Ухвала суду № 52153619, 30.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2015 р. м. Київ К/800/65426/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів при секретарі судового засідання за участю представника позивача представника відповідачаЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г., Корінець Ю.О., Павличенка С.С. Павлишина М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс-V» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

10 жовтня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс-V» (далі - ТОВ «Фенікс-V») пред'явило позов до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві (далі - Інспекція ДАБК у м.Києві) про визнання протиправним та скасування наказу Інспекції ДАБК у м.Києві від 30 вересня 2013 року № 42 «д» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2013 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Інспекції ДАБК у м. Києві від 30 вересня 2013 року № 42 «д» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації».

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції скаржник оскаржив його.

У касаційній скарзі Державна архітектурно-будівельна інспекція України, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судами встановлено, що 21 червня 2013 року за № КВ 083131720800, відповідно до Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 446 від 13 квітня 2011 року, зареєстровано подану ТОВ «Фенікс-V» декларацію про початок виконання будівельних робіт «Капітальний ремонт та перепланування з об'єднанням нежитлових приміщень з № 1 по № 15 (група приміщень № 1) та нежитлових приміщень з № 1 по № 21 (група приміщень № 34) в буд. 3/25 по вул.Комінтерну/Вєтрова з відновленням закладених отворів та окремих виходів для розміщення закладу громадського харчування».

19 липня 2013 року за № КВ 143132030187 Інспекцією ДАБК у м.Києві, відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, зареєстровано подану ТОВ «Фенікс-V» декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Капітальний ремонт та перепланування з об'єднанням нежитлових приміщень з № 1 по № 15 (група приміщень № 1) та нежитлових приміщень з № 1 по № 21 (група приміщень № 34