Рішення № 52167899, 05.10.2015, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2815/14-ц

2/559/74/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2015 року

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

В особі головуючого судді Стадійчук А.О.

при секретарі Лахіта Н.М.

представника позивача адвоката ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» про розірвання договорів та стягнення матеріальної і моральної шкоди, додатковий позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання правочину недійсним,

В с т а н о в и в :

26 серпня 2014 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом де вказує, що 21 травня 2014 року у неї вдома був укладений договір з представником ФОП ОСОБА_4 на виготовлення металопластикового вікна на балкон.

Згідно умов Договору Виконавець взяв на себе зобовязання виконати замовлення протягом 30 діб, а вона зобовязалась оплатити замовлення. В той же день нею було сплачено завдаток в розмірі 2 тис. грн., про що зазначено в договорі. Представник відповідача, виконавця замовлення, пообіцяв їй, що залишок вартості виробу вона буде сплачувати поступово, тобто в розстрочку.

На наступний день, 22 травня 2014 року, представник ОСОБА_4 прибув з представником «Альфа Банку» (далі Банк) і дали їй підписати Кредитний договір № 401617052, згідно якого вона була зобовязана повернути Банку залишкову суму в розмірі 3590 грн. протягом шести місяців. В момент підписання Кредитного договору вона не мала фізичної можливості його прочитати, із-за дрібного тексту, тому досконало не знала про його зміст.

З моменту укладення договору Виконавець не виконав замовлення. Так як Виконавець грубо порушив умови договору, а тому відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір повинен бути розірваним. Відповідно до ч.3 ст.653 ЦК України її зобовязання з «Альфа-Банком» по погашенню кредиту повинно бути припинено.

Відповідно до п.2.5 підпункту «а» Кредитного договору №401617052 від 22 травня 2014 року, Банк шляхом безготівкового перерахування грошових коштів, перерахував на поточний рахунок ФОП ОСОБА_4 3374 грн. 60 коп., тобто залишок вартості її замовлення. Від Банку ніяких коштів на придбання замовлення вона не отримувала, а тому в разі розірвання договору між нею та ФОП ОСОБА_4, вона повинна бути звільнена від подальшого погашення сум по Кредитному договору.

З моменту укладення Кредитного договору вона сплатила в Банк суму кредиту в розмірі 1200 грн.

З вини відповідача ФОП ОСОБА_4 їй завдані матеріальні збитки в розмірі 3200 грн., які в силу п.5 ст.653 ЦК України відповідач ОСОБА_4 повинна їй відшкодувати.

Крім матеріальних збитків, з вини відповідача ОСОБА_4 їй завдано моральні збитки, які полягають у її моральних стражданнях на протязі тривалого часу. Вона є хворою людиною, перенесла інфаркт та інсульт, є інвалідом другої групи, а відповідачка скористалась її безпорадним станом, обманула її, заволодівши її коштами. Такі переживання негативно вплинули на її стан здоровя, свої моральні страждання вона оцінює на суму 10 тис. грн.

Просить розірвати договір на виконання замовлення від 21 травня 2014 року між нею та ФОП ОСОБА_4 та стягнути з неї на її користь матеріальні збитки в розмірі 3200 грн., 1500 грн. за надання юридичної допомоги та моральні збитки в розмірі 10 тис. грн.

Розірвати кредитний договір №401617052 від 22 травня 2014 року укладений між нею та ПАТ «Альфа-Банк», як нікчемний, звільнити її від подальших зобовязань перед банком по сплаті сум кредиту в розмірі 3590 грн. та сплаті процентів за користування кредитом.

3 липня 2015 року позивач ОСОБА_3 подала в суд додаткову позовну заяву про визнання вищевказаного кредитного договору недійсним з тих підстав, що підписуючи договір вона не розуміла своїх прав і обовязків, що вплинуло на її волевиявлення. Представник Банку та ФОП ОСОБА_4 переконували її в тому, що вони допоможуть їй сплачувати вартість замовленого вікна у розстрочку. Її не ознайомили з умовами та змістом договору. Вона ніяких коштів від банку не отримувала і вона не вважає себе позичальником, а Банк відносної неї кредитором. Вказаний кредитний договір був укладений під впливом помилки, обману, та вкрай невигідних для неї умовах, під впливом психологічного насильства. Просить визнати кредитний договір недійсним та стягнути з Банку на її користь 1200 грн. матеріальної шкоди, 10 тис.грн. моральної шкоди та 550 грн. за надання юридичної допомоги.

В суді позивач та її представник позовні вимоги підтримали повністю, з підстав викладених у позовних заявах, просять позов задоволити.

Відповідач ФОП ОСОБА_4 в судові засідання не зявлялася, про час та місце розгляду повідомлялася належним чином.

Представник ПАТ «Альфа-Банк» ОСОБА_2 позов не визнав, подав заперечення на позов та пояснив, що Банк повністю виконав умови кредитного договору №401617052 від 22 травня 2014 року, укладеного між Банком та позивачкою. Банк повністю перерахував кошти в сумі 3374 грн. 60 коп. за замовлення, яке було укладено між позивачем ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 Так як Банк виконав взяті на себе зобовязання перед кредитором просить в позові відносно Банку відмовити.

Суд вислухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що позов ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що 21 травня 2014 року між замовником ОСОБА_3 та виконавцем ФОП ОСОБА_4 було укладено договір індивідуального замовлення на виготовлення метало-пластикового вікна, загальною вартістю 5590 грн., з яких 2000 грн. замовник сплатила виконавцю завдатку, за виконання замовлення (а.с.6-8).

22 травня 2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №401617052, згідно якого Банк дає позичальнику кредит в розмірі 3590 грн. Кредит надається позичальнику для оплати товарів згідно з переліком, що вказаний у специфікації №401617052 від 22.05.2014 р. або в листі-гарантії до цього договору віл від 22.05.2014 у загальній сумі 3374,60 грн., шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок ФОП ОСОБА_4 №26001055503458 у ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 303440, код ЄДРПОУ НОМЕР_1. Сума авансового внеску за Товар, який сплачується за рахунок власних коштів Позичальника становить 2000 грн. Кредитний договір підписаний представником Банку та позичальником ОСОБА_3 (а.с.9).

Як зазначено у специфікації Товару № 401617052 від 22.05.2014 р., що ФОП ОСОБА_4, згідно рахунку-фактури 112/14, зобовязується виготовити ОСОБА_3 вікна металопластикові загальною вартістю 5374,60 грн. З яких покупець сплатив готівкою 2000 грн., а сума платежу за рахунок кредиту 3374,60 грн., яку Банк підтверджує (гарантує) надати кредит на умовах кредитного договору з покупцем № 401617052 від 22.05.2014 року терміном на 24 місяці (а.с.10). Вказана специфікація підписана ФОП ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_3

22.05.2014 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було підписано анкету-заяву на отримання кредиту, а також договір між Банком та позивачкою про використання аналогу власноручного підпису та факсимільного відтворення печатки для вчинення правочинів (а.с.94, 95).

23 травня 2014 року Банк перерахував ФОП ОСОБА_4 3374,60 грн., по кредитному договору №401617052 від 22.05.2014 з ОСОБА_3 що підтверджується меморіальним ордером № 30439 (а.с.119).

В рахунок повернення кредиту, позивачем ОСОБА_3 в Банк було сплачено по 600 грн., 16 червня 2014 року та 11 липня 2014 року, а всього 1200 грн., що стверджується копіями квитанцій представлених позивачем (а.с.11).

В судовому засіданні позивач підтвердила, що так як у неї не вистачало коштів для сплати усієї суми на виготовлення вікна, а було тільки 2 тис.грн., вона взяла в Банку позику, щоб поставити вікна. Готівкові кошти в Банку вона не отримувала, а вони були перераховані на рахунок ФОП ОСОБА_4 для виготовлення вікон.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач, ПАТ «Альфа-Банк», взяті на себе зобовязання виконав повністю, перерахував кошти ФОП ОСОБА_4, відповідно до договору про співробітництво та специфікації.

Доводи позивача, що вона не знала який договір підписує і не усвідомлювала про його наслідки, є безпідставними та ніякими доказами не доведені. Підписуючи «Кредитний договір», позивач бачила, що це є кредит на отримання коштів в Банку, а не договір «Позики», на що вказує позивач.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснили, що вони не були присутні під час підписання кредитного договору між ОСОБА_3 та Банком, а також при укладенні договору на виготовленні вікон. Про укладення договорів їм стало відомо від ОСОБА_3

Суд прийшов до висновку, що в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ПАТ «Альфа-Банк» про розірвання кредитного договору та про визнання даного кредитного договору недійсним необхідно відмовити, за безпідставністю позовних вимог.

Позов в частині розірвання договору з ФОП ОСОБА_4, на індивідуальне замовлення на виготовлення вікон та стягнення з відповідача ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору та дотримались форми договору, відповідно до ст.639 цього Кодексу.

Як зазначає ст.631 ЦК України, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір на індивідуальний номер замовлення від 21.05.2014 року, де строк виконання замовлення на протязі 30 робочих днів з моменту укладання Договору. За виконання договору позивачем було сплачено завдаток в розмірі 2000 грн. (а.с.6-8).

Відповідачем не виконані умови договору, заказ не виготовлено, а тому відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як зазначає ч.2 ст.653 ЦК України, що у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються.

Позивачем ОСОБА_3 понесені матеріальні збитки в розмірі 3200 грн., які підлягають стягненню з ФОП ОСОБА_4

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, за наявності її вини.

Позивачем доведено, що їй завдано моральну шкоду. Вона є інвалідом другої групи, при не виконанні умов договору відповідачем ОСОБА_4, вона перенесла моральні страждання. Відповідач не намагався виконати умови договору та вирішити дане питання в добровільному порядку. Неявка відповідача ОСОБА_4 в судові засідання, підтверджує той факт, що вона умисно не виконала умови договору і не має наміру його виконувати, а тому моральні збитки, які просить стягнути позивач, підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивач, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, ст.ст. 651, 653, 1167 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» про розірвання договорів та стягнення матеріальної і моральної шкоди, додатковий позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання правочину недійсним - задоволити частково.

Договір на виконання замовлення від 21 травня 2014 року, укладений між ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем, на виготовлення металопластикового вікна - розірвати.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, жительки АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, 3200 грн. матеріальної шкоди, 1500 грн. за надання юридичної допомоги, 10000 грн. моральної шкоди, а всього стягнути 14700 (чотирнадцять тисяч сімсот) гривень.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, жительки АДРЕСА_1, в дохід держави 487 грн. 20 коп. судового збору.

В частині позову про розірвання кредитного договору №401617052 від 22 травня 2014 року, укладеного між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк», додатковому позові ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання правочину недійсним - відмовити, за безпідставністю позовних вимог.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя: