Вирок № 52159660, 15.07.2010, Апеляційний суд Київської області

Апеляційний суд Київської області

м. Київ, вул. Володимирська, 15, 01601, (044) 278-46-20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«15» липня 2010 року м.Київ

Апеляційний суд Київської області в складі колегії:

головуючого Рудніченко О.М.,

судді Орла Л.І.,

народних засідателях Задерновської Ю.В., Легкоступа С.В.

ОСОБА_1,

при секретарях Земляк О.,Горобця В.В., Височин

Ю.Г.,

з участю прокурора Тилика Т.М., Меєр Н.,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

представника потерпілих ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області справу про обвинувачення

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, на території України не судимого

в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.147, ч.4 ст.187, ч.4 ст.189, п.п.3,6,9,12 ч.2 ст.115 КК України;

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, в силу ст.89 КК України не судимого

в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.147, ч.4 ст.187, ч.4 ст.189, п.п.3,6,9,12 ч.2 ст.115 КК України;

в с т а н о в и в :

15.07.2009 в період часу з 18 до 22 години, ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_11 скоїли ряд умисних злочинів, повязаних з нападом з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу, захопленням та триманням особи як заручника та вбивством заручника, скоєне із корисливих спонукань, з метою приховання іншого злочину, при наступних обставинах.

ОСОБА_10, маючи борги за сплату придбаного ним товару, і не маючи можливості віддати борг, із корисливих спонукань, з метою незаконного заволодіння чужого майна, 15.07.2009 вступив у злочинну змову з ОСОБА_11, захопити та тримати як заручника знайому ОСОБА_10 - ОСОБА_12, яка працювала на посаді головного бухгалтера у ТОВ «ОСОБА_13 К», а в подальшому спонукати керівництво даного товариства, передати їм грошові кошти в сумі 10000 доларів США, як умову звільнення ОСОБА_12

15 липня 2009 року, о 18 годині, ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_11, який перебував в стані алкогольного спяніння, реалізуючі свій злочинний умисел, направлений на захоплення та тримання ОСОБА_12 як заручника, а в подальшому спонукання керівництво ТОВ «ОСОБА_13 К», виплатити їм гроші за її визволення, на автомобілі «AUDI 100» д.н.з.AI3439ВТ, яким ОСОБА_10 керував за дорученням, приїхавши до прохідної ЗАТ «Полімер», яка розташована біля будинку №16 по провулку Куренівському в м. Києві, зустріли ОСОБА_12 , після чого шляхом обману під приводом нібито показати їй будинок для проживання в ІНФОРМАЦІЯ_9, який винаймав ОСОБА_11, запросили сісти в автомобіль.

Введена в оману ОСОБА_12, не підозрюючи злочинного наміру з боку ОСОБА_10 та ОСОБА_11 сіла в вищевказаний автомобіль і разом з останніми поїхала в місто Бровари Київської області.

В той же день, приблизно о 19 годині, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 прибули разом з потерпілою ОСОБА_12 в будинок № 3/2 по вулиці Суворова в місті Бровари Київської області. Коли ОСОБА_12 зайшла в будинок та почала його оглядати, ОСОБА_10 з метою подолання опору з боку ОСОБА_12, штовхнув її на диван, після чого разом з ОСОБА_11, тримаючи потерпілу, застосовуючи насильство, заздалегідь приготовленим скотчем, звязали їй руки та ноги, а також засунули їй кляп у рот, позбавивши тим самим ОСОБА_12 можливості покликати когось на допомогу, тим самим позбавивши волі та можливості залишити місце, де її утримували, з метою спонукати керівництво даного товариства, передати їм грошові кошти в сумі 10000 доларів США, як умову звільнення ОСОБА_12

ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_11, зясували у потерпілої ОСОБА_12, хто є керівником ТОВ «ОСОБА_13 К», де вона працювала, та в обмін на її звільнення, може сплатити гроші.

Отримавши відповідь від ОСОБА_12, ОСОБА_10 зателефонував з мобільного телефону ОСОБА_12 заступнику директора ТОВ «ОСОБА_13 К» ОСОБА_3 і з погрозою заподіяння шкоди ОСОБА_12, передав свої вимоги, а саме зібрати і передати їм гроші в сумі 10000 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 15.07.2009 становила 76264 гривні, за умови повернення свободи ОСОБА_12

ОСОБА_10, повідомивши потерплому ОСОБА_3, що гроші він повинен передати 15.07.2009 в 23 годині біля станції метро «Чернігівська» в місті Києві і, щоб у ОСОБА_3 склалося переконання про реальність, дійсність реалізації погроз про заподіяння шкоди потерпілій ОСОБА_12, примусив останню на диктофон мобільного телефону зробити запис і підтвердити, що вона дійсно захоплена як заручник і необхідно виплатити гроші, після чого ще раз зателефонував ОСОБА_3 та дав можливість по телефону прослухати дану запис. ОСОБА_3 сприйняв погрозу з боку ОСОБА_10 та ОСОБА_11, як реальну та дійсну, почав відшукувати гроші в сумі 10000 доларів США для передачі їх вимагателям.

Після чого, 15.07.2009 , приблизно о 21 годині, знаходячись в будинку № 3/2 по вулиці Суворова в місті Бровари Київської області, ОСОБА_10 і ОСОБА_11, не маючи наміру звільняти ОСОБА_12, усвідомлюючи, що вони можуть бути викритті у скоєних злочинах, оскільки ОСОБА_12 є потерпілою від злочинів, знає їх особи і може прямо вказати на них, як на осіб, які скоїли злочини та повідомити про це правоохоронні органи, вирішили вчинити вбивство потерпілої ОСОБА_12, тим самим приховати злочини, які вони скоїли. Реалізуючі сумісний злочинний умисел на вбивство ОСОБА_12, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння і бажаючи настання смерті потерпілої, ОСОБА_10 Р,В. підійшов до ОСОБА_12, яка лежала на дивані, перевернув її обличчям вниз до ліжка дивана, та, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя та здоровя потерпілої, коліном свої ноги прижав її спину, спочатку хомутом для звязування проводів в автомобілі, а потім проводом від ДВД-програвача, почав душити ОСОБА_12, після цього провід взяв ОСОБА_11 і переслідуючи загальну з ОСОБА_14 мету позбавлення життя ОСОБА_12, та застосовуючи до неї насильство, яке є небезпечним для життя та здоровя потерпілої, за допомогою провода та скалки став душити її. Через декілька хвилин потерпіла перестала подавати ознаки життя. Після чого, ОСОБА_10, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11, переслідуючи корисливу мету заволодіння чужим майном шляхом розбою, під час вчинення умисного вбивства ОСОБА_12, з метою обернення на свою користь та збагачення, зняв з потерпілої: золотий ланцюжок вартістю 2000 грн., золоту іконку вартістю 500 грн., золотий браслет вартістю 1000 грн., дві золоті обручки вартістю 300 грн. кожна, золотий хрестик вартістю 300 грн., та заволоділи належним їй ноутбуком «Lenovo» вартістю 4500 грн., маніпулятором миш вартістю 80 грн., зарядним пристроєм для ноутбука вартістю 300 грн, сумкою для ноутбука вартістю 200 грн., мобільним телефоном «Nokia 6500С» вартістю 2500 грн, сім - карткою на телефон вартістю 25 грн, жіночою сумкою вартістю 2000 грн., жіночими туфлями вартістю 300 грн., а всього заволоділи майном ОСОБА_12 на загальну суму 14305 грн., а в подальшому даним майном ОСОБА_10 та ОСОБА_11 розпорядилися на свій розсуд.

В цей же день, о 22 годині, розуміючи, що ОСОБА_12 у приміщенні будинку залишати не можливо, ОСОБА_11 за наказом ОСОБА_10, знявши скотч з рук та ніг ОСОБА_12, переніс її тіло до автомобіля«AUDI 100» AI3439ВТ, яким ОСОБА_10 керував по довіреності та перевезли її до лісосмуги, що розташована вздовж проїжджої частини у напрямку м. Бровари с.Княжичі Броварського району, Київської області, а саме на відстані 1 км від залізничного переїзду, де ОСОБА_11 залишив її.

ОСОБА_10, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_11, з метою упевнитися у тому, що ОСОБА_12 мертва, реалізуючі свій злочинний намір на вбивство ОСОБА_12, яка на той час перебувала у статусі заручника, могла викрити їх злочинні діяння, із корисливих спонукань, після скоєння насильницького заволодіння майном, яке належало ОСОБА_12, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання смерті ОСОБА_12, дав ОСОБА_11 ніж та наказав йому повернутися до місця , де лежало тіло ОСОБА_12 та перерізати їй горло. ОСОБА_11, взявши ніж, та реалізуючі сумісний з ОСОБА_10 намір, націлений на умисне позбавлення життя людини, підійшовши до місця, де він залишив тіло ОСОБА_12, ножем, ,який йому дав ОСОБА_10, наніс удар по шиї потерпілої, спричинивши ОСОБА_12 різану рану шиї, внаслідок чого настала смерть потерпілої.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №55/1596/2 від 16.10.2009 року, під час судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_12 виявлено:

- глибоку різану рану на передній поверхні шиї з пошкодженням органів і тканин шиї, судин і нервів (зокрема магістральних), передньої подовжньої зв'язки хребта і міжхребетного диска між 5-м і 6-м шийними хребцями (краєві пошкодження);

- осередкові крововиливи в м'які тканини шиї з області рани;

- множинне дрібне поверхневе садно на всьому протязі передньої

поверхні обох гомілок.

Різана рана шиї, з урахуванням судово-медичного криміналістичного дослідження, утворилася в результаті дії ріжучого предмету, прижиттєва.

Множинне дрібне поверхневе садно на всьому протязі передньої поверхні гомілок утворилося від дії тупих предметів, прижиттєве

Виявлена у ОСОБА_15 різана рана шиї з пошкодженням органів і судинно-нервових пучків шиї має ознаки тяжкого тілесного ушкодження по критерію небезпеки для життя. Виявлене садно на нижніх кінцівках має ознаки легких тілесних ушкоджень по критерію тривалості розладу здоров'я. Смерть ОСОБА_15 наступила від різаної рани шиї з пошкодженням органів і судинно-нервових пучків шиї.

Підсудний ОСОБА_10 на початку судового слідства свою вину у вчинених злочинах визнав частково, також визнав частково заявлені цивільні позов. Цивільний позов «ДІЛА ЛОМБАРД-ДІАСАМІДЗЕ ОСОБА_16 ОСОБА_17» визнав повністю. Цивільний позов потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_18 визнавав частково, лише в частині матеріального відшкодування, в частині морального не визнав. В подальшому, при дачі пояснень, підсудний ОСОБА_10 даний позов визнав лише в частині відшкодування витрат, пов»язаних з похованням ОСОБА_12

В подальшому в ході судового слідства підсудний ОСОБА_10 свою вину у скоєних злочинах не визнав та пояснив, що приблизно з початку червня місяця 2009 року йому стало відомо, що потерпіла ОСОБА_12 хоче зняти квартиру чи кімнату в будинку, так як колишній чоловік достає її своїми візитами. На що він відповів, його брат ОСОБА_11 буде знімати будинок в м.Бровари і чекає коли йому віддадуть ключі від будинку. 15.07.2009 року він разом з братом ОСОБА_11 біля 17:00 год. поїхав до місця роботи ОСОБА_12, за вказаною нею адресою : провулок Куреневский 16, м.Київ, де зустрів її на прохідній та разом з нею пішли в автомобіль. В автомобілі він познайомив ОСОБА_12 зі своїм братом ОСОБА_11 Вони разом поїхали в м. Бровари. Після того, як ОСОБА_12 сіла в автомобіль, вона зателефонувала своїй подрузі ОСОБА_19 та повідомила, куди і з ким вона їде, та домовилась, щоб подруга їй в вечері передзвонила. ОСОБА_12 про щось домовлялася з подругою ОСОБА_19 і вони повинні були ввечері зателефонувати одна - одній. В м.Бровари вони приїхали близько 18:00 год., де зупинилися біля будинку по вул.Суворова 3/2. Коли ОСОБА_12 зайшла в будинок, їй будинок не сподобався. ОСОБА_12 зайшла в будинок зі своєю червоною сумочкою та чорною сумочкою з ноутбуком. ОСОБА_11 попросив в нього гроші, щоб купити продуктів. Знаючи як ОСОБА_11 відноситься до спиртного, він йому відмовив та сказав, що піде сам купити продуктів. Він запропонував ОСОБА_12 піти зі собою в магазин. ОСОБА_12 сказала, що в неї погане самопочуття і вона почекає в будинку. Він був відсутній десь біля пів години. Коли зайшов в будинок в кімнату, то побачив, що ОСОБА_12 лежить на дивані звязана з заду (руки і ноги) чорним скотчем. Біля дивану валялися червоні туфлі. ОСОБА_11 стояв біля входу в кімнату у правій руці тримав кухонний ніж. Він поклав продукти на підлогу. Коли побачив лежачу ОСОБА_12, запитав у ОСОБА_11, що все це значить? ОСОБА_11 відповів, що будемо вимагати за неї викуп. Побачивши, що у ОСОБА_11 червоне лице та відчувши запах самогону, зрозумів, що той вживав спиртне. Коли він спробував ОСОБА_11 відмовити від думки про викуп, поки не пізно, ОСОБА_11 відвів його в сторону і сказав щоб він сів на стілець і не рухався. ОСОБА_11 знав, що він боявся ножа після ножового поранення в живіт. ОСОБА_11 сказав, що нормально випив і йому до лампочки його уговори. У звязку з цим він не рухався, знаючи, що ОСОБА_11 в нетверезому стані буйний і не передбачуваний. ОСОБА_11 дав йому мобільний телефон ОСОБА_12 та сказав, що знає, що комерційний директор підприємства, де працювала ОСОБА_12, заплатить за неї викуп. ОСОБА_11 також сказав йому набрати указаний номер в телефонній книжці телефону. Він набрав указаний номер за вказівкою ОСОБА_11. Трубку підняв чоловік. Почувши голос чоловіка, він сказав раніше представлений ОСОБА_11 текст, щоб той приготовив 10.000 доларів США на викуп ОСОБА_12 і добавив від себе, що він посередник. Чоловік відповів, що він не вірить і хоче почути голос ОСОБА_12. Він відповів, що перетелефоную. ОСОБА_11 дав телефон і сказав, щоб він записав голос ОСОБА_12 на диктофон. Він зробив все, як сказав ОСОБА_11. Після того ОСОБА_11 дав йому телефон ОСОБА_12 і сказав телефонувати її шефу та дати прослухати запис , що він і зробив. Чоловік відповів, що збере вказану суму до 22:00 годин. Приблизно в 21:30 ОСОБА_11 сказав набрати ще раз номер та запитати, чи зібрані всі гроші. Чоловік відповів, що всю суму він не зібрав є тільки половина суми . Він передав ці слова ОСОБА_11. ОСОБА_11 сказав, що половини суми хватить. За вимогою ОСОБА_11 він зателефонував і вказав місце зустрічі для передачі грошей - це першій міст перед ст. м. Лісова, де той чоловік повинен стояти на своєму авто з включеними аварійними сигналами, на що він відповів, що буде там. Після цих дзвінків ОСОБА_11 взяв ганчірку, яка лежала на дивані і засунув ОСОБА_12 в рот. Після чого ОСОБА_12 виплюнула ганчірку і сказала, що буде лежати спокійно. ОСОБА_11 сказав йому задушити ОСОБА_12 Він намагався його зупинити. ОСОБА_11 повернувся в його сторону і погрожував ножем, якого він хронічно боявся ножа. Розуміючи, що ОСОБА_11 в стані алкогольного спяніння та здатний на будь-який вчинок, він виконав його вимогу - підійшов до ОСОБА_12, взяв її за горло двома руками і почав здавлювати. Не дивлячись на вимоги ОСОБА_11, він сів на стілець і сказав ,що не може її задушити. ОСОБА_11 сказав, що всі знають, що вона поїхала з ними, після чого взяв зі столу шнур від ДВД-програвача і сказав йому душити ОСОБА_12 Коли через деякий час ОСОБА_12 перестала рухатися і подавати ознаки життя, ОСОБА_11 розрізав скотч на руках і ногах та сказав взяти її червону сумку і віднести в автомобіль. Коли він вийшов на вулицю, то почув, що запрацювала сигналізація і автомобіль відкрився. Після чого він побачив, що ОСОБА_11 несе ОСОБА_12 до автомобіля. Коли ОСОБА_11 підходив до авто, він наказав відкрити задні двері автомобіля, що він і зробив. ОСОБА_11 поклав ОСОБА_12 на заднє сидіння і захлопнувши двері сказав сідати за кермо. В салоні ОСОБА_11 віддав йому ключі від автомобіля, після чого показав куди їхати. ОСОБА_11 сказав зупинитися біля лісосмуги. Побачивши у ОСОБА_11 ніж він зупинився. ОСОБА_11 вийняв ключі від автомобіля, вийняв ОСОБА_12 з автомобіля і поніс її в лісову посадку. ОСОБА_11 вернувся з лісопосадки, сів в авто і кинув йому ключі від автомобіля та сказав їхати в м. Київ. При цьому сказав, що вона хрипіла і він їй перерізав горло. Звернувши увагу на ніж в його руках, крові він не бачив. Проїхавши два кілометри ОСОБА_11 викинув ніж з вікна автомобіля , після чого він точно зрозумів, що ОСОБА_11 перерізав горло потерпілій і в звязку з цим викинув ніж. По дорозі ОСОБА_11 сказав звернути вправо і через 300 метрів зупинитися, де наказав викинути сумку ОСОБА_12 О.О. Всю дорогу до місця зустрічі передачі грошей вони їхали мовчки. Вони підїхали до моста, де стояло авто з включеною аварійкою. ОСОБА_11 дав йому мобільний телефон ОСОБА_12 і сказав набрати шефа, та сказати, щоб він поклав гроші біля підземного переходу при вході в ст. м. Чернігівська, що він і зробив. Вони зупинилися напроти. Після цього до вказаного місцю підїхав чорний автомобіль, з якого вийшов чоловік, та поклав пакет на бетон. Через деякий час цей автомобіль відїхав 500 метрів вперед. А на його місце стали два інших автомобіля. ОСОБА_11 сказав, щоб він обїхав цей район по кругу, а сам пішов. Він викинув мобільний телефон ОСОБА_12 під дерево за вказівкою ОСОБА_11 Повернувшись ОСОБА_11 сказав вести його в будинок, так як там засада і грошей він брати не буде. Він відвіз ОСОБА_11 в м. Бровари. На наступний день 16.07.2009 року після роботи він відвозив ОСОБА_11 в м. Бровари. По дорозі ОСОБА_11 сказав, що в сумці з під ноутбука знайшов золоті прикраси, які можна здати та отримати гроші. За вказівкою ОСОБА_11 він здав золоті прикраси в ломбард, а гроші та квитанцію віддав ОСОБА_11 Він позичив в нього з цих грошей 800 гривень, із яких 250 гривень віддав ОСОБА_11 - зарплату, а 650 гривень на наступний день віддав поставщикам за товар. 16.07.2009 року. ОСОБА_11 дав йому ноутбук та сказав, щоб він видалив всю інформацію і повернув ноутбук.

Також ОСОБА_10 зазначив, що він був судимий на території іншої держави Латвії за збереження психотропних речовин строком на 7 років. На даний час він знаходиться у розшуку в Латвії в зв»язку з порушенням адміністративного нагляду.

Він вважає, що даний злочин організував ОСОБА_11 Звідки ОСОБА_11 відомо про начальника ОСОБА_12 йому не відомо

Також зазначив, що на покази досудовому слідстві він давав не добровільно, в зв»язку з застосуванням до нього незаконних методів ведення слідства з боку працівників міліції Деснянського РУ ГУ МВС України в м.Києві і їх безпосереднього керівника ОСОБА_20.

Підсудний ОСОБА_11 свою вину у скоєних злочинах визнав частково та пояснив, 15 липня 2009 року о 07 годині ранку він виїхав на роботу. Коли доїхав на станцію метро Лісова, йому зателефонував його брат - ОСОБА_10 і сказав, що сьогодні у них вихідний. Після чого ОСОБА_10 сказав, щоб він його почекав на станції метро Лісова. ОСОБА_11 дочекався його на станції метро Лісова. ОСОБА_10 приїхав і сказав, що йому потрібно поїхати в місто, а потім в с. Княжичі, запитав чи ОСОБА_11 поїде з ним, а у вечері вони домовились, що ОСОБА_10 відвезе його з речами в м. Бровари у будинок, який він винаймав для проживання зі своєю дівчиною. В 15:00 вони виїхали з с. Княжичі по дівчину ОСОБА_10, вона якраз закінчила роботу. ОСОБА_10 зустрів свою дівчину біла прохідної та подарував їй квіти. Вони всі поїхали в Бровари. Приїхавши в м.Бровари всі підійшли до будинку. Ключі від будинку були у ОСОБА_11. Він відкрив двері будинку, і всі зайшли в будинок. Він почав підключати ДВД програвач, який привіз з собою. В цей момент ОСОБА_10 кинув свою дівчину на ліжко, прижав її голову подушкою і сказав йому допомогти, бо вона винна гроші і коли віддасть, то її відпустять. Він і вирішив допомогти брату. ОСОБА_10 почав зв»язувати потерпілу скетчем, який приніс з собою і він йому допомагав. Коли її зв»язали, ОСОБА_10 витягнув з її сумочки мобільний телефон і гроші, сказав, що на пальне. Дівчина весь час була зв»язана, рот не був заклеєний, вона не кликала на допомогу, ОСОБА_10 її заспокоїв тим, що гроші віддадуть і її відпустять.

ОСОБА_10 записав на телефон розмову дівчини про те, що вона зв»язана та її утримують, а потім комусь зателефонував про гроші.

ОСОБА_10 неодноразово виходив на вулицю та телефонував, домовляючись про гроші.

Він домовився що в 22:30 йому мають передзвонити і гроші мають повернути. Потім ОСОБА_10 прийшов і почав душити потерпілу. Він намагався відтягти ОСОБА_10 та просив не робити цього. ОСОБА_10 сказав йому, що якщо він не буде робити те, що йому кажуть, то з ним буде те саме, що свідків він не залишає. Після цього ОСОБА_10 заставив його також душити дівчину.

Потім , напевно, ОСОБА_10 зняв з потерпілої золоті прикраси, а також зібрав всі її речі. Далі, коли її задушили, ОСОБА_10 заставив його занести дівчину в машину і вони поїхали. Коли зупинилися, ОСОБА_10 заставив його перенести дівчину в лісосмугу. Коли він відніс дівчину та повертався назад, до нього підійшов ОСОБА_10 дав ножа і наказав перерізати їй горло.

ОСОБА_10 сказав, що якщо він не переріже горло, то той його також вбє. Він мав можливість утекти в цей момент від ОСОБА_10, але не втік, тому що вже допомагав йому. Після цього вони поїхали на машині викинули речі потерпілої та ніж через вікно.

Вказував, що він боявся ОСОБА_10, оскільки бачив у нього зранку пістолет.

Також вказував, що коли ОСОБА_10 виходив з будинку до магазину, він мав можливість утекти, але він думав, що ОСОБА_10 дівчину відпустить, коли йому повернуть гроші.

ОСОБА_10 висадив його біля станції метро «Чернігівська» в посадці і сказав почекати його, оскільки він поїхав за грошима. ОСОБА_10 він чекав хвилин 15, а потім ОСОБА_10 його забрав та завіз до м.Бровари, а сам поїхав до м.Буча, де проживав з дівчиною на імя ОСОБА_7. Гроші він не забрав, оскільки в тому місті, де вони домовились про передачу грошей, було багато людей.

Вказував, що золоті прикраси потерпілої ОСОБА_10 здав до ломбарду, а коли вийшов з ломбарду, то дав йому зарплату за тиждень і він побачив зайві гроші в сумі 800 грн.

Цивільний позов «ДІЛА ЛОМБАРД-ДІАСАМІДЗЕ ОСОБА_16 ОСОБА_17» визнав повністю. Цивільний позов потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_18 визнає частково, лише в частині матеріального відшкодування, в частині морального не визнав таку суму.

Не дивлячись на часткове визнання ОСОБА_11 своєї вини та невизнання своєї вини ОСОБА_10, їх вина у вчиненні злочинів щодо потерпілої ОСОБА_12 повністю доведена зібраними у ході досудового слідства та перевіреними у судовому засіданні доказами, а саме:

Показаннями потерпілого ОСОБА_2 який пояснив, що потерпіла ОСОБА_12 його дружина, з якою він перебував у шлюбі з 20.02.1999 року. Останній раз він бачив свою дружину 09.07.2009 року, о 16 годині, біля фірми, де вона працює, за адресою: м. Київ, пров. Куренівський, 16. Того ж дня він останній раз спілкувався з нею у телефонному режимі. Більше він її не бачив та у телефонному режимі не спілкувалися, оскільки того ж дня він виїхав на відпочинок у місто Євпаторію. Про її зникнення він дізнався від рідної сестри дружини 18.07.2009 року, у нічний час, на прохання працівників Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві, він разом з сестрою дружини приїхав до лісосмуги, яка розташована біля проїжджої частини траси Бровари с. Княжичі Броварського району Київської області, де було виявлено труп жінки, в якій він впізнав свою дружину. При візуальному огляді на трупі дружини були відсутні наступні золоті вироби: ланцюжок, браслет, кулон з зображенням ОСОБА_21, 2 обручки, хрестик. Крім того при трупі дружини були вістуні наступні речі: сумка, туфлі, ноутбук, маніпулятор «миш» - «Дженесіс», зарядний пристрій до ноутбука, сумка для ноутбука, мобільний телефон «Нокіа 6500С», у ньому була чіп-картка мобільного оператора «Київстар» з номером 80985464764. У звязку з вбивством її дружини, йому завдано матеріальну шкоду, тому він заявив цивільний позов.

Показаннями потерпілого ОСОБА_4 який пояснив, що його донька ОСОБА_12 разом зі своїм сином переїхали до них проживати 6 липня 2009 року. ОСОБА_22 15 липня 2009 року, він прийшов з роботи додому о 20-00 год., а її не були, намагався телефонувати їй разом з онуком ОСОБА_4, але телефон був поза зоною досяжності. 18 липня 2009 року від працівників міліції він дізнався, що труп його доньки ОСОБА_12 знайшли у Броварському районі Київської області. Розмір завданої матеріальної шкоди викладений в позові.

Допитаний у судовому засіданні як потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що працює на посаді заступника генерального директора ТОВ «ОСОБА_13 К». 15.07.09 р. потерпіла ОСОБА_12 відпросилась з роботи на годину раніше та сказала, що її запросили на день народження. О 19 годині 30 хвилин до нього зателефонував невідомий, який повідомив, що головного бухгалтера фірми, де він працює, ОСОБА_12 викрали та щоб її та документи фірми повернути він повинен до 22 годин зібрати гроші у сумі 10000 доларів США. Він почав вимагати у невідомого почути голос ОСОБА_12 і через деякий час до нього знов зателефонували з номеру мобільного телефону ОСОБА_12 і у слухавці він почув голос ОСОБА_12, яка підтвердила факт її викрадення і що дійсно він повинен їй допомогти та зробити все, що від нього вимагають. Вона плакала. Зателефонувавши бухгалтеру підприємства ОСОБА_19, він дізнався, що у той день ОСОБА_12 поїхала на побачення з хлопцем. Він звернувся до міліції з заявою про злочин та разом з співробітником міліції виїхали на місце, яке було вказане злочинцями, але за грошима ніхто не прийшов. Він прочекав повернення ОСОБА_12 приблизно 3-4 години, весь цей час намагався телефонувати потерпілій. Також пояснив, що йому телефонував лише підсудний ОСОБА_10, голос якого він впізнав в ході судового розгляду справи. Телефонував ОСОБА_10 п»ять разів і в перервах між дзвінками телефон вимикав.

Показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_19, яка пояснила, що 15 липня 2009 року її близька подруга ОСОБА_12, з якою вона працювала разом в ТОВ «ОСОБА_13 К», о 17 годині, поїхала на зустріч з хлопцем на імя ОСОБА_10, з яким вона познайомилася в мережі «Інтернет». Зі слів ОСОБА_12 цей хлопець запропонував їй зустрітися, щоб поїхати та показати будинок, який був розташований у місті Бровари Київської області. З собою ОСОБА_12 мала сумку з ноутбуком. По дорозі до м.Бровари потерпіла телефонувала їй і вони узгоджували спільні плани на наступний день.

О 20 годині до неї зателефонував заступник генерального директора ТОВ «ОСОБА_13 К» ОСОБА_23, який повідомив, що до нього зателефонували невідомі, які сказали, що ОСОБА_12 викрадена та за її повернення вимагають гроші та запитав у неї де та з ким може знаходитися ОСОБА_12 Вона повідомила ОСОБА_3, що у той день ОСОБА_12 поїхала на побачення з хлопцем на імя ОСОБА_10.

Про знайомство з чоловіком на імя ОСОБА_10 ОСОБА_12 розповідала їй з самого початку знайомства, говорила, що він їй часто телефонував, але з різних номерів телефону, оскільки постійно їх змінював. ОСОБА_12 не мала наміри проживати окремо від батьків та знімати житло. Також вона нічого не розповідала про наміри проживати разом з ОСОБА_10, а лише говорила, що вони збираються влітку разом поїхати відпочити з ним до моря.

Перший раз ОСОБА_10 запросив ОСОБА_12 їхати до м.Бровари ще 11 липня 2009 року, але вона відмовилась, оскільки це було пізно ввечері.

Показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_24, яка пояснила, що має у власності автомобіль «AUDI 100» AI3439ВТ, на який, для власної зручності, вона оформила довіреність на право керування ОСОБА_10, з яким вона перебувала у цивільному шлюбі. ОСОБА_10 орендував на ринку «Юність» контейнера, та займався реалізацію кави та чаю. Останнім часом, влітку цього року, бізнес у ОСОБА_10 не йшов та він не міг своєчасно розрахуватися за товар, який він придбав у хлопця на імя ОСОБА_23. 15 липня 2009 року вони з ОСОБА_10 мали намір піти у кіно і відсвяткувати цей день, оскільки 15 число була дата їхнього знайомства. Щоб ОСОБА_10 раніше повернувся з роботи, вона дала йому свій автомобіль. Сеанс повинен був розпочатися о 19-00 год., а ОСОБА_10 повинен був приїхати додому о 17-00 год. О 17-00 год. він їй зателефонував і сказав, що затримується, зауваживши, що вони, мабуть, в кіно не підуть, сказав також, що він на зустрічі по роботі. Через деякий час він знову зателефонував та сказав, що чоловік, з яким він повинен зустрітися, затримується. ОСОБА_10 повернувся додому о 02 годині ночі вже 16 липня 2009 року. Цього ж дня, ввечері, вдома, вона побачила у ОСОБА_10 ноутбук «LENOVО», у якому була програма «1С бухгалтерія» та закладка з підписом «Оксана».

У ОСОБА_10 дійсно були борги, вона мала намір поговорити з постачальником з приводу погашення даних боргів. Борг складав від 35 до 40 тисяч гривень за поставлений на його торгову точку товар.

Коли ОСОБА_10 затримали співробітники міліції, вона дізналася, що він разом за ОСОБА_11 вбили дівчину на імя ОСОБА_12 та на автомобілі, який належав їй, перевезли її труп у лісосмугу.

Показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_25, який пояснив, що з підсудним ОСОБА_11С він познайомився на ринку «Юність» в 2009 р., він приходив до його сусіда ОСОБА_20, який займався музикою. Так вони і познайомились. На той час у свідка помер дід, після похорон вирішили здати будинок, який знаходиться в Броварах за адресою: Суворова 3/2. Похорони це великі витрати, вирішили здати будинок, щоб трошки було грошей. Думали на ринку дати обяву, щоб були нормальні люди, якась сімя заїхала. В розмові з мамою, він сказав, що хочу здати дім. Порадившись, мати дала дозвіл. Сказала, щоб будинок не пустував, нехай заїдуть люди, поживуть. В розмові з ОСОБА_20 він сказав, що хочу здати будинок. Підійшов ОСОБА_11С та сказав що хоче зняти будинок. Він дав згоду. Коли отримував допомогу на поховання діда, йому зателефонував ОСОБА_11С і сказав, що їде з братом, хоче подивитись будинок. В цей час він був на пошті, була велика черга. ОСОБА_11С приїхав за ним на пошту і автомобілем забрав його. вони приїхали до будинку, де в цей час була мати і батько, приїхав на обід. Подивились будинок, ОСОБА_11С сподобався. Він взяв ключі у мами та передав ОСОБА_11, сказав йому, що в нього є справи повязанні зі смертю діда і потрібно взяти форму № 3, попросив, щоб ОСОБА_11С з братом підвезли його туди де забирали, що вони і зробили.

ОСОБА_11 сказав, що хоче жити окремо від рідного брата, разом з дівчиною в будинку. Терміну на оренду будинку ніякого не встановлювалося. ОСОБА_11С сказав, що хоче заїхати на місяць, що грошей зараз немає, заробить заплатить пізніше. Він погодився на ці умови. Сума оренди була домовлена 3000 гривень на місяць, ОСОБА_11С погодився з тією умовою, що комунальні послуги свідок буде сплачувати.

Про те, що сталося йому повідомила рідна сестра ОСОБА_13. Вона розповідала, що квартирант ОСОБА_11С вбив жінку. Це трапилось через 4-6 днів після того, як той передав ключі, може раніше, він не рахував днів.

Коли він приїхав в будинок, то побачив, що були присутні слідчий і міліція, які взяли у нього показання. Після його останнього прибирання перед здачею будинку в ньому нічого порушено не було. Всі речі в будинку були на своїх місцях.

ОСОБА_11 він знав 3-4 місяці і може сказати, що як чоловік він спокійний, тихий, урівноважений, нічого поганого, сказати не може.

Чоловік, з яким приїжджав ОСОБА_11 дивитися будинок на даний час присутній в залі судового засідання це підсудний ОСОБА_10

Квартирантом, який хотів зняти будинок був ОСОБА_11 Жінку, з якою ОСОБА_11 хотів жити, він бачив після вбивства. Про те, що його брат ОСОБА_10 має тут проживати - мови не було. Після того, як свідок передав ключі ОСОБА_11, він не знав чи проживав в будинку ОСОБА_11, чи ні.

Особисті речі ОСОБА_11 в той день, коли він передавав ключі, не привозив. ОСОБА_11 не розповідав, що окрім нього і його дівчини, має проживати ще одна дівчина. ОСОБА_11 не домовлявся, що одну кімнату буде він знімати, а іншу кімнату буде знімати ще дівчина. Коли вони домовились про оренду частини будинку, малось на увазі, що буде проживати ОСОБА_11С з дівчиною, більше ніхто. Він порадився з мамою, вона сказала, що молоді люди нехай заїжджають і живуть.

В цій частині будинку три кімнати. Одна прохідна із цієї кімнати вхід в дві кімнати, які окремі. В цій частині будинку є кухня. Після дідуся в цій частині будинку залишилось: кришталь, посуд. Все залишилось так, як воно було. Ніхто нічого не забирав, лише помили посуд і поприбирали. Кухонне приладдя залишилось, нічого ніхто не вивозив. Після того, як відбулись ці події - вбивство дівчини в даній частині будинку, він не може сказати, що зникли якісь речі з кухонного приладдя. На той момент було дуже багато кухонного приладдя.

Поясненнями у судовому засіданні свідка ОСОБА_26, який пояснив, що з квітня 2009 року по листопад 2009 року він працював в ломбарді м. Бровари вул. Київська 168 , Повне товариство «ДІЛА ЛОМБАРД-ДІАСАМІДЗЕ ОСОБА_16 ОСОБА_17». До його функціональних обовязків входило прийом золота під заставу і видача за них грошей. Коли приходили люди в ломбард та здавали речі їх дані заносились до програми «1 С» (програма контрагент). В програму «1 С» вносились такі данні : П.І.Б., паспортні дані, місце проживання, ідентифікаційний номер. Чоловік, який здавав в ломбарді золоті вироби, на даний час присутній в залі судового засідання це підсудний ОСОБА_10 Підсудний ОСОБА_10 здав золоті вироби на суму 1850 гривень. Через певний час приїхали слідчі з міліції, золоті вироби, які здав ОСОБА_10, вилучили. Раніше він не бачив ОСОБА_10, а запамятав ОСОБА_10 бо це був перший факт в його роботі, коли приводили людину з міліцією та вилучали золото. Крім того, у ОСОБА_10 специфічна зовнішність. Приблизно було десь 10 виробів з золота, які здав ОСОБА_10В, за них він отримав 1850 гривень. Золоті вибори вилучила міліція з ломбарду, гроші не повертала за них. Вироби, які здав ОСОБА_10 вони не мали права реалізовувати, бо не пройшов строк після якого дозволено реалізовувати. Коли ОСОБА_10 здавав вироби свідок засвідчував його особу, той надавав всі документи. До його обовязків не входило запитувати особу про походження виробів, які здаються. ОСОБА_10 не пояснював йому, що дані золоті вироби здобуті злочинним шляхом.

Показаннями свідка ОСОБА_27, який підтвердив ті покази, які давав на досудовому слідстві (том 2, а.с.1-3) та пояснив, що 16 липня 2009 року, о 5 годині, коли він повертався додому через парк імені Кіото м.Києва, то під деревами побачив мобільний телефон «Nokia 6500», який був без батареї та задньої кришки. Придивившись уважніше, він побачив, що поруч десь на відстані 1 метра від телефону лежала батарея. У телефоні була картка мобільного оператору «Київстар». Він побачив, що на рахунку є кошти та намагався їх перекинути собі на мобільний, але це йому не вдалося. Телефон він забрав собі, а картку викинув. В той же день, через деякий час його запросили до Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві, де він дізнався, що цей телефон належав ОСОБА_12, яку було вбито 15 липня 2009 року.

Показаннями свідка ОСОБА_13, яка пояснила, що мобільний телефон «Nokia 6500» приніс додому 16 липня 2009 року її син ОСОБА_27, який знайшов його у парку імені Кіото в місті Києві. Цей мобільний телефон знаходився у неї вдома. Коли до неї звернулися співробітники міліції з приводу цього телефону та повідомили, що цей телефон належить дівчині, яку вбили, то вона привезла його до міліції, де у неї його було вилучено.

Показаннями свідка ОСОБА_28, який пояснив суду, що на початку 2009 року(кінець лютого, початок березня) він познайомився з ОСОБА_10 Свідок працював на торговій точці на ринку «Юність»., ОСОБА_28 та ОСОБА_29, які працюють на ЧП «Запорожець» підійшли і сказали, що ОСОБА_10 хоче взяти в нього товар, він погодився. ОСОБА_10 взяв товар, зробив першу закупку, частину грошей віддав відразу, частину потім. У них завязалися відносини по роботі. ОСОБА_10 брав у свідка товар і через деякий час розраховувався. Відносини в плані роботи були нормальними, так вони працювали місяців пять. Потім ОСОБА_10 звернувся до свідка, щоб він дав йому більше товару, бо він відкриває додаткову торгову точку. На нову торгову точку, яку відкрив ОСОБА_10 він поставив працювати ОСОБА_11.

ОСОБА_10, коли відкривав торгову точку взяв в свідка товарний кредит на суму 40.000 гривень. По мірі, як вони працювали і йшла мова про погашення товарного кредиту. ОСОБА_10 сказав, що віддасть йому товарний кредит на протязі двох тижнів. У ОСОБА_10 так складалися обставини, що в нього не виходило віддавати товарний кредит вчасно, про що він свідку і говорив. ОСОБА_10 сказав , що почалось літо - торгівлі не має, ближче до осені - зими буде торгівля і він обовязково гроші віддасть. Єдине прохання у свідка було, щоб сума грошового кредиту не збільшувалась і щоб по 100 гривень в день погашалася. Свідок з дружиною і малим сином поїхав на 10 днів в Крим на море в санаторій «Ай- Петрі». Робота тим часом, що він поїхав відпочивати, не зупинялася. У нього були два довірених компаньйони. Регулярно ОСОБА_10 заносив заявку на товар або його компаньйони брали заявку, на яку видавався товар зранку. Ввечері ОСОБА_10 по мірі можливості, яка в нього була каса, розраховувався. Коли свідок приїхав з відпочинку, зустрівся з ОСОБА_10 розмова зайшла про те, як буде повертатися борг. Після розмови з ОСОБА_10 домовленість у них залишалася старою. Тобто борг ОСОБА_10 буде погашати по мірі можливості, а з настанням осені зими ситуація покращиться.

ОСОБА_10 особисто реалізовував товар. На одній товарній точці працював ОСОБА_10 на другій його брат ОСОБА_11 ОСОБА_10 мав борг перед свідком 39.000 гривень. Всі фінансові питання свідок вирішував особисто з ОСОБА_10 ОСОБА_11 міг лише дати заявку на товар. ОСОБА_10 вів всю бухгалтерію сам. ОСОБА_11 перед свідком боргів не мав.

Останній раз ОСОБА_10 віддавав свідку гроші в сумі 1000 гривень приблизно 16 17 липня 2009 року. Приблизно 18 липня 2009 року ОСОБА_11 давав заявку на товар. Коли трапилась ця пригода і була розмова ,щоб повернули гроші, які позичав ОСОБА_10, до свідка підійшов його брат ОСОБА_29 і сказав, що відкриємо контейнер і він свої гроші забере товаром. Фактично свідок зміг забрати товаром лише 30.000 гривень. 9.000 гривень не зміг. Ігор сказав, що бажаючих на товар багато, його товар ділився між іншими людьми. На той час він не знав як себе правильно вести в цій ситуації.

ОСОБА_11 свідок знає давно - років десять. Для нього він був повним флегматиком, активності в спілкуванні він не бачив, він спокійна, не контактна людина. Випадків щоб ОСОБА_11 приймав участь у бійці, свідок не бачив. Свідок може охарактеризувати ОСОБА_11 як відомого, тобто того - кого ведуть. На роботі був лідером ОСОБА_10, всі фінансові питання свідок вирішував з ним.

Показаннями свідка ОСОБА_29, який пояснив суду, що 15.07.2009 року до Деснянського РУ ГУМВС України в м.Києві звернувся громадянин ОСОБА_3, який працює на посаді заступника директора ТОВ «ОСОБА_13 К» і зазначав, що у нього вимагають гроші у розмірі 10000 доларів США за повернення бухгалтера його фірми.

18 липня 2009 року у ході проведення опитування ОСОБА_10, якого затримали по підозрі у скоєнні вимагання грошей у ОСОБА_3 та вбивстві ОСОБА_12 ОСОБА_10 підтвердив факт знайомства з ОСОБА_12 через Інтернет. Потерпілу він забрав з роботи і запропонував показати квартиру, яку можна орендувати. Потім він та ОСОБА_11 , вийшли з будинку на вулицю і домовились, що будуть вимагати за потерпілу гроші. Коли вони запитали у жінки, хто може дати за неї гроші, то вона пояснила, що це можу бути директор її фірми. Вони почали телефонувати цьому директору і той повідомив, що може знайти лише 5000 доларів США. Після цього вони домовились зустрітися неподалік станції метро «Лісова». Що стосується обставин вбивства, то ОСОБА_10 пояснював, що ОСОБА_11 взяв шнур від ДВД-плеєра та скалку і вони почали душити потерпілу. Потім вони помістили тіло дівчини в автомобіль і вивезли за місто в лісопосадку. На обумовленому місці, вони побачили автомобіль ОСОБА_3, але сумку з грошима вони не забрали, оскільки було багато людей. Золоті вироби, які вони зняли з ОСОБА_12, він за своїм паспортом, заклав у ломбарді у місті Бровари, а гроші поділили між собою.

Він опитував ОСОБА_10, спілкувались з ним один на один, будь-яких недозволених методів слідства він до нього не застосовував. Візуально та тілі ОСОБА_10 тілесних ушкоджень свідок не бачив.

Показаннями свідка ОСОБА_30, який підтримав показання, які давав під час досудового слідства (т.2 а.с.44-46)та пояснював, що 18 липня 2009 року у ході проведення опитування ОСОБА_11, якого затримали по підозрі у скоєнні вимагання грошей у ОСОБА_3 та вбивстві ОСОБА_12, останній показав, що 15 липня 2009 року він разом зі своїм братом ОСОБА_10 та ОСОБА_12 приїхали в будинок №3/2 по вулиці Суворова, в м. Бровари Київської області, який він винаймав. У момент, коли ОСОБА_12 знаходилася у будинку, то ОСОБА_10 за його допомогою, звязали ОСОБА_12 та повідомив йому, що за цю дівчину можуть дати гроші. Зі слів ОСОБА_10, йому стало відомо, що гроші повинен сплатити ОСОБА_3, у якого працювала ОСОБА_12 Після чого, як повідомив ОСОБА_11, ОСОБА_10 записав її голос на мобільний телефон та знову зателефонував директору фірми, де працювала ОСОБА_12 та дав йому прослухати записаний голос ОСОБА_12, де вона підтвердила, що її дійсно взяли у заручники та прохала про допомогу. Через деякий час, зі слів ОСОБА_11, ОСОБА_10, по телефону домовився з директором фірми про суму у 5000 доларів США, при чому вони домовилися про час, місце та спосіб передачі грошей. Крім того, ОСОБА_11 повідомив, що саме ОСОБА_10 почав першим душити ОСОБА_12, а коли у нього нічого не виходило, то ОСОБА_11 за допомогою шнура від ДВД-програвача та скалки став допомагати йому душити ОСОБА_12 ОСОБА_10 при цьому продовжував тримати ОСОБА_12, щоб вона не чинила опір. Зі слів ОСОБА_11, він душив цю дівчину на протязі 3 хвилин. Після того, як ОСОБА_10 запевнив його, що ОСОБА_12 померла, ОСОБА_10 зняв з неї золоті вироби та забрав ноутбук. Після чого, зі слів ОСОБА_11, він взяв тіло ОСОБА_12 на руки та відніс її до машини. Труп ОСОБА_12 вони на машині відвезли до лісосмуги, яка розташована вздовж проїжджої частини у напрямку м. Бровари - с. Княжичі Броварського району, Київської області., а саме на відстані приблизно 1 кілометру від залізничного переходу, де він відніс тіло ОСОБА_12 до лісосмуги та перерізав їй горло ножем, який йому дав ОСОБА_10 та наказав йому вбити ОСОБА_12, оскільки вона могла бути ще живою. У момент скоєння злочину він знаходився у стані алкогольного спяніння. Золоті вироби, яки вони зняли з ОСОБА_12, ОСОБА_10 за своїм паспортом, заклав у ломбарді у місті Бровари , а гроші вони поділили між собою. Також, він пояснив, що вони забрали ноутбук, який належав ОСОБА_12

Показаннями свідка ОСОБА_31, яка пояснила , що у ході проведеного нею допиту підозрюваного ОСОБА_11, останній давав покази добровільно в присутності захисника. ОСОБА_11 розповідав про дії , які відбулися 15 липня 2009 року, що вони разом з братом ОСОБА_10 вчинили вбивство жінки, яку ОСОБА_11 раніше не знав. ОСОБА_11 розповідав, що вони забрали потерпілу з місця роботи і на автомобілі брата привезли в м.Бровари в приватний будинок, який орендував ОСОБА_11. ОСОБА_32 звязував потерпілу, а потім ОСОБА_11 йому допомагав, тримав її. Душили потерпілу також вони по черзі. Труп дівчини вони погрузили до автомобіля «Ауді», який належить ОСОБА_32.

ОСОБА_11 впевнено розповідав про обставини скоєння злочину. Він також зазначав, що отримані за потерпілу гроші вони мали між собою розділити. Також ОСОБА_11 пояснював, що коли вони вивезли тіло потерпілої в лісосмугу, ОСОБА_11 виніс тіло з автомобіля і ОСОБА_10 дав йому ніж, щоб той перерізав їй горло. Речі потерпілої вони здали в ломбард. ОСОБА_11 впевнено розповідав про свої дії, тому вона вважає, що він діяв без погроз з боку ОСОБА_10.

Показаннями свідка ОСОБА_33, яка пояснила, що 18 липня 2009 року нею, по підозрі у скоєнні злочинів було допитано ОСОБА_10, який у ході допиту підтвердив свій факт знайомства з ОСОБА_12 та розказав про обставини скоєння ним разом з ОСОБА_11 злочинів, повязаних з вимаганням грошей у ОСОБА_3, незаконного позбавлення волі ОСОБА_12, а в подальшому заволодінні її майном і її вбивством. Крім того, з підозрюваними ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було проведено відтворення обстановки та обставин події, де вони добровільно без морального і фізичного тиску з боку працівників міліції , розказали, а потім показали на місці, як вони вчиняли вбивство ОСОБА_12 Зазначила, що всі слідчі дії з ОСОБА_10 були проведені у присутності захисника, покази він давав чітко і добровільно. Також ОСОБА_10 пояснював, що він вільно володіє українською мовою.

Показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_34, який підтримав ті покази, які він давав під час досудового слідства (том № 2, а.с.47-49) та пояснив, що був присутній як понятий при проведенні слідчої дії відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_11 При проведенні відтворення обстановки та обставин події, ОСОБА_11 підтвердив свою участь у сумісному разом з ОСОБА_10 насильницькому захопленні та утриманні ОСОБА_12, з якою ОСОБА_10 познайомився в мережі Інтернет, як заручника та вимагання грошей в обмін за її повернення, а також в скоєння разом з ОСОБА_10 умисному вбивстві ОСОБА_12 У будинку № 3/2 по вулиці Суворова в місті Бровари Київської області, ОСОБА_11 за допомогою манекена та підручних засобів, детально показав та розказав про те, як він та ОСОБА_10 намагалися вчинити вбивство ОСОБА_12 При цьому ОСОБА_11 було показано окремо його особисті дії та дії ОСОБА_10 направлені на насильницьке утримання ОСОБА_12, скоєння ними вбивства ОСОБА_12 Після цього, на місці, куди було вивезено тіло ОСОБА_12, ОСОБА_11 пояснив, що за вимогою ОСОБА_10 він перерізав горло потерпілій, що за допомогою манекена та підручного засобу було показано у якому положенні знаходилася ОСОБА_12 у момент спричинення ним їй ножового поранення. Після чого, підозрюваний ОСОБА_11 показав місця у тому числі, ділянки болотистій місцевості, де вони викинули ніж, яким було скоєно вбивство ОСОБА_12 та її сумку. ОСОБА_11 пояснював, що потерпіла була мертва, а ножове поранення вони наносили для впевненості, що вона мертва. Після чого всі учасники даної слідчої дії повернулися до приміщення Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві, де було переглянуто відеозапис даної слідчої дії та складені відповідні протоколи, де поставили свої підписи всі учасники слідчої дії.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_35, який підтримав покази, які він давав під час досудового слідства (том № 2, а.с.57-59) та пояснив, що був присутній як понятий разом з іншим чоловіком при проведенні слідчої дії відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_10 При проведенні відтворення обстановки та обставин події, ОСОБА_10 підтвердив свою участь у сумісному разом з ОСОБА_11 насильницькому захопленні та утриманні ОСОБА_12 як заручника та вимагання грошей в обмін за її повернення, а також в скоєнні разом з ОСОБА_11 умисному вбивстві ОСОБА_12 У приватному будинку № 3/2 по вулиці Суворова в місті Бровари Київської області, ОСОБА_10 за допомогою манекена та підручних засобів, показав та розказав про те, як він та ОСОБА_11 намагалися вчинити вбивство ОСОБА_12, як утримували та душили її за допомогою шнура та скалки. При цьому ОСОБА_10 було показано окремо його особисті дії та дії ОСОБА_11 направлені на насильницьке утримання ОСОБА_12, скоєння ними вбивства ОСОБА_12 Після цього, ОСОБА_10 було показано місце, куди було вивезене тіло ОСОБА_12 і де ОСОБА_11 перерізав їй горло. У ході проведення цієї слідчої дії, у кущах, було виявлено труп жінки з ознаками насильницької смерті. На запитання слідчого, хто ця жінка, ОСОБА_10, у присутності понятих, пояснив, що це ОСОБА_12 Після чого, ОСОБА_10 показав місця, де вони викинули ніж, яким було скоєно вбивство ОСОБА_12 та її сумку. Після чого всі учасники даної слідчої дії повернулися до приміщення Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві, де було переглянуто відеозапис даної слідчої дії та складені відповідні протоколи, де поставили свої підписи всі учасники слідчої дії. Під час слідчої дії свідок не чув, щоб ОСОБА_10 скаржився на стан свого здоров»я, пояснення підсудний давав добровільно, будь-яких тілесних ушкоджень на ньому не було.

