Рішення № 52166739, 05.10.2015, Новоодеський районний суд Миколаївської області

05.10.15

справа №482/1589/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 жовтня 2015 року

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гажі О.П.

секретаря судового засідання Шведової Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса, справу цивільного судочинства за позовом УПФУ в Новоодеському районі Миколаївської області до ОСОБА_1 про відшкодування переплаченої пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 31.08.2015 року звернувся в суд з вищевказаним позовом до відповідача.

В своїх позовних вимогах позивач вказав, що відповідач ОСОБА_1 з 01.12.2000 року перебуває на обліку в УПФУ в Новоодеському районі та отримує пенсію за віком, а із січня 2008 року отримує також щомісячну надбавку до призначеної пенсії, як дитина війни, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Посилаючись на те, що відповідач з січня 2008 року незаконно отримує надбавку до пенсії як дитина війни, поскільки не підпадає під статус дитини війни і, що в результаті перерахунку їй було виплачено 4009 гривень, з яких вона добровільно повернула 420 гривень, позивач на підставі ст.50 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», просить суд стягнути з відповідача на користь УПФУ в Новоодеському районі 3679,53 гривень надмірно виплачених коштів за період з 01.01.2008 року по 30.04.2014 рік.

Представник позивача в судове засідання не зявився, але надав суду письмову заяву про підтримання ним заявленого позову та з проханням розглянути справу у відсутність представника позивача.

Відповідач в судове засідання не зявилась, але надала суду письмову заяву в якій позовні вимоги не визнала, просила суд розглянути справу у її відсутність та посилаючись на ст. 1215 ЦК України, на безпідставність заявлених позовних вимог, просила суд відмовити в задоволені позову, надавши суду письмові заперечення на цей позов.

Справа у відповідності з вимогами ст.169 ЦПК України, розглянута у відсутність сторін, на підставі їх письмових заяв та заперечень, а також на підставі наявних у справі достатніх доказів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, проаналізувавши та оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов безпідставний, а тому задоволенню не підлягає. Цей висновок суду ґрунтується на наступному:

Кожна особа, у відповідності з вимогами ст.3 ЦПК України, має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України, сторона по справі повинна довести перед судом, як обставини в обгрунтування заявлених позовних вимог, так і обставини в їх заперечення, якщо позов не визнається іншою стороною.

Керуючись принципами змагальності та диспозитивності, що передбачені ст.ст.10,11 ЦПК України, сприяючи сторонам у всебічному і повному зясуванні всіх обставин справи, суд позбавлений можливості самостійно виходити за межі заявлених позовних вимог.

Тому суд, у відповідності до ст.11 ЦПК України, розглянув дану справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів про права та взаємовідносини сторін.

Як на підставу своїх позовних вимог, позивач посилається на вимоги ст.50 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що суми пенсій, що виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

З матеріалів та досліджених в судовому засіданні обставин справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 з 01.12.2000 року перебуває на обліку в УПФУ в Новоодеському районі, отримує там пенсію за віком, а із січня 2008 року по 30.04.2014 року їй УПФУ в Новоодеському районі Миколаївської області також нараховувалась і виплачувалась щомісячна надбавка до призначеної пенсії, як дитині війни, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Щомісячна надбавка, як дитині війни, відповідачці виплачувалась позивачем незаконно, поскільки, відповідач народилася 01.12.1945 року і відповідно до ст.ст.1-2 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», вона не підпадає під цей статус дитини війни, а тому не повинна отримувати цю надбавку до пенсії.

Разом з тим, з вини позивача, в період з 01.01.2008 року по 30.04.2014 року, відповідачці незаконно виплачувалась така щомісячна надбавка до пенсії за віком і загальний розмір надмірно виплаченої пенсії за цей період склав 4009 гривень, з яких відповідач добровільно по написаній і поданій нею заяві добровільно відшкодувала позивачу 420 гривень, а залишок невідшкодованих коштів в сумі 3679,53 гривень відшкодовувати відмовилась, посилаючись на безпідставність цих стягнень.

Суд зазначає, що відповідачка подала в оригіналах і в копіях позивачу всі документи, що ідентифікують її особу для призначення пенсії, а запис в протоколі про призначення відповідачу пенсії №112727 від 20.12.2000 року з помилкою дати народження відповідачки ОСОБА_1 01.02.1945 року, зроблений не відповідачкою, а працівником позивача.

В звязку з цим, суд приходить до висновку про безпідставність посилань позивача, як на підставу свого позову, на вимоги ст.50 «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що суми пенсій, що виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуватися на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Так, з досліджених в судовому засіданні обставин справи вбачається, що ніяких зловживань з боку відповідачки в питаннях призначення їй пенсії та отримання надбавки до пенсії, як дитині війни, - не було і недостовірних даних вона позивачу не надавала, а тому відсутні підстави для застосування до виниклих правовідносин вимог ст.50 «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та стягнення в судовому порядку на цих підставах грошових коштів з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.1215 ЦК України, якою регламентуються випадки, коли безпідставно набуте майно не повертається, зазначається, що заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендія, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, - не підлягає поверненню.

Як вбачається з обставин справи, відповідач у питаннях призначення їй пенсії була добросовісною, а тому ця помилково надмірно виплачена їй позивачем надбавка до пенсії, відповідно до ст.1215 ЦК України, поверненню не підлягає.

Представник позивача в судове засідання не зявився та у відповідності до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України, не спростував доводів та заперечень відповідача та не довів в судовому засіданні зворотного, а саме, що дана надбавка до пенсії відповідачу була виплачена внаслідок зловживань з боку відповідача, її недобросовісності, чи внаслідок надання нею недостовірної інформації.

Тому, на підставі викладеного, з урахуванням досліджених в судовому засіданні виниклих між сторонами правовідносин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача до відповідача про стягнення 3679,53 грн., як набутих без достатньої правової підстави, з посиланням на ст.50 Закону України 50 «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», не ґрунтуються як на фактичних обставинах справи, так і на вимогах чинного законодавства, а тому на думку суду, ці позовні вимоги являються безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Поскільки позивач, відповідно до Закону, звільнений від сплати судового збору, то у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України, в звязку з відмовою в задоволені позову, судові витрати у виді судового збору, не відшкодовуються, а зараховуються на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 179,212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов УПФУ в Новоодеському районі Миколаївської області до ОСОБА_1 про відшкодування переплаченої пенсії залишити без задоволення, - відмовивши повністю в задоволенні позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка приймала участь у розгляді справи, але не була присутня при його проголошені протягом 10 днів з моменту одержання копії рішення суду.

Головуючий: