Рішення № 5215808, 04.03.2009, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 2-100/09

РІШЕННЯ

Іменем України

04 березня 2009 року. смт. Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області в складі суду:

Головуючого судді Ведющенко В.В.

при секретарі Колєснік С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення грошових коштів, як відсотків за прострочення виконання грошового зобов»язання,

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, як відсотків за прострочення виконання грошового зобов»язання. Позов мотивовано тим, що рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2008 року у цивільній справі № 2-81/08, яке залишено без змін після апеляційного розгляду, позивачу задоволено позовні вимоги до відповідача та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 38750 грн. (тридцять вісім тисяч сімсот п»ятдесят гривень)- в рахунок погашення основної суми боргу та судові витрати по справі в сумі 259 грн 25копійок.

На виконання названого рішення суду, позивачу видано виконавчий документ, який ним пред»явлено до примусового виконання у ВДВС Добровеличківського РУЮ. Постановою державного виконавця Мазур Л.М. від 25.11.2008 року відкрито виконавче провадження ВП № 10186462. В строк визначений державним виконавцем відповідач рішення суду, в добровільному порядку не виконав. За наслідками примусового виконання названого вище рішення суду, боржник свої зобов»язання перед стягувачем також не виконав. Згідно до постанови державного виконавця Мазур Л.М. від 17.12.2008 року встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути примусове стягнення за адресою АДРЕСА_1. Одночасно встановлено, що ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_3, де державним виконавцем не виявлено ліквідне майно, яке могло б підлягати стягненню. Зазначене вище вказує, що в період з моменту виникнення зобов»язання та після вступу рішення суду, яке було постановлене на користь позивача у чинність, відповідач по справі не виконує покладений на нього судовим рішенням обов»язок, щодо відшкодування позивачу стягнутих грошових коштів. Даний факт істотно ущемлює майнові права та інтереси позивача і в тому числі вказує на наявність між позивачем та відповідачем спору про право цивільне в частині майнового спору.

На позицію позивача, відповідач, як боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, має сплатити йому як кредиторові п»ять процентів річних, щомісячно (згідно умов боргової розписки) від простроченої суми, оскільки даний розмір процентів встановлений договірними істотними умовами між сторонами по справі, який підтверджується письмовою розпискою та також ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 29 жовтня 2008 року. Відповідно до розписки (гарантійного листа) відповідача та мотивувальної частини рішення Добровеличківського районного суду від 12 лютого 2008 року, відповідач порушує свої зобов»язання по сплаті грошового боргу починаючи з 12 червня 2007 року. Названим вище рішенням Добровеличківського районного суду з відповідача на користь позивача стягнуто грошових коштів у сумі 38750 грн. без урахування відсотків та санкцій, які передбачені ст.625 ЦК України.(без пені за прострочення виконання грошового зобов»язання та без урахування індексу інфляції). Позивач вважає, що п»ять відсотків річних від невиплаченої йому відповідачем суми боргу, складає з розрахунку 38750х5%=1937,5 грн. щомісячно. Рівень процентів складає 1937,5:30 днів=64,5 грн. - щоденно. Строк не виконання відповідачем грошових зобов»язань становить з 12 червня 2007 року по 12 лютого 2009 року (на момент звернення до суду), всього 610 днів, тому на позицію позивача, відповідач зобов»язаний сплатити йому за прострочення виконання грошового зобов»зання 610 х 64,5 грн.=39345 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав, обґрунтував їх поясненням, яке відповідає мотивації позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце судового розгляду справи, до суду не з»явився, надав суду заяву в якій вказав що позовні вимоги не визнає без обґрунтування заперечень щодо позову.

За даних обставин суд вважає можливим розглянути справу по суті заявлених позовних вимог на підставі наявних у справі доказів, з постановленням рішення в загальному порядку.

Спірні правовідносни сторін регулються ст. 527 , ст. 526, ст. 625 ЦК України.

У відповідності до вимог ст. 527 ЦК України боржник зобов”язаний виконати свій обов”язок. Згідно ст.526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та позов підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлено що Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2008 року у цивільній справі № 2-81/08, (а.с.6) яке залишено без змін (а.с.9) позивачу після апеляційного розгляду, задоволено позовні вимоги до відповідача та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 38750 грн.- в рахунок погашення основної суми боргу та судові витрати по справі в сумі 259 грн 25копійок.

На виконання названого рішення суду, позивачу видано виконавчий документ, який ним пред»явлено до примусового виконання у ВДВС Добровеличківського РУЮ. Постановою державного виконавця Мазур Л.М. від 25.11.2008 року відкрито виконавче провадження ВП № 10186462 (а.с.15). В строк визначений державним виконавцем відповідач рішення суду, в добровільному порядку не виконав. За наслідками примусового виконання названого вище рішення суду боржник свої зобов»язання перед стягувачем також не виконав. Згідно до постанови державного виконавця Мазур Л.М. від 17.12.2008 року встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути примусове стягнення за адресою АДРЕСА_1 (а.с.16). Судом встановлено, що ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_3, де державним виконавцем не виявлено ліквідне майно, яке могло б підлягати стягненню. В період із моменту виникнення зобов»язання та після вступу рішення суду, яке було постановлене на користь ОСОБА_1, відповідач по справі не виконав покладений на нього судовим рішенням обов»язок, щодо відшкодування позивачу стягнутих грошових коштів, в тому числі не виплатив позивачу відсотків , які обумовлені сторонами, що письмово передбачені в борговій розписці відповідача.

Аналізуючи зібрані у справі докази, оцінюючи їх у сукупності суд вважає, що відповідач, як боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, несе обов»язок по сплаті позивачу як кредиторові п»ять процентів річних, щомісячно (згідно умов боргової розписки а.с.12) від простроченої суми, оскільки даний розмір процентів встановлений договірними істотними умовами між сторонами по справі, що підтверджується письмовою розпискою. Відповідно до розписки (гарантійного листа а.с.11-13) відповідача та мотивувальної частини рішення Добровеличківського районного суду від 12 лютого 2008 року, відповідач порушив взяті на себе зобов»язання по сплаті грошового боргу починаючи з 12 червня 2007 року. Названим вище рішенням Добровеличківського районного суду з відповідача на користь позивача стягнуто грошових коштів у сумі 38750 грн. без урахування відсотків та санкцій, які передбачені ст.625 ЦК України.(без пені за прострочення виконання грошового зобов»язання та без урахування індексу інфляції). П»ять відсотків річних від невиплаченої ОСОБА_1 відповідачем суми боргу, складає з розрахунку 38750х5%=1937,5 грн. щомісячно. Рівень процентів складає 1937,5:30 днів=64,5 грн. - щоденно. Строк не виконання відповідачем грошових зобов»язань становить з 12 червня 2007 року по 12 лютого 2009 року (на момент звернення до суду), всього 610 днів, тому відповідач зобов»язаний сплатити позивачу за прострочення виконання грошового зобов»язання 610 х 64,5 грн.=39345 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу у справі судових витрат, суд виходить з правил визначених ст. 88 ЦПК України і вважає, що судові витрати понесені позивачем, які документально підтверджуються повинні бути присуджені позивачу з відповідача, решта ставки судового збору повинна бути стягнута рішенням суду на користь держави з відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 526, 527, 625 ЦК України, ст.60, ст.61, ст.88, ст.212-215, ст.294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовільнити повністю.

Стягнути на користь ОСОБА_1 уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою АДРЕСА_2, індивідуальний ідентифікаційний код НОМЕР_1 з ОСОБА_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 1, проживаючого АДРЕСА_3, в рахунок сплати п»яти процентів річних, щомісячно, простроченого грошового зобов»язання в розмірі - 39345грн. (тридцять дев»ять тисяч триста сорок п»ять гривнів) та судові витрати по справі в сумі 81 грн (вісімдесят одна гривня).

Стягнути з ОСОБА_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, проживаючого АДРЕСА_3 на користь держави державне мито на користь держави в сумі 312,45грн. (триста дванадцять гривнів 45 коп.) шляхом стягнення на р/р 31418537700137 місцевий бюджет Добровеличківська сільська рада 23684291 МФО 823016 код 22090100.

Рішення суду вступає в законну силу через десять днів з моменту його проголошення в разі не надходження до суду першої інстанції в цей же строк документів апеляційного провадження. Рішення суду може бути піддане апеляційному оскарженню шляхом подачі до Апеляційного суду Кіровоградської області через Добровеличківський районний суд апеляційної скарги на протязі двадцяти днів з моменту подачі до Добровеличківського районного суду заяви про апеляційне оскарження рішення суду. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до суду першої інстанції, який розглянув справу по суті на протязі десяти днів з моменту проголошення рішення суду.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області В. В. Ведющенко