Ухвала суду № 52166136, 06.10.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/297/15 Головуючий у 1 інстанції: Лакомська Ж.І.

Провадження № 22-ц/783/6334/15 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.,

секретаря Бохонко Е.Р.,

з участю позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 18 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, ОСОБА_3, з участю третьої особи Львівська міська рада про скасування державної реєстрації права власності на одноквартирний житловий будинок під літерою «А-1» по АДРЕСА_1,-

встановила:

В січні 2015 року позивачі ОСОБА_2., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулись в суд з позовом до відповідачів Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, ОСОБА_3, з участю третьої особи Львівської міської ради, просили скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об»єкта нерухомого майна одноквартирного житлового будинку під літ.«А-1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

В березні 2015 року представник позивачів подала в суд заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на одноквартирний будинок під літ.«А-1», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу ОСОБА_3 на праві власності.

Оскаржуваною ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 18 серпня 2015 року заяву представника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_10 задоволено.

В забезпечення позовних вимог ОСОБА_2 (проживає АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_5 (проживає АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_6), ОСОБА_6 (проживає АДРЕСА_3 РНКПП НОМЕР_2), ОСОБА_7 (проживає АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_3), ОСОБА_8 (проживає АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_4) до ОСОБА_3 (проживає АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_5), Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції (м. Львів, вул. Городоцька, 299 код ДРПОУ 33252871) про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об»єкта нерухомого майна - до вирішення спору по суті та виконання рішення суду накладено арешт на одноквартирний будинок літ. «А-1», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_5) на праві власності

Ухвалу суду оскаржив відповідач ОСОБА_3, вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом порушено вимоги закону, тому ухвала підлягає скасуванню.

Стверджує, що документально є встановлено, що квартира АДРЕСА_4 є одноквартирним житловим будинком та належить йому на праві власності, стосовно цього об'єкту нерухомості виконані відповідні реєстраційні формальності.

На думку апелянта, оскільки позовна заява позивачів не є заявою майнового характеру, тому забезпечення позову суперечить роз'ясненням, наданим у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", що залишилось поза увагою суду першої інстанції.

Просить ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 18 серпня 2015 рокускасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви відмовити.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила, просить оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Інші учасники розгляду справи - позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, відповідач ОСОБА_3, представник відповідача Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, представник третьої особи Львівської міської ради,будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення їм поштових відправлень (а.с. 132-144), в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, не повідомили суд про причину неявки.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з»явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_2 на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення виходячи із наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, зазначений законами України.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову районний суд виходив з того, що між сторонами виник спір з приводу одноквартирного житлового будинку, який може бути відчужений відповідачем, що зможе утруднити виконання можливого рішення.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову, яке допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову можливе шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти лише особи, яка є відповідачем у справі.

По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).

Судова колегія виходить з того, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, представник позивачів покликалася на те, що державний реєстратор, який зареєстрував за відповідачем ОСОБА_3 право власності на спірний одноквартирний будинок, не тільки зробив це з порушенням чинного законодавства, а й порушив при цьому інтереси позивачів, оскільки вони, будучи співвласниками всіх допоміжних приміщень у будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою та користувачами прибудинкової території, в силу ст.ст. 369, 383 ЦК України наділені правом погоджувати всі зміни щодо перепланування та зміни статусу інших квартир. Оскільки відповідач ОСОБА_3 помістив через мережу інтернет оголошення про намір продати одноквартирний житловий будинок під літ. "А-1" у АДРЕСА_1, тому є реальна загроза невиконання можливого рішення суду в майбутньому.

Суд першої інстанції вірно встановив, що вид забезпечення позову, який просив застосувати представник позивачів, відповідає позовним вимогам, такі заходи є допустимими та співмірними із заявленими позивачами позовними вимогами, відсутнє співпадіння обраного виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на майно, може призвести до виникнення у позивача утруднень у виконанні можливого рішення суду про задовлення позовних вимог.

Таким чином, є підстави для забезпечення позову у виді накладення арешту на майно відповідача, яке належить йому на праві власності.

Колегія суддів звертає увагу, що такий вид забезпечення позову не позбавляє відповідача права повноцінно здійснювати свою діяльність (володіти, користуватись) стосовно забезпеченого майна, а встановлені судом заходи стосуються лише в частині розпорядження таким.

Крім цього, доводи апелянта стосовно невстановленого судом факту порушення права позивачів чи відсутність такого, не впливає на висновок суду та можливість забезпечення позову, оскільки суд застосовує заходи забезпечення позову переконавшись, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання можливого рішення, а моментом, що визначає наявність чи відсутність порушення права, є ухвалення рішення по суті.

В іншій частині доводи апеляційної скарги не стосуються оскаржуваної ухвали, а фактично зводяться до обґрунтування позивачами своєї правової позиції по суті спору.

Відтак, колегія суддів приходить висновку, що оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам ст.ст. 151 - 153 ЦПК України та роз'ясненням, викладеним у п.п. 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

На основі викладеного колегія суддів приходить висновку, що оскаржувана ухвала постановлена судом з дотриманням вимог норм процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, п. 4 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 18 серпня 2015 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: Ю.Р. Мікуш

О.Ф. Павлишин