Ухвала суду № 52162660, 06.10.2015, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/1405/15-ц

№/п 2/317/1010/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Громової І.Б..

при секретарі Вишнякової В.В.

за участю представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 р. ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» (ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором за кредитним договором в розмірі 575888, 41 грн., посилаючись на те, що 12.09.2007 р. між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3», правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» та ОСОБА_4, був укладений договір за №КФ 232-07/А, відповідно до якого ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» зобовязується надати відповідачу ОСОБА_4 кредит у сумі 15474,00 доларів США на придбання автотранспортного засобу марки Dacia Logan, зі сплатою 17,5 % річних та з кінцевим строком повернення 11.09.2013 року. 24.04.2009р. між сторонами було укладено додатковий договір згідно якого, строк користування кредитними коштами збільшився до 11.09.2019 року. ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» за договором виконав, тобто надав грошові кошти в сумі 15474,00 доларів США, а відповідач отримав у своє розпорядження майно. Також позивач зазначив, що у забезпечення виконання кредитного договору, 29.08.2007 року між ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» та ОСОБА_5 був укладений договір поруки, відповідно до якого, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Банк свої зобовязання за кредитним договором виконав, надавши позичальнику кредитні кошти в повному обсязі. Однак відповідач ОСОБА_4 не виконує свої зобовязання, в результаті чого у нього виникла прострочена заборгованість за вказаним кредитним договором. Тому станом на 24.04.2015 р. за відповідачем ОСОБА_4 рахується заборгованість на загальну суму 575888,41 грн. яка складається з :

-12050,05 доларів США прострочена до повернення сума кредиту;

-10633,36 доларів США заборгованість за відсотками;

-50770,35 грн. - штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту (неустойка).

Тому на підставі вище викладеного ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» звернувся до суду та просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суму заборгованості за кредитним договором №КФ 232-07/А від 12.09.2007р., а саме 575888,41грн.

Представник позивача в судове засідання зявився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

В судове засідання зявився відповідач разом із своїм представником, проти позову ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» заперечували та пояснили, що 14.12.2010 року Запорізьким районним судом Запорізької області було прийнято рішення №2-4135/10 за позовом ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості. Вказаним рішенням суду було стягнуто з відповідачів 12020,05 доларів США, прострочена заборгованість - 2118,81 доларів США, строкова заборгованість 9931,24 доларів США, заборгованість по процентам 2344,96 доларів США, а загальна сума боргу в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ становить 113,745,05 грн., штраф за несвоєчасне виконання зобовязань складає 5110,28 грн., загальний розмір заборгованості становить 118855,33 грн. На виконання рішення суду, 18.02.2011 року на майно ОСОБА_4 був накладений арешт ВДВС Запорізького РУЮ в Запорізькій області. В жовтні 2011 року співробітники ВДВС вилучили належний ОСОБА_4 автомобіль марки Dacia Logan, для придбання якого і брались кредитні кошти, із подальшою примусовою реалізацією. На підставі вищевикладеного та на підставі п.2 ст. 205 ЦПК України, відповідач ОСОБА_4 просив суд закрити провадження по вказаній справі.

Судом встановлено, і повністю підтверджується матеріалами справи, що 12.09.2007 року між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3», правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав ОСОБА_4 кредитні кошти в сумі 15474 доларів США зі сплатою 13% річних за користування кредитом та з кінцевим строком погашення 11.09.2013 р. на придбання автомобілю марки Dacia Logan. На забезпечення виконання кредитного договору ОСОБА_4, 12.09.2007 р. між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3», правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» та ОСОБА_5 був укладений договір поруки, відповідно до якого, поручитель несе таку ж відповідальність та має ті ж самі зобовязання, що і боржник ОСОБА_4 за кредитним договором.

02.12.2008 р. між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3», правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» та ОСОБА_4 були укладені додаткові договори №1, №2, відповідно до яких сторони домовились про зміну розміру сплати річних відсотків на 17,5 % річних та подовжити строк погашення кредиту до 11.09.2019 року.

Всупереч нормам законодавства, поручитель ОСОБА_5 про наявність додаткових договорів не обізнаний, з умовами не ознайомлений, та їх не підписував.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 14.12.2010 року з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було стягнуто 12020,05 доларів США, прострочена заборгованість - 2118,81 доларів США, строкова заборгованість 9931,24 доларів США, заборгованість по процентам 2344,96 доларів США, а загальна сума боргу в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ становить 113,745,05 грн., штраф за несвоєчасне виконання зобовязань складає 5110,28 грн., загальний розмір заборгованості становить 118855,33 грн. за кредитним договором №КФ 232-07/А. На виконання рішення суду, 18.02.2011 року на майно ОСОБА_4 був накладений арешт ВДВС Запорізького РУЮ в Запорізькій області. В жовтні 2011 року співробітники ВДВС вилучили належний ОСОБА_4 автомобіль марки Dacia Logan, для придбання якого і брались кредиті кошти, із подальшою примусовою реалізацією. Вказане підтверджується копіями рішення суду від 14.12.2010 р., постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.02.2011 р., актом переоцінки майна від 24.11.2011 року та повідомленням ВДВС ЗРУЮ в Запорізькій області про примусову реалізацію майна боржника від 08.11.2012 р.

Тобто, умови та порядок виконання зазначених вище укладених договорів, були досліджені під час розгляду цивільної справи №2-4135/10 за позовом ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості. Оскільки по вказаній справі було винесено рішення, яке набрало законної чинності та ніким не оскаржено, тому у відповідності із діючим законодавством, додатковому доказуванню вказані факти не підлягають.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1052 ЦК України, у разі невиконання позичальником обовязків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, якщо інше не встановлено договором.

Представнику позивача судом неодноразово надавалася змога уточнити позовні вимоги, але представник від цього відмовився, наполягав на стягненні заявленої в позову суми.

Оскільки позивач наполягав на тому, що всі докази, що ним надані є належними, судом зазначено, що в наданому розрахунку заборгованості за кредитним договором №КФ232-07/А станом на 24.04.2015 року (а.с.19-21) відсутні будь-які відомості про те, що з позовом до відповідачів зверталися, що майно було реалізовано та відбулося погашення заборгованості за кредитом. Пояснити таку розбіжність представник позивачу в судовому засіданні не зміг. При цьому наполягав, що всі розрахунки та платежі враховано.

Окрім того, судом зазначалося про те, що відповідач ОСОБА_6 не зареєстрований на території Запорізької області за відомостями адресного бюро. Але позивач не зазначив, яким саме чином повідомляти ОСОБА_6 про час і місце розгляду позовної заяви, а клопотань про повідомлення через засоби масової інформації не заявляв, хоча судом неодноразово це пропонувалося.

Згідно з ч. 2,3 ст.10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.1,4 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки з відповідачей вже була стягнута заборгованість за кредитним договором № КФ 232-07/А рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 14.12.2010 року, а тому суд приходить до висновку, що позовна заява «Всеукраїнський ОСОБА_3» не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 215, 224, 294ЦПК України, ст. ст. 256, 257, 259 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: І.Б.ГРОМОВА