Рішення № 52160916, 12.10.2015, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/4814/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

12 жовтня 2015 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суду Донецької області у складі

головуючого-судді Котормуса Т.І.;

за участі секретаря судового засідання Циганенко Ю.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2015 року до суду надійшла позовна заява ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь банку заборгованість у розмірі 108385,14 грн. за кредитним договором №DO03АК01770242 від 08.09.2005р.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що між банком та ОСОБА_1 08.09.2005р. було укладено кредитний договір відповідно до якого банк надав відповідачу кредит розміром 31110,00 грн. на термін до 07.09.2010р. а відповідач зобовязувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у строки та порядку встановлених кредитним договором. Оскільки відповідач не сплатила своєчасно суму за кредитом, то в неї утворилась заборгованість перед банком, яка на даний час складає 108385,14 грн.

В судове засідання представник позивача не зявилась, надала суду заяву, про розгляд справи без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечила (а.с. 32).

Відповідач в судове засідання не зявився повторно, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

З огляду на повторну неявку відповідача в судові засідання, а також зважаючи на згоду позивача щодо проведення заочного розгляду справи, суд проводив заочний розгляд справи у відповідності до ст. ст. 224, 225 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозвязку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

08 вересня 2005 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк" було укладено кредитний договір №DO03АК01770242 відповідно до умов якого, банк зобовязується надати позичальнику кредитні кошти шляхом перерахування на відкритий у АКБ "Укрсоцбанк" на строк до 07.09.2010р. включно у вигляді не поповнюваної кредитної лінії у розмірі 39029,85 грн. на купівлю автомобіля у сумі 31110,00 грн. та сплату страхових платежів у сумі 7919,85 грн., зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,75% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісію у розмірі 0,12% від суми виданого кредиту (а.с. 7-8).

Як стверджується ордером-розпорядження від 13.09.2005р. позивачем здійснено перахування суми розміром 31110,00 грн. згідно умов кредитного договору від 08.09.2005р. (а.с. 9).

Заочним рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02.12.2011р. по справі №2-1272/11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк заборгованість за кредитним договором №DO0ЗАК01770242 від 08.09.2005 року у розмірі 81802 (вісімдесят одна тисяча вісімсот дві) гривні 66 копійок, яка складається з заборгованості за кредитом 8841,02 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 40860,31 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом 1681,14 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 30420,19 грн., вирішено питання судових витрат.

Як видно із розрахунку заборгованості за кредитним договором №DO03АК01770242 від 08.09.2005р. (а.с. 4-6) станом на 02.04.2015р. заборгованість відповідачки за кредитом складає, за підрахунками позивача, 108 385,14 грн., яка включає сум заборгованості за кредитом, відсотками, комісії, пені.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобовязання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що зобовязання відповідача по поверненню кредиту було встановлено до 07.09.2010р., про що обумовлено сторонами у договорі (а.с. 7). Разом з тим, позивач скористався своїм правом на дострокове стягнення заборгованості, та стягнув суму кредиту, відсотки за користування кредитом, комісію та неустойку, на підставі судового рішенням від 02.12.2011р.

Тому, станом на день розгляду даної справи існує судове рішення, яким зобовязано відповідача повністю виконати взяті на себе зобовязання по кредитному договору від 08.09.2005р., в т.ч. суму позики, відсотки, комісію, неустойку.

Правові наслідки подальшого невиконання боржником своїх зобовязань визначені законом, та такі не повзуються із правом кредитора вимагати від боржника подальшого виконання зобовязань, які визначені договором.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, у абз. 1, 2 п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

Судом беззаперечно встановлено, що в результаті реалізації позивачем права на дострокове стягнення, сума боргу за кредитним договором №DO0ЗАК01770242 від 08.09.2005р., вже стягнута судовим рішенням, також стягувались відсотки, комісія та неустойка. А оскільки є вже ухвалене судове рішення про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, то подальше стягнення нарахованих сум відсотків, комісійних, неустойки тощо, законом не передбачено.

У випадку, якщо позичальник не виконує судове рішення, то банк має право на нарахування суми згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, однак в даному випадку, такі вимоги позивачем не заявлялись.

Отже, позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 є такими, що не підлягають до задоволення, як такі, що є безпідставні.

Керуючись ст. ст. 8, 11, 15, 88, 208-209, 214-215, 218, 224-225 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копій рішення.

Суддя