Вирок № 52183766, 08.10.2015, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

18 м. Первомайський Первомайський район Харківська область Україна 64107

Справа № 632/248/15-к

провадження № 1-кп/632/54/15

08 жовтня 2015 р.

ВИРОК

Іменем України

08 жовтня 2015 року м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів: головуючого судді Саланевича Ф.В., суддів Босняка М.М., Страхової І.П., при секретарях судового засідання Лазоренко М.О., Первушиній Г.С., за участю прокурорів Шульги Ю.М., Бурого С.В., Корінного Р.В., обвинуваченого ОСОБА_1, захисників - адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, представника потерпілого ОСОБА_8, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця м. Лозова Харківської області, громадянина ОСОБА_9, українеця, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого охоронцем ПП «Обора», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого 20.11.2007 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст. 289, ч.2 ст. 15 - ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 213 КК України до 5 років позбавлення волі з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком на 3 роки, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, згідно обвинувального акту від 24 вересня 2013 року за ч.2 ст. 15 - ч.1 ст. 115 КК України, та обвинувального акту від 18.12.2014 року за п.13 ч.2 ст.115, ч.2 ст. 15, п.п. 1, 13 ч.2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28.09.2008 року, близько 04.00 години, обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись біля кафе «Берізка», якє знаходиться за адресою вул. Червоних Артилеристів, 27, м. Лозова Харківської області, в ході сварки, яка виникла на грунті особистих неприязнених відносинах з потерпілим ОСОБА_10, діючи з умислом на заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, реалізуючи свій злочинний умисел, наніс ОСОБА_10 близько чотирьох ударів ножем, який він мав при собі, спричинивши останньому колото - різане поранення поверхні живота в області лівого підребер'я без пошкодження внутрішніх органів яке, відповідно до висновку судово медичної експертизи №620-ЛЗ/08 від 30.10.2008 року, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя, та дві котлото-різані рани лівого ліктя і різану рану на розгибальній поверхні лівого ліктя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушенья не визнав та пояснив, що в ніч з 27 на 28 вересня 2008 року він разом з ОСОБА_11, своїм товаришем ОСОБА_12 та його дружиною ОСОБА_13, з нагоди його дня народження відпочивали у кафе «Берізка» по вул. Червоних Артилеристів, 27, у м. Лозова Харківської області. Там же в цей час відпочивали ОСОБА_10 та ОСОБА_14 з дружинами, з якими він раніше був знайомий. В подальшому, між ОСОБА_11 та дружинами ОСОБА_10 та ОСОБА_14 виникла сварка. Останні стали дорікати ОСОБА_11 в нетактовній поведінці. Захищаючи свою дівчину, він теж втрутився в конфлікт, при цьому, на його думку, в ході вказаного конфлікту, можливо, міг висловитися брутальною лайкою. З метою владнати зазначений конфлікт ОСОБА_14 запропонував йому вийти на вулицю і поговорити. Коли вони вдвох вийшли на подвіря, то за ними вийшов і ОСОБА_10. В ході розмови вони знайшли порозуміння, а саме: забрати своїх дівчат і розійтись, - пожали один одному руки і розійшлися. Коли він повертався до кафе, то біля крильца, де стояли відвідувачі кафе, побачив на землі розкладний ніж, який він підняв та поклав до кишені. Після цього, забравши ОСОБА_11, вони разом з ОСОБА_12 та його дружиною ОСОБА_13 пішли з кафе додому. По дорозі додому знайдений ніж він поклав у кишеню одежі ОСОБА_11. Коли вони йшли, то до них під'їхали працівники міліції і він був затриманий та доставлений до відділу міліції. Там він дізнався, що ОСОБА_10 було спричинено ножове поранення і той був доставлений у лікарню.

Винним себе визнає у вчинені хуліганських дій у приміщенні кафе, які виразились у висловлюванні брутальною лайкою в суспільному місці у присутності відпочиваючих.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, винність ОСОБА_1 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, за обставин, викладених у цьому вироку, підтверджується сукупністю наступних, досліджених судом доказів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що на даний час працює слідчим в Лозівського МВ ГУМВС у Харківській області. У 2008 році, будучи студентом і проходячи практику в Лозівському МВ ГУМВС у Харківській області, був запрошений в якості понятого при проведенні відтворення обстановки та обставин злочину за участю потерпілого ОСОБА_10 Останній під час проведення вказаної слідчої дії хвилювався, переживав. Слідчий, який проводив вказану слідчу дію, ставив ОСОБА_10 запитання і той у вільній формі, без тиску зі сторони слідчого, відповідав на них. Пам'ятае, що ОСОБА_16, відповідаючи на запитання слідчого, повідомив, що ножові поранення йому спричинив ОСОБА_1.

Судово-медичний експерт ОСОБА_17, розяснюючи свій висновок в судовому засіданні, показав, що наполягає на висновоку, який він надав під час проведення судово-медичної експертизи щодо спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10, при цьому пояснив, що в нього на момент проведення експертизи не було об'єктивних даних про те, що лікоть лівої руки потерпілого ОСОБА_10, (як це стверджує обвинувачення), був на рівні грудної клітки. Також він не може визначити напрямок раневих каналів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив, що дійсно, як працівник карного розшуку виїздив до кафе «Берізка» по вул. Червоних Артилеристів, 27, у м. Лозова Харківської області, в ніч з 27 на 28 вересня 2008 року. По приїзду на місце події було встановлено, що ОСОБА_10 було спричинено ножове поранення і того доставлено до лікарнюі У вчинені злочину підозрювався ОСОБА_1, якого було затримано та доставлено в міліцію. Він не помятає, так як пройшло багато часу, щоб ОСОБА_16 говорив, що ножове поранення йому спричинив ОСОБА_1 При повторному допиті у якості свідка, ОСОБА_18 додав, що наполягає на своїх показах, які їм були надані на досудовому слідстві.

Так, на досудовому слідстві свідок ОСОБА_18 пояснив, що він працює начальником СУР ГУ МВС України в Харківської області. ОСОБА_1 він знає візуально, оскільки раніше вчилися в одній школі. 28.09.2008 року, близько 04.20 години, він знаходився в автомобілі свого колеги ОСОБА_19 та йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_10, якого він знав раніше, та повідомив, що він на даний час знаходиться в кафе «Берізка» і його, в ході конфлікту, що виник між ними напередодні, начебто, ножем підрізав ОСОБА_1 Після цієї розмови він невідкладно направився в кафе «Берізка». Проїжджаючи біля магазину «Роксолана», розташованого на 4 мікрорайоні м. Лозова, він побачив компанію хлопців. Побачивши, що їх автомобіль наближається до них, з цієї компанії вибіг ОСОБА_1 та почав бігти в сторону будинку № 36. Вони разом зі ОСОБА_19 побігли за ним та кричали йому, щоб він зупинився, але він продовжував бігти. Біля будинку № 29 ОСОБА_1 зупинився і вони запитали в нього, чого він біг, але той відповів, що не знає. Тоді до них підійшла ОСОБА_11, яка є дівчиною ОСОБА_1 На запитання, що виникло між ним та ОСОБА_10 в кафе «Берізка», ОСОБА_1 відповів, що нічого не виникло та для зясування обставин вони поїдуть до ОСОБА_20 Після чого ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_19 та знайома ОСОБА_21 поїхали до кафе «Берізка», щоб зясувати у самого ОСОБА_10 що там відбулося. Коли вони приїхали, офіціанти повідомили, що ОСОБА_10 відвезли до лікарнюі. Після чого вони направились до ОСОБА_20 По дорозі ОСОБА_1 та ОСОБА_11 нічого не говорили. Проїжджаючи біля ДК «ЛКМЗ» вони зупинились та ОСОБА_11 з ОСОБА_21 пішли до туалета. Після чого вони були доставлені до райвідділу міліції (т.2 а.с.47).

Показами свідка ОСОБА_19, який надав аналогічні свідчення свідка ОСОБА_18 (т.2 а.с. 48).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що дійсно в ніч з 27 на 28 вересня 2008 року він зі своїм товаришем ОСОБА_10 і жінками святкували його день народження в кафе «Берізка» в м. Лозова. В кафе вони зустріли раніше знайомого ОСОБА_1, в якого теж був день народження і той був зі своею дівчиною. Деталей, що відбувалося в кафе, він вже не пам'ятає. Пам'ятає, що ОСОБА_10 вийшов покурити, а коли повернувся в приміщення кафе то на його куртці була кров. Про те що відбулось і звідкіля кров ОСОБА_10 не росповідав. Після чого ОСОБА_10 було доставлено до лікарні.

Однак будучі допитаним в якості свідка на досудовому слідстві ОСОБА_14 надав покази, які є більш змістовними, а саме що в ніч на 28.09.2008 року він зі своєю дружиною та ОСОБА_10, який теж був зі своєю дружиною, були в кафе «Берізка» де відпочивали. Він запросив за стіл знайомого ОСОБА_1 та його дівчину - ОСОБА_11, в подальшому дівчина ОСОБА_1 розбила келих і їй жінки зробили зауваження, піля чого між ними виникла сварка. ОСОБА_1 став захищати ОСОБА_11 та в адресу ОСОБА_22 почав висловлюватися нецензурною лайкою. Він попросив його заспокоятися, після чого вони з ОСОБА_1 вийшли з приміщення кафе покурити. Повернувшись в приміщення кафе, йому на зустріч йшов ОСОБА_10, який вийшов з приміщення кафе. Через деякий час ОСОБА_10 повернувся в приміщення кафе і став комусь телефонувати. В подальшому повідомив, що йому спричинили ножове пораненя, але хто саме - не розповідав (т.2 а.с.54).

З показів свідка ОСОБА_23, данних на досудовому слідстві, вбачається, що вона працює офіціантом в кафе «Берізка», що розташоване в м. Лозова Харківської області, по вул. Червоних Артеллиристів, 27. В ніч з 27.09.2008 року на 28.09.2008 року була її зміна. Близько 00.00 годин в кафе увійшла компанія молодих людей, серед яких вона впізнала тільки ОСОБА_1 Він був в компанії з дівчиною та ще з одним чоловіком та дівчиною. Близько 04.00 години, до того часу в кафе вже залишалось не більше 15 відвідувачів, зайшли ще четверо людей, а саме ОСОБА_10 зі своєю дружиною ОСОБА_24 та його товариш «Гоша» з дівчиною. Вони сіли за вільний столик. ОСОБА_1 тоді підійшов до них привітався та підсів за їх столик. Разом з ним також сіла його дівчина. Через деякий час між дружиною ОСОБА_10 та дівчиною ОСОБА_1 виникла сварка. Коли вона підійшла до їх столику, то побачила розбитий келих, який був в руках дівчини ОСОБА_1 Вона пішла в підсобне приміщення, щоб викинути келих, а коли повернулась, то побачила, що ОСОБА_11 за тим столиком вже не сиділа, а стояла з іншою компанією молодих людей. ОСОБА_10 за столиком теж не було, він був на вулиці. Тоді вона почула, що ОСОБА_22 звернулась до ОСОБА_1 зі словами: «Повтори, що ти сказав?». В цей час до столику підійшов ОСОБА_10 та почав запитувати дружину, що їй сказав ОСОБА_1 ОСОБА_23 ОСОБА_1 встав та пішов на вулицю, а вслід за ним пішли «Гоша» та ОСОБА_22. Через пять хвилин до кафе увійшов ОСОБА_10, який кричав, що «посадит ОСОБА_1 и уничтожит его». Коли останній зайшов у приміщення кафе, то вона побачила, що в нього порізана чорна шкіряна куртка, в яку він був одягнений. Після чого він сів за перший столик, що стояв біля барної стійки. За ним увійшла його дружина. ОСОБА_1 увійшов вслід за ними та почав кричати нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_10, після чого дружина ОСОБА_10 почала кричати, що викликає міліцію. ОСОБА_1 після цих слів вийшов з кафе. Також ОСОБА_22 сказала бармену щоб та викликала швидку допомогу. ОСОБА_10 теж почав дзвонити зі свого мобільного телефону. Він хватався за лівий бік рукою та був блідий. Коли він розпахнув куртку, в яку був одягнутий, вона побачила велику червону пляму зліва на його бежевому светрі, а коли він підняв светр - вона побачила збоку зліва у нього рану, з якої йшла кров. Для неї очевидним було те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 виник конфлікт. Про те, що ОСОБА_10 «підрізав» саме ОСОБА_1 їй було зрозуміло з тієї обстановки, що сталася між ними (т.2 а.с.45-46).

