Ухвала суду № 52178144, 07.10.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/6984/13-ц

Провадження № 22ц/774/1536/К/15 Головуючий в 1-й інстанції

Категорія - 5 ( ІІ ) Бабаніна В.А.

Доповідач - Михайлів Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

07 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Михайлів Л.В.,

суддів: Барильської А.П., Ляховської І.Є.,

при секретарі: Масловій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку ст..197 ч. 2 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Нікопольського міськрайоного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2015 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Пектораль» про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2015 року на підставі п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Пектораль» (надалі - ПП «Пектораль») про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном, у зв'язку з повторною неявкою позивача у судове засідання.

В апеляційній скарзі позивач ставлять питання про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, оскільки суд не перевірив, а матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача про розгляд справи на 10.06.2015 року, у відповідності до ст..74 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст. 169 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 76 ЦПК України, судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач про час та місце розгляду справи був належним чином повідомленим і неодноразово - 27.03.2015 року та 10.06.2015 року не з'явився у судове засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Однак, колегія суддів вважає, що такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.

У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Неявка в судове засідання - це відсутність особи в залі судового засідання під час розгляду справи, незалежно від причин, або залишення залу судового засідання.

Законодавець передбачив право осіб, які беруть участь у справі, брати участь у судових засіданнях, а також гарантії реалізації цього права.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 169 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний відкласти розгляд справи в разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.

У разі повторної неявки у судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або не повідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду, при чому повторною вважається друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, при повторній неявці сторін

Так, відповідно до п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

З аналізу вказаної норми витікає, що повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не надав заяву про розглдяд справи у його відсутнісь.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.08.2014 року було скасовано заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.06.2014 року про справі за вищевказаним позовом, справу призначено до розгляду на 27 жовтня 2014 року, після чого розгляд справи неодноразово відкладався.

З журналу судового засідання від 13.03.2015 року, вбачається, що в розгляд справи відбувався у присутності представника позивача ОСОБА_3 та в ході її розгляду оголошено перерву до 27.03.2015 року, для дослідження письмових матеріалів справи.(а.с.98)

Повідомлення про перенесення судового засідання у справи на 10.06.2015 року позивачу ОСОБА_2 здійснювалось за допомогою SMS-повідомлення, про що у матеріалах справи міститься довідка від 27.04.2015 року про доставку на ім'я позивача ОСОБА_2. Судову повістку на адресу позивача чи його представника, як і на адресу відповідача у справі, направлено не було.

Відповідно до п. 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 1 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повітки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом роздруковування та заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України, отже таке повідомлення позивача не можна вважати належним.

Суд першої інстанції зазначене не врахував та не звернув уваги на те, що ОСОБА_2 така заявка про намір отримання судової повістки SMS-повідомлення не подавалась.

Крім того, колегія суддів враховує і те, що відповідно до Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Згідно роз'яснень вищевказаного Пленуму - розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Матеріали справи свідчать про те, що основними причинами порушення процесуальних строків при розгляді даної конкретної справи є недоліки в діяльності суду, пов'язані насамперед із незадовільною організацією судового процесу.

Так, суд своєю ухвалою від 12.08.2014 року скасував заочне рішення у справі та призначив її розгляд на 27.10.2014 рік, після чого розгляд справи неодноразово відкладався на: 19.11.2014р.,10.12.2014р., 25.12.2014р., 26.01.2015р., 13.03.2015р., 27.03.2015р., та на 10.06.2015 р.

Відповідно до вимог ст. 157 ЦПК України, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Таким чином висновок суду першої інстанції щодо повторної неявки сторін по справі у судове засідання, повідомлених належним чином, без поважних причин, матеріалами справи не підтверджений а навпаки, як вбачається з матеріалів справи суд несвоєчасно повідомляв учасників судового процесу про час та місце розгляду справи.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвалу суду необхідно скасувати, на підставі п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України і направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду відповідно до вимог ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2015 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Пектораль» про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном направити до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області для продовження її розгляду, відповідно до вимог ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: