв'язку з недоплатою позивачем суми судового збору. Так, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 сплачено 3734 грн. 41 коп. судового збору, в той час, як згідно ухвали судді Солом'янського районного суду м. Києва, судовий збір, що підлягав сплаті за подання позовної заяви становив 5161 грн. 50 коп.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вказані недоліки не усунуто, а відповідно до п.8 ч.1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Разом з тим, колегія суддів повністю з таким висновком погодитися не може.

Визначаючи розмір судового збору, суд першої інстанції виходив з того, що ціна позову в частині вимог майнового характеру становила 1 510 000 грн. Крім того, позивачем також заявлено вимоги немайнового характеру(про стягнення моральної шкоди) до кожного з відповідачів.

При цьому суд обґрунтовано керувався п. 12-13 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року, за змістом яких, увипадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 80 ЦПК). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Між тим, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки заяві позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої ОСОБА_1 зменшив розмір позовних вимог та просить суд лише про стягнення на свою користь з відповідачів моральної шкоди, тобто заявляє лише вимоги немайнового характеру.

Ненадання позивачем суду копій вказаної заяви не є підставою для її ігнорування судом першої інстанції та неврахування її положень при визначенні розміру судового збору, що підлягає сплаті.

Крім того, враховуючи, що провадження у справі вже було відкрито, а розгляд справи призначено на відповідну дату, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд не був позбавлений можливості стягнути недоплачені, на його думку, судові витрати безпосередньо в рішенні суду по суті спору.

Таким чином, судом першої інстанції передчасно без належного з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи, постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п. 1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 18 серпня 2015 року та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Керуючись ст.ст.307,311,169, 207 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 18 серпня 2015 року, а справу направити для продовження розгляду по суті до цього ж суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді