Рішення № 52158875, 06.10.2015, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 1013/4374/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Оладько С.І.,

при секретарі Костяк В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1,3-я особа на стороні позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3,3-і особи ОСОБА_4,Ірпінська міська рада про визнання нечинним рішення Ірпінської міської ради № 195/2 від 23.06.1998р,про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,по уточнюючим позовним заявам ОСОБА_1,3-я особа на стороні позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-я особа виконавчий комітет Ірпінської міської ради про усунення перешкод у користуванні 1\2 частиною будинку та 1\2 частиною земельної ділянки і надвірними спорудами

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду із позовом,відповідно до якого просила визнати нечинним та скасувати рішення Ірпінської міської ради № 195/2 від 23.06.1998р .Визначити порядок користування земельною ділянкою №29 по вул. Мінеральна в м. Ірпінь Київської області між співвласниками будинку,виділи у її користування земельну ділянку площею 500 кв.м ,із них 400 кв.м під город та 100 кв.м у спільне користування.

У послідуючому позивач подала до суду уточнюючі позовні заяви,відповідно до яких зазначила,що вона ОСОБА_1, 3-тя особа по справі ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 являються співвласниками житлового будинку №29 по вул. Мінеральна в м. Ірпінь Київської області.

Їй та ОСОБА_2 належить 1/2 частина даного будинку у вигляді відокремленої квартири №2 з приміщеннями 2-1, 2-2, 2-3, 2-4 та 2-5. Вони стали власниками даної частини будинку на підставі договору дарування від 16.08.2007 року.

Їхнє право власності на дану частину будинку зареєстроване в КП КОР „Ірпінське БТІ Київської області.

Відповідач ОСОБА_3 являється власником 1/2 частини даного будинку у вигляді квартири №1 з приміщеннями 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-6 та 1-7.

Від попередніх власників частини будинку, яка в даний час належить їй та 3-й особі по справі ОСОБА_2, стало відомо, що рішенням виконкому Ірпінською міської ради Київської області №195/2 від 23.06.1998р. була закріплена як норма земельної ділянки для обслуговування будинку №29 по вул. Мінеральній в м. Ірпінь Київської області в розмірі 1000 кв. метрів, так і був визначений конкретний порядок користування даною земельною ділянкою між співвласниками даного будинку - за відповідачем ОСОБА_5 була закріплена у конкретне користування земельна ділянка пл.500 кв.м та за ОСОБА_6. тодішнім співвласником моєї частини будинку, також була закріплена у відокремлене користування земельна ділянка пл. 500 кв.м в межах, які були відображені графічним розподілом земельної ділянки і який являється обов'язковим додатком до вище названого рішення виконкому.

Виходячи із вимог ст.42 ЗК України в редакції 1991р. та виходячи із змісту ст.120 ЗК України, п.7 Перехідних положень до ЗК України порядок користування земельною ділянкою, який був визначений між попередніми власниками будинку, являється обовязковим і для наступних власників будинку, оскільки земельна ділянка переходить до нових власників будинку на тих же умовах і в тому ж обсязі, що і у попереднього землекористувача.

Таким чином, так як за власником 1/2 частини будинку №29 по вул. Мінеральна в м. Ірпінь Київської області, яка в даний час перейшла у власність їй та 3-й особі, був визначений розмір земельної ділянки та конкретний порядок користування нею з визначенням меж її користування, то до них перейшли всі права та обовязки по користуванню даною земельною ділянкою, який був закріплений рішенням виконкому Ірпінською міської ради Київської області від 23.06.1995р.

Не дивлячись на те, що порядок користування земельною ділянкою біля належного нам будинку був вже визначений і такий порядок користування між ними не змінювався відповідно до угоди, відповідачі змістили свій паркан від визначеною вище названим рішенням виконкому та угоди між попередніми співвласниками будинку меж чим порушили її права як землекористувача.

Так, з вулиці Мінеральна відповідачі змістили свій паркан в бік її земельної ділянки звузивши її прохід який повинен бути шириною 4,0 метри. Фактично зменшили ширину її проходу по всій довжині паркану з вулиці більше ніж на 0,2 метри. Оскільки їй був визначений мінімальний прохід, то ще більше зменшення її проходу суттєво порушує мої права.

Крім того, відповідачі з вулиці Мінеральна не тільки змістили паркан в бік її земельної ділянки, але й скоротили його відстань з вулиці за рахунок зведеної ними добудови під літерою „а-3 що також призвело до порушення її прав.

Відповідачі також встановили свій паркан біля належної їй частини будинку у вигляді приміщення 2-3 таким чином, що вона не має підходу до своєї частини будинку для її обслуговування, хоча відповідно до вище названого рішення виконкому вона та відповідачі повинні мати підходи до своїх частин будинку по 1,0 метру.

До того ж відповідачі хоча і на своїй земельні ділянці побудували сарай „Д, але він в даний час знаходиться в такому зруйнованому стані, що його рештки впали на її паркан що призводить до його подальшого руйнування.

Оскільки відповідачі не бажають добровільно врегулювати спір з приводу земельної ділянки біля належного нам будинку з врахуванням вже закріпленого рішенням виконкому порядку користування ним, то вона змушена в судовому порядку ставити питання про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відповідно до визначених між нами меж та схеми рішенням виконкому Ірпінською міської ради Київської області від 28.03.1998р. №195/2.

Відповідачі не тільки порушують визначений ще в 1998р. порядок користування земельною ділянкою біля будинку, але й пошкодили (поцарапали та погнули) металеві ворота на її сараї при вході на її земельну ділянку, побили дах на ньому.

Із отриманого висновку судової будівельно-технічної експертизи вбачається, що площа земельної ділянки відповідача ОСОБА_3 становить не 500 кв.м як було визначено, а 544 кв.м, а площа її земельної ділянки становить 450,30 кв.м замість закріплених 500 кв.м.

Даним висновком експертизи також чітко визначено і те, що існуючий паркан ОСОБА_3 на земельній ділянці №29 по вул. Мінеральній в м. Ірпінь Київської області розміщений з відхиленням від графічного матеріалу рішення виконавчого комітету Ірпінською міської ради №195/2 від 23.06.1998р. де відхилення виявлено на 18,0 м, на 4,10 м, на 6,40 м, 2,30 метри і у висновку відображено червоним кольором. Відхилення від визначеної межі має місце з вулиці Мінеральна, в тилу ділянки, біля її кімнати 2-3, біля сараю відповідача „Д. Більш того, відповідач частково на виділеній мені земельній ділянці звів добудову „а-3 та переніс паркан таким чином, щоб мати підхід до неї не погоджуючи із нею ці питання.

Вище названим висновком експертизи також підтверджений факт пошкодження і покрівлі на її сараї-гаражі з вулиці Мінеральна, а вартість його ремонту визначена в сумі 934 грн., а вартість ремонту огорожі в сумі 682 грн.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_3 змістив паркан від межі землекористування, яка була визначена попередніми власниками даного будинку і даний факт підтверджений висновком експертизи, то вона має право в судовому порядку питання про відновлення визначеної межі відповідно до визначеного порядку користування та відшкодування заподіяних їх збитків для ремонту даху гаража та паркану.

Позивач просить зобовязати відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не чинити їй перешкод в користуванні 1/2 частиною будинку №29 по вул. Мінеральна №29 в м. Ірпінь Київської області та земельною ділянкою пл.500 кв.м біля 1/2 частини будинку №29 по вул.. Мінеральна в м. Ірпінь Київської області у вигляді приміщень 2-1, 2-2, 2-3, 2-4 та 2-5 шляхом переносу існуючих парканів з вулиці Мінеральна, біля приміщення 2-3 відповідно до графічного матеріалу до рішення виконкому Ірпінською міської ради Київської області від 23.06.1998 року №195/2 в місцях, визначених висновком судової будівельно-технічної експертизи ТОВ „Судова незалежна експертиза України від 20.12.2012 року.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для ремонту покрівлі сараю-гаража 934 гривні та для ремонту паркану 682 гривні, а всього 1616 гривень гривень.

3обовязати відповідача ОСОБА_3 знести (демонтувати) добудову „а-3, яка зведена на виділеній їй земельній ділянці.

Позивач та її представник ОСОБА_7І у судовому засіданні уточнюючу позовну заяву підтримали та просили її задовольнити.

3-я особа на стороні позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з»явися,подав до суду заяву,відповідно до якої просить справу розглянути за його відсутності,позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з»явився,про день розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник Вітошко В у судовому засіданні позовні вимоги не визнали,просили у позові відмовити,поскільки із попереднім співвласником будинку була домовленість про зміну конфігурації межі,яка була визначена рішенням виконкому.Крім того,позивач стала власником частини будинку у той час,коли добудова до будинку а-3 уже була збудована і позивач на момент придбання частини будинку бачила яким чином стоять паркани та вказана добудова.Крім того,добудова лише незначною частиною знаходиться на земельній ділянці,яка згідно рішення виконкому виділена у користування попередньому співвласнику будинку.Щодо заподіяння шкоди сараю гаражу позивача,то вважають,що факт заподіяння вказаної шкоди не був доведений у судовому засіданні.Також,зазначили,що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом.

Представник Ірпінської міської ради у судове засідання не з»явився,до суду надійшов лист із проханням розглядати справу за їх відсутності.

Суд,заслухавши пояснення сторін,покази свідка,дослідивши письмові докази по справі,вважає позов таким,що підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст.3 ЦПК України «Кожна особа має право у порядку,встановленому цим Кодексом,звернутися до суду за захистом своїх порушених,невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів. У випадках,встановлених законом,до суду можуть звертатися органи та особи,яким надано право захищати права,свободи та інтереси інших осіб,або державні чи суспільні інтереси».

Відповідно до ст..11 ч 1 ЦПК України «Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,поданим відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,які беруть участь у справі».

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України «Кожна сторона зобов»язана довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,крім випадків,встановлених ст.. 61 цього Кодексу».

Відповідно до ст.. 61 ч 3 ЦПК України «Обставини,встановлені судовим рішенням у цивільній,господарській або адміністративній справі,що набрало законної сили,не доказуються при розгляді інших справ,у яких беруть участь ті самі особи або особа,щодо якої встановлено ці обставини».

У судовому засіданні встановлено,що позивач ОСОБА_1, 3-тя особа по справі ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 являються співвласниками житлового будинку №29 по вул. Мінеральна в м. Ірпінь Київської області.

Позивачу та ОСОБА_2 по праву власності належить 1/2 частина даного будинку на підставі договору дарування від16.08.2007 року. Їхнє право власності на дану частину будинку зареєстроване в КП КОР „Ірпінське БТІ Київської області.

Також у судовому засіданні встановлено,що у користуванні позивача та ОСОБА_2А перебуває частина будинку №29 по вул. Мінеральна в м. Ірпінь Київської області у вигляді відокремленої квартири №2 з приміщеннями 2-1, 2-2, 2-3, 2-4 та 2-5.

Наведені обставини справи підтверджуються у судовому засіданні копіями договору дарування, технічним паспортом на будинок, (а.с6-9.)

Відповідач ОСОБА_3 являється власником 1/2 частини даного будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину та у його користуванні перебуває частина будинку №29 по вул. Мінеральна в м. Ірпінь Київської області у вигляді квартири №1 з приміщеннями 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-6 та 1-7.

Викладені вище обставини підтверджується копією технічного паспорту на будинок, копією свідоцтва про право на спадщину (а.с.51).

Також,у судовому засіданні було встановлено, що рішенням виконкому Ірпінською міської ради Київської області №195/2 від 23.06.1998р. була закріплена як норма земельної ділянки для обслуговування будинку №29 по вул. Мінеральній в м. Ірпінь Київської області в розмірі 1000 кв. метрів, так і був визначений конкретний порядок користування даною земельною ділянкою між співвласниками даного будинку - за відповідачем ОСОБА_5 була закріплена у конкретне користування земельна ділянка пл.500 кв.м та за ОСОБА_6. тодішнім співвласником моєї частини будинку, також була закріплена у відокремлене користування земельна ділянка пл. 500 кв.м в межах, які були відображені графічним розподілом земельної ділянки і який являється обов'язковим додатком до вище названого рішення виконкому.

Дана обставина підтверджується у судовому засіданні копіями рішення виконкому Ірпінською міської ради Київської області від 23.06.1998р. за №195/2 із схемою розподілу земельної ділянки з підписами співвласників будинку, (а.с. 11, 12).

Виходячи із вимог ст.42 ЗК України в редакції 1991р. та виходячи із змісту ст.120 ЗК України, п.7 Перехідних положень до ЗК України порядок користування земельною ділянкою, який був визначений між попередніми власниками будинку, являється обовязковим і для наступних власників будинку, оскільки земельна ділянка переходить до нових власників будинку на тих же умовах і в тому ж обсязі, що і у попереднього землекористувача.

Таким чином, так як за власником 1/2 частини будинку №29 по вул. Мінеральна в м. Ірпінь Київської області, яка в даний час перейшла у власність їй та 3-й особі, був визначений розмір земельної ділянки та конкретний порядок користування нею з визначенням меж її користування, то до них перейшли всі права та обовязки по користуванню даною земельною ділянкою, який був закріплений рішенням виконкому Ірпінською міської ради Київської області від 23.06.1995р.

Однак у судовому засіданні було встановлено,що паркан який встановлений на земельній ділянці,закріпленій за будинком №29 по вул. Мінеральна в м. Ірпінь Київської області,встановлений із порушенням меж,визначених рішенням виконкому Ірпінською міської ради Київської області №195/2 від 23.06.1998р.та схемою доданою до даного рішення.

По справі була проведена судова будівельно-технічна експертиза № 1-1-105/12 від 21.12.2012р,відповідно до висновку якої площа земельної ділянки відповідача ОСОБА_3 становить не 500 кв.м як було визначено, а 544 кв.м, а площа її земельної ділянки становить 450,30 кв.м замість закріплених 500 кв.м.

Даним висновком експертизи також визначено і те, що існуючий паркан ОСОБА_3 на земельній ділянці №29 по вул. Мінеральній в м. Ірпінь Київської області розміщений з відхиленням від графічного матеріалу рішення виконавчого комітету Ірпінською міської ради №195/2 від 23.06.1998р. де відхилення виявлено на 18,0 м, на 4,10 м, на 6,40 м, 2,30 метри і у висновку відображено червоним кольором. Відхилення від визначеної межі має місце з вулиці Мінеральна, в тилу ділянки, біля кімнати 2-3, біля сараю відповідача „Д. Також, відповідач частково на виділеній земельній ділянці позивача звів добудову „а-3 та переніс паркан таким чином, щоб мати підхід до неї .

Враховуючи даний висновок експертизи та рішення виконкому Ірпінської міської ради народних депутатів №195/2 від 23 червня 1998 року,суд вважає доведеними ті обставини,що позивачу зі сторони відповідача чиняться перешкоди у користуванні належною позивачу частиною земельної ділянки.Поскільки співвласником 1\2 частини будинку №29 по вул. Мінеральна в м. Ірпінь Київської області є відповідач ОСОБА_3С,відповідачка ОСОБА_4О лише даною частиною будинку користується,то суд вважає за необхідне зобов»язати саме ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні 1\2 частиною будинку №29 по вул.. Мінеральній в м.Ірпені Київської області та земельною ділянкою площею 500 кв.м біля 1\2 частини будинку №29 по вул.. Мінеральній в м.Ірпені Київської області у вигляді приміщень 2-1,2-2,2-3,2-4 та 2-5 шляхом переносу існуючих парканів з вулиці Мінеральна,біля приміщення 2-3 відповідно до графічного матеріалу до рішення виконкому Ірпінської міської ради Київської області від 23.06.1998р №195/2 в місцях,визначених висновком судової будівельно- технічної експертизи ТОВ «Судова незалежна експертиза України» від 21.12.2012р.

Позивач просить стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для ремонту покрівлі сараю-гаража 934 гривні та для ремонту паркану 682 гривні, а всього 1616 гривень .

Дані позовні вимоги не підлягають до задоволення,поскільки суду не було надано доказів тих обставин,що з вини відповідачів було пошкоджено сарай-гараж позивача,паркан і що збитків завдано саме на 1616гр.При вирішенні спору по суті суд не приймає до уваги покази свідка ОСОБА_8В,поскільки даний свідок є сином позивача ,а тому зацікавлений у наслідках розгляду справи.

Позивач просить зобовязати відповідача ОСОБА_3 знести (демонтувати) добудову „а-3, яка зведена на виділеній їй земельній ділянці.Дані позовні вимоги підлягають до часткового задоволення,поскільки як уже зазначалось раніше, частина добудови «а-3» будинку №29 по вул.. Мінеральній в м.Ірпені Київської області,яка по праву власності належить відповідачу ОСОБА_3С,розміщена на земельній ділянці,яка згідно рішення виконкому Ірпінської міської ради Київської області від 23.06.1998р №195/2 та доданої до рішення схеми розподілу земельної ділянки, повинна перебувати у користуванні ОСОБА_1 Оксентіївни.Враховуючи викладене,суд вважає за необхідне зобов»язати ОСОБА_3 знести частину добудови «а-3» будинку №29 по вул.. Мінеральній в м.Ірпені Київської області, розміщеній на земельній ділянці,яка згідно рішення виконкому Ірпінської міської ради Київської області від 23.06.1998р №195/2 перебуває у користуванні ОСОБА_1.

При вирішенні спору по суті суд не приймає до уваги посилання відповідача та його представника на ті обставини,що позивач пропустила строк позовної давності,поскільки відповідно до ст.257 ЦК України Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки .

Відповідно до ч 1 ст. 261 ЦК України «Перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу,яка його порушила.»

Відповідно до ст.. 267 ЦК України Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі,зробленою ним до винесення ним рішення.Відповідач,зазначаючи,що позивач пропустила строк позовної давності ,дані твердження не обґрунтував.У судовому засіданні було встановлено,що позивач про порушене право землекористувача дізналась під час розгляду даної справи у суді,тому посилання відповідача на те ,що позивач пропустила даний строк, суд вважає надуманим.

На підставі ст. 120,152,158 ЗК України,керуючись ст..3,10,60,61,213,218 ЦПК України,суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов»язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні 1\2 частиною будинку №29 по вул.. Мінеральній в м.Ірпені Київської області та земельною ділянкою площею 500 кв.м біля 1\2 частини будинку №29 по вул.. Мінеральній в м.Ірпені Київської області у вигляді приміщень 2-1,2-2,2-3,2-4 та 2-5 шляхом переносу існуючих парканів з вулиці Мінеральна,біля приміщення 2-3 відповідно до графічного матеріалу до рішення виконкому Ірпінської міської ради Київської області від 23.06.1998р №195/2 в місцях,визначених висновком судової будівельно- технічної експертизи ТОВ «Судова незалежна експертиза України» від 21.12.2012р.

Зобов»язати ОСОБА_3 знести частину добудови «а-3» будинку №29 по вул.. Мінеральній в м.Ірпені Київської області, розміщеній на земельній ділянці,яка згідно рішення виконкому Ірпінської міської ради Київської області від 23.06.1998р №195/2 перебуває у користуванні ОСОБА_1.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

З мотивованим рішенням суду сторони зможуть ознайомитись 06.10.2015р.

Суддя: ОСОБА_9