Ухвала суду № 52165856, 06.10.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/2894/15 Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я.

Провадження № 22-ц/783/5994/15 Доповідач в 2-й інстанції: Штефаніца  Ю.Г.

Провадження №22-ц/783/5891/15

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Штефаніци Ю.Г.

суддів: Берези В.І., Бойко С.М.,

за участі судового секретаря: Брикайло М.В.,

представника ПАТ «Мегабанк» Лавріва В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 17 липня 2015 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії головного державного виконавця Личаківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиціїта за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 17 липня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії головного державного виконавця Личаківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, -

в с т а н о в и л а:

26 червня 2015 року ОСОБА_3 звернувся в суд зі скаргою на дії посадових осіб Личаківського ВДВС Львівського МУЮ та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №47748381 на підставі виконавчого листа №2/463/46/13, виданого 04.12.2014р. Личаківським районним судом м. Львова про виселення з квартири АДРЕСА_1 осіб, зареєстрованих в ній.

Заявник вважає, що здійснення виконавчого провадження порушує його права, оскільки виконавчий лист не відповідає вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», так як у ньому неповно вказано назву вулиці. Крім цього, вважає, що відкриття виконавчого провадження на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» взагалі суперечить вимогам закону.

В ході розгляду даної справи ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про зупинено стягнення за виконавчим листом № 2/463/46/13 до завершення розгляду в суді його скарги.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 17 липня 2015 року зупинено стягнення за виконавчим листом № 2/463/46/13, виданим 04.12.2014 р. Личаківським районним судом м. Львова у справі про виселення з квартири АДРЕСА_1. у м. Львові осіб, зареєстрованих в ній до завершення розгляду скарги ОСОБА_3 на дії посадових осіб Личаківського ВДВС Львівського МУЮ та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження№47748381.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 17 липня 2015 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії головного державного виконавця Личаківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції та постановлено, що після набрання ухвалою суду законної сили, відновити стягнення за виконавчим листом №2/463/46/13, виданим 04.12.2014р. Личаківським районним судом м. Львова у справі про виселення з квартири АДРЕСА_1. у м. Львові осіб, зареєстрованих в ній, яке зупинене ухвалою суду від 17 липня 2015 року.

Ухвалу судувід 17 липня 2015 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 оскаржив заявник. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Наголошує на тому, що належна йому квартира використовується як місце його постійного проживання, а іншого нерухомого житлового майна у нього немає, а тому під час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиту в іноземній валюті» не може бути накладено стягнення на єдине житло ОСОБА_3 та не припустимо виселення мешканців з квартири АДРЕСА_1 у м. Львові.

З огляду на викладене просить вказану ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою його скаргу на дії державного виконавця задовольнити.(а.с. 67-70).

ПАТ «Мегабанк» оскаржило ухвалу судувід 17 липня 2015 року про зупинення стягнення за виконавчим листом № 2/463/46/13 . В апеляційній скарзі посилається на те, що ухвала суду є незаконною та постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки не відповідає вимогам ст.210 ЦПК України, зокрема, не містить мотивів, з яких суд першої інстанції прийшов до висновку про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа. Апелянт також зазначає, що чинним законодавством передбачено лише один випадок зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, а саме в порядку забезпечення позову відповідно до ст.152 ЦПК України, якщо боржником у судовому порядку оскаржується виконавчий документ. Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_3 звернувся 26.06.2015 року зі скаргою на дії державного виконавця щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в порядку ст.ст. 383-389 ЦПК України, за результатом розгляду якої 17.07.2015 року Личаківським районним судом постановлено ухвалу про відмову у задоволенні даної скарги, а відтак вважає, що суд першої інстанції не мав жодних підстав та необхідності зупиняти стягнення за виконавчим листом.

На підставі викладених обставин, просить суд цю ухвалу суду першої інстанції скасувати. (а.с. 71-72).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Лавріва В.П.на обґрунтування доводів апеляційної скарги ПАТ «Мегабанк»та в заперечення апеляційної скарги ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржених ухвал, колегія суддів не вбачає достатніх підстав для задоволення апеляційних скарг.

У відповідності до ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств. установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно рішення Личаківського районного суду м.Львова від 10 грудня 2013 року частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» та постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором №69/2007 р. станом на 17.03.2011 р. в сумі 107 557,87 доларів США, що на момент винесення рішення в еквіваленті становить 859 387,38 грн. та 22 202,82 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 16.05.2007 р. квартири АДРЕСА_1 у м. Львові шляхом продажу ПАТ «Мегабанк» предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві за ціною визначеною суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання, виселити з квартири АДРЕСА_1 у м. Львові осіб, зареєстрованих в ній.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області вказане рішення місцевого суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки змінено та доповнено абзацом про надання ПАТ «Мегабанк» права на отримання в державних органах довідки про склад сім'ї та прописку ОСОБА_4 та витяг із реєстру права власності на нерухоме майно для відчуження цієї квартири.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" на державного виконавця покладено обов'язок відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого документу.

Як вбачається з матеріалів справи та беззаперечно встановлено судом першої інстанції, 09 червня 2015 року старшим державним виконавцем Личаківського відділу ДВС Львівського міського управління юстиції відповідно до положень ст.ст.17,19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №47748381 за виконавчим листом виданого 04.12.2014р. Личаківським районним судом м. Львова у справі про виселення з квартири АДРЕСА_3 осіб, зареєстрованих в ній.

Не погоджуючись з винесеною державним виконавцем постановою, та вважаючи її безпідставною і незаконною, заявник ОСОБА_3 посилається на те, що у державного виконавця не було підстав для відкриття провадження у справі, оскільки виконавчий лист не відповідає вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», так як в ньому неповно вказано назву вулиці. Крім того, вважає, що відкриття провадження за вказаним виконавчим листом щодо звернення стягнення на предмет іпотеки суперечить положенням Закону України № 1304-VIIвід 3 червня 2015 року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (далі Закон України № 1304-VII).

При вирішенні даного спору, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги вказані посилання заявника, як підставу для визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування винесеної постанови, оскільки адреса, за якою повинні проводитись виконавчі дії, зазначена в постанові державного виконавця у відповідності до змісту виконавчого листа та рішення Личаківського районного суду м. Львова від 10 грудня 2013 року.

Не заслуговують на увагу і твердження апелянта щодо недопустимості відкриття виконавчого провадження щодо виселення з квартири АДРЕСА_1 осіб, зареєстрованих в ній з огляду на положення Закону України № 1304-VII, оскільки норми вказаного закону не забороняють вчиняти дії щодо відкриття виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житла вказаної категорії.

Зокрема, у відповідно до ч.1 Закону України № 1304-VII не допускається примусове стягнення (відчужене без згоди власника) нерухомого житлового майна, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті.

Виселення мешканців з житлових приміщень вказаної категорії є стадією реалізації кредитором свого права на звернення стягнення на предмет іпотеки

Частиною 1 ст.40 Закону «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом. Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є ст.109 ЖК Української РСР, у ч.1 якої передбачені підстави виселення.

Частина 3 ст.109 ЖК Української РСР регулює порядок виселення громадян. За змістом ч.2 ст.40 закону «Про іпотеку» та ч.3 ст.109 ЖК Української РСР, після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відкриваючи виконавче провадження №47748381 на підставі виконавчого листа №2/463/46/13, виданого 04.12.2014р. Личаківським районним судом м. Львова у справі про виселення з квартири АДРЕСА_1 у м. Львові осіб, зареєстрованих в ній, державним виконавцем було запропоновано боржнику добровільно виконати це рішення суду.

Такі дії державного виконавця можливі лише після відкриття виконавчого провадження і вони не суперечать нормам Закону України № 1304-VII, який забороняє вчиняти дії по зверненню стягнення на предмет іпотеки в примусовому порядку.

Поряд із цим, колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідності до положень ст.35, 36, 38 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його неможливим, державний виконавець за зверненням сторін або з власної ініціативи може відкласти здійснення виконавчих дій, або можуть звернутись до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. А також виконавче провадження може бути зупинено.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду щодо відсутності підстав для визнання незаконними дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження №47748381.

Що стосується постановленої ухвали про зупинення стягнення за виконавчим листом №2/463/46/13 виданим 04.12.2014 р. Личаківським районним судом м.Львова, дозавершення розгляду судом скарги ОСОБА_3, то на думку судової колегії, така постанова узгоджується із положеннями пункт 4 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" та відповідає роз'ясненням, що містяться у п.15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданих №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»

До того ж, у відповідності до ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 17 липня 2015 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3, після набрання вказаною ухвалою законної сили це зупинення стягнення фактично втрачає свою дію.

Таким чином, доводи апеляційних скарг висновків суду в оскаржуваних ухвалах не спростовують, судом першої інстанції правильно і всебічно встановлено всі обставини справи та прийнято ухвали з дотриманням норм процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для їх скасування.

Відповідно до положень ч.1 п.1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.2 ст.307, п.1. ч.1 ст.312, ст.313, п.4 ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» відхилити.

Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 17 липня 2015 року про зупинення стягнення за виконавчим листом №2/463/46/13, виданим 04.12.2014 р. Личаківським районним судом м.Львова залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Личаківського районного суду м. Львовавід 17 липня 2015 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії головного державного виконавця Личаківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиціїзалишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: Штефаніца Ю.Г.

Судді: Береза В.І.

Бойко С.М.