Показаннями свідка ОСОБА_36 , який підтвердив ті покази, які він давав під час досудового слідства (том № 2, а.с. 54-56 ) та пояснив, що в липні 2009 року його запросили працівники міліції в якості понятого при проведенні слідчої дії відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_10 Вони поїхали до приватного будинку в м.Бровари, де ОСОБА_10 показував на манекені, як вони разом з іншим підсудним душили потерпілу. Також ОСОБА_10 пояснював, що з потерпілою він познайомився в мережі Інтернет. Потім всі учасники слідчої дії поїхали на те місце, де був залишений труп потерпілої. ОСОБА_10 пояснював, що коли вони витягували потерпілу з автомобіля, вона ще була жива, тому інший підсудний перерізав їй горло. Після чого, ОСОБА_10 показав місця, де вони викинули ніж, яким було скоєно вбивство ОСОБА_12 та її сумку. Дана слідча дія відбувалась добровільно, ніякого примусу з боку працівників міліції на ОСОБА_10 не було. Після чого всі учасники даної слідчої дії повернулися до приміщення Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві, де було переглянуто відеозапис даної слідчої дії та складені відповідні протоколи, де поставили свої підписи всі учасники слідчої дії.

Показаннями експерта ОСОБА_37, який пояснив, що він підтримує зроблений ним висновок судово-медичної експертизи №55/1596 від 10.10.2009. Зазначив, що він може достовірно стверджувати, що смерть потерпілої ОСОБА_12 настала від ножового поранення. Різана рана на шиї потерпілої достатньо велика, поріз зроблений із силою, було пересічено все горло до самого хребта і навіть на ньому залишилась насічка від предмету, яким зроблено поріз. Шансів вижити у потерпілої після такого ножового поранення не було. Будь-яких слідів механічних дій на ділянці шиї потерпілої виявлено не було, але такі дії могли мати місце. Частина тканин на шиї потерпілої у звязку з гнилісними змінами була відсутня, можливо саме на цих місцях і були сліди удушення. При розтині слідів задушення не було знайдено.

В судовому засіданні з метою відтворення реальної картини скоєння злочину та обставин, які йому передували, в повному обсязі були досліджені покази підсудних, дані ними під час досудового слідства при допиті в якості підозрюваних, обвинувачених, при відтворенні обстановки та обставин події та встановлено наступне.

Будучі допитаним як обвинувачений у ході проведення досудового слідства при предявленні йому обвинувачення ОСОБА_10 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.147, ч.4 ст.187, п. п. 3,6,9,12 ч.2 ст.115 КК України, свою вину визнав повністю та показав, що 15.07.2009 року з метою отримання грошей, він разом з ОСОБА_11 знаходячись в будинку №3/2 по вул. Суворова в м. Бровари Київської області, звязали головного бухгалтера ТОВ «Левша-К» ОСОБА_12, та утримуючи її, почали телефонувати директорові цього підприємства з вимогою передати гроші у розмірі 10000 доларів США в обмін на повернення ОСОБА_12 Після цього, усвідомлюючи, що ОСОБА_12 залишати у цьому будинку неможливо, він став душити її двома руками. Після цього ОСОБА_11, підійшовши до ОСОБА_12, за допомогою шнура від ДВД- програвача та скалки, став теж душити ОСОБА_12, яка через деякий час вже не виявляла ознак життя. Після цього він зняв з неї золоті прикраси. Через деякий час, ОСОБА_11 взяв на руки ОСОБА_12, переніс її в автомобіль. По дорозі до Києва, він зупинив автомобіль та ОСОБА_11 відніс ОСОБА_12 до кущів, та, повернувшись, повідомив, що вона хрипить та ще жива. Після цього ОСОБА_11 взяв ніж та пішов у бік лісової смуги, де він залишив ОСОБА_12 Коли ОСОБА_11 повернувся, то сказав, що перерізав горло ОСОБА_12 По дорозі до Києва, вони викинули сумку, яка належала ОСОБА_12 та ніж, яким ОСОБА_11 перерізав їй горло. В обумовленому місці, вони побачили, що заступник директора фірми, де працювала ОСОБА_12, поклав сумку з грошима, але вони її не забрали, оскільки поруч було багато народу. У той же день мобільний телефон, який належав ОСОБА_12, він викинув у парку «Кіото», а ноутбук, який належав їй, він забрав собі. 16.07.2009 в ломбарді м. Бровари він на своє імя заставив золоті прикраси, які вони зняли з ОСОБА_12 та отримав при цьому гроші в сумі 1800 гривень, з яких 800 гривень він віддав ОСОБА_11 (т.3 а.с.9-12,24,31)

В подальшому, будучи притягнутий до кримінальної відповідальності та допитаний у справі як обвинувачуваний ОСОБА_10, свою вину в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч.2 ст.147, ч.4 ст.187, п. п. 3,6,9,12 ч.2 ст. 115 КК України не визнав та, користуючись своїм правом, передбаченим ст.63 Конституції України, від дачі показів, відмовився (т.3 а.с.64).

Під час відтворення обстановки та обставин події, від 18.07.2009 року, ОСОБА_10 пояснив, що він 15.07.2009 року приблизно о 18 годині, разом з ОСОБА_11 та дівчиною на ім'я ОСОБА_12 приїхав до вказаного будинку, остання подивилась будинок, після чого підозрюваний ОСОБА_10 разом з ОСОБА_11 вийшов з будинку, де останній запропонував йому аргументуючи тим, що ОСОБА_12 працює на фірмі бухгалтером, у неї має бути багато грошей, вимагати за неї викуп та утримувати її з цією метою. Підозрюваний ОСОБА_10 на це погодився, вони повернулись до будинку, ОСОБА_12 сиділа на середині дивану, вони вдвох підійшли до неї і, нічого не кажучи, підозрюваний ОСОБА_10 схопив її обома руками за плечі, повалив на диван та став утримувати, ОСОБА_11 в цей час зв'язав їй ноги скотчем чорного кольору, де і коли він взяв скотч, він не бачив. Після цього цим же скотчем підозрюваний ОСОБА_10 зв'язав їй руки, в положенні за спиною. В ході бесіди з ОСОБА_12 підозрюваний ОСОБА_10 дізнався, що викуп за неї може сплатити лише директор її фірми та повідомила, що його звати ОСОБА_3. Цього ж дня приблизно о 20 годині він взяв мобільний телефон ОСОБА_12, вийшов з будинку на вулицю та зателефонував ОСОБА_3, при цьому в ході бесіди повідомив йому суму викупу - 10000 доларів США. Після бесіди з ОСОБА_3, підозрюваний ОСОБА_10 знову повернувся до будинку, де знаходились ОСОБА_11 та ОСОБА_12, після чого на диктофон свого мобільного телефону зробив запис голосу ОСОБА_12 щодо того, що її взяли в заручники, а також з проханням про допомогу. Потім підозрюваний ОСОБА_10 вийшов до сусідньої кімнати і з мобільного телефону ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_3. Коли він додзвонився до ОСОБА_3, то ввімкнув запис диктофону, а коли запис закінчився, сказав, що зателефонує о 22 годині та до того часу він має зібрати гроші.

Цього ж дня приблизно о 21 годині 45 хвилин підозрюваний ОСОБА_10 вийшов з будинку та з мобільного телефону ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_3, під час розмови ОСОБА_3 сказав, що зібрав 5 тисяч доларів США, на що ОСОБА_10 сказав, що має порадитись та, повернувшись до будинку передав суть розмови ОСОБА_11, на що той сказав, що цієї суми вистачить..

Цього ж дня підозрюваний ОСОБА_10 знову вийшов на вулицю та з мобільного телефону ОСОБА_12 подзвонив ОСОБА_3 та сказав, що він має привезти гроші в сумі 5000 доларів США до станції метро «Лісова» та чекати на мосту біля вказаного метро з включеною аварійною сигналізацію. Потім він поклав трубку та повернувся до будинку.

ОСОБА_10 розповів яким чином вони по черзі душили ОСОБА_12 за допомогою скалки для розкатки тіста. Потім ОСОБА_11 взяв ОСОБА_12 на руки, виніс з будинку та поклав на заднє сидіння транспортного засобу, на якому вони приїхали і який залишили біля калитки будинку. Підозрюваний ОСОБА_10 сів за кермо, взявши при цьому з будинку сумку ОСОБА_12. ОСОБА_11 сів на переднє пасажирське сидіння і вони поїхали у бік с. Княжичи Броварського району Київської області.

ОСОБА_10 також показав де саме вони залишили труп ОСОБА_38. ОСОБА_10 повів у бік лісосмуги, неподалік проїжджої частини, де було виявлено труп жінки, в якому підозрюваний ОСОБА_10 за одягом впізнав ОСОБА_12. При цьому підозрюваний ОСОБА_10 пояснив, що коли ОСОБА_11 відніс ОСОБА_12 до лісової смуги, він повернувся та сказав, що ОСОБА_12 хрипить і треба її прирізати. Потім ОСОБА_11 повернувся до місця, де залишив ОСОБА_12, і коли знову повернувся до транспортного засобу, то сказав, що перерізав їй горло, при цьому ніж він тримав в правій руці. Він сів на переднє пасажирське сидіння.

ОСОБА_10 показав де ОСОБА_11 під час руху автомобілю через вікно викинув ніж, а він жіночу сумку, що належить ОСОБА_12.

Притягнутий до кримінальної відповідальності та допитаний у справі як обвинувачуваний ОСОБА_11, свою вину в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч.2 ст.147, ч.4 ст.187, п. п. 3,6,9,12 ч.2 ст. 115 КК України визнав частково, та показав, що 15 липня 2009 року, він разом зі своїм братом ОСОБА_10 та його знайомою ОСОБА_12, приїхали в будинок № 3/2 по вулиці Суворова в місті Бровари Київської області. У той момент, коли ОСОБА_12 почала оглядати будинок, ОСОБА_10 штовхнув її на диван та почав утримувати, так, що вона не могла кричати та здійснювати якісь дії. ОСОБА_10 почав кричати на нього, щоб він допоміг йому звязати ОСОБА_12, оскільки вона винна йому гроші. Він допоміг ОСОБА_10 спочатку утримувати ОСОБА_12, а потім коли ОСОБА_10 звязав їй ноги, сам особисто звязав їй руки. Коли він допомагав ОСОБА_10 звязувати ОСОБА_12, то він робив це з особистої волі, хотів допомогти братові отримати гроші, розуміючи при цьому, що коли він допоміг звязати ОСОБА_12, тим самим він позбавив її можливості вільно пересуватися та залишити це місце, де вона знаходилася. Зі слів ОСОБА_10, останній планував відпустити ОСОБА_12, коли отримає гроші, про які він домовився з працівником фірми, де працювала ОСОБА_12 та які вони повинні були забрати біля станції метро «Чернігівська» в місті Києві. Гроші повинен був забрати він, але він від цього відмовився. Яку суму грошей та хто повинен був принести, він не знав. Після того, як ОСОБА_10 домовився про місце та час отримання грошей, він почав душити ОСОБА_12 хомутом для звязування проводів в автомобілі, але у нього не виходило та ОСОБА_12 продовжувала хрипіти. Тоді він теж підійшов до ОСОБА_12 та став її душити тим же хомутом, який кинув ОСОБА_10 Через деякий час ОСОБА_12 вже не виявляла ознак життя. Після цього ОСОБА_10 Р,В. зняв з неї золоті прикраси. Перенісши ОСОБА_12 у машину, якою керував ОСОБА_10, вони поїхали у напрямку міста Києва. По дорозі, ОСОБА_10, зупинивши автомобіль, наказав йому, щоб той відніс тіло ОСОБА_12 до лісопосадки, що він і зробив, але коли він вже повертався назад, то йому назустріч йшов ОСОБА_10, який тримав у руці ніж, та наказав йому щоб він повернувся та цим ножем перерізав їй горло, що він і зробив. Гроші, які повинен був отримати ОСОБА_10, він особисто відмовився забирати та зачекав ОСОБА_10 у парку, після чого вони поїхали у Бровари. (том № 3, а.с. 120,134-136,173-175)

Під час відтворення обстановки та обставин події, від 19.07.2009 року ОСОБА_11 пояснив, що15.07.2009 року приблизно о 18 годині, разом з ОСОБА_10 та дівчиною на ім'я ОСОБА_12 приїхав до вказаного будинку, остання подивилась будинок, після чого підозрюваний ОСОБА_10 одразу ж схопив ОСОБА_12 та кинув її на диван обличчям додолу, придавивши коліном в області спини та почав зв»язувати скотчем руки, після чого передав скотч ОСОБА_11 для того, щоб він зв"язав потерпілій ноги. Потім ноги та руки вони зв'язали ОСОБА_12 хомутами, які призначені для зв'язування проводів в автомобілі, де він їх взяв ОСОБА_11, не знає. Після того як вони ЇЇ зв'язати, то ОСОБА_10 з полотенця засунув їй в рот кляп, щоб вона не кричала, потім витягнув кляп з рота ОСОБА_12 та став запитувати, хто може заплатити за неї гроші. Після того, як вони домовились, ОСОБА_10 декілька разів виходив з будинку та з кимсь розмовляв по телефону. Наскільки ОСОБА_11 зрозумів, ОСОБА_10 з приводу грошей розмовляв з ОСОБА_3, у якого працювала потерпіла. Пізніше ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_11, що за дівчину дадуть гроші. Також зі слів ОСОБА_11. ОСОБА_10 записав на диктофон свого мобільного телефону голос ОСОБА_12 з проханням виплатити за неї гроші.

Коли ОСОБА_10 записав голос дівчини, він вийшов до коридору, а коли вернувся, то сказав, що потрібно почекати до 22 год., а потім зателефонувати ОСОБА_3. Дочекались до 22-00 год. ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_3 та домовився про місце та час зустрічі з ним. Коли він повернувся після розмови, то підійшов до ОСОБА_12, перевернув її обличчям вниз до ліжка, в цей час кляпа в роті не було. Руслан своєю ногою, а саме коліном прижав її спину, а іншою спирався на підлогу, взяв хомут , обв'язав її шию та почав душити, в нього нічого не виходило і він взяв зі столу провід від ДВД програвача та знову сів в теж положення, продовжив душити. Дівчина мовчала, лежала не ворушилась. ОСОБА_11 весь час стояв та спостерігав. Коли ОСОБА_10 її душив вона стогнала і в нього нічого не виходило, це тривало приблизно 10 хвилин, потім він ОСОБА_11 підійшов до дівчини, ОСОБА_10 став тримати дівчину, а він взяв цей же провід та далі продовжив душити дівчину, це тривало приблизно 3 хвилини. При цьому коли ОСОБА_11 її душив, він прокручував провід через палицю, накручуючи провід безпосередньо на палицю. Потім ОСОБА_10 сказав, що в неї розслабився січовий міхур та спорожнився, а саме вони побачили, що на її одязі в районі тазу мокра плями. При цьому ОСОБА_10 став стверджувати, що ОСОБА_12 померла.

ОСОБА_11 повідомив, що у потерпілої було взуття та сумка червоного кольору, ноутбук, який знаходився в автомобілі. Також зі слів ОСОБА_11 ОСОБА_10 зняв з потерпілої золоті вироби, а саме ланцюжок з кулоном, дві каблучки та браслет. ОСОБА_11 зазначив, що спочатку всі речі потерпілої ОСОБА_10 поклав на стіл.

Крім цього, ОСОБА_11 повідомив, що кожного разу коли ОСОБА_10 телефонував з мобільного телефону ОСОБА_12, він при цьому після кожної розмови він виймав з мобільного телефону батарею, але для чого він це робив, ОСОБА_11 не знає.

ОСОБА_11 розповів, що ОСОБА_10 зібрав всі речі: скотч, хомути та поклав все в сумочку червоного кольору, яка належала ОСОБА_12, а золоті вироби поклав до сумки з ноутбуком. Після цього ОСОБА_10 вийшов на вулицю та подивився, щоб нікого не було, повернувся і сказав ОСОБА_11, щоб той виніс потерпілу на вулицю та поклав до машини, що і зробив Маліновський, поклавши потерпілу на заднє сидіння.

ОСОБА_11С показав, де саме вони залишили труп ОСОБА_38, повідомивши, що коли він тягну до вказаного місця труп потерпілої, вона не подавала жодних ознак життя, поклав він її спиною до землі. При цьому підозрюваний ОСОБА_11С пояснив, що коли збирався повернутись до машини, на зустріч йому йшов ОСОБА_10, який дав йому кухонний ніж з деревяною рукояткою, наказавши перерізати потерпілій горло. Після цього, ОСОБА_11, тримаючи в правій руці ніж, перерізав ОСОБА_12 горло, потім протер ніж об одяг та повернувся до машини, при цьому, чи пішла кров, він не придивлявся.

ОСОБА_11С також показав місце, де саме вони викинули ніж, та де ОСОБА_10 викинув сумку потерпілої з її особистими речами.

В ході судового слідства були переглянуті відеозаписи відтворення обстановки та обставин події, де підозрювані як ОСОБА_10 так і ОСОБА_11 за участю захисників добровільно, без морального і фізичного тиску з боку працівників міліції розповідали, а потім показували на місці, як вони утримували ОСОБА_12, позбавивши її свободи та можливості залишити місце, де вона утримувалась, і потім вбили.

У подальшому, через декілька місяців перебування в Київському слідчому ізоляторі, усвідомлюючи можливу міру покарання за скоєння ними особливо тяжких злочинів, використовуючи кримінальний досвід, ОСОБА_10 своєї вини в скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст.147, ч.4 ст.187, п.п.3, 6, 9, 12 ч.2 ст.115 КК України не визнав та від дачі показів відмовився, а ОСОБА_11 свою вину в скоєнні вказаних вище злочинів визнав частково і почав стверджувати, що він не вступав в змову з ОСОБА_10 на скоєння розбою, захоплення та тримання ОСОБА_12 як заручника, вчинив умисне вбивство ОСОБА_12 під тиском обвинуваченого ОСОБА_10 та під впливом погроз з його сторони.

Все вищевикладене свідчить про те, що подальші покази обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 частково не відповідають дійсності та суперечності в показах підсудних щодо ролі кожного з них у скоєнні інкримінованих злочинів, суд розцінює як намагання ввести в оману суд з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєння ними особливо тяжких злочинів.

Крім показів потерпілих, свідків, експерта, вина обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.147 , ч.4 ст.187, п.п.3, 6, 9, 12 ч.2 ст.115 КК України повністю підтверджується і іншими зібраними у справі доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 18.07.2009 згідно якого оглянуто та зафіксовано обстановку на ділянці землі в 20 метрах від автошляху Бровари-Княжичі, а також оглянуто труп ОСОБА_12;

том № 1, а.с. 96-103

- протоколом огляду місця пригоди та фототаблицею до нього від 21.07.2009, згідно якого оглянуто та зафіксовано обстановку у приміщенні приватного будинку №3/2 по вулиці Суворова в м. Бровари Київської області.

том № 1, а.с. 108-119

- протоколом огляду автомобіля «AUDI 100» AI3439ВТ, який належить ОСОБА_24, від 21.07.2009, під час проведення якого були вилучені відбитки пальців рук, документи ОСОБА_10 та ніж.

том № 1, а.с.89-95

- протоколом огляду, виявлення та вилучення у ОСОБА_13 мобільного телефону «Nokia6500», який належав ОСОБА_12, та який 16 липня 2009 року її син ОСОБА_27 знайшов у парку імені Кіото в м. Києві.

том № 1, а.с. 120-121

- протоколом огляду та вилучення у ОСОБА_39 ноутбука, який належав ОСОБА_12, та одежі, в яку був удягнутий ОСОБА_10 15 липня 2009 року.

том № 1, а.с.133

- протоколом виїмки у приміщенні Броварського відділення №1 ПТ «Діла Ломбард» золотих прикрас, які належали ОСОБА_12

том № 1, а.с. 149

- протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 21.07.2009, в ході якого свідок ОСОБА_26 на фотознімку впізнав ОСОБА_10, як особу, яка 16 липня 2009 року закладала золоті вироби у ломбарді.

том № 1, а.с. 306-397

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_10 від 18.07.2009, який на місці скоєння злочину розказав та показав, як саме він разом з ОСОБА_11 утримували ОСОБА_12, вчинили відносно неї насильницькі дії та вбили її;

том №3, а.с. 12-18

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_11 від 19.07.2009,який на місці скоєння злочину розказав та показав, як саме він разом з ОСОБА_10 утримували ОСОБА_12, вчинили відносно неї насильницькі дії та вбили її;

том № 3, а.с. 110-114

- висновком судово-медичної експертизи №55/1596 від 10.10.2009, згідно якої , при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_12 виявлено:

а) глибока різана рана на передній поверхні шиї з пошкодженням органів і тканин шиї, судин і нервів (зокрема магістральних), передньої подовжньої зв'язки хребта і міжхребетного диска між 5-м і 6-м шийними хребцями (краєві пошкодження), осередкові крововиливу в м'яких тканинах шиї з області рани;

б) множинне дрібне поверхневе садно на всьому протязі передньої поверхні обох гомілок;

в) обширний дефект м'яких тканин на лівій задньобоковій поверхні шиї, захоплюючий тім'яно-потиличну область голови зліва і надлопаткову область зліва.

Виявлений дефект м'яких тканин на голові (вказаний в п.1(в) висновків) причинний посмертно личинками мух, на що указує його характер і особливості.

Різана рана шиї (вказана в п.1(а) висновків), з урахуванням судово-медичного криміналістичного дослідження, утворилася в результаті дії ріжучого предмету, прижиттєва. Відсутність клітинних реакцій в місцях травмованих тканин з області різаної рани шиї (гістологічно) указує на те, що вона була заподіяна незадовго до настання смерті (від 0 до 20-30 хвилин).Множинне дрібне поверхневе садно на всьому протязі передньої поверхні гомілок (вказані в п. 1(6) висновків) утворилося від дії тупих предметів, прижиттєві. Давність їх освіти з урахуванням морфологічних особливостей складає до 12 годин до моменту настання смерті (від 0 до 12 годин).З урахуванням вище за викладене, не виключено, що різана рана шиї і садна на нижніх кінцівках могли утворитися приблизно в один час, можливо в строк вказаний в описовій частині ухвали. Виявлена у гр. ОСОБА_15 різана рана шиї з пошкодженням органів і судинно-нервових пучків шиї має ознаки тяжкого тілесного ушкодження по критерію небезпеки для життя. Виявлене садно на нижніх кінцівках має ознаки легких тілесних ушкоджень по критерію тривалості розладу здоров'я. Яких-небудь пошкоджень, окрім вказаних в п.1 справжніх висновків, при судово-медичному дослідженні трупа гр. ОСОБА_15 виявлено не було. З урахуванням характеру і особливостей виявленої у гр. ОСОБА_15 різаної рани шиї не виключено, що вона могла бути заподіяна ножем (за обставинами справи).Тілесних ушкоджень, які могли б утворитися при задушенні петлею на тілі потерпілої у області шиї не виявлено. При цьому слід враховувати, що такі пошкодження могли бути знищені в слідстві гнильних змін трупа і посмертними пошкодженнями заподіяними личинками мух. Встановити в якому положенні знаходилася потерпіла у момент спричинення їй пошкоджень не представляється можливим. У момент спричинення різаної рани шиї потерпіла була обернена передньою поверхнею шиї до джерела травмування. Труп досліджений в стані гнильних змін, проте наявність пошкоджень вказаних в 1(а) висновок, їх прижиттєвість вказують на те, що смерть гр. ОСОБА_40 наступила від різаної рани шиї з пошкодженням органів і судинно-нервових пучків шиї. Вираз трупних явищ на момент огляду трупа в морзі 20.07.2009 р. в 11 годин 30 хвилин (труп на дотик холодний, трупне заклякнуло не виражене у всіх звичайно досліджуваних групах м'язів, трупні плями не убачаються із-за гнильних змін), вираз гнильних змін, указують на те, що смерть потерпілої могла наступити в строк вказаний в описовій частині ухвали (15.07.2009р.).Між виявленою у гр. ОСОБА_15 різаною раною шиї і настанням смерті убачається прямий причинно-наслідковий зв'язок. Локалізація пошкоджень, які виявлені на трупі ОСОБА_12 є для спричинення власною рукою. При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа гр. ОСОБА_15 виявлений етиловий спирт в концентрації 0,48 проміле. Враховуючи вираз гнильних змін даний результат не може бути оцінений, у зв'язку з можливістю самоосвіти такої кількості етилового спирту в трупі при гнитті.

том № 2, а.с.84-86

- висновком судово-медичної експертизи №94/1596/2 від 5.11.2009 р., згідно якого встановити в якому положенні знаходилася потерпіла у момент спричинення їй пошкоджень не представляться можливим. У момент спричинення різаної рани шиї потерпіла була обернена передньою поверхнею шиї до джерела травмування. З урахуванням характеру і особливостей виявленої на трупі ОСОБА_12 різаної рани шиї не виключено, що вона могла бути заподіяна ножем, як указує на це підозрюваний ОСОБА_11 при відтворенні обстановки і обставин події 19.07.2009г. При цьому, виявлена на трупі ОСОБА_12 різана рана шиї заподіяна прижиттєво, незадовго до настання смерті. Тілесних ушкоджень,які могли б уторитися при задушенні петлею, руками на телі потерпілої у області шиї не виявлено. При цьому слід враховувати, що такі пошкодження могли бути знищені в слідстві гнильних змін трупа і посмертними пошкодженнями личинками мух.

том №2, а.с.103-105

- висновком судово-медичної експертизи №81/1596/2 від 16.10.2009, згідно якого встановити в якому положенні знаходилася потерпіла у момент спричинення їй пошкоджень не представляться можливим. У момент спричинення різаної рани шиї потерпіла була обернена передньою поверхнею шиї до джерела травмування.

З урахуванням характеру і особливостей виявленої на трупі ОСОБА_12 різаної рани шиї не виключено, що вона могла бути заподіяна ножем, як указує на це підозрюваний ОСОБА_10 при відтворенні обстановки і обставин події 18.07.2009г. При цьому, виявлена на трупі ОСОБА_12 різана рана шиї заподіяна прижиттєво, незадовго до настання смерті. Тілесних ушкоджень, які могли б уторитися при задушенні петлею, руками на тілі потерпілої у області шиї не виявлено. При цьому слід враховувати, що такі пошкодження могли бути знищені в слідстві гнильних змін трупа і посмертними пошкодженнями личинками мух.

том №2, а.с. 94-96

- висновком дактилоскопічної експертизи № 435 від 12.11.2009 згідно якої слід пальців рук, виявлений та вилучений з зовнішньої сторони передніх лівих дверей ( зі скла) автомобіля «AUDI 100» AI3439ВТ залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_10

том №2, а.с. 196-199

- висновком амбулаторної судово-наркологічної експертизи № 98 від 27 серпня 2009 року, на теперішній час ОСОБА_10 не виявляє будь-яких обєктивних ознак хронічного алкоголізму чи наркоманії. Будь-якого лікування з цього приводу не потребує.

том № 2, а.с. 159-160

- висновком амбулаторної судово-наркологічної експертизи № 101 від 1 вересня 2009 року, на теперішній час ОСОБА_11 не виявляє будь-яких обєктивних ознак хронічного алкоголізму чи наркоманії. Будь-якого лікування з цього приводу не потребує.

том № 2, а.с. 167-168

Досудовим слідством в ході проведення відповідних слідчих дій виявлено, оглянуто, визнано речовими доказами та долучено до матеріалів справи наступні предмети:

золоти вироби, мобільний телефон, ноутбук, зарядний пристрій, сумку для ноутбука, маніпулятор «миш» , автомобіль «АУДІ», три мобільних телефони; відбитки пальців, вилучені при огляді автомобіля, блокнот, вилучений у ОСОБА_10, розкладний ніж; речі, в які був одягнутий обвинувачений ОСОБА_10 у момент скоєння злочину, гроші у сумі 300 грн., які було вилучено у ОСОБА_10; довіреність на право керування , водійські права; відбитки пальців рук та волосся, вилучені при огляді приміщення фірми «ОСОБА_13 К» та за місцем помешкання ОСОБА_12; аркуш паперу з рукописним написом телефону.

Дані предмети були об»єктами при досліджені відповідних експертиз.

Аналізуючи по справі докази, суд приходить до висновку, що вина підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.147, ч.4 ст.187, п.п.3,6,9,12 ст.115 КК України доведена повністю. Активна та безпосередня участь підсудних у скоєнні даних злочинів, підтверджується дослідженими в ході судового слідства доказами, з яких вбачається яку участь приймав кожний підсудний в скоєнні злочинів.

Суд, даючи оцінку показами потерпілих, свідків по справі, письмовим доказам, враховує те, що вони не містять суперечностей, узгоджуються між собою, зібрані із дотриманням вимог КПК України, а тому приймає їх, так як вважає належними та допустимими.

Доводи підсудного ОСОБА_10 про його непричетність до скоєння інкримінованих йому злочинів спростовується показами свідка ОСОБА_19 яка пояснила суду, що 15.07.2009 року потерпіла пішла на побачення саме з хлопцем на ім»я «Руслан»; показами свідка ОСОБА_28, відповідно до яких саме у ОСОБА_10 існував борг за товар перед свідком; показами ОСОБА_3 про те, що саме підсудний ОСОБА_10 йому телефоновував з приводу отримання грошей за визволення потерпілої ОСОБА_12, показами підсудного ОСОБА_11 про обставини скоєння злочину, показами самого підсудного ОСОБА_10, які він давав під час досудового слідства в якості обвинуваченого та в присутності захисника ОСОБА_6 та в яких розповідав про обставини скоєння злочину і про свої дії під час скоєння даного злочину, протоколом відтворення обстановки та обставин події від 18.07.2009 року; висновком комплексної амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 890 від 18.08.2009 року відповідно до психологічного дослідження якого підсудний ОСОБА_10 розповідав про ситуацію 15.07.2009 року, визнавав себе винним, підкреслював, що вимагав за потерпілу гроші, вивозив її із дому, однак не душив. Психологічний аналіз матеріалів карної справи, даних даного обстеження та бесіди з підекспертним дозволяє сказати наступне: поведінка ОСОБА_10 в ситуації, що досліджується, була активною, послідовною, співвідносилась з діями ОСОБА_11, супроводжувалася адекватним мовним контактом з оточуючими. Карна ситуація не була для ОСОБА_10 травмуючою, не загрожувала його життю та здоров»ю, а тому не викликала у нього значно виражених емоційних переживань; іншими доказами по справі.

Доводи підсудного ОСОБА_10 про те, що у нього не було підстав для скоєння даного злочину, оскільки з 2000 року він ВІЧ-інфікований, перебуває у цивільному шлюбу та працює на думку суду є надуманими, таким, щоб уникнути відповідальності за скоєний злочин.

Доводи підсудного ОСОБА_10 про те, що він сам перебував в якості заручника, оскільки ОСОБА_11 перебував в стані алкогольного сп»яніння, був дуже агресивний, погрожував йому ножем, а він боїться ножів, оскільки колись був поранений, що саме ОСОБА_11 спланував та організував скоєння даних злочинів, на думку суду є надуманими. Так, відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 901 від 18.08.2009 року відповідно до якої рівень інтелектуального розвитку ОСОБА_11 відповідає низькій нормі. У особистій сфері: екстравертованість, активність поведінки, конформність (підподякування цінностям та нормам поведінки близького оточення), схильність уникати самостійних рішень, пасивність. Крім того, допитана в судовому засідання свідок ОСОБА_41 пояснила суду, що у ОСОБА_11 відсутні будь-які організаційні здібності. Про відсутність у ОСОБА_11 організаційних здібностей підтвердила у судовому засіданні і свідок ОСОБА_42 Також зазначені свідки пояснили суду, що знайомі з підсудним ОСОБА_11 дуже тривалий час, часто перебували з ним в компаніях, випивали, але він дуже спокійна і врівноважена людина у нетверезому стані, будь-якої агресії ніколи не проявляв, навіть навпаки, завжди грався в маленькими дітьми, оскільки сам їм уподобався. Про неагресивнісь та неспроможність до вчинення будь-яких організаційних дій ОСОБА_11 в судовому засіданні було підтверджено і показами свідка ОСОБА_28 Крім того, саме ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_12 поїхати до м.Бровари подивитися будинок, до 15.07.2009 року ОСОБА_11 не був знайомий з потерпілою, що підтвердив у судовому засіданні сам ОСОБА_10; саме у ОСОБА_10 були борги за отриманий товар. В зв»язку з цим , суд приходить до висновку, що організував та керував спільними діями по вчиненню інкримінованих злочинів саме ОСОБА_10

Суд вважає, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження посилання підсудного ОСОБА_10 про застосування до нього недозволених методів ведення досудового слідства. В зв»язку з заявою підсудного про застосування до нього недозволених методів слідства, прокуратурою Деснянського району м.Києва була проведена повторна перевірка даної заяви. Постановою від 30.06.2010 року було відмовлено відповідно до п.2 ст.6 КПК України в порушенні кримінальної справи відносно слідчого СВ Деснянського РУ ГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_33, начальника Дніпровського РУ ГУ МВС України ОСОБА_20, начальника ВКР Деснянського РУ міліції ОСОБА_43, заступника начальника ТВМ-1 Деснянського райуправління міліції ОСОБА_44, оперуповноважених ОСОБА_30, ОСОБА_29, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48 у зв»язку з відсутністю події злочину, передбаченого ст.365 КК України.

Також в ході судового слідства була проведена перевірка заяви ОСОБА_10 про застосування до нього недозволених методів слідства, а саме, що під час затримання працівниками міліції наносились удари руками, ногами, гумовими кийками по голові, тулубу, кінцівкам. За результатами перевірки прокуратурою Деснянського району м.Києва винесена постанова 7.05.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно слідчого СВ Деснянського РУ ГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_33 на підставі п.2 ст.6 КК України в зв»язку з відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ст.365 КК України.

Доводи підсудного ОСОБА_10 про те, що на нього було здійснено тиск з боку працівників міліції, тому він під час досудового слідства давав визнавальні покази, спростовується показаннями в ході судового слідства свідків ОСОБА_29 та ОСОБА_33, які підтвердили, що покази ОСОБА_10 давав чітко і добровільно, без будь-якого тиску з боку працівників міліції, крім того всі слідчі дії з ОСОБА_10 проводились в присутності його захисника.

Доводи підсудного ОСОБА_11 про те, що він наносив ножове поранення потерпілій ОСОБА_12, коли вона вже була мертва, спростовується: висновком судово-медичної експертизи №55/1596 від 10.10.2009, згідно якої різана рана шиї, з урахуванням судово-медичного криміналістичного дослідження, утворилася в результаті дії ріжучого предмету, прижиттєва; показами експерта ОСОБА_37 про те, що смерть потерпілої ОСОБА_12 настала від ножового поранення шиї.

Доводи підсудного ОСОБА_11 про те, що інкриміновані йому злочини він скоював під загрозою з боку ОСОБА_10 спростовуються показами самого ОСОБА_11 з яких вбачається, що він мав можливість піти з будинку, залишити місце злочину, але це він не зробив; допитаний в якості підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_11 показував, що він з власної ініціативи душив потерпілу ОСОБА_12, оскільки у ОСОБА_10 це зробити не виходило, щоб потерпіла не мучилась (т.3 а.с.134-136). При відтворенні обстановки та обставин події 19.07.2009 року ОСОБА_11 пояснював, що брюки у потерпілої ОСОБА_12 приспущені, тому що ОСОБА_10 ще за її життя хотів з нею «побавитися», але ОСОБА_11 зупинив ці його дії і він його послухався(т.3 а.с.110-114); із показів свідка ОСОБА_31 вбачається, що ОСОБА_11 впевнено розповідав про свої дії і тому свідок вважає, що він діяв без погроз з боку ОСОБА_10. ОСОБА_11 також мав при собі мобільний телефон і міг ним скористатися, щоб попросити про допомогу або викликати міліцію.

Про умисел підсудних на захоплення та тримання ОСОБА_12 як заручника, з метою спонукання керівництво ТОВ «ОСОБА_13 К» до передачі за її визволення грошових коштів, умисел на напад з метою заволодіння майном потерпілої ОСОБА_12, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров»я потерпілої, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, умисел на заподіяння смерті потерпілої ОСОБА_12, яка перебувала в якості заручника, з корисливих спонукань, з метою приховати інший злочин, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб свідчать узгоджені і охоплені єдиним умислом дії підсудних, за обставин справи дані злочини не могли бути вчинені однією особою.

Про попередню змову між підсудними на скоєння злочинів вказує узгодженість дій між підсудними до нанесення потерпілій ножового поранення шиї: запрошення потерпілої до будинку в м.Бровари, утримання її, спільне з»язування рук та ніг; коли у ОСОБА_10 не виходило задушити потерпілу, ОСОБА_11 допоміг йому, а ОСОБА_10 в цей час тримав потерпілу, щоб вона не чинила опір; спільне заволодіння майном потерпілої, а саме золотими виробами, які в подальшому підсудними були здані до ломбарду, а кошти були розділені між собою; підсудні спільно винесли тіло потерпілої з будинку, вивезли до лісосмуги, де за наполяганням ОСОБА_10, щоб впевнитись, що потерпіла мертва, ОСОБА_11 наніс потерпілій ОСОБА_12 ножове поранення шиї.

А тому смерть потерпілої ОСОБА_12 є наслідком спільних дій підсудних.

Не зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_10 особисто не наносив ножове поранення потерпілій ОСОБА_12, проте своїми діями, які полягали в організації, готуванні злочину, утриманні потерпілої ОСОБА_12, вчиненні дій щодо її удушення, вивезенні тіла потерпілої до лісосмуги, надання ОСОБА_11 ножа для того, щоб він перерізав їй шию, ОСОБА_10 скоїв дії, які передбачають відповідальність за вбивство потерпілої ОСОБА_12

Оцінивши зібрані по справі докази в їхній сукупності, суд вважає вину підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повністю доведеною та кваліфікує їх дії:

ОСОБА_10-

- за ч.2 ст.147 КК України як вчинення умисних дій, які виразились в захопленні та тримання особи як заручника, з метою спонукати фізичну особу до вчинення певних дій, як умови звільнення заручника, що спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_10 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.147 КК України.

- за ч.4 ст.187 КК України як вчинення умисних дій, які виразилися в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, (розбій), вчиненим за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_10 скоїв злочин, передбачений ч.4 ст.187 КК України.

- за п.п.3,6,9,12 ч.2 ст.115 КК України як вчинення умисних дій, що виразились в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, умисному вбивстві заручника, із корисливих спонукань, з метою приховати інший злочин, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_10 скоїв злочин, передбачений п.п. 3,6,9,12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_11

- за ч.2 ст.147 КК України як вчинення умисних дій, які виразились в захопленні та тримання особи як заручника, з метою спонукати фізичну особу до вчинення певних дій, як умови звільнення заручника, що спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_11 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.147 КК України.

- за ч.4 ст.187 КК України як вчинення умисних дій, які виразилися в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, (розбій), вчиненим за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_11 скоїв злочин, передбачений ч.4 ст.187 КК України.

- за п.п.3,6,9,12 ч.2 ст.115 КК України як вчинення умисних дій, що виразились в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, умисному вбивстві заручника, із корисливих спонукань, з метою приховати інший злочин, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_11 скоїв злочин, передбачений п.п. 3,6,9,12 ч. 2 ст. 115 КК України;

Разом з тим, пред»явлене органами досудового слідства підсудним обвинувачення у вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, а саме те, що вони вчинили умисні дії, які виразилися у вимозі передачі чужого майна (вимагання), з погрозою насильства над потерпілим, обмеженням прав свобод або законних інтересів цієї особи, вчинене за попередньою змовою, групою осіб, поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Так, об»єктивна сторона даного злочину полягає у незаконній вимозі передачі чужого майна чи права на майно, або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав , свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження або знищення їхнього майна, або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.

Потерпілими від вимагання можуть бути власник, особа, якій майно ввірене на законній підставі, близькі родичі цих осіб.

У судовому засіданні встановлено, що підсудні не мали наміру заволодіти майном потерпілої ОСОБА_12 або її родичів шляхом вимагання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях підсудних відсутній склад злочину, передбачений ч.4 ст.189 КК України В зв»язку з цим, суд виправдовує підсудних за ч.4 ст.189 КК України.

Призначаючи підсудним покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу підсудних, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Суд враховує, що підсудні, відповідно до закону, раніше не судимі.

Відповідно до медичної довідки № 27298 від 28.08.2009 року за результатами медичного огляду ОСОБА_11 встановлено діагноз: здоров.

Том № 3 а.с.194

Відповідно до медичної довідки № 27441 від 31.08.2009 року за результатами медичного огляду ОСОБА_10 встановлено діагноз: В-20 (2000 р., проходив АРТ-терапію), вірусний гепатит С (2000 р.).

Том № 3 а.с.201

Згідно ст..67 КК України обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_10 судом не встановлено.

Згідно ст..67 КК України обставиною що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_11 є вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Зазначені органами досудового слідства в обвинувальному висновку обставинами, що обтяжують покарання підсудних скоєння злочину групою осіб, за попередньою змовою та настання тяжких наслідків не можуть бути визнані обставинами, що обтяжують покарання, оскільки вони є кваліфікуючими ознаками інкримінованих їм злочинів.

Згідно ст. 66 КК України, обставин, які помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 не встановлено.

Згідно ст. 66 КК України, обставин, які помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_11 не встановлено.

Відповідно до висновку комплексної амбулаторної судової психолого-психиатричної експертизи №890 від 27 серпня 2009 року, згідно якої до індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_10 відносяться: достатній темп психічних процесів, збереженість пізнавальної діяльності (уваги, пам'яті, мислення), відповідній нормі рівень інтелектуального розвитку; в сфері особистості - стенічність, активність поведінки, екстравертованість, впевненість в собі, вибіркова товариськість з обмеженим колом спілкування, розвинений вольовий радикал, вимогливість до оточуючих, емоційна врівноваженість, низький рівень емотивності та емпатія (здатності до співчуття, співпереживання).

У ОСОБА_10 не виявлено психологічних особливостей, які суттєво вплинули на його поведінку в ситуації інкримінованого йому діяння. В період інкримінованого йому діяння ОСОБА_10 не знаходився в стані фізіологічного ефекту, а також в іншому емоційному стані, який суттєво вплинув на його свідомість та діяльність. Кваліфікація стану сильного душевного хвилювання не є компетенцією експертів. На теперішній час ОСОБА_10 не виявляє ознак будь-якого психічного розладу чи хронічного психічного захворювання і за своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування по відношенню до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. На період часу, до якого відносяться інкриміновані йому дії (15.07.09р.) ОСОБА_10 не виявляв ознак будь-якого психічного розладу чи хронічного психічного захворювання (в тому числі і тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності) і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії, та керувати ними.

том № 2, а.с. 141-143

Відповідно до висновку амбулаторної судово-наркологічної експертизи № 98 від 27 серпня 2009 року, на теперішній час ОСОБА_10 не виявляє будь-яких обєктивних ознак хронічного алкоголізму чи наркоманії. Будь-якого лікування з цього приводу не потребує.

том № 2, а.с. 159-160

Відповідно до висновку комплексної амбулаторної судової психолого-психиатричної експертизи № 901 від 27 серпня 2009 року, згідно якого до індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_11 відносяться: достатній темп психічних процесів, збереженість памяті, малий запас загальноосвітніх знань, бідна лексика, не сформованість пізнавальних інтересів, недостатня розвиненість навичок читання, письма, рахування; рівень інтелектуального розвитку відповідає низький формі; в особистісній сфері: екстравертованість, активність поведінки, невисокий рівень комунікабельності, конформність (підпорядкування нормам і правилам близького оточення), емоційна врівноваженість. У ОСОБА_11 немає індивідуально-психологічних особливостей, які суттєво вплинули на його поведінку в ситуації інкримінованого йому діяння. В період інкримінованого йому діяння ОСОБА_11 не знаходився в стані фізіологічного афекту, а також в іншому емоційному стані, який суттєво вплинув на його свідомість та діяльність. Кваліфікація сильного душевного хвилювання не входить до компетенції експертів. На теперішній час ОСОБА_11 не виявляє ознак будь-якого психічного розладу чи хронічного психічного захворювання і за своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом застосування по відношенню до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. На період часу, до якого відносяться інкриміновані йому дії (15.07.09р.) ОСОБА_11 не виявляв ознак будь-якого психічного розладу чи хронічного психічного захворювання (в тому числі і тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності) і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії, та керувати ними.

том № 2, а.с. 150-152

Відповідно до висновку амбулаторної судово-наркологічної експертизи № 101 від 1 вересня 2009 року, на теперішній час ОСОБА_11 не виявляє будь-яких обєктивних ознак хронічного алкоголізму чи наркоманії. Будь-якого лікування з цього приводу не потребує.

том № 2, а.с. 167-168

Згідно довідки - характеристики за місцем реєстрації відносно ОСОБА_10 відсутні будь-яки факти про негативні відгуки.

том № 3, а.с.224

Згідно характеристики за місцем реєстрації ОСОБА_11 характеризується посередньо.

том № 3, а.с. 223

Згідно довідки ОСОБА_10 на обліку у лікаря-психиатра не перебуває.

том № 3, а.с.228

Згідно довідки ОСОБА_10 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває.

том № 3, а.с.227

Згідно довідки ОСОБА_11 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває.

том № 3, а.с. 225

Згідно довідки ОСОБА_11 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває.

том № 3, а.с. 226

Проте суд враховує, що підсудні ОСОБА_10 та ОСОБА_11 скоїли ряд особливо тяжких злочинів за попередньою змовою групою осіб.

Оцінюючи поведінку підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на досудовому слідстві та в судовому засіданні, суд приходить до висновку про відсутність у них намірів каяття та справедливої оцінки скоєного, а лише намагання уникнути кримінальної відповідальності шляхом дачі неправдивих та неповних свідчень про обставини злочину.

Суд також враховує надзвичайну легковажність, зухвалість та жорстокість, з якою підсудні спланували та скоїли злочин щодо беззахисної потерпілої, їхню самонадійність на безкарність, а тому вважає підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 надзвичайно небезпечними особами для суспільства.

За цих обставин суд вважає за необхідне призначити підсудним ОСОБА_10 та ОСОБА_11 покарання у виді довічного позбавлення волі. ОСОБА_16 покарання буде необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження скоєння ними нових злочинів.

Призначення їм більш м'якого покарання у виді позбавлення волі на певний строк, не буде в повній мірі відповідати тяжкості скоєного ними злочинів, не буде необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів.

Строк відбування покарання підсудному ОСОБА_10 та ОСОБА_11 рахувати з 18.07.2009 року.

У відповідності зі ст.ст.1166, 1167 Цивільного Кодексу України, майнова та моральна шкоди, завдана фізичній особі злочином відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про стягнення з підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у відшкодування завданої їм моральної шкоди суму 1000000 грн. та у відшкодування завданої матеріальної шкоди в сумі, в тому числі витрати на поховання, в розмірі 56492 грн. 02 коп.

Враховуючи, що вироком суду встановлено, що смерть ОСОБА_12 настала від спільних злочинних дій підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11, суд вважає за необхідне заподіяну шкоду стягнути солідарно з підсудних.

Відповідно до наданих потерпілим ОСОБА_4 квитанцій на суму 29920 грн. 70 коп., потерпілим ОСОБА_2 на суму 14571 грн. 32 коп. ( том № 1 а.с.235-238 ) суд вважає доведеним завдання злочином матеріальної шкоди потерпілим на суму 44492 грн. 02 коп. Крім того потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були понесені спільні витрати в сумі 12000 грн. по встановленню пам»ятника. Дані витрати підлягає солідарному стягненню з підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на користь потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Враховуючи обсяг страждань потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та характер немайнових втрат, підлягають задоволенню у частковому обсязі їх вимоги про стягнення з підсудних моральної шкоди, завданої внаслідок загибелі ОСОБА_12, що спричинило та спричиняє моральні страждання, які не можуть бути у повній мірі відновлені, призвели до порушення нормальних життєвих зв'язків, змін в повсякденній життєдіяльності потерпілих . Але визначений потерпілими розмір моральної шкоди в сумі 1 000 000 грн. , суд вважає завищеним та необґрунтованим, та визначає, розмір моральної шкоди в сумі 200 000 грн. на користь кожного з потерпілих, відмовляючи в решті частині позову.

Цивільний позов Повного товариства «ДІЛА ОСОБА_49 та ОСОБА_17» (т.1 а.с.271) підлягає до задоволення, оскільки судом встановлено, що неправомірними діями підсудних даною товариству завдано матеріальної шкоди на суму 1 800 грн.

Рішення щодо речових доказів приймається судом відповідно до ст. 81 КПК України.

Судові витрати за проведення судових експертиз в справі на загальну суму 730 грн. 15 коп. підлягають стягненню з підсудних (а.с.175, 196).

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, Апеляційний суд, -

засудив:

ОСОБА_10 визнати винним та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.147 КК України 12 років позбавлення волі;

за ч.4 ст.187 КК України 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за п.п.3,6,9,12 ч.2 ст.115 КК України довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст.70 КК України , за сукупністю скоєних злочинів, шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого, остаточно призначити ОСОБА_50 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

За ч.4 ст.189 КК України ОСОБА_10 виправдати.

ОСОБА_11 визнати винним та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.147 КК України 12 років позбавлення волі;

за ч.4 ст.187 КК України 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за п.п.3,6,9,12 ч.2 ст.115 КК України довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст..70 КК України , за сукупністю скоєних злочинів, шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого, остаточно призначити ОСОБА_11 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

За ч.4 ст.189 КК України ОСОБА_11 виправдати.

Запобіжні заходи відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили залишити без змін утримання під вартою в Київському слідчому ізолятора управління державного департаменту України з питань виконання покарань в м.Києві та Київській області.

Строк відбування покарання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 рахувати з 18.07.2009 року.

Речові докази по справі після набрання вироку законної сили:

золоти вироби - золота цеп, золотий кулон з зображенням ОСОБА_21, золотий браслет, золотий хрестик, дві золоті обручки, мобільний телефон «Нокіа 6500-1» сірого кольору, ноутбук «Леново», зарядний пристрій, сумку для ноутбука, маніпулятор «миш» - повернути потерпілому ОСОБА_2;

автомобіль НОМЕР_1, брелок з ключами - повернути ОСОБА_24,

мобільні телефони «Нокіа 73і-1», «Самсунг», вилучені у ОСОБА_10 - конфіскувати в дохід держави;

мобільний телефон «Нокіа 1110і» сіро-голубого кольору, вилучений у ОСОБА_11 конфіскувати в дохід держави;

речі, в які був одягнутий обвинувачений ОСОБА_10 у момент скоєння злочину повернути ОСОБА_10

гроші у сумі 300 грн., які було вилучено у ОСОБА_10 конфіскувати у дохід держави;

відбитки пальців, вилучені при огляді автомобіля, відбитки пальців рук та волосся, вилучені при огляді приміщення фірми «ОСОБА_13 К», за помешканням ОСОБА_12, аркуш паперу з рукописним написом телефону, довіреність на право керування, водійські права ОСОБА_10 зберігати при справі;

диски з записом відтворення обстановки та обставин події зберігати при справі.

Стягнути з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 судові витрати за проведення судово-дактилоскопічних експертиз(том № 2 а.с.196, 175) 730 грн. 15 коп. отримувач НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві, Код 25575285, Банк ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, р/р 35226002000466, призначення платежу: послуги експерта, з кожного по 365 грн. 08 коп.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 солідарно у відшкодування завданої матеріальної шкоди на користь ОСОБА_4 суму в розмірі 35920 грн. 70 коп. , на користь ОСОБА_2 у відшкодування завданої матеріальної шкоди суму в розмірі 20571 грн. 32 коп., всього 56492 грн. 02 коп.

Стягнути з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 солідарно на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у відшкодування завданої моральної шкоди суму в розмірі 200 000 грн. на користь кожного з потерпілих. В решті позову відмовити.

Цивільний позов Повного товариства «ДІЛА ОСОБА_49 та ОСОБА_17» (т.1 а.с.271) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 солідарно на користь Повного товариства «ДІЛА ОСОБА_49 та ОСОБА_17» У відшкодування завданої матеріальної шкоди суму в розмірі 1 800 грн.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України на протязі одного місяця з моменту його проголошення, засудженими в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Головуючий:

Суддя:

Народні засідателі: