Ухвала суду № 52157322, 12.10.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/19709/14-ц

УХВАЛА

12 жовтня 2015 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Баряк А.С., при розгляді матеріалів позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Сільської ради Вінницького району Вінницької області, третя особа без самостійних вимог: Сільська рада Вінницького району Вінницької області, про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

12.09.2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Сільської ради Вінницького району Вінницької області, третя особа без самостійних вимог: Сільська рада Вінницького району Вінницької області, про визнання заповіту недійсним.

21.07.2015 року ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області було обєднано в одне провадження позовні вимоги за позовною заявою зазначених вище позивачів та позовні вимоги за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Сільської ради Вінницького району Вінницької області, третя особа без самостійних вимог: Сільська рада Вінницького району Вінницької області, про визнання заповіту недійсним.

05.10.2015 року дана справа, після повторного автоматизованого розподілу у звязку з закінченням строку повноважень судді Борисюк І.Е., в порядку вимог ст. 11-1 ЦПК України, була розподілена на суддю Баряка А.С. та 06.10.2015 року була передана судді Бар'яку А.С.

При вивченні матеріалів даної справи суддею Баряком А.С. було встановлено, що за результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Сільської ради Вінницького району Вінницької області, третя особа без самостійних вимог: Сільська рада Вінницького району Вінницької області, про визнання заповіту недійсним не було відкрито провадження по справі згідно вимог ст. 122 ЦПК України.

Натомість, за результатами розгляду позовних вимог, які були приєднані до вище зазначених позовних вимог, за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Сільської ради Вінницького району Вінницької області, третя особа без самостійних вимог: Сільська рада Вінницького району Вінницької області, про визнання заповіту недійсним було відкрито провадження по справі.

В силу чого, 08.10.2015 року суддею Баряком А.С. була постановлена ухвала про прийняття даної справи до свого провадження з послідуючим вирішенням питання про розєднання позовних вимог в даній справі з виділенням в окреме провадження позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Сільської ради Вінницького району Вінницької області, третя особа без самостійних вимог: Сільська рада Вінницького району Вінницької області, про визнання заповіту недійсним, з призначенням відповідної справи до судового розгляду, з послідуючим вирішенням питання щодо відкриття провадження в справі, з додержанням вимог ст. 122 ЦПК України, в тому числі ч.1 ст. 122 ЦПК України, яка є похідною від результатів застосування суддею вимог ст. 121 ЦПК України щодо перевірки відповідності позовної заяви вимогам даного Кодексу, за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Сільської ради Вінницького району Вінницької області, третя особа без самостійних вимог: Сільська рада Вінницького району Вінницької області, про визнання заповіту недійсним.

09.10.2015 року суддею Баряком А.С. була постановлена ухвала про розєднання відповідних позовних вимог по даній справі та виділення у самостійне провадження позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Сільської ради Вінницького району Вінницької області, третя особа без самостійних вимог: Сільська рада Вінницького району Вінницької області, про визнання заповіту недійсним.

Вивчивши матеріали позовної заяви за позовними вимогами ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Сільської ради Вінницького району Вінницької області, третя особа без самостійних вимог: Сільська рада Вінницького району Вінницької області, про визнання заповіту недійсним, приходжу до висновку про необхідність застосування вимог ст. 121 ЦПК України з нище наведених підстав.

Всупереч вимог, викладених у п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України в позовній заяві зазначено імя позивача, а саме: ОСОБА_6, яке не відповідає та суперечить зазначенню імя відповідного позивача в доданих до позовної заяви документах, в тому числі довідці КМ «Словянка», в якій імя згаданого позивача зазначається як ОСОБА_6, що, з огляду на вимоги ч.4 ст. 119 ЦПК України, суперечить та не відповідає нормі ст. 28 ЦК України, згідно якої імя фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, при цьому імя фізичної особи не може зазначатись по різному, що буде ознакою двох різних осіб, а повинно відповідати відомостям з паспорта громадянина України, що потребує уточнення з боку позивачів з посиланням на відповідні докази.

Також, всупереч вимог, викладених у п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України в позовній заяві зазначено найменування відповідача, а саме: Сільська ради Вінницького району Вінницької області, що обєктивно не відповідає дійсності, оскільки зазначене позивачами найменування даного відповідача не є найменуванням особи-відповідача, який в даному випадку, напевно, є орган місцевого самоврядування, а носить загальний характер і стосується всіх сільських рад Вінницького району Вінницької області, що не може сприйматись судом як зазначення позивачами найменування чітко визначеної особи-відповідача, при цьому зміст позовної заяви містить посилання на обставини, які стосуються юридичної особи, а саме: Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, що потребує уточнення з боку позивачів щодо чіткого визначення відповідної особи-відповідача.

Разом з тим, позивачі, визначаючи субєктивний склад учасників спірних правовідносин, зазначають в одній особі, а саме: в особі відповідача та в особі третьої особи - Сільська ради Вінницького району Вінницької області, що потребує уточнення позиції позивачів, оскільки одна і таж особа не може згідно норм чинного ЦПК України поєднуватись в процесуальному статусі відповідача та третьої особи.

Також звертаю увагу позивачів на те, що у змісті позовної заяви неодноразово зазначається про дії, які на думку позивачів є неправомірними і стають підставою для обгрунтування позивачами своїх позовних вимог, а відтак стосуються прав та інтересів вказаної посадової особи, а саме: секретаря Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області ОСОБА_7, в силу чого згадана особа повинна бути зазначена позивачами як третьою особою, що потребує уточнення відповідної позиції позивачів з послідуючим виконанням вимог ст. 120 ЦПК України щодо надання необхідної кількості копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

Крім цього, всупереч вимогам викладених у п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, викладаючи обставини щодо реєстрації та проживання ОСОБА_8 під час життя до 2007 року в м. Вінниці по вул. Блока 18/1 - позивачі не зазначають доказів в підтвердження таких обставин.

Крім цього, вважаю, що позивач ОСОБА_1 не додержала вимоги ч. 5 ст. 119 ЦПК України, а саме: не додала документу, що підтверджує сплату нею судового збору.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі норм ст. 15, ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

В силу чого, при зверненні до суду кожна особа самостійно вибирає спосіб захисту свого права, формулюючи відповідні позовні вимоги.

При цьому законодавством не заборонено особам обирати спосіб звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом спільного подання позовної заяви, тобто шляхом зазначення в одній позовній заяві кількох позивачів.

Разом з тим, зазначення в одній позовній заяві кількох позивачів - абсолютно не означає, що такі позивачі не звертаються до суду із своїми конкретними позовними вимогами, направленими на захист своїх, відмінних від іншого позивача, прав, навіть за умови, що такі вимоги є однаковими за своїм змістом, в силу чого немає необхідності їх повторювати в прохальній частині позовної заяви, виходячи із кількості позивачів.

Відсутність необхідності в прохальній частині позовної заяви повторювати зміст позовних вимог, якщо такі є однаковими за змістом, виходячи із кількості позивачів, які звернулись до суду за захистом своїх прав не є ознакою звільнення відповідних позивачів від сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою.

Відповідно до норми ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання відповідного позову: 12.09.2014) у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Тобто, при даних обставинах, судовий збір повинен бути сплачений кожним позивачем, окремим платіжним документом і пропорційно до заявлених кожним таким позивачем своїх позовних вимог.

В даному випадку, до суду з відповідним позовом звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які кожний від себе заявив суду чітко сформульовані позовні вимоги, направлені на захист своїх (кожного окремого позивача) прав, без їх повторення в прохальній частині позовної заяви, оскільки такі вимоги є однаковими, при цьому позивачі заявили однакову кількість вимог, а тому кожний окремо, пропорційно (в даному випадку однаково) повинні сплатити судовий збір від долі (кількості) заявлених вимог, враховуючи майновий чи не майновий характер вимог, а не сплатити в рівних частках від долі (розміру) сплати за майновий чи не майновий характер позовної вимоги, адже за умови окремого звернення до суду із окремими позовами питань щодо правильності сплати судового збору не виникло б, а відтак, можливість спільного подання позову не є пільгою щодо несплати окремими позивачами судового збору за їхні позовні вимоги.

А тому, враховуючи, що судовий збір був сплачений лише позивачем ОСОБА_2 за заявлені ним позовні вимоги, вважаю, що позивач ОСОБА_1 повинна виконати вимоги ч. 5 ст. 119 ЦПК України та сплатити судовий збір за заявлені нею позовні вимоги.

Згідно вимог пункту 1.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання відповідного позову: 12.09.2014), за подання до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, що станом на день звернення позивача з відповідним позовом становить 243 грн. 60 коп.

Крім цього, звертаю увагу позивачів на тому, що, як вже зазначалось вище, відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі норм ст. 15, ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів, а тому, потребує чіткого зазначення позивачами які їхні права та інтереси порушуються внаслідок вказаних ними обставин щодо реалізації спадкодавцем свого права на заповіт, який позивачі просят визнати недійсним.

За таких обставин, згідно ст. 121 ЦПК України дану позовну заяву необхідно залишити без руху і надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків, інакше позовна заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Сільської ради Вінницького району Вінницької області, третя особа без самостійних вимог: Сільська рада Вінницького району Вінницької області, про визнання заповіту недійсним.

Надати позивачам строк три дні з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, інакше заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Копію ухвали направити позивачам.

Суддя