З показів свідка ОСОБА_25, данних на досудовому слідстві вбачається, що 28.09.2008 року, близько 0400 години, її знайомий ОСОБА_19 запропонував підвезти її додому на своєму автомобілі. В цей час йому на мобільний телефон хтось зателефонував і з розмови вона зрозуміла, що в кафе «Берізка» щось сталося. ОСОБА_19 розвернув автомобіль і вони поїхали до кафе «Берізка», що розташоване у п. «Победи», м.Лозова Харківської області. Коли вони підїхали до магазину «Маяк», то до них в машину сів оперуповноважений ОСОБА_18, а проїжджаючи повз магазину «Роксолана», що на 4 мікрорайоні м. Лозова, вона побачила компанію хлопців. Біля них ОСОБА_19 зупинив автомобіль і він разом з ОСОБА_18 направився до хлопців, а вона залишилася сидіти в автомобілі. Згодом вона побачила, як ОСОБА_19 та ОСОБА_18 кудись побігли. Хвилин через 30 в автомобіль повернулися ОСОБА_19 та ОСОБА_18, а з ними ОСОБА_11 та ОСОБА_1, останніх вона знала як пару, після чого вони поїхали до райвідділку міліції. Проїжджаючи повз ДК «ЛКМЗ» ОСОБА_11 попросила зупинити автомобіль, щоб сходити до туалету і запропонувала їй сходити з нею. Вони пішли до сходів ДК «ЛКМЗ», що розташовані з боку 9 мікрорайону в м.Лозова Харківської області, відійшли одна від одної, а потім разом повернулися до автомобілю, після чого поїхали до РВ. В подальшому від ОСОБА_19 її стало відомо, шо в ту ніч ОСОБА_1 завдав ножевого поранення якомусь чоловіку (т.2 а.с.52).

З показів свідка ОСОБА_26, данних на досудовому слідстві, вбачається, що 28.09.2008 року, близько 0200 години ночі, він знаходився у кафе «Берізка», куди приїхав на власному авто. За столик не сідав, а знаходився у барної стійки, де спілкувався зі знайомими. О 0400 годині, обернувшись у бік виходу, він побачив ОСОБА_10, який лівою рукою тримався за живіт, трохи збоку, і, звертаючись до когось з залу, сказав, що його вдарили ножем. Потім комусь в телефонній розмові він також сказав «что его только что «подрезали». Його дружина усадила його на стілець та викликала швидку допомогу. Коли він підійшов до ОСОБА_10 та підняв светр, то побачив зліва в області живота, ближче до боку, відкриту рану з якої бігла кров. Він запропонував допомогу, а саме відвезти його до лікарні на своєму автомобілі, що і зробив.

З показаннями допитаних осіб узгоджуються дані, відображені в письмових та речових доказах.

З заяви ОСОБА_22 вбачається, що вона 28.09.2008 року надлала заяву до ОСОБА_20 МРВ УМВС України в Харківській області про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, у якій її попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Заява написана власноруч, де нею зазначено, що саме ОСОБА_1 28.09.2008 року, близько 04 години, заподіяв її чоловіку - ОСОБА_10 тілесні ушкодження біля кафе «Берізка» у м. Лозова і наполягає на притягненні ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності. Заява в цей же день була зареєстрована в ЖРЗПЗ №4838 (т. 1 а.с.2).

Даними протоколу огляду місця події від 28.09.2008 року, в ході проведення якого в ЦРЛ Лозівського району були виявлені та вилучені одяг, а саме світер та куртка, які належать потерпілому ОСОБА_10, і в яких він був одягнений в ніч з 27 на 28 вересня 2008 року (т.1 а.с.4).

Відповідно до змісту протоколу огляду місця події від 28.09.2008 року біля приміщення будинку культури ЛКМЗ було виявлено та вилучено складний ніж (т.1 а.с. 5-6). В судовому засіданні ОСОБА_1 показав, що вказаний в протоколі складний ніж схожий з тим, який він знайшов біля кафе «Берізка» та поклав до кишені ОСОБА_11

З висновку судово медичної експертизи №620-ЛЗ/08 від 30.10.2008 року вбачається, що у ОСОБА_10 мали місце тілесні ушкодження у вигляді колото-різанеого поранення поверхні живота в області лівого підребер'я по передньо подмішечній лінії (розміром 1,5 х 0,5 см.) проникаюче в черевну поржнину (рана на череві 1х0,5 см), без пошкодження внутрішніх органів. Ранівий канал зверху вниз зліва направо, тобто тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя. Дві колото-різані рани лівого ліктя та різана рана на розгибальній поверхні лівого ліктя віднесені до легких тілесних ушкодженнь що потягли короткочасний розлад здоров'я (т.1 а.с.33- 38).

За висновком експерта № 306-мк від 19.11.2008 року на одязі ОСОБА_10, який був вилучений в Лозівскькій ЦРЛ, відповідно до протоколу огляду місця події від 28.09.2008 року (т.1 а.с.4), мали місце сквозні колото-різані пошкодження, які могли виникнути від ножа, представленого на експертзу (т.1 а.с.40-43).

Даними протоколу огляду предметів від 25.11.2008 року, а саме куртки та футболки, які належать ОСОБА_10 та які були вилучені в Лозівскькій ЦРЛ і на яких є декілька порізів та плям бурого коляру, та складного ножа, який був виявлений та вилучений біля приміщення будинку культури ЛКМЗ (т.1 а.с.48-49). В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 підтвердив, що саме в цій одежі він був одягнений в ніч з 27 на 28 вересня 2008 року.

Даними протоколу впізнання ножа від 03.12.2008 року, в ході якого ОСОБА_1 пояснив, що ніж схожий з тим, який він знайшов біля кафе «Берізка» та поклав до кишені ОСОБА_11 (т.1 а.с.57-58). Даний факт в ході судового засідання було підтверджено обвинуваченим ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_11

Відповідно до протоколу впізнання ножа від 03.12.2008 року, в ході якого ОСОБА_11 пояснила, що ніж схожий з тим, який їй в ніч на 28.09.2008 року поклав до кишені ОСОБА_1, після чого перебуваючи біля будинку культури ЛКМЗ вказаний ніж викинула (т.1 а.с.60-61).

Відповідно до змісту протоколу відтворення обстановки та обставин події з потерпілим ОСОБА_10 від 22.12.2008 року та фототаблиці до нього вбачається, що потерпілий за участю судово-медичного експерта ОСОБА_27 та понятих розповів про обставини заподіяння йому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень та показав на місці механізм нанесення йому ножових поранень (т. 1 а.с.68-73).

Даними протоколу очної ставки між потерпілим ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_1 від 23.12.2008 року, в ході якої ОСОБА_1 відмовився від надання свідчень. Потерпілий ОСОБА_10 пояснив, що підстав для оговору ОСОБА_1 у нього немає і що саме ОСОБА_1 28.09.08 року заподіяв йому ножеві поранення біля кафе «Берізка». Раніше на очній ставці з ОСОБА_1 посилався на те, що не пам'ятає обставин заподіяння йому ножових поранень, оскільки боявся за свою сім'ю. Зараз він нічого не боїться, оскільки помирився з ОСОБА_1 і претензій до нього не має (т. 1. а.с.74-75).

З протоколу очної ставки між свідком ОСОБА_22 та обвинуваченим ОСОБА_1 від 03.12.2008 року вбачається, що в ході вказаної процесуальної дії ОСОБА_22 вказала на ОСОБА_1 як на особу, яка ображала її та її чоловіка в ході конфлікту, який виник напередодні в кафе «Берізка». Також показала, що чула з вулиці крики чоловіка: «выбрось, выбрось», а через хвилину зайшов її чоловік, обличчя якого було бліде, права рука у крові, на светрі зліва велика пляма крові. В цей час до кафе зайшов ОСОБА_1 з ножем у правій руці і звернувся до чоловіка: «выходи будем говорить по понятиям». ОСОБА_1 від надання свідчень при очній ставці у присутності адвоката ОСОБА_28 відмовився (т.1 а.с.53-54).

Даними протоколу очної ставки між свідком ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_1 від 03.12.2008 року, в ході якої ОСОБА_11 повідомила, що 28.09.2008 року вони були в кафе «Берізка» і між нею та дружинами ОСОБА_10 та ОСОБА_14 виникла сварка. Потім ОСОБА_1 та ОСОБА_10 вийшли на вулицю. Через декілька хвилин почула як ОСОБА_1 кричав на вулиці, а ОСОБА_10 викликав міліцію. Коли пішли з кафе, то відчула, що ОСОБА_1 щось поклав ій у кишеню. Це був складній ніж, який, знаходячись біля будинку культури «ЛКМЗ», вона викинула в траву. ОСОБА_1 від надання свідчень у присутності адвоката ОСОБА_29 відмовився (т. 1 а.с.55-56).

З протоколу очної ставка між свідком ОСОБА_18 та потерпілим ОСОБА_10 від 05.12.2008 року вбачається, що ОСОБА_10 від надання свідчень відмовився, не навівши причин, а ОСОБА_18 пояснив, що близько 04 годин 20 хвилин 28.09.2008 року йому на мобільній телефон зателефонував ОСОБА_10 і попросив приїхати у кафе «Берізка» та затримати ОСОБА_1, який наніс йому тілесні ушкодження ножем в ході конфлікту (т.1 а.с. 63-64).

Наряду з вищевикладеним у вироку, пояснення дані в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_10, свідками ОСОБА_22, ОСОБА_11, ОСОБА_14, суд, керуючись п.8 Перехідних положень чинного КПК України, також досліджував їх показання та показання свідків ОСОБА_11,ОСОБА_30, ОСОБА_13, які ними були надані під час досудового слідства, оскільки в судовому засіданні потерпілий та свідки змінили показання і наполягали на них при цьому пояснили, що даючи показання під час досудового слідства, в ході всіх наведених слідчих дій, обмовили ОСОБА_1, і ці показання мають розбіжності.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 пояснив, що близько третьої години ночі 28 вересня 2008 року він зі своїм товаришем ОСОБА_14, у якого був день народження, та своїми жінками приїхали в кафе «Берізка» в м. Лозова. Там вони зустріли раніше знайомого ОСОБА_1, в якого теж був день народження і той був зі своею дівчиною. ОСОБА_14 запросив ОСОБА_1 за їх столик. Між їх жінками та дівчиною ОСОБА_1 виник конфлікт, в який був втягнутий він та ОСОБА_1 Щоб владнати конфлікт він з ОСОБА_1 вийшли з приміщення кафе на вулицю, де обговоривши інцендент в кафе і знайшовши порозуміння, пожали один одному руки і ОСОБА_1 пішов до приміщення кафе, а він залишився на вулиці. В подальшому йому було спричинено ножове поранення, але це зробив не ОСОБА_1 Заяву до правоохоронних органів він не писав, в лікарні слідчий задавав йому питання і він вже не пам'ятає, що відповідав, так як був у хворобливому стані. Покази на досудовому слідстві про те, що ножове поранення йому спричинив ОСОБА_1 він давав під тиском працівників прокуратури, зі сторони яких йому були погрози. Потерпілим по справі себе не вважає, Претензій до ОСОБА_1 не має.

Однак, будучі допитаним в якості потерпілого на досудовому слідстві 30.09.2008 року (т. 1 а.с. 9-12), ОСОБА_10 показав про те, що перебуваючи у кафе «Берізка» 28.09.2008 року, між ОСОБА_22 та ОСОБА_11 виникла сварка і він запропонував ОСОБА_1 та ОСОБА_11 пересісти за інший стіл. ОСОБА_1 на дане прохання відреагував агрессивно, після чого став ображати їх. Потім він вийшов на вулицю де ОСОБА_1 завдав якимось предметом удар в лікоть, а потім завдав удару в живіт і він відчув тепло в області живота. Він відчув біль в лівому лікті та животі, після чого побачив кров. ОСОБА_1 продовжував йому погрожувати, говорив, що поріже на ремені. У правій руці він побачив у нього ніж. Зайшовши в приміщення кафе, йому стало погано, після чого він знепритомнів.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 заявив, що показання про те, що ножові поранення йому спричинив ОСОБА_1, які він давав під час досудового слідства, не відповідають дійсності, оскільки давав їх під тиском працівників прокуратури, зі сторони яких йому були погрози. Крім того, при допиті у якості потерпілого, який відбувався в ОСОБА_20 лікарні, слідчий ставив йому питання, і він вже не пам'ятає, що відповідав, так як був у хворобливому стані. Ці доводи потерпілого були перевірені і суд сумнівається в їх обєктивності, не може взяти в основу вироку і відкидає їх.

Оскільки, показання ОСОБА_10, що були дані ним в ході досудового слідства, не суперечать показанням, які він давав в ході відтворення обстановки та обставин події, очної ставки між ним та обвинуваченим ОСОБА_1, показами свідка ОСОБА_18 в ході проведення очної ставка між останнім та потерпілим, узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_23, ОСОБА_31, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_22, ОСОБА_12, ОСОБА_13, данних на досудовому слідстві, обєктивними письмовими доказами, наведеними вище протоколами огляду місця події, заявою ОСОБА_22 від 28.09.2008 року про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, висновом судово медичної експертизи, та іншими дослідженними доказами, колегія судів приходить до висновку про їх достовірність і бере в основу вироку.

Стосовно заяви ОСОБА_10 про тиск та погрози з боку працівників прокуратури, та його доводи про те, що при допиті у якості потерпілого, який відбувався в ОСОБА_20 лікарні, він вже не пам'ятає, що відповідав, так як був у хворобливому стані, суд приходить до висновку, що вона не відповідає дійсності і зроблені з метою введення суду в оману.

Як вбачається з протоколу допиту у якості потерпілого (т.1 а.с. 9-12), свої покази ОСОБА_10 надавав слідчому в приміщенні ЦРЛ м. Лозова в присутності спеціаліста ОСОБА_24 і з запису і підпису, які зроблені власноручно ОСОБА_10 в протоколі його допиту, вбачається, що його ознайомили із вказаним документом і він, з його слів, складений вірно. В протоколі від 20.12.2008 року (т.1 а.с.65-67), який був складено в приміщені СВ ОСОБА_20, потерпілий власноручно надав покази аналогічні тим, які були надані ним в приміщенні ЦРЛ м. Лозова без застережень. Аналогічні за змістом показання ОСОБА_10 дав під час очної ставки з ОСОБА_1 (т.1 а.с.74-75). Вказані слідчі дії проводилися за участю захисника ОСОБА_1 Як вбачається з показів ОСОБА_10, останній з приводу тиску та погроз з боку працівників прокуратури до вищестоящих органів прокуратури не звертався.

Проаналізувавши дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що показання ОСОБА_10, надані ним в суді, є неспроможними, які не тільки не ґрунтуються на доказах, але і спростовуються послідовними показаннями свідків ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_23, ОСОБА_31, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_22, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які в деталях узгоджуються між собою, а також з обєктивними даними, що зафіксовані у відповідних протоколах і додатках до них, висновках експертів і речових доказах, і розцінює їх як позицію надання неправдивих показів, так як відносно ОСОБА_10 та членів його сімї були вчинені дії з метою залякування та надання неправдивих свідчень в суді з боку невстановлених осіб, що підтверджується рапортом начальника УКР ГУСВС України в Харківській области від 28.10.2014 року (т.7 а.с.119), листом ОСОБА_20 міжрайонної прокуратури Харківської області від 04.11.2014 року (т.7 а.с.124) та ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харьквіскої області від 04.11.2014 року про забезпечення безпеки потерпілому ОСОБА_10 (т.7 а.с.126).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснила, що в ніч з 27 на 28 вересня 2008 року, вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_10, його товаришем ОСОБА_14 та дружиною останнього зайшли в кафе «Берізка» в м. Лозова. Там був і ОСОБА_1 зі своею дівчиною, якого вона раніше не знала, і в якого також в цей день був день народження. Дівчина ОСОБА_1, будучи за їх столиком, розбила келих, після чого виник конфлікт між ними. Після чого її чоловік ОСОБА_10 вийшов з приміщення на вулицю, а коли зайшов, то вона побачила кров на светрі. Через деякий час її чоловік втратив свідомість і його відвезли до лікарні. Чоловік тоді не розповідав хто йому наніс поранення. Пізніше вона запитала його про обставини, які відбулися в той вечір, однак він їй сказав, що не знає хто це зробив і щоб вона не втручалася в його справи. Заяву про злочин в міліцію писала вона. В подальшому її допитували працівники міліції, які говорили їй що треба писати, і як писати, та в якій формі і, так як вона в той час перебувала в шоковому стані, то свої покази на досудовому слідстві давала під диктовку співробітників РВ.

Однак, будучи допитаною у якості свідка на досудовому слідстві ОСОБА_22 показала, що в ніч з 27.09.2008 року на 28.09.2008 року вона та її чоловік ОСОБА_10 були в кафе «Берізка», де спілкувалися з ОСОБА_14 та його дружиною ОСОБА_32 ОСОБА_14 запросив за стіл знайомого ОСОБА_1 та цого його дівчину - ОСОБА_11 В подальшому дівчина ОСОБА_1 розбила бокал, і вона зробила їй зауваження, піля чого між ними виникла сварка. ОСОБА_1 став захищати ОСОБА_11 а на їх адресу почав висловлюватися нецензурною лайкою. ОСОБА_14 попросив його заспокоятися, після чого вони вийшли в тамбур. ЇЇ чоловік пішов за ними на вулицю палити. З вулиці вона почула крики чоловіка «викинь, викинь» і через хвилину зайшов її чоловік - обличчя бліде, права рука у крові, на светрі зліва була велика пляма крові. В цей час в кафе зайшов ОСОБА_1 з ножем у правій руці і звернувся до чоловіка «виходь будемо розмовляти за поняттями». Після чого вона стала викликати міліцію. ОСОБА_1 почувши це залишив кафе, а її чоловіка відвіз до лікарні знайомий. (т. 1 а.с. 13-14). Аналогічні за змістом показання ОСОБА_22 давала під час очної ставки з ОСОБА_1 (т.1 а.с.53-54).

Приймаючи до уваги те, що показання свідка ОСОБА_22, дані нею на досудовому слідстві, конкретні, послідовні, узгоджуються між собою в деталях з показаннями потерпілого ОСОБА_10, свідків ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_23, ОСОБА_31, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_12, ОСОБА_13 данних на досудовому слідстві, обєктивними письмовими доказами, наведеними вище власноручною заявою ОСОБА_22 від 28.09.2008 року про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, протоколами огляду місця події, висновом судово медичної експертизи, та іншими дослідженними судом доказами, колегія суддів приходить до висновку про їх достовірність і бере в основу вироку.

Що ж до показів свідка ОСОБА_22, які були надані нею в судовому засіданні, колегія суддів ставиться до них критично та не бере до уваги, так як вони спростовуються вищевказаними доказами та вважає, що вони були надані під впливом погроз на адресу її чоловіка ОСОБА_10

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що не пам'ятає обставини, що мали місце в ніч з 27 на 28 вересня 2008 року. Показання, які нею були дані на досудовому слідстві, та були дослідженні в судовому засіданні, - вона не давала.

Дана заява спростовується показами свідка ОСОБА_11, які відображені в протоколі допиту від 28.09.2008 року (т.1 а.с.15-16), і з запису та підпису, які зроблені власноручно ОСОБА_11 в протоколі її допиту, з якого вбачаєть, що в ніч на 28.09.2008 року зі знайомим ОСОБА_1 та іншими вона була у кафе «Берізка». ОСОБА_1 покликали за інший столик і він сів до іншої компанії, та покликав її. Коли вона сідала за столик, то не втримала келих, який розбився. Жінки за вказаним столом зробили їй зауваження. ОСОБА_1 зробив їм зауваження. Потім вона сіла за інший стол, а ОСОБА_1 та «Гоша» вийшли на вулицю. Через декілька хвилин вона почула як ОСОБА_1 голосно розмовляв на вулиці. Коли вона вийшла на вулицю, то побачила, як ОСОБА_10 телефонував по мобільному телефону. Також там був ОСОБА_26, «Гоша» та дві жінки з їх компанії. Хтось сказав, що ОСОБА_10 ударив ОСОБА_1 та між ними виник конфлікт. ОСОБА_1 сказав їй, що треба йти, оскільки ОСОБА_10 викликає міліцію. Разом з ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_12 та «Севою» вони пішли до магазину «Роксолана». Через декілька хвилин приїхав ОСОБА_19 та ще один чоловік. Вони стояли з ОСОБА_12 та ОСОБА_1 біля магазину «Роксолана». Їм запропонували пройти до кафе «Берізка». ОСОБА_19 йшов попереду, а вона з ОСОБА_1 позаду. Коли йшли, відчула, що ОСОБА_1 щось поклав їй у кишеню. В подальшому вони сіли з ОСОБА_1 на заднє сидіння до автомобіля під керуванням ОСОБА_33 На передньому пасажирському сидінні сиділа знайома ОСОБА_19 на ім'я ОСОБА_25. Спочатку поїхали до кафе «Берізка», а потім в сторону будинку культури «ЛКМЗ». Вона попросила зупинитися «по потребі» і вийшла з ОСОБА_25 з автомобіля та пішли до східець. З кишені вона дістала складний ніж, злякалася, і викинула його в траву. В подальшому її та ОСОБА_25 ОСОБА_19 відвіз додому (т.1 а.с.15-16).

Приймаючи до уваги те, що показання свідка ОСОБА_11, які нею були дані на досудовому слідстві, узгоджуються між собою в деталях зі свідченнями свідків ОСОБА_25, ОСОБА_34, ОСОБА_19 ОСОБА_12, ОСОБА_13, підтверджуються обєктивними письмовими доказами, наведеними вище протоколом огляду місця події від 28.09.2008 року біля приміщення будинку культури ЛКМЗ, в ході якого було виявлено та вилучено складний ніж (т.1 а.с. 5-6), відносно якого в судовому засіданні ОСОБА_1 показав, що вказаний в протоколі складний ніж схожий з тим, який він знайшов біля кафе «Берізка» та поклав до кишені ОСОБА_11, протоколом впізнання ножа від 03.12.2008 року, в ході якого ОСОБА_11 пояснила, що ніж схожий з тим, який їй в ніч на 28.09.2008 року поклав до кишені ОСОБА_1, після чого, перебуваючи біля будинку культури ЛКМЗ, вона вказаний ніж викинула (т.1 а.с. 60-61), а також узгоджуються з наведеними вище письмовими і дослідженими речовими доказами, колегія суддів визнає їх достовірними і бере в основу вироку.

Стосовно показів ОСОБА_11, які вона надала в судовому засіданні, то колегія суддів приходить до висновку, що вони не відповідають дійсності і зроблені з метою введення колегії суддів в оману та підтримання захисної позиції ОСОБА_1, оскільки свідок перебуває з обвинуваченим в близьких стосунках.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що дійсно в ніч з 27 на 28 вересня 2008 року він зі своїм товаришем ОСОБА_1 та їх дівчатами були в кафе «Берізка» в м. Лозова. Там також був і ОСОБА_10 Конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 він не бачив. В той вечір він був в нетверезому стані, а тому що там відбулося не пам'ятає.

Дані твердження свідка ОСОБА_12 спростовується його показами, які відображені в протоколі від 29.09.2008 року (т.2 а.с. 55-56), з якого вбачаєть, що в ніч 27.09.2008 року, близько 23.55 години, він зі своєю дружиною ОСОБА_13, другом ОСОБА_1 та його знайомою ОСОБА_11 відпочивали в кафе «Берізка». Вони сиділи за столиком та спілкувалися. ОСОБА_1 та його дівчина перейшли до іншого столика, за яким знаходилися ОСОБА_10 з дружиною та ОСОБА_14 з дружиною. Через деякий час за їх столик підсіла ОСОБА_11 у сумному стані. Він побачив, що вона вибігла до виходу з кафе та зрозумів, що щось сталося, і направився до виходу де побачив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_14 голосно розмовляли між собою. Коли він виходив з кафе, то побачив як ОСОБА_10 розмовляв по телефону в приміщенні кафе. Тоді він зі своєю дружиною, ОСОБА_1 та ОСОБА_11 пішли із кафе. По дорозі він викликав таксі. Коли вони стояли на тротуарі зі сторони кафе «Берізка» підїхав ОСОБА_14 на своєму автомобілі БМВ чорного кольору. Він зупинився біля них. ОСОБА_14 вибіг з автомобілю і почав лаятися з ОСОБА_1 та висловлювати претензії до ОСОБА_1 за те, що останній начебто образив його. Однак ОСОБА_1 відповів йому, що нічого подібного не було. Потім він побачив як ОСОБА_1 побіг в сторону девятиповерхівок та за ним вслід побігло ще двое чоловіків. Він побіг за ними, а за девятиповерховим будинком він побачив ОСОБА_19, ОСОБА_18 та ОСОБА_1 Вони догнали його та зупинили. Коли він підійшов до них та запитав, що відбувається, то ОСОБА_19 відповів, що нічого не відбувається. Після цього ОСОБА_1, ОСОБА_18 та він направились до магазину «Роксолана». Туди також підійшла його дружина та ОСОБА_11 ОСОБА_1 залишився стояти з ОСОБА_11, а він та його дружина сіли в таксі та поїхали додому (т.2 а.с.55-56).

Аналогічні за змістом показання дала під час досудового слідства і свідок ОСОБА_13 (т.2 а.с.57-58).

Зважаючи на те, що показання свідка ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які ними були дані на досудовому слідстві, узгоджуються зі свідченнями свідків ОСОБА_25, ОСОБА_34, ОСОБА_19, а також узгоджуються з наведеними вище письмовими доказами, судова колегія визнає їх достовірними і бере в основу вироку.

Проаналізувавши дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності колегія суддів вважає, що показання ОСОБА_1, при обставинах, викладених в даному вироку про його непричетність до умисного заподіяння потерпілому ОСОБА_10 близько чотирьох ударів ножем, спричинивши останньому колото - різане поранення поверхні живота в області лівого підребер'я без пошкодження внутрішніх органів, яке відповідно до висновку судово медичної експертизи відноситься до тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя, двох котлото-різаних ран лівого ліктя та різаної рани на розгибальній поверхні лівого ліктя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я, є неспроможними і розцінює їх як позицію захисту, обрану обвинуваченим з наміром уникнути відповідальності за вчинене. Оскільки наведені показання ОСОБА_1 не тільки не ґрунтуються на доказах, але і спростовуються послідовними показаннями: потерпілого ОСОБА_10, свідків ОСОБА_22, ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_23, ОСОБА_31, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_11, які в деталях узгоджуються між собою, а також з обєктивними даними, отриманими під час досудового рослідування, слідчих експериментів, що зафіксовані у відповідних протоколах і додатках до них, висновках експертів і речових доказах.

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачуетьсяу вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених п.13 ч.2 ст. 115 та ч.2 ст. 15, п.п. 1, 13 ч.2 ст.115 КК України, - в умисному протиправному заподіянні смерті особі, вчиненому особою, яка раніше вчинила умисне вбивство та в закінченому замахі на умисне вбивство двох або більше осіб особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

Досудовим розслідуванням встановлено, 10.03.2014 року, близько 23 години 10 хвилин, між раніше знайомими ОСОБА_35, з однієї сторонни, та ОСОБА_36 і ОСОБА_37, з іншої сторонни, біля будинку № 24 по вул. Р.Люксембург у м. Лозова Харківської області виникла сварка, обумовлена образою останніх ОСОБА_35

Про сварку по мобільному телефону стало відомо брату ОСОБА_35 - ОСОБА_1, який діючи з помсти до ОСОБА_7О та ОСОБА_37, з метою позбавлення їх життя, озброївшися вогнепальною зброєю, близько 23 години 30 хвилин прибув на місце сварки, до гаражів біля будинку № 24 по вул. Р. Люксембург у м. Лозова Харківської області.

Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_7О та ОСОБА_37, і бажаючи їх настання, ОСОБА_1, діючи з прямим умислом, направленим на умисне позбавлення життя двох осіб, особою, яка раніше вчинила замах на умисне вбивство, умисно, з близької відстані здійснив чотири прицільних постріли з вогнепальної зброї, зарядженої набоями з кулями бойових пістолетних патронів 5,45x18 ПСМ калібру 5,45 мм, у життєво важливі частини тіла - грудну клітину та шию ОСОБА_37, який від отриманих вогнепальних поранень помер на місці пригоди. Позбавивши життя ОСОБА_37 ОСОБА_1 у такий же спосіб, на цьому ж місці, з цією ж метою навмисно здійснив постріл з вогнепальної зброї в живіт ОСОБА_36, тобто у життєво важливу частину тіла з заподіянням вогнепального поранення та пошкодженням внутрішніх органів.

Виконавши усі дії, які ОСОБА_1 вважав необхідними для доведення злочину - умисного вбивства ОСОБА_36, до кінця, ОСОБА_1 не закінчив його з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_36 вчасно було доставлено до ОСОБА_20 ЦРЛ і надано медичну допомогу з врятуванням його життя.

Після скоєння злочинів ОСОБА_1 з місця події зник.

В результаті умисних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_37 були заподіяні: одне сліпе вогнепальне поранення шиї зліва, з вхідною раною на лівій задньо-боковій поверхні шиї середньої третини з ушкодженням по ходу ранового каналу підшкірно-жирової клітковини, поверхневих та глибоких м'язів шиї; одне наскрізне вогнепальне поранення лівої трапецевідної м'язи, з вхідною раною в лівій надлопатковій області та вихідною раною в лівій надключичній області; одне сліпе вогнепальне поранення задньої поверхні грудної клітини, з вхідною раною в області проекції 5-го грудного хребця та враженням по ходу раньового каналу глибоких м'яз спини справа; одне сліпе проникаюче вогнепальне поранення грудної клітини зліва з вхідною раною по лівій задньо-боковій поверхні в області проекції 9-го лівого ребра між задньо-паховій та лопаткової лінії з ураженням по ходу раньового каналу підшкірно-жирової клітковини міжреберних м'язів, нижнього краю 8-го лівого ребра по лопатковій лінії, пристіночної плеври, наскрізного ураження нижньої долі лівої легені та стінки грудного відділу аорти в області 5-го грудного хребця з масивним крововиливом в ліву плевральну порожнину, крововиливи клітковини заднього середостіння більше зліва та біля аортальної клітчаті, розшаруванням стінок грудного відділу аорти, які розповсюджуються до низу та у верх з просоченням відшарованих стінок темною кров'ю.

Причиною смерті ОСОБА_38 стала гостра крововтрата обумовлена вищевказаними вогнепальними пораненнями грудної клітини з ураженням лівого легкого та грудного відділу аорти.

Потерпілий ОСОБА_36 отримав сліпе проникаюче вогнепальне поранення живота та зачеревного простору з вхідним отвором раньового каналу у лівому підребер'ї та численними ураженнями по ходу раньового каналу петель тонкого кишечнику, ураженням брижі тонкого та товстого кишечнику, великого сальника, нижнього полюсу лівої нирки з забрюшною гематомою та ускладненням розвитку внутрішньочеревної кровотечі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе у висунутому йому обвинуваченні не визнав і показав, що 10 березня 2014 року, у вечорі, він зайшов до свого приятеля ОСОБА_39 відпочити. Там ще знаходився ОСОБА_40 Вони грали в нарди, розмовляли про дітей. Алкогольні напої не вживали. Через деякий час він почав збиратися їхати за дружиною та донькою, щоб потім усією сімєю поїхати до його батьків. Знайшовши таксі він так і зробив. До вказаної події, яка відбулася з ОСОБА_37 та ОСОБА_36 ніякого відношення не має. В той вечір їх не бачив. Пізніше, знаходячись в м. Харків, йому стало відомо про події, які відбулися 10 березня 2014 року.

В підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечні діяння, що містять ознаки злочинів, передбачених п.13 ч.2 ст. 115 та ч.2 ст. 15, п.п.1,13 ч.2 ст.115 КК України, при наведених вище обставинах, стороною обвинувачення представлені наступні докази: показання потерпілих ОСОБА_36, ОСОБА_6, показання свідків ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_44, ОСОБА_45, рапорт оперативного чергового Лозівського МВ Лисенка про надходження 11.03.2014 року о 01.15 годині повідомлення медсестри ОСОБА_20 ЦРЛ про доставления з вогнепальним пораненням ОСОБА_7 та смерть ОСОБА_37, зарестрованого в ЖЕО за № 1552, протокол огляду місця події від 11.03.2014 року, який проводився у період часу з 01.20 години до 03.40 години в гаражному кооперативі м.Лозова по вул. Р.Люкембург, поблизу будинку № 24, зі схемою та фото-таблицею до нього, протокол огляду місця пригоди від 11.03.2014 року проведеного у період часу з 08.50 годинии до 10.10 години, під час якого було вилучено зразки грунту та кров з воріт гаражу, протокол огляду місця події від 11.03.2014 року, під час якого у приміщенні ОСОБА_20 ЦРЛ вилучено одяг, а саме курки та кофти з отворами в задній частині від куль та взуття загиблого ОСОБА_37 та потерпілого ОСОБА_7, протокол огляду місця події від 12.03.2015 року, під час якого у приміщенні ОСОБА_20 відділення СМЕ вилучено 2 кулі, які було виявлено при розтині трупу ОСОБА_37, протокол огляду трупа ОСОБА_37 від 11.03.2014 року, три протоколи проведення слідчих експериментів за участю ОСОБА_46 від 11.03.2014 року, протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_41, висновок судово-психологічної експертизи № 5242 від 21.08.2014 року, висновок судово-психогогічної експертизи № 5286 від 28.08.2014 року, висновок судово-медичної експертизи № 49-ЛЗТ/14 від 02.08.2014 року, висновок вибухотехнічної кспертизи № 87 від 04.04.2014 року, висновок судово-медичної цитологічної експертизи № 307 ц/14 від 02.04.2014 року, висновок експерта судово-балістичної експертизи № 90 від 26.03.2014 року, висновок медико-криміналістичної експертизи № 521-мк/14 від 19.09.2014 року, висновок судово-медико-цитологічної експертизи № 961 ц від 12.09.2014 року, висновок медико-криміналістичної експертизи № 520-МК/14 від 14.10.2014 року, висновок судово-медичної експертизи № 237/14 від 21.11.2014 року та № 542 від 19.11.2014 року, висновок судово-імунологічної експертизи № 1073 від 13.04.2014 року, висновок вибухово-технічної експертизи № 542 від 19.11.2014 року, судово-психіатрична експертиза № 1021 від 10.11.2014 року, аналітична довідка УОТЗ ГУМВСУ, протокол огляду двох куль 5,45x45x18 ПСМ від 16.04.2014 року та визнання процесуально їх речовими доказами.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 показав, що 10 березня 2014 року він, ОСОБА_37, ОСОБА_37, ОСОБА_41, ОСОБА_45 відпочивали на базі «Бриз». Потім поїхали до кафе «Оскар» де продовжили відпочивати. Через деякий час до них приєдналася ОСОБА_46 Ще через деякий час вони вирішили усі їхати до ОСОБА_37 Однак останній, никому нічого не пояснюючи, зателефонував ОСОБА_42 та сказав, що треба побалакати. Особисто йому та всім іншим ОСОБА_37 не пояснював для чого він збирався заїхати до ОСОБА_42 Біля будинку ОСОБА_42 між ОСОБА_37 та ОСОБА_42 сталася сварка. Через деякий час після сварки він та ОСОБА_37 пішли до гаражів. Коли вони вдвох стояли біля гаражів, то з боку гаражів вийшов раніше незнайомий йому чоловік, на зріст близько 190-195 см, та вчинив постріли в нього та в ОСОБА_37 На постріли перша прибігла ОСОБА_37, потім ОСОБА_41, та почали робити штучне дихання ОСОБА_37 Він викликав медичну допомогу за номером 103. Далі нічого не помьятає, до тями прийшов вже у лікарні. З обвинуваченим ОСОБА_1 раніше був знайомий і з певніністью стверджує, що то був не ОСОБА_1, а інша особа, яка за зрістом набагато вища останнього, і яку при можливості зміг би впізнати. Крім того, додав, що в ході досудового розслідування він був визнаний у якості потерпілого, і незважаючи на це, як особа яка зазнала фізичної шкоди і яка не відмовлялас від надання показів, був допитаний лише у грудні 2014 року, що на його думку є порушенням його прав і упередженістю досудового розслідування.

Під час допиту в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 показала, що вбивство її сина ОСОБА_37 вчинив саме ОСОБА_1 Про цей факт їй стало відомо через деякий час зі слів свідка ОСОБА_41

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_43 показала, що 10.03.2014 року, близько 22 години, на мобільний телефон її чоловіка ОСОБА_42, а на теперішній час шлюб між ними розірвано, зателефонували, після чого він зібрався та пішов на вулицю. З вікна своєї квартири вона побачила, що біля підїзду між її чоловіком ОСОБА_42 та двома незнайомими їй чоловіками сталася сварка, в ході якої ОСОБА_42 ножем було заподіяно тілесне ушкодження. Вона почала кричати з вікна що викличе міліцію, після чого незнайомі чоловіки пішли в бік гаражів. Першу медичну допомогу чоловіку вона надала вдома, але наступного дня ОСОБА_42, знаходячись в місті Харків, звернувся за медичною допомогою вже до 4 лікарні нівідкладної допомоги.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_44 показала, що 10 березня 2014 року у вечірній час вона відпочивала зі своїми знайомими в кафе «Оскар», куди її запросив ОСОБА_7 ОСОБА_25 вже були ОСОБА_37 та його дружина ОСОБА_37, ОСОБА_7, ОСОБА_41 зі своєю дівчиною ОСОБА_45 В кафе відпочивали, вживали алкогольні напої. В подальшому стали збираться та вірішили поїхати в гості до ОСОБА_37, а по дорозі заїхали до магазину «АТБ» купити продуктів. Коли їхали, то ОСОБА_37 сказав, що треба заїхати до якогось ОСОБА_42. Коли вони заїхали у двір, то зупинилися неподалік біля будинку. З автомобіля вийшли ОСОБА_37 та ОСОБА_7 В цей час ОСОБА_41 та інші дівчата залишалися в авто. На дворі вже було темно. Через декілька хвилин ОСОБА_41 відігнав автомобіль ближче до кафе «Мон Амі». Ще через деякий час всі присутні почули постріли та побігли до того місця, де чули постріли. Перша прибігла на місце події ОСОБА_37. Коли вона та ОСОБА_45 прибігли до місця, то побачили, що на землі лежить поранений ОСОБА_37, а його дружина ОСОБА_37 та ОСОБА_41 надають йому першу медичну допомогу. ОСОБА_42 та ОСОБА_1 на місці події вона не бачила. ОСОБА_7 також був поранений та повідомив, що стріляв невідомий чоловік, після чого вони викликали швидку допомогу.

Під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_45 показала, що вдень 10 березня 2014 року, вони - ОСОБА_37 з дружиною ОСОБА_37, ОСОБА_7 та її хлопець ОСОБА_41 відпочивали на базі «Бриз», а потім, у вечорі, у кафе «Оскар». Пізніше до кафе приїхала ОСОБА_46, яка є дівчиною ОСОБА_7 Потім вони стали збиратися в гості до ОСОБА_37, а по дорозі заїхали в магазин «АТБ». Звідки рушили до дому якогось ОСОБА_42. Адресу ніхто не називав, а вони не цікавилися. Коли під'їхали до будинку, то з машини вийшли ОСОБА_37 та ОСОБА_7 Про що йшла розмова, вона не чула, та нічого не бачила, так як знаходилася в машині з іншими, на дворі було вже темно, а хлопці відійшли від машини. Через декілька хвилин ОСОБА_41 відігнав авто ближче до кафе «Мон Амі». Потім усі почули постріли та побігли на цей звук. Коли вона прибігла на місце події, то бачила, що ОСОБА_37 та ОСОБА_41 робили штучне дихання ОСОБА_37, а ОСОБА_7 лежав поранений. Ні ОСОБА_42 ні ОСОБА_1 вона не бачила. Викликали швидку допомогу. В розмові ОСОБА_7 сказав, що це зробив якийсь невідомий чоловік.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_39 показав, що знаходився в дружніх відносинах і з потерпілими і з обвинуваченим ОСОБА_1 10.03.2014 року він ввечері знаходився вдома з приятелем ОСОБА_40, коли близько 23 години приїхав ОСОБА_1 Втрьох вони грали в нарди. ОСОБА_1 був без автомобіля, спокійний, врівноважений, розповідав про тільки народжену доньку. Потім ОСОБА_1 став збиратися та повідомив, що зараз забере дружину с дитиною та втрьох поїдуть до його батьків. Коли ОСОБА_1 збирався, не міг знайти свій мобільний телефон, то він йому зателефонував на нього. До свого брата ОСОБА_1 в цей вечір не збирався. Також свідок ОСОБА_39 пояснив, що відстань від його дома до будинку, де живе ОСОБА_42, приблизно 4-6 км, щоб доїхати необхідно близько 20 - 25 хвилин. Підтвердив, що ОСОБА_1 живе з дружиною ОСОБА_31 та донькою. Батьки ОСОБА_1 мешкають приблизно на відстані 15 км від його будинка. Про події, що сталися з ОСОБА_37 та ОСОБА_47, дізнався від працівників міліції.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_40 показав, що 10 березня 2014 року у вечорі знаходився у свого приятеля ОСОБА_39 Близько 22.30 години приїхав ОСОБА_1 Грали втрьох в нарди, розмовляли про дітей. Потім ОСОБА_1 поїхав до дружини с дитиною. Пам'ятає, що перед тим як ОСОБА_1 пішов, ОСОБА_39 дзвонив йому на мобільний телефон, щоб той знайшов свій телефон. ОСОБА_1 був без транспортного засобу, оскільки радився як йому дістатися додому, однак таксі в їх присутності не викликав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_42 пояснив, що 10.03.2014 року, близько 22-23 години, йому зателефонував з незнайомого номеру телефону чоловік і, назвавшись ОСОБА_38, запропонував поговорити з ним та попросив щоб він вийшов на вулицю. Він погодився, а коли вийшов з підїзду, то побачив ОСОБА_37 та ОСОБА_7 Раніше їх знав, але дружніх стосунків між ними ніколи не було. Вони приїхали на автомобілі БМВ. ОСОБА_37 почав розмову про якусь землю, що він, нібито, повинен віддати якусь орендовану землю. ОСОБА_37 розмовляв з ним дуже голосно, а потім вдарив кулаком в обличчя, після чого він впав. Коли підвівся - ОСОБА_38 знов вдарив в обличчя. Він почав убігати навколо дому, а ОСОБА_37 біг за ним. Коли він прибіг знов на те місце, де вони стояли, він запитав у ОСОБА_37, що він від нього хоче, на що ОСОБА_37 наніс йому удар ножем в область серця, після чого він знепритомнів. Памятає, як його дружина почала обливати водою, і побачив, що він був в крові. Також вона сказала, що викликала міліцію, але додзвонилася вона, чи ні, я в неї не уточнював. Наступного дня він звернувся за допомогою до лікарні в місті Харків, оскільки в нього була велика рана. Свою дружину про цей конфлікт він попросив нікому не казати. По дорозі до лікарні йому на мобільний телефон зателефонував начальник міліції м. Лозової та запитав, що в них зі ОСОБА_37 вчора відбулося, на що він відповів, що відбувся конфлікт. На запитання, куди ОСОБА_37 від нього поїхав, він відповів, що не знає. Про те, що ОСОБА_37 вбили він дізнався з вказаної розмови. В доповнення своїх показів повідомив, що за фактом того, що його ножем вдарив ОСОБА_37 в міліцію не звертався. Раніше підстав для конфліктів у нього зі ОСОБА_37 не було. В той день свого брата він не бачив і з ним не спілкувався. Про те, що його брат ОСОБА_48 підозрюється у вбивстві ОСОБА_37 йому стало відомо від батьків.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_41 показав, що 10.03.2014 року, він зі своєю дівчиною ОСОБА_45, ОСОБА_37, який був зі своєю дружиною ОСОБА_37, та ОСОБА_7 з ОСОБА_46 відпочивали на річці. Приблизно о 20-21 годині вони поїхали в м. Лозову відпочивати в кафе. Там пробули близько півтори години. Близько 23 години вони вирішили поїхати до ОСОБА_37 додому. Їхали в автомобілі ОСОБА_7 По дорозі заїхали в магазин АТБ. А також по дорозі він почув, що ОСОБА_7 хтось подзвонив на мобільний телефон. С ким саме він розмовляв по телефону, він не знає. Коли вони приїхали, то виявилося до будинку ОСОБА_42 З автомобіля вийшов ОСОБА_7 та підійшов до ОСОБА_42, який вже стояв на вулиці. Потім з машини вийшов ОСОБА_37 Вони стояли втрьох та спілкувалися. Потім між ними почалась бійка. З автомобіля погано було видно що саме там відбувається, оскільки було темно. Коли все це почалось він також вийшов з машини, але ОСОБА_37 попросив щоб він відїхав до іншого двору, що він і зробив. В автомобілі на той час сидів він, його дівчина ОСОБА_45, ОСОБА_37 та ОСОБА_49 Автомобіль він відігнав в інше місце та разом з дівчатами побіг на те місце, де все відбувалося. Підбігши до банку він побачив, як в сторону гаражів побіг якийсь чоловік. Він біг від дівчат на 15-20 метрів попереду. В цей момент він почув постріли, їх було близько 3 - 5, точно не памятає. Коли він підбіг до гаражів, то побачив, що на землі біля гаражів лежить ОСОБА_37 Потім він побачив, що цей чоловік вдарив ОСОБА_7 ногою по голові. Він підбіг та відштовхнув його і той почав тікати. В той момент, коли він підбігав до ОСОБА_50, дівчата тільки підбігли до того місця. Вони бачили того чоловіка, який убігав. Він почав робити ОСОБА_37 штучне дихання. Швидку допомогу викликали дівчата.

Крім викладеного вище додав, що це був невідомий йому раніше чоловік, на зріст близно 1 метру 89 сантиметрів, спортивної статури. Він був одягнутий в світлу одежу. На голові в нього нічого не було. ОСОБА_15 волосся він не памятє. На той момент у ОСОБА_7 він не запитував про те, що сталося, так як в цей час було не до того, оскільки в нього був тяжкий стан здоровя. ОСОБА_1 він знає з дитинства. В той вечір він його не бачив. Якби ОСОБА_1 в той вечір був там, він би зміг його впізнати.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 11.03.2014 року, зі схемою та фото таблицею до нього, вбачається, на ділянці місцевості на території гаражного кооперативу в м. Лозова по вул. Р. Люкембург поблизу будинку № 24, місце де саме безпосередньо відбулося вбивство ОСОБА_37, а також замах на вбивство ОСОБА_7В, на землі та на воротах гаражу №1 було виявлено згустки бурого кольору, які були вилучені на марлеві тампони та упаковані (т.9 а.с.162-169).

Згідно протоколу огляду місця події від 11.03.2014 року, з фото таблицею до нього, проведеного у період часу з 08.50 години до 10.10 години, вбачається, що під час проведення огляду було вилучено зразки гунту та змиви з плям бурого коьору з воріт гаражу №1, який розташований на території гаражного кооперативу в м. Лозова по вул. Р. Люкембург, поблизу будинку № 24 (т.9 а.с. 170-176).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 11.03.2014 року, з фото таблицею до нього, проведеного у період з 01.10 години до 01.55 години, вбачається, що у приміщенні ОСОБА_20 ЦРЛ було вилучено одяг, а саме чорна чоловіча курка та кофта з пошкодженнями у вигляді отворів в задній частині, кросівки, синя чоловіча куртка, зліва з переду біля лівого карману є пошкодження у вигляді отвору, кофта, футболка та кросівки (т.9 а.с.177-183).

Згідно протоколу огляду місця події від 11.03.2014 року вбачається, що у приміщенні ОСОБА_20 відділення СМЕ вилучено 2 кулі, які було виявлено при розтині трупа ОСОБА_37, та в подальшому були визнані речовими доказами (т.9 а.с.184-185).

Зі змісту протокол огляду трупа від 11.03.2014 року, з фото таблицею до нього, вбачається, що даний огляд був проведений у приміщенні ОСОБА_20 відділення СМЕ в період часу з 2.20 години до 2.55 години, в ході якого у ОСОБА_37 мають місце рана неправильної продовгуватої форми в області задньо-боковій поверхності шиї, рана в області задньої поверхності грудної клітини, рана неправильної форми в області проекції 4-5 грудного хребців, по лодонній поверхні лівої кісті є рана лінейної форми (т.9 а.с.186-191).

З протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_46 від 11.03.2014 року, та схемою до нього, вбачається, що місцем огляду є ділянка місцевості, расташованої за адресою Харьківська область, м. Лозова, вул. Р. Люкембург, будинок №33, де ОСОБА_46 показала на місце, де ОСОБА_37 та ОСОБА_47 голосно розмовляли з ОСОБА_35 , а потім пішли в напрямку приміщення «Ощадбанку», через декілька хвилин ОСОБА_41 відігнав автомобіль до аптеки (т.9 а.с. 191-194).

Згідно протоколу слідчого експерименту 11.03.2014 року, та схемою до нього за участю ОСОБА_46, вбачається, що місцем огляду є ділянка місцевості расташованої за адресою Харьківська область, м. Лозова, поруч з перехрестям вул. П. ОСОБА_46 та ул. Р. Люкембург, поблизу аптеки, «Ощодбанка» та дитячого майданчика, де остання вказала на місце на проїжджій частині де ОСОБА_41 зупинив атомобіль «БМВ», після чого з нього вийшли ОСОБА_41, вона, ОСОБА_37, та ОСОБА_45 В цей час ОСОБА_41 направився в проїзд між «Ощадбанком» та магазином «Мон Амі». Через 2-3 хвилини вони побачили, як зі сторони «Ощадбанка» в бік проїзду між банком та магазином в бік, куди направився ОСОБА_41, щвидко біг парубок, одягнений в сіру спортивну куртку на голові чорна шапка, і через пять секунд вони почули постріли в кількості 8-10. Після пострілів ОСОБА_37 пішла в бік пострілів. Вони почули крики ОСОБА_37 і разом з ОСОБА_45 пішли туди, звідки були крики. Коли вони перейшли дорогу до «Ощадбанка» то назустріч їм вийшов чоловік, який йшов швидко та озирався по сторонам (т.9 а.с.195-198).

З протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_46 від 11.03.2014 року, та схемою до нього, вбачається, що місцем огляду є ділянка місцевості, що розташовага за адресою Харьківська область, м. Лозова, поруч з будинком № 24 по вул. Р. Люкембург, де поруч з металевим гаражем вона вказала на місце розташування ОСОБА_41, ОСОБА_37 та ОСОБА_7, коли підбігла до них після пострілів. ОСОБА_37 лежав на землі, а ОСОБА_41 робив йому штучне дихання, ОСОБА_37 стояла поруч, а ОСОБА_7 стояв біля одного із гаражів та тримався за живіт, після чого, хто саме вона не памятає, викликали швидку допомогу (т.9 а.с 199-202).

Згідно протоколу слідчого експерименту від 12.03.2014 року та міні ДВД диску з віеіофіксацією до нього за участю свідка ОСОБА_41 вбачається, що місцем огляду є ділянка місцевості, расташованої за адресою Харьківська область, м. Лозова, напроти будинку «Ощадбанка», де ОСОБА_41показав дім, в якому проживає ОСОБА_42, дала показав місце, де вони зупинили автомобіль, місце, де між ОСОБА_42 та ОСОБА_7 виникла бійка, після якої ОСОБА_42 побіг в бік «Ощодбанка», а ОСОБА_7 пішов за ним. Також пояснив та показав де він зустрівся зі ОСОБА_37, а саме біля «Ощадбанка», який попросив його перегнати автомобіль з двору. Крім того, вказав на місце навпроти приміщення «Ощадбанку», де саме зустрів та впізнав ОСОБА_1, в руці якого був якійсь предмет. Також на місце, звідки він почув постріли. Показав на місце, де побачив загальну картину, а саме, коли він підбіг до ОСОБА_7 - в цей час ОСОБА_42 вдарив ногою останього і той відштовхнув ОСОБА_42 В той час ОСОБА_1 стяв у нього за спиною на відстані 2-3 метрів. Також додав, що коли він пробігав біля ОСОБА_1, той затуляв своє обличча курткою (т.9 а.с 203-205).

З висновку вибухотехнічної експертизи № 87 від 04.04.2014 року, з ілюстративною таблицею до нього, вбачається, що на куртках ОСОБА_37 та ОСОБА_7, які були вилучені у приміщенні ОСОБА_20 ЦРЛ під час огляду місця події від 11.03.2014 року, наявні сліди продуктів, у вигляді поодиноких частинок бездимного пороху. Слідів близького пострілу не виявлено, у звязку з чим визначити з якої відстані був скоєний постріл не виявилося можливим (т.9 а.с.207-214).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_37 за № 49-ЛЗт/14 від 02.08.2014 року, у потерпілого були встановлені наступні тілесні ушкодження: сліпе вогнепальне поранення шиї з вхідною раною на лівій задньо-боковій поверхності шиї, сквозне вогнепальне поранення трапецевидної мишці, сліпе вогнепальне поранення задньої поверхності грудної клітини з вхідною раною в області проекції 5 грудного хребця з пошкодженням по ходу ранового каналу глибоких м'язів спини справа, сліпе вогнепальне поранення грудної клітини зліва з вхідною раною по лівій задньо-боковій поверхності в області проекції 9-го лівого ребра між задньо-підмишочній і лопаточній лініями, різана рана лівої долоні. Причиною смерті ОСОБА_37 стала гостра крововтрата обумовлена вогнепальним пораненням грудної клітини з пошкодженням лівої легені та грудного відділу аорти. Усі вказані пошкодження виникли прижиттєво, в один короткий проміжок часу, незадовго до настання смерті. Вогнепальні поранення зявилися від чотирьох пострілів з неблизької відстані. Різана рана виникла від дії предмета обладючого ріжучими властивостями. В крові трупа знайдено етиловий спирт в кількості 1,93%, що відповідає середньому ступіню спяніння. Вогнепальне поранення грудної клітини з пошкодженням лівої легені та грудного відділу аорти, відноситься до тяжкого тілесного пошкодження небезпечного для життя, інші тілесні пошкодженя відносяться до легких тілесних пошкоджень (т.9 а.с.216-219).

З висновку судово-медичної цитологічної експертизи № 307 ц/14 від 02.04.2014 року вбачається, що при проведенні дослідження двох марлевих тампонів, змиви яких були взяті при огляді місця події, встановити статеву належність слідів крові не виявилося можливим. Відповідно до висновків можливо вважати, що кров на представлених тампонах могла утворитися від будь-якої людині група крові якої А (2) з ізогемагглютиніном анті-В, у тому числі і від потерпілого ОСОБА_37 Від другого потерпілого ОСОБА_51 вказана кров утворитися не могла (т.9 а.с. 221-224).

Відповідно до висновку судово-балістичної експертизи № 90 від 26.03.2014 року вбачається, що вилучені з тіла ОСОБА_37 кулі є кулями пістолетних патронів 5,45X18 ПСМ калібру 5,45 призначених для стрільби з пістолетів «ПСМ». Кулі вистрилені з гладкоствольної зброї невідповідного (більшого) калібру. Такою зброєю може бути саморобна, перероблена обо пристосована для стрильби зброя калібра, більшого за 5.6 мм. Також є можливим спорядження патронів не бойового призначення умовного калібра 9 мм (травматичних чи холостих/шумових) кілями патронів 5.45х18 ПСМ для стрильби з травматичної або переробленої газо-шумової зброї умовного калібра 9мм. На вказаних кулях сліди рикошету відсутні (т.9 а.с.225-226).

Згідно висновку медико-криміналістичної експертизи № 521-мк/14 від 19.09.2014 року, з фото таблицею до нього, вбачається, що на курточці ОСОБА_37 на спинці її верхнього відділу, на межі середнього та нижнього відділів є по одному вогнепальному пошкодженню. Виявлені пошкодження утворились при стрілбі з вогнепальної зброї з не близької відстані. Тому, можна вважати, що ОСОБА_37 в час отримання поранень знаходився по відношенню до дульного зрізу зброї стрілявшого заднею частиною тіла (т.9 а.с.228-231).

З висновку судово-медичної цитологічної експертизи № 961ц від 12.09.2014 року вбачається, що вилучена з місця пригоди, а самє з «грунту» кров могла утворитися від будь-якої людини група крові якої 0 (1) з ізогемагглютиніном анті-А, анті-В, у тому числі і від ОСОБА_7 ( т.9 а.с.233-237).

Згідно висновку медико-криміналістичної експертизи № 520-МК/14 від 14.10.2014 року, з фото таблицею до нього, вбачається, що на лівому полі куртки ОСОБА_7 є вогнепальне пошкодження без додаткових факторів пострілу. Дане пошкодження могло утворитися коли він знаходився передною поверхністью тіла по відношенню до дульного зрізу зброї. Виявлене пошкодження утворилося при одноразовому пострілі з вогнепальної зброї з не близької відстані (т.9 а.с.239-241).

З висновку судово-медичної експертизи № 2371/14, № 2458/14 від 21.11.2014 року вбачається, що на підставі даних судово-медичної експертизи стосовно ОСОБА_35 по медичній документації, у останнього непроникаюче колото-різане поранення грудної клітини, яке виникло від дії гострого колюче-ріжучого предмету не пізніше строку, на який він посилається при допиті у якості свідка. По ступеню тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя. Також вказане пошкодження є доступним для спричинення власною рукою (т.9 а.с.242-245).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи за № 293-ЛЗ/14 від 17.00.2014 року вбачається, що у потерпілого ОСОБА_7 були встановлені наступні тілесні ушкодження: сліпе проникаюче вогнепальне поранення живота та заочеревинного простору з вхідним пораненням в лівому підребер'ї з кількіснім пошкодженням по ходу раневого каналу петель тонкого кишечника, ушкодженнями брізжейкі тонкого та товстого кишечника, великого сальника, нижній полюс лівої нирки з забрюшинною гематомою, що ускладнилося розвитком внутрішньочеревної кровотечі. Колото-різана рана нижне-наружнього квадрату лівої сідниці в стадії загоїнья, в теперішній час є рубець. Забита рана лобно-тім'яної області у стадії загоєння, в теперішній час є рубець. Сліпе проникаюче вогнепальне поранення живота з кількіснім пошкодженням внутрішніх органів та внутрішньочеревною кровотечію тяжкі тілесні пошкодження, які небезпечні для життя, колото-різана рана нижне-наружнього квадрату лівої сідниці, забита рана лобно-тім'яної області легкі тілесні пошкодження (т.9 а.с.246-247).

З висновку судово-імунологічної експертизи № 3115-И/14 від 13.09.2014 року вбачається, що на кросівках фірми «Адідас», вилучених при обшуку в квартирі ОСОБА_35, виявлена кров людини групи А з ізогемагглютиніном анті-В, походження якої від потерпілого ОСОБА_37 не виключається. Від потерпілого ОСОБА_7 походження даної крові виключається (т.9 а.с.249-250).

Згідно висновку судово-психологічної експертизи № 5242 від 21.08.2014 року вбачається, що під час допиту у якості свідка ОСОБА_41 із застосуванням відіозапису 12.03.2014 року, ознак психологічного впливу з боку осіб, що брали участь у допиті, не виявлено. Він самостійно реконструював події, про які йдеться у српаві (т.10 а.с.1-6).

Відповідно до висновку судово-психогогічної експертизи № 5286 від 28.08.2014 року вбачається, що під час слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_41 12.03.2014 року із застосуванням відеозапису в його поведінці констатується самостійне реконструювання подій, про які йдеться у справі, ознак психологічного впливу на нього збоку осіб, що брали участь у проведенні данної слідчої дії, не виявлено (т.10 а.с.7-12).

З висновку судово-психіатричної експертизи № 1021 від 10.11.2014 року вбвчається, що в ході проведення даної експертизи стосовно ОСОБА_42 в теперішній час ознак психозу, недоумства і інших хворобливих растройств не виявлено. Може усвідомлювати свої дії та керувати ними (т.10 а.с.13-16).

Згідно протоколу огляду предметів від 16.04.2014 року вбачається, що в приміщенні Лозівського МВ був проведен огляд предметів, а саме самозарядного карабіну «ТОЗ-99», калібру 5,6 мм в металевому корпусі, 28 патронів марки 22ЛР, калібру 5,6 мм, двох гільз з патронів 22ЛР, калібру 5,6 мм, двух куль патронів 5,45х18ПСП. Всі вказані предмети на час проведення огляду були без видимих механічних пошкоджень. Відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 16.04.2014 року вищевказані предмети були визнані речовими доказами по кримінальному провадженню (т.10 а.с.17,18).

З протоколу огляду предметів від 24.11.2014 року та з ілюстративного матеріалу до нього вбачається, що при проведенні даної слідчої дії були оглянуті предмети, виявлені та вилучені в ході огляду місця події, та проведення обшуків (т.10 а.с.19-39).

Згідно постанови про визнання предметів речовими доказами від 24.11.2014 року вбачається, що виявлені та вилучені в ході огляду місця події предмети, а саме: пара чоловічих кросівок, шапка білого кольору, футболка червоного кольору, кофта чорного кольору з капюшоном, спортивні брюки чорного кольору фірми «adidas», футболка чоловіча, брюки спортивні, пара кросівок «Puma», спортивна куртка «МЕХХ», спортивні брюки «АDIDAS», куртка спортивна, брюки спортивні, кросівки черні «ADIDAS», брюки спортивні «NIKE», брюки спортивні «АDIDAS», два кухонних ножі з чохлом для ножа, брюки спортивні, куртка «NIKE», куртку, куртка спортивна, паперовий конверт зі зразками волосся та нігті з піднігтьовим вмістом трупу ОСОБА_37, паперовий конверт з нігтьовим зрізом з рук ОСОБА_35, полімерний пакет з двома зразками ґрунту, паперовий конверт з грунтом, паперовий конверт з двома марлевими тампонами, паперовий конверт з двома марлевими тампонами, конверт в якому знаходиться марлевий тампон, мобільний телефон «Simens С62» мобільний телефон «Samsung SGH-A800», запальничка з пластмаси оранжевого кольору з надписом чорного кольору «Fackelmann», батарея від мобільного телефону «Самсунг», пачка з під сигарок «Winston-slims», куртка чоловіча, футболка світло-салатового кольору, штани спортивні сірого кору «ADIDAS» та труси темно-синього кольору - визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженню (т.10 а.с.40-41).

З аналітичної довідки УОТЗ ГУМВСУ вбачається, що було проведено аналіз про зєднання абоненских номірів 10.03.2014 року, на підставі якої була составлена схема зєднання абонентів з 21.00 години 10.03.2014 року до 01.00 години 11.03.2014 року, та схема пересування ОСОБА_1 за період часу з 21.00 години 10.03.2014 року до 01.00 години 11.03.2014 року (т.10 а.с.42-43).

Згідно витягу з трафіків ОСОБА_1 за період часу з 21.00 години 10.03.2014 року до 01.00 години 11.03.2014 року вбачається, що встановити де перебував ОСОБА_1 під час вчинення вбивства з 23.11 години до 23.47 години неможливо, у звязку з відсутністью зєднаннь у зазначений проміжок часу (т.10 а.с.44).

Відповідно до висновку вибухово-технічної експертизи № 542 від 19.11.2014 року, та ілюстративної табліці до нього, вбачається, що на марлевих тампонах зі змивами з правої та лівої рук ОСОБА_35, які були відібрани слідчим СВ ОСОБА_20 ГУМВС України в Харківській області у ОСОБА_42 12.03.2014 року, - слідів вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу не має (т.10 а.с.61-67).

Проаналізувавши і оцінивши показання потерпілого ОСОБА_7, показання отримані під час допиту свідків: ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_44, ОСОБА_45, наведені вище докази представлені стороною обвинувачення, колегия суддів визнає, що наведені докази безперечно доводять те, що 10.03.2014 року, близько 23 години 10 хвилин, між раніше знайомими ОСОБА_35, з одного боку, та ОСОБА_52 і ОСОБА_37, з іншого боку, біля будинку № 24 по вул. Р.Люксембург у м. Лозова Харківської області виникла сварка, обумовлена образою останніх ОСОБА_35

В цей день, близько 23 години 30 хвилин, на території гаражного кооперативу в м. Лозова по вул. Р. Люкембург, поблизу будинку № 24, в ОСОБА_37 було зроблено чотири прицільних постріли з вогнепальної зброї, зарядженої набоями з кулями бойових пістолетних патронів 5,45x18 ПСМ калібру 5,45 мм, у життєво важливі частини тіла, в результаті даних пострілів ОСОБА_37 були заподіяні: одне сліпе вогнепальне поранення шиї зліва, з вхідною раною на лівій задньо-боковій поверхні шиї середньої третини з ушкодженням по ходу ранового каналу підшкірно-жирової клітковини, поверхневих та глибоких м'язів шиї; одне наскрізне вогнепальне поранення лівої трапацевідной м'язи, з вхідною раною в лівій надлопатковій області та вихідною раною в лівій надключичній області; одне сліпе вогнепальне поранення задньої поверхні грудної клітини, з вхідною раною в області проекції 5-го грудного хребця та враженням по ходу раньового каналу глибоких м'яз спини справа; одне сліпе проникаюче вогнепальне поранення грудної клітини зліва з вхідною раною по лівій задньо-боковій поверхні в області проекції 9-го лівого ребра між задньо-пахової та лопаткової лінії з ураженням по ходу раньового каналу підшкірно-жирової клітковини міжреберних м'язів, нижнього краю 8-го лівого ребра по лопатковій лінії, пристіночної плеври, наскрізного ураження нижньої долі лівої легені та стінки грудного відділу аорти в області 5-го грудного хребця з масивним крововиливом в ліву плевральну порожнину, крововиливи клітковини заднього середостіння більше зліва та біля аортальної клітчаті, розшаруванням стінок грудного відділу аорти, які розповсюджуються до низу та у верх з просоченням відшарованих стінок темною кров'ю.

Причиною смерті ОСОБА_38 стала гостра крововтрата обумовлена вищевказаними вогнепальними пораненнями грудної клітини з ураженням лівого легкого та грудного відділу аорти.

Крім того, в цей же час у такий же спосіб, на цьому ж місці, було здійснено постріл з вогнепальної зброї в живіт потерпілому ОСОБА_36, тобто у життєво важливу частину тіла з заподіянням вогнепального поранення та пошкодженням внутрішніх органів.

Дослідивши і оцінивши в повному обсязі матеріали кримінального провадження, представлені стороною обвинувачення докази, колегия суддів приходить до висновку, що за наведених вище обставин було вчинене умисне вбивство ОСОБА_38 та закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_36

В судовому засіданні стороною захисту заявлено про визнання недопустимими та неналежними ряду доказів, вказаних вище, на які посилається сторона обвинувачення, а саме: показу потерпілої ОСОБА_6 щодо причетності ОСОБА_1 до вбивства її сина ОСОБА_37, які їй стали відомі зі слів ОСОБА_41, висновку судово-психологічної експертизи № 5242 від 21.08.2014 року (т.10 а.с.1-6), відповідно до якого під час допиту у якості свідка ОСОБА_41 із застосуванням відіозапису 12.03.2014 року - ознак психологічного впливу з боку осіб, що брали участь у допиті, не виявлено, аналітичнї довідки УОТЗ ГУМВСУ (т.10 а.с.42-43), відповідно до якої був проведен аналіз про зєднання абонентських номірів 10.03.2014 року, на підставі якої була складена схема зєднання абонентів з 21.00 години 10.03.2014 року до 01.00 години 11.03.2014 року, та схема пересування ОСОБА_1 за період часу з 21.00 години 10.03.2014 року до 01.00 години 11.03.2014 року, так як на думку сторони захисту зазначені процесуальні рішення, прийняті прокурором, не ґрунтуються на нормах КПК України.

Посилання сторони захисту були повно і всебічно перевірені колегією суддів шляхом дослідження процесуальних документів, вказаних вище і, у відповідності до ст. 89 КПК України, суд визнає їх неналежними та недопустимими доказами з наступних підстав.

Під час допиту в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 показала, що вбивство її сина ОСОБА_37 вчинив саме ОСОБА_1 Про цей факт їй стало відомо через деякий час зі слів свідка ОСОБА_41

Тож, покази потерпілої щодо причетності ОСОБА_1 до вбивства ґрунтуються на чужих словах і не підтверджуються іншими допустимим і належними доказами, та спростовуються показами свідка ОСОБА_41, які він дав в судовому засіданні, та іншими доказами, добутими законним шляхом.

В силу цих обставин, відповідно до ч. 6 ст. 97 КПК України, покази з чужих слів, надані потерпілою ОСОБА_6 в частині причетності ОСОБА_1 до вбивства, - є недопустимим доказом.

Так відповідно до висновку судово-психологічної експертизи № 5242 від 21.08.2014 року (т.10 а.с.1-6), наданого стороною обвинувачення як доказ, вбачається, що даний висновок ґрунтується на показах свідка ОСОБА_41 отриманого під час допиту в ході досудового розслідування. Відповідно до ст. 95 КПК України, суд може обгрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурор, або посилатися на них. Як вбачається з наданого стороною обвинувачення доказу, допит свідка ОСОБА_41 під час досудового розслідування і на підставі якого була проведена судово-психологічна експертиза, був проведений в порушення ч.1 ст. 225 КПК України, тобто за вітсутності ухвали слідчого судді, що відповідно є підставою для визнання вказаного вище доказу недопустимим.

Крім того, стороною обвинувачення у якості доказів були надані суду аналітична довідка УОТЗ ГУМВСУ (т.10 а.с.42-43), відповідно до якої був проведений аналіз про зєднання абоненских номірів 10.03.2014 року, на підставі якої було складено схему зєднання абонентів з 21.00 години 10.03.2014 року до 01.00 години 11.03.2014 року, та схема пересування ОСОБА_1 за період часу з 21.00 години 10.03.2014 року до 01.00 години 11.03.2014 року.

Аналізуючи вищевказані письмові документи, колегия суддів вважає, що вони є неналежними та недопустимими. Як вбачається з аналітичної довідки УОТЗ ГУМВСУ, схеми зєднання абонентів та схеми пересування ОСОБА_1 за період часу з 21.00 години 10.03.2014 року до 01.00 години 11.03.2014 року, дані документи не містять підпису та не затверджені уповноваженою особою, яка їх склала. Стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження належності абонентськіх номерів особам, вказаним в аналітичній довідці.

Також, сторона обвинувачення в обґрунтування того, що вказане кримінальне правопорушення злочин вчинив саме ОСОБА_1 посилається на данні висновку судово-імунологічної експертизи № 3115-И/14 від 13.09.2014 року (т.9 а.с.249-250), з якого вбачається, що на кросівках фірми «Адідас», вилучених при обшуку квартири ОСОБА_35, виявлена кров людини групи А з ізогемагглютиніном анті-В, походження якої від потерпілого ОСОБА_37 не виключається. Від потерпілого ОСОБА_7 походження даної крові виключається. Тобто, сторона обвинувачення вважає, що кров на кросівках могла залишитися лише після вогнепальніх поранень на місці вчинення злочину, і ніяк не під час сварки між ОСОБА_42 та ОСОБА_7, що відбулася поблизу дома ОСОБА_42, і в якій останній отримав ножове поранення. Також стороною обвинувачення данні висновку на їх думку підтверджують обєктивність показів свідка ОСОБА_41, які були відображені в ході слідчого єксперементу за його участі щодо присутності на місці скоєння злочину ОСОБА_42

На підтвердження своїх доводів стороною обвинувачення до суду не надано жодного процесуального документу в підтвердження законності та обґрунтованості проведення слідчіх дій в квартирі ОСОБА_35, відповідно до Розділу 2 ст. 131 ч.2 п.п. 5, 6, 7 КПК України.

На підставі викладеного колегия суддів приходить до висновку, що доводи сторони обвинувачення про те, що наявність крові на кросівках, які були вилучені у незаконний спосіб з квартири ОСОБА_35, в порушення ст. 93 КПК України, доводить присутність на місці скоєння злочину ОСОБА_42 є припущенням, оскільки не ґрунтуються на доказах, і не спростовують наведені у вироку висновки, що зробила колегия суддів.

Обґрунтовуючи вчинення вказаних суспільно небезпечних діяннь саме ОСОБА_35, сторона обвинувачення посилалася на протокол слідчого експерименту від 12.03.2014 року з міні ДВД диском з відіофіксвцією до нього за участю свідка ОСОБА_41 (т.9 а.с 203-205), в ході якого свідок показав місце де між ОСОБА_42 та ОСОБА_7 виникла бійка, після якої ОСОБА_42 побіг в бік «Ощодбанка», а ОСОБА_7 пішов за ним. Крім того, вказав на місце проти приміщення «Ощадбанку», саме де зустрів та впізнав ОСОБА_1, в руці якого був якійсь предмет. А також на місце, звідки він почув постріли. Показав на місце, де побачив загальну картину, а саме: коли він підбіг до ОСОБА_7, а в цей час ОСОБА_42 вдарив ногою останього, і він, ОСОБА_41, відштовхнув ОСОБА_42 В цей час ОСОБА_1 стяв у нього за спиною на відстані 2-3 метрів. Також пояснив, що коли він пробігав біля ОСОБА_1, то затуляв своє обличча курткою.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_41 дав покази та підтвердив, що 10.03.2014 року між ОСОБА_42 та ОСОБА_7 і ОСОБА_37 виникла бійка. Знаходячись біля банку він побачив, як у бік гаражів побіг якийсь чоловік. В цей момент він почув постріли. Коли він підбіг до гаражів, то побачив, що на землі біля гаражів лежить ОСОБА_37, а той чоловік, якого він бачив біля банку, вдарив ОСОБА_7 ногою по голові, після чого він підбіг та відштовхнув його, і той почав тікати. Це був невідомий йому раніше чоловік на зріст приблизно 1 метр 89 сантиметрів спортивної статури. Він був одягнутий в світлу одежу. На голові в нього нічого не було. ОСОБА_15 волосся він не памятє. ОСОБА_1 він знає з дитинства. В той вечір він його не бачив. Якби ОСОБА_1 в той вечір був там, він би зміг його впізнати. Під час досудового розлідування оговорив ОСОБА_1, так як на нього чинився тиск з боку органів досудового розслідування, про що він надав відповідну заяву до ОСОБА_20 прокурати.

Проаналізувавши протокол слідчого експерименту від 12.03.2014 року за участю свідка ОСОБА_41, показання вказаного свідка в судовому засіданні, колегия суддів приходить до висновку, що данні, які відображені в протоколі, містить ряд протиріч, є неконкретними та суперечливими, даний протокол є незакінченим за змістом та не свідчить про вчинення вказаних суспільно небезпечних діяннь саме ОСОБА_35 Також, вчинення вказаних суспільно небезпечних діяннь саме ОСОБА_35 спростовуються послідовними показаннями потерпілого ОСОБА_7, свідків ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_44, ОСОБА_45, які в деталях узгоджуються між собою, а також з обєктивними даними, отриманими під час досудового рослідування, слідчих експериментів, що зафіксовані у відповідних протоколах і додатках до них, висновках експертів і речових доказах, а тому не доводять наведених вище фактів, на які спирається сторона обвинувачення. Крім того, вказаний документ, як окремо, так і в сукупності з іншими представленими доказами, не доводить того, що саме ОСОБА_1 вчинив інкриміновані йому злочини. Також у колегії суддів відсутня можливість надати оцінку заяві свідка ОСОБА_41 відноно застосування щодо нього тиску з боку органів досудового розслідування під час проведення слідчого експеременту, так як під час судового розгляду стороною обвинувачення не було надано висновків, які б підтверджували або спростовували дану заяву.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Стаття 91 КПК України передбачає, що у кримінальному провадженні, крім іншого, підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Стаття 92 КПК України передбачає, що обовязок доказування обставин, наведених вище, покладається на слідчого та прокурора.

Частина 3 ст. 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається не винуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вирком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Дослідивши в повному обсязі матеріали кримінального провадження по епізоду умисного вбивства ОСОБА_38 та закінченого замаху на умисне вбивство ОСОБА_36, представлені докази, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_48 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а саме в умисному протиправному заподіяння смерті особі, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство та в закінченому замаху на умисне вбивство двох або більше осіб особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, передбачених п.13 ч.2 ст. 115 та ч.2 ст. 15, п.п. 1, 13 ч.2 ст.115 КК України не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні і тому він підлягає виправданню за недоведеністю.

По епізоду, який мав місце 28.09.2008 року біля кафе «Берізка», обвинуваченому ОСОБА_1 висунуте обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, а саме закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (замах на умисне вбивство).

Так, в обвинуваченні вказано, що ОСОБА_53, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на навмисне позбавлення життя, з помсти, умисно, зі значною силою наніс ОСОБА_10 три удари ножем в ліву бокову частину грудної клітки. При цьому потерпілий ОСОБА_10 з метою попередження суспільно-небезпечних наслідків, у виді його смерті, захищаючись, виставив ліву руку на рівні грудної клітки, у зв'язку з чим завдані удари ножем в область грудної клітки прийшлися потерпілому в лівий лікоть. Після чого ОСОБА_1, з метою доведення свого умислу до кінця, направленого на умисне позбавлення життя ОСОБА_10, завдав йому ще один удар ножем в життєво важливу частину тіла - живіт. Виконавши усі дії, які ОСОБА_1 вважав необхідними для доведення злочину - умисного вбивства ОСОБА_10 до кінця, не закінчив його з причин, які не залежали від його волі, оскільки під час нанесення йому ударів ножем ОСОБА_10 чинив активний опір, і три удари направлені в грудну клітку прийшлися йому в лівий лікоть, та після отриманих ушкоджень ОСОБА_10 забіг у приміщення кафе, звідки його було негайно доставлено до медичного закладу.

Однак колегія суддів не може погодитися з таким твердженням сторони обвинувачення, виходячи з фактичних обставин, встановлених під час судового провадження на підставі представлених доказів, і вважає необґрунтованим і недоведеним те, що дії ОСОБА_1 були безпосередньо спрямовані на позбавлення життя іншої людини, але злочинний наслідок (смерть) не настав з причин незалежних від волі винного.

Замах на вбивство має місце тоді, коли діяння винного були безпосередньо спрямовані на позбавлення життя іншої людини, але злочинний наслідок (смерть) не настав з причин незалежних від волі винного. Замах на вбивство може бути вчинений лише за наявності прямого умислу на позбавлення життя потерпілого, тобто коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільнонебезпечні наслідки та бажає їх настання. Якщо такий умисел не встановлений, замах на вбивство відсутній, а вчинене необхідно кваліфікувати за наслідками що настали.

Аналіз наведених вище доказів у їх сукупності свідчить про те, що у ОСОБА_1 був відсутній намір на скоення умисного вбивства ОСОБА_10

Так, потерпілий ОСОБА_10 в своїх показах на досудовому слідстві зазначив, що між ОСОБА_22 та ОСОБА_11 виникла сварка і він запропонував ОСОБА_1 та ОСОБА_11 пересісти за інший стіл. ОСОБА_1 на дане прохання відреагував агрессивно, після чого став ображати їх. Потім він вийшов на вулицю де ОСОБА_1 завдав якимось предметом удар в лікоть, а потім завдав удару в живіт і він відчув тепло в області живота. Він відчув біль в лівому лікті та животі, після чого побачив кров. Зайшовши в приміщення кафе, йому стало погано, після чого знепритомнів.

Тобто, ОСОБА_1 наніс потерпілому близько чотирьох ударів ножем, спричинивши останньому колото - різане поранення поверхні живота в області лівого підребер'я без пошкодження внутрішніх органів, дві котлото-різані рани лівого ліктя і різану рану на розгибальній поверхні лівого ліктя, а так як останні на вулиці знаходилися в двох, то мав реальну можливість продовжитисвої дії, та позбавити життя ОСОБА_10

Про відсутність такого наміру свідчить і характер взаємовідносин між ОСОБА_10 таОСОБА_1 як до, так і після вчинення злочину, тобто до конфлікту ОСОБА_1 був знайомий з ОСОБА_10 і між ними були дружні стосунки, про що свідчать їх покази. Конфлікт в кафе виник між ОСОБА_11 та ОСОБА_22 і ОСОБА_54

В ході досудового розслідування та розгляду кримінального провадження в суді потерпілий ОСОБА_10будь яких претензій до ОСОБА_1 не заявляв.

Факт завдання ОСОБА_10 різаного поранення поверхні живота в області лівого підребер'я без пошкодження внутрішніх органів, двох котлото-різані ран лівого ліктя і різану рану на розгибальній поверхні лівого ліктя не можна розцінювати як умисел на вбивство, оскільки всі удари були нанесені з незначною силою, про що свідчить висновок судово медичної експертизи №620-ЛЗ/08 від 30.10.2008 року, а саме мали місце тілесні ушкодження у вигляді колото-різанеого поранення поверхні живота в області лівого підребер'я по передньо подмішечній лінії (розміром 1,5 х 0,5 см) проникаюче в черевну поржнину (рана на череві 1х0,5 см), без пошкодження внутрішніх органів (т.1 а.с.33- 38).

Тобто, маючи реальну можливість продовжувати наносити удари ножем та за відсутності перешкод для продовження спричинення більш серйозних ушкоджень, навіть при нанесенні одного удару, ОСОБА_1 цього не зробив, що свідчить про відсутність умислу на вбивство ОСОБА_10

Вказані доводи колегія суддів оцінює ґрунтуючись на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження та аналізі сукупності наведених вище доказів з точки зору їх достатності та взаємозвязку.

Дослідивши та оцінивши представлені докази у їх сукупності колегія суддів приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і кваліфікує його дії як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодженняч, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Потерпілою ОСОБА_6 до ОСОБА_1 був заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в звязку з вчиненням злочину.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у звязку з недоведенностью вини ОСОБА_48 у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів по епізоду умисного вбивства ОСОБА_38 та закінченого замаху на умисне вбивство ОСОБА_36, відповідно до ч.3 ст. 129 КПК України, даний позов необхідно залишити без розгляду.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого, суд встановив, що ОСОБА_1 раніше судимий 20.11.2007 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області, до затимання працював охоронцем, на утриманні має неповнолітню дитину, за місцем мешкання характеризуються задовільно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставин, яка помякшують покарання ОСОБА_1, не встановлено.

Обставина, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, визнається рецидив злочинів.

Призначаючи покарання, відповідно до ст. 65 КПК України, колегия суддів бере до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, який відповідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставини що обтяжують покарання, а також те, що обвинувачений вчинив новий злочин під час іспитового строку, тому колегия суддів приходить до висновку, що справедливим покаранням, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів, є покарання у виді позбавлення волі на визначений строк в межах санкції ч.1 ст. 121 КК України, з застосуванням ст. 71 КК України,

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - тримання під вартою, до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Процесуальні витрати, повязані із залученням експертів стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 374 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 в предявленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.13 ч.2 ст. 115 та ч.2 ст. 15, п.п. 1, 13 ч.2 ст.115 КК України, визнати невинуватим виправдавшиза недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1ст.121ККУкраїни,і призначити йомумірупокарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК Українидо призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Лозовського міськрайонного суду Харківської області від 20.11.2007 року та призначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Термін відбування покарання обчислювати з моменту затримання 01.10.2014 року. В строк відбуття покарання зарахувати знаходження ОСОБА_1 під вартою з 28.09.2008 року по 13.04.2009 рік.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-криміналістичної експертизи 117 грн. 70 коп., судово- дактилоскопічної експертизи 94 грн. 15 коп., експертизи волокнистих матеріалів та виробів 751 грн. 20 коп., експертизи волокнистих матеріалів та виробів 1252 грн..

Речові докази: куртку, футболку повернути потерпілому ОСОБА_10 за належністью. Складний ніж знищити.

Речові докази по епізоду від 10.03.2014 року щодо умисного вбивства ОСОБА_38 та закінченого замаху на умисне вбивство ОСОБА_36 залишити при матеріалах кримінального провадження та в визначених місцях зберігання відповідно.

Судові витрати по епізоду від 10.03.2014 року, у звязку з недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину, віднести за рахунок держави.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Харківської області через Первомайський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їм копії судового рішення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_55