Ухвала суду № 52187750, 06.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/13626/2015 Головуючий в 1 інстанції - Українець В.В.

Доповідач - Желепа О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Іванченка М.М., Рубан С.М.

при секретарі Гарматюк О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 16 вересня 2015 року про відмову в задоволені заяви про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Орган опіки і піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, Орган опіки і піклування Ічнянської районної державної адміністрації Чернігівської області, Прокуратура Солом'янського району м. Києва, Відділ кримінальної міліції у справах дітей Солом'янського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Генеральна прокуратура України про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей, відібрання дітей, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив суд ухвалити рішення про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей, відібрання дітей та передачу їх йому на виховання.

Крім того, подав заяву про забезпечення позову, в якій просив зокрема:

зобов'язати слідчого Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві Кощій O.A. провести обшук за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2;

під час обшуку вилучити перелік предметів зазначений в заяві про забезпечення позову;

заборонити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 вчиняти перешкоди у спілкуванні з дітьми, вихованні;

зобов'язати ОСОБА_2 виконати розпорядження Солом'янської районної в м. Києві держаної адміністрації № 429 від 23 червня 2014 року;

зобов'язати уповноважених осіб ВКМСД Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві негайно відібрати дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав;

зобов'язати уповноважених осіб прокуратури Солом'янського району м. Києва, уповноважених осіб Солом'янської районної в м. Києві держаної адміністрації Орган опіки та піклування примусово направити на судово-психіатричну експертизу ОСОБА_3 та ОСОБА_4;

зобов'язати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_8 звернутися до психологів в Міський центр дитини Служби у справах дітей виконавчого органу КМДА;

зобов'язати прокуратуру Солом'янського району м. Києва примусово направити на судово-медичну експертизу ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_8

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 16.09.2015 року в задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову. Крім того в прохальній частині апеляційної скарги доповнив вимоги заяви про забезпечення позову.

В скарзі посилався на те, що ухвала є необґрунтованою, не відповідає вимогам ст.ст. 151-153, 159, 163, 170 СК України та ст. 214, 367 ЦПК України. Зазначив, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Суд порушив та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Зазначив, що заява про забезпечення позову була обґрунтована, а тому суд безпідставно відмовив в її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення позивача, який доводи скарги підтримав, представника відповідачів, яка заперечувала проти задоволення скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як роз'яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відмовляючи в задоволені заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не обґрунтував, не навів переконливих доводів та не надав суду доказів того, що невжиття таких заходів забезпечення унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а обставини, які зазначені в заяві ґрунтуються лише на поясненнях заявника.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки останній відповідає встановленим обставинам та нормам процесуального закону.

Так, зазначені позивачем види забезпечення позову: заборонити відповідачам вчиняти перешкоди у спілкуванні з дітьми, а також зобов'язати уповноважених осіб ВКМСД Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві негайно відібрати дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав, є самостійними підставами судового захисту та предметом позову, який розглядається. Позивач фактично в порядку забезпечення позову просив суд задовольнити його вимоги до судового розгляду справи, що не відповідає загальним засадам здійснення цивільного судочинства. При цьому позивач не обґрунтував можливу загрозу не виконання судового рішення в даній справі без вжиття таких заходів забезпечення позову.

Обрані позивачем види забезпечення позову, такі як:

зобов'язати слідчого Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві Кощій O.A. провести обшук за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2;

під час обшуку вилучити перелік предметів зазначений в заяві про забезпечення позову;

зобов'язати ОСОБА_2 виконати розпорядження Солом'янської районної в м. Києві держаної адміністрації № 429 від 23 червня 2014 року;

зобов'язати уповноважених осіб прокуратури Солом'янського району м. Києва, уповноважених осіб Солом'янської районної в м. Києві держаної адміністрації Орган опіки та піклування примусово направити на судово-психіатричну експертизу ОСОБА_3 та ОСОБА_4;

зобов'язати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_8 звернутися до психологів в Міський центр дитини Служби у справах дітей виконавчого органу КМДА;

зобов'язати прокуратуру Солом'янського району м. Києва примусово направити на судово-медичну експертизу ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_8,

є неспівмірними з заявленими ним вимогами, а тому суд обґрунтовано, виходячи з вимог ч.3 ст. 152 ЦПК України не задовольнив заяву позивача і в цій частині.

Доводи скарги про порушення судом ст.ст. 151-153, 159, 163, 170 СК України та ст. 214, 367 ЦПК України є безпідставні та такими , що не впливають на законність ухвали, так як регулюють правовідносини з приводу вирішення заявлених позивачем вимог по суті та порядок виконання рішення суду за вже розглянутими вимогами, а не питання забезпечення позову, яке вирішувалось судом.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, яка постановлена судом у відповідності до вимог закону, а тому керуючись ст. 312 ЦПК України, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 16 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: