Ухвала суду № 52174130, 12.10.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 686/4522/15-ц

Провадження № 22-ц/792/1710/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого - судді Переверзєвої Н.І.

суддів: Варвус Ю.Д., Кізюн О.Ю.

при секретарі Дубовій М.В.

з участю: представників ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 17 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання нерухомого об"єкта спільною сумісною власністю та визнання договору купівлі-продажу недійсним

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а:

В березні 2015 року позивачка звернулась до суду і просила: визнати житловий будинок за АДРЕСА_1 об"єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3; визнати недійсним договір купівлі-продажу означеного будинку, укладений 27 липня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучковською Т.М. і зареєстрований в державному реєстрі правочинів за № 3304; стягнути із відповідача понесені нею судові витрати.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 17 липня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 означене рішення вважає незаконним, таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права і просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задоволити її позовні вимоги. Посилається на необґрунтованість висновку суду про неможливість доведення на підставі показів свідків факту придбання спірного об"єкта нерухомості в період спільного її проживання однією сім"єю із ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу.

______________

Головуючий у першій інстанції - Демінська А.А. Провадження № 22ц/792/1710/15

Доповідач - Переверзєва Н.І. Категорія 2.5

Невірним є посилання у рішенні суду 1 інстанції про неузгодженість показів свідків які одностайно підтвердили проживання сторін однією сім"єю до травня 2007 року, ведення спільного господарства і залучення фізичних та матеріальних ресурсів при будівництві будинку за АДРЕСА_1. Крім того, ці обставини визнані відповідачем, що підтверджується технічним записом, натомість свідка ОСОБА_6, на думку апелянта, є недопустимим доказом.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім"єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об"єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі поширюється положення глави 8 цього Кодексу щодо права спільної сумісної власності подружжя.

Судом встановлено, що із 01 вересня 1984 року по 30 серпня 2005 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_7 За час перебування у шлюбі подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули у власність житловий будинок за АДРЕСА_2, меблі, побутову техніку та інші речі домашнього вжитку. Крім того, 25 січня 2005 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на квартиру за АДРЕСА_3, яка 26 липня того ж року була відчуджена за договором купівлі-продажу. Вищеозначене майно, за виключенням квартири, було розподілено між бувшим подружжям за нотаріально посвідченим договором від 24 вересня 2005 року. 29 вересня того ж року ОСОБА_7 подарувала батькові ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,05 га АДРЕСА_1, про право власності на яку він 09 жовтня 2006 року отримав Державний акт. На означеній земельній ділянці було побудовано житловий будинок, який 25 січня 2007 року зареєстрований на ім"я ОСОБА_3 07 червня 2007 року ОСОБА_3 зареєстрував шлюб із ОСОБА_8, яка дала письмову згоду на укладення договорів купівлі продажу спірного будинку та земельної ділянки ОСОБА_1, що 27 липня 2011 року посвідчені приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучковською Т.М. Покупець ОСОБА_1 20 грудня 2011 року здійснила державну реєстрацію свого права власності на означений будинок.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" роз"яснено, що при застосуванні ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склались усталені відносини, що притаманні подружжю.

Відповідно до правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду України у справі 6-148цс12, ст. 74 СК України поширюється на правовідносини між чоловіком на жінкою, які проживають у фактичних шлюбних відносинах і для визнання майна, придбаного під час фактичних шлюбних відносин, спільною сумісною власністю необхідних спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім"ї. Тоді як ст. 60 СК України презюмує, що майно, набуте під час шлюбу, належить чоловікові та жінці на праві спільної сумісної власності.

Доводячи обгрунтованість своїх позовних вимог, позивачка посилалась на покази свідків, які за її клопотанням були допитані судом. Із позовом про встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах із відповідачем у період набуття будинку до суду не зверталась. не заявляла таких вимог в межах даної справи, хоча встановлення означеного факту і встановлення належності майна на праві спільної сумісної власності пов"язується із набранням законної сили рішенням суду. Крім того, нею не подано жодного документу, який би свідчив про понесені матеріальні витрати на спірне будівництво.

Давши належну оцінку цим обставинам, іншим наявним у справі доказам, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що позивачем не надано об"єктивних доказів, які б беззаперечно свідчили про придбання нею і ОСОБА_3 будинку в період спільного із ним проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу за спільні кошти, оскільки виключно на основі показань свідків без надання письмових доказів такі обставини встановлені бути не можуть і так як, право власності позивача на спірне майно не доведено, то його згода при відчудженні не вимагалась.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і містять посилання на обставини, які з достатньою повнотою досліджені і оцінені судом першої інстанції. Вони фактично зводяться до власної правової оцінки обставин справи і незгоди апелянта із висновками суду по їх оцінці та не впливають на законність рішення, яке постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, а тому апеляційний суд не знаходить підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 17липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Н.І.Переверзєва