Ухвала суду № 52175569, 06.10.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 734/2551/15-к Головуючий у І інстанції Бузунко О. А. Провадження № 11-кп/795/874/2015 Категорія - Категорія - ч.4 ст.407 КК України Доповідач Короїд Ю. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіКороїда Ю. М.

суддів - Навозенко Л.С., Карнауха А.С.,

секретаря судового засідання - Терешко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 08 вересня 2015 року, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1, одруженого, з середньою освітою, військовослужбовця, інструктора взводу 3 навчально-механізованої роти військової частини польова пошта В0941, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,

за участю прокурора Галичанського І.В.,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 08 вересня 2015 року, обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження №42015270300000021, відносно ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України повернуто прокурору, як такий, що не відповідає нормам Кримінального процесуального кодексу України.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд мотивував своє рішення тим, що в обвинувальному акті в порушення вимог ст.291 КПК України не викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, обвинувачення фактично не пред'явлене, а викладені лише певні обставини, які встановлені досудовим розслідуванням, обвинувачення сформульоване за диспозицією ст..408 КК України, а дії обвинуваченого кваліфіковані за ст..407 КК України.

Крім того, суд першої інстанції в ухвалі про повернення обвинувального акту зазначив, що обвинувачений вчини протиправні дії з 02 березня 2015 року, а ч.4 ст..407 КК України набрала чинності з 5 березня 2015 року, а тому обвинувачення є неконкретним.

Не погоджуючись з ухвалою суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що рішення суду є незаконним та таким, що не відповідає вимогам КПК. Вказує, що органами досудового розслідування вірно кваліфіковані дії обвинуваченого, обвинувачення викладено конкретно. При винесенні ухвали про повернення обвинувального акту прокурору суд порушив вимоги ст.. 342-345 КПК України. Крім того, на проголошення повного тексту ухвали сторони кримінального провадження взагалі не були запрошені.

Заслухавши доповідача по справі, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її з вказаних в ній підстав, обвинуваченого та його захисника, які також підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 314 КПК України після отримання обвинувального акту суд у п'ятиденний термін призначає підготовче судове засідання, в ході якого вирішує питання стосовно можливості призначення судового розгляду.

Статтею 291 КПК України передбачені вимоги, які пред'являються до обвинувального акту. Зокрема, згідно п.5 ч.2 ст.91 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті ( частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Повертаючи обвинувальний акт, суд першої інстанції послався на те, що в обвинувальному акті не викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, обвинувачення фактично не пред'явлене, а викладені лише певні обставини, які встановлені досудовим розслідуванням, а дії обвинуваченого невірно кваліфіковані за ст. 407 КК України.

Проте, аналізуючи зміст обвинувального акту, колегія суддів дійшла висновку, що в ньому викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень вчинених обвинуваченим, після чого зазначено правову кваліфікацію правопорушення з посиланням на частину статті КК України. Всі інші фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, які можуть мати правове значення, встановлюються в ході судового розгляду кримінального провадження по суті.

Відповідно до вимог ст..315 КПК України суд першої інстанції під час проведення підготовчого засіданні не вправі вирішувати питання про кваліфікацію дій обвинуваченого.

Суд може повернути обвинувальний акт прокурору лише у випадках допущення суттєвих недоліків у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення. Про такі недоліки в ухвалі суду першої інстанції зазначено не було.

Таким чином, посилання суду першої інстанції на порушення вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України, як на підставу для його повернення прокурору є необґрунтованим.

Крім того, у ч. 3 ст. 314 КПК України перелічені рішення, які може прийняти суд у підготовчому судовому засіданні, у тому числі затвердити угоду або відмовити у затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування або повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК.

Проте, в порушення ст..314 КПК України 8 вересня 2015 року суд першої інстанції під час підготовчого судового засідання спочатку виніс ухвалу про відмову в затвердженні угоди про визнання винуватості, а потім ухвалу про повернення обвинувального акту прокурору, тобто фактично виніс два різних рішення за наслідками підготовчого судового засідання.

З огляду на вищевикладене, ухвала суду про повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню.

Крім того, прокурором в суді апеляційної інстанції надано клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого. Обвинувачений та його захисник не заперечили проти задоволення вказаного клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 на гауптвахті відділення Військової служби правопорядку у Збройних силах України Чернігівського ЗВВСП на строк 30 діб.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу заступника військового прокурора Деснянського гарнізону Улановського О.О. - задовольнити.

Ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 08 вересня 2015 року про повернення обвинувального акту щодо ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України - скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті відділення (с.Десна) Військової служби правопорядку у Збройних силах України Чернігівського ЗВВСП ОСОБА_2 продовжити на строк 30 діб, до 15 год. 00 хв. 04 листопада 2015 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

Короїд Ю.М. Навозенко Л.С. Карнаух А.С.