Рішення № 52176336, 29.09.2015, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/1588/15-ц

Провадження №2/173/792/2015

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2015 м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Шевченко О.Ю.

за участю секретаря судового засідання Демяненко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Верхньодніпровського районного суду звернулося публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідно до умов договору № DZXRR504503394 від 21 червня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5124 грн. 39 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У звязку з порушенням Позичальником умов договору станом на 7 липня 2015 року заборгованість за кредитним договором становить 9922 грн. 99 коп., а саме: 8974 грн. 28 коп. пеня за несвоєчасне виконання зобовязань; 500 грн. штраф (фіксована частка); 448 грн. 71 коп. штраф (процентна складова), яку позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, а саме судовий збір, сплачений ним під час подання позовної заяви.

В судове засідання позивач не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи у відповідності до ч. 5 ст.74 Цивільного процесуального кодексу України повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав.

У відповідності до ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

21 червня 2008 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (правонаступник - закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк») (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено договір № DZXRR504503394 , згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит на придбання товару у розмірі 5124 грн. 41 коп. на строк до 21 червня 2010 року з умовами сплати відсотків за його користування у розмірі 0,01% на місяць. Погашення заборгованості згідно з умовами договору здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 213 грн. 79 коп. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інших витрат згідно умов договору (а.с 6).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»), які є невідємною частиною договору, передбачено відповідальність за невиконання зобовязання. Так п. 5.1 встановлено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні (а.с.7-9).

Згідно з розрахунком позивача (а.с.4-5) за порушення строків повернення кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом відповідно до умов договору станом на 7 липня 2015 року нараховано пеню в сумі 8974 грн. 28 коп.

Доказів повернення заборгованості на день ухвалення рішення сторонами суду не надано. У звязку з цим суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості по пені законними та обґрунтованими.

В той же час, згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиноютретьою статті 551 Цивільного кодексу України, зокрема передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Верховний Суд України 3 вересня 2014 року за наслідками розгляду справи № 6-100 цс 14 зробив правовий висновок про те, що частина третя статті 551 Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 3 Цивільного кодексу України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 Цивільного процесуального кодексу України щодо обовязку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право судузменшитирозмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

У звязку з чим суд вважає за можливе зменшити суми пені, яка підлягає стягненню з відповідача, навіть за відсутності заяви про це з боку відповідача. Суд приймає до уваги те, що розмір пені значно перевищує розмір збитків, оскільки на час звернення до суду заборгованість по кредиту відсутня, а тому суд приходить до висновку про те, що сума пені підлягає зменшенню.

Пунктом 5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»), які є невідємною частиною договору також передбачено, що при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених Договором більше ніж на 30 днів, Позичальник зобовязаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Позивачем надано розрахунок штрафу: 500 грн. (фіксована частина) та 448 грн. 71 коп. (процентна складова). При цьому процентна складова, а саме 5% від суми позову, розрахована, в тому числі, на суму пені.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пеня є видом забезпечення виконання зобовязання, а не сумою заборгованості. Нарахування штрафу у виді 5% від суми пені є по суті нарахуванням процентів на неустойку, що згідно з ч. 2 ст. 550 Цивільного кодексу України не допустимо. У звязку з цим, суд вважає, що штраф у виді 5% від суми заборгованості може бути нарахований лише на суму заборгованості за кредитом, процентам за користування кредитними коштами та комісії.

У звязку з цим суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми штрафу у виді процентної складової 5% від суми нарахованої пені необґрунтованими, оскільки вони не відповідають вимогам діючого законодавства.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача суми штрафу суд приходить до висновку, що стягненню підлягає лише фіксована складова штрафу 500 грн., оскільки штраф у вигляді процентної складової не може бути нараховано на пеню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги, що позов задоволено частково, а тому згідно з ч.1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 550, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 212-215, 224-232 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 и (ін.н.2687700450, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2)на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором у розмірі 1000 грн.: 500 грн. пеня та 500 грн. штраф.

Стягнути з ОСОБА_1 и (ін.н.2687700450, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2)на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) понесені судові витрати 24 грн. 50 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити рішення суду до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю.Шевченко