Ухвала суду № 52178256, 12.10.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8546/15 Справа № 203/1788/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Колесніченко О. В. Доповідач - Козлов С.П.

Категорія 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Козлова С.П.,

суддів: Болтунової Л.М., Петренко І.О.,

при секретарі: Безрукавому Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Василенка Валерія Миколайовича про стягнення матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з таким позовом, в якому просив суд стягнути на свою користь з відповідача матеріальну шкоду в сумі 64 207 грн., посилаючись на те, що згідно свідоцтва про право власності від 22 листопада 2001 року йому, його матері ОСОБА_4 і брату ОСОБА_5 належала квартира АДРЕСА_1, яку було продано ОСОБА_6 на підставі посвідченого відповідачем договору купівлі-продажу від 29 листопада 2001 року за довіреністю від 26 жовтня 2001 року, оформленою під час його неповноліття, від його імені, без встановлення його особи і на підставі неіснуючого рішення виконкому Кіровської райради м. Дніпропетровська від 16 листопада 2001 року №301/19 «Про продаж квартири ОСОБА_4.», у зв'язку з чим він позбавлений єдиного житла і можливості отримати кошти за нього в розмірі вартості 1/3 частини з вини нотаріуса, який незаконно посвідчив угоду з відчуження житла неповнолітнього.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення та скасування рішення суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про нотаріат» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі.

Згідно ч. ч. 1 - 3 ст. 440 ЦК УРСР, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством Союзу РСР. Той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини. Шкода, заподіяна правомірними діями, підлягає відшкодуванню лише у випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та її синам ОСОБА_5 і неповнолітньому на той час ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 22 листопада 2001 року.

29 листопада 2001 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Василенко В.М. посвідчено договір купівлі-продажу вказаної квартири між продавцями ОСОБА_4, ОСОБА_2, від імені яких діяв за дорученням від 26 жовтня 2001 року ОСОБА_7, а також ОСОБА_5, від імені якого діяв на підставі доручення ОСОБА_8, та покупцем ОСОБА_6 на підставі рішення виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради від 16 листопада 2001 року №301/29 про надання ОСОБА_4 згоди на продаж спірної квартири від імені неповнолітнього ОСОБА_2, яке фактично не приймалось, а інше рішення виконкому про надання згоди ОСОБА_4 на продаж спірної квартири від 21 грудня 2001 року було скасовано рішенням Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради ХХІV скликання Х сесії від 06 серпня 2004 року №154/04 за протестом прокурора, як прийняте на підстав підроблених документів, що було встановлено рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, Василенко В.М., виконавчого комітету Красногвардійської районної ради м. Дніпропетровська про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири, визнання права власності та стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2014 року було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 до ОСОБА_10, третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Василенко В.М., про стягнення вартості квартири та при цьому встановлено, що за розписками від 30 листопада 2001 року, складеними від імені ОСОБА_4, яка також діяла в інтересах малолітнього ОСОБА_2 та від імені ОСОБА_5, ОСОБА_4 отримала від продажу спірної квартири 21200 грн. за себе та за свого неповнолітнього на той час сина ОСОБА_2, а ОСОБА_5 отримав за свою частину квартири 10000 грн., тобто фактично позивач вже отримав кошти за належну йому частину вказаної квартири.

Крім того, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності при вирішенні спору про відшкодування матеріальної шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають наявність такої шкоди, протиправність її заподіяння, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача, наявність вини останнього в її заподіянні, проте матеріали справи не містять достатніх доказів в підтвердження вини відповідача в спричинені позивачу будь-якої матеріальної шкоди і наявності підстав для її стягнення.

За таких обставин та виходячи з того, що дії відповідача при посвідченні договору купівлі-продажу 29 листопада 2001 року незаконними у встановленому порядку не визнані, відповідні вимоги позивачем не заявлялися та вказана угода визнана судом недійсною відповідно до ст. 48 ЦК УРСР з підстав недодержання вимог ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» у зв'язку з наданням нотаріусу рішення виконкому про дозвіл на продаж квартири, яке у дійсності не приймалося, а не з підстав укладення угоди неповнолітньою особою, недієздатною чи особою, яку нотаріусом не встановлено згідно ст. 43, 44 Закону України «Про нотаріат», суд прийшов до вірного висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.

Доводи ОСОБА_2 у скарзі про наявність законних підстав для відшкодування спричиненої йому шкоди за рахунок відповідача не ґрунтуються на вищенаведених нормах закону і встановлених в судовому засіданні обставинах справи, правильність зазначених висновків суду не спростовують, а фактично зводяться до одностороннього тлумачення лише на свою користь норм права, яке регулює спірні правовідносини, і повторного обґрунтування заявлених ним вимог з викладенням тих же обставин, яким суд дав належну оцінку у сукупності з наданими сторонами доказами за своїм внутрішнім переконанням відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: