Ухвала суду № 52175641, 07.10.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

7 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів: Гриціва М.І., Маринченка В.Л., -

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за його позовом до Лоївської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування рішень сільської ради, поновлення його на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19 червня 2015 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27 листопада 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року відмовив.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Як убачається із заяви, ОСОБА_2 посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень пункту 16 частини першої статті 26, пункту 5 статті 46, статей 50, 79 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні <http://zakon.rada.gov.ua/go/280/97-%D0%B2%D1%80>».

На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 6 вересня 2007 року (без номера), 2 липня 2014 року

(справа № К/800/58789/13) та копію постанови Верховного Суду України від 16 червня 2009 року, які, на думку ОСОБА_2, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Проте аналіз рішень Вищого адміністративного суду України від 6 вересня 2007 року (без номера), 2 липня 2014 року (справа № К/800/58789/13) та оскаржуваного рішення не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Як убачається із самої заяви, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків касаційного суду у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів. Відповідно до статті 235 КАС <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2304/ed_2012_03_13/T052747.html?pravo=1> Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Постанова Верховного Суду України від 16 червня 2009 року, на яку заявник посилається як на підставу для перегляду ухвали касаційного суду від 19 червня 2015 року, не можна вважати такою, що дає підстави для допуску справи до провадження та перегляду її Верховним Судом України, оскільки постанова Верховного Суду України не є рішенням, прийнятим як судом касаційної інстанції.

Зазначене не дає підстави для висновку про обґрунтованість поданої ОСОБА_2 заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Лоївської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування рішень сільської ради, поновлення його на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за заявою ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко Судді: М.І. Гриців В.Л. Маринченко