Рішення № 52168776, 28.09.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/15455/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Марцинкевич В.А.

при секретарі Бовкун О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ», ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди , завданої джерелом підвищеної небезпеки,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з ОСОБА_2, ТЗДВ «Страхова компанія «КИЇВ РЕ», ОСОБА_3 на його користь в солідарному порядку матеріальну шкоду в сумі 70248,90 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 30 січня 2014 року приблизно о 18 год. 10 хв. на перехресті вул. Леніна та Вільямса в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода в якій було пошкоджено його автомобіль НОМЕР_1 внаслідок зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням невстановленої особи, проте власником автомобіля є ОСОБА_2.

Згідно Звіту № 104/14 про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу KIA MAGENTIS, д.н.з. НОМЕР_1 від 28 лютого 2014 року, вартість відновлюваного ремонту вказаного автомобіля становить 97918,93 грн.

АТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ» в якій був застрахований автомобіль НОМЕР_1 позивачу було виплачено страхове відшкодування в сумі 27670,03 грн.

Враховуючи викладене позивач просить суд стягнути різницю між виплаченими йому коштами та фактичними збитками в сумі 70248,90 грн. (97918,93-27670,03) та судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, що містить зміст позовної заяви (а.с. 97-99)

Представник відповідача ТЗДВ «Страхової компанії КИЇВ РЕ», ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні проти позову заперечували, оскільки не встановлено винної особи.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Яка саме подія визнається страховим випадком має бути детально зазначено у договорі страхування.

Судом встановлено, що 30 січня 2014 року приблизно о 18 год. 10 хв. на перехресті вул. Леніна та Вільямса в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода в якій було пошкоджено належний позивачу автомобіль НОМЕР_1. внаслідок зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням невстановленої особи.

Власником автомобіля НОМЕР_2 є ОСОБА_2.

Згідно поліса №АС/9415128 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів автомобіль НОМЕР_2 був застрахований ТДВ «СК «Київ РЕ», за шкоду заподіяну майну ліміт відповідальності - 50000 гривень, розмір франшизи - 500 грн.

Згідно Звіту № 104/14 про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу KIA MAGENTIS, д.н.з. НОМЕР_1 від 28 лютого 2014 року, вартість відновлюваного ремонту вказаного автомобіля становить 97918,93 грн.

АТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ» в якій був застрахований автомобіль НОМЕР_1 ОСОБА_1 було виплачено страхове відшкодування в сумі 27670,03 грн.

Дослідивши матеріали по факту вищевказаної ДТП (а.с. 150-161), а також висновок судової авто технічної експертизи №7/14 від 07 липня 2015 року суд прийшов до висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля НОМЕР_2 у зв'язку з невиконанням ним п. 16.11 ПДР.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено вимоги до відповідачів ОСОБА_2 та ТЗДВ «Страхова компанія «КИЇВ РЕ» з приводу відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.

В силу ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 323 цього ж Кодексу передбачено, що ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до положення статті 982 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно п. 1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Міністерством юстиції України та Фондом державного майна України 24.11.2003 року (далі - Методика), відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.

Відповідно до п. 2.4. Методики, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Згідно п. 8.2. Методики, вартість матеріального збитку (У), завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження за наявності однієї з нижчезазначених умов: а) якщо, незважаючи на принципи внеску та найбільш ефективного використання, вартість відновлювального ремонту КТЗ не менша за його ринкову вартість; б) якщо сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ і втрати товарної вартості не менша за ринкову вартість КТЗ; в) якщо неможливо відновити КТЗ відповідно до технічних вимог виробника.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого відноситься шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Відповідно до частини першої ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно п. 4, 5 полісу № АС/9415128 від 24 січня 2014 року, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) складає 100 000,00 грн., ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) складає 50 000,00 грн., франшиза складає 500,00 грн (а.с. 36).

Відповідно до ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

На виконання положень статей 34-37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 04 липня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ТЗДВ «СК «КИЇВ РЕ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. (а.с. 34)

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених вимог позивача до ТЗДВ «СК «КИЇВ РЕ» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 49500,00 грн., що складає ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну потерпілого.

Відповідно до статті 1194 Цивільного процесуального кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В судовому засіданні встановлено, що внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачу завдано матеріальну шкоди в розмірі 97918,93 грн., що визначена Звітом про оцінку вартості матеріальної шкоди, внаслідок виплати на користь позивача суми страхового відшкодування в розмірі 27670,03 грн., невідшкодованою залишилась сума завданого матеріального збитку в розмірі 70248,90 грн., що складає предмет позову.

Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим, ураховуючи, що цивільно-правова відповідальність відповідачки ОСОБА_2 згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахована ТЗДВ «СК «КИЇВ РЕ», якою підлягає до відшкодування частина завданої матеріальної шкоди в межах ліміту відповідальності за шкоду заподіяну майну потерпілого, в розмірі 49500 грн., то для повного відшкодування завданої шкоди ОСОБА_2 підлягає до сплати на користь позивача різниця між фактичним розміром шкоди, страховою виплатою та лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну потерпілого, в розмірі 20748,90 грн.

В порядку ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог в сумі 7381,49 грн. (судовий збір (39,60 +663,43) + витрати на проведення експертизи 6200 грн. + витрати на оголошення в газеті 479 грн.), тобто з ТЗДВ «СК «КИЇВ РЕ» в сумі 5201,27 коп. (49500*7381,49/70248,90) та з ОСОБА_2 в сумі 2180,22 грн. (20748,90*7381,49/70248,90).

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 23, 319, 322, 323, 982, 990, 1166, 1187, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 8 Закону України «Про страхування», п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 10, 58, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ», ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 20748,90 грн.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 49500 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2180,22 грн.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КИЇВ РЕ» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 5201,27 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м.Києва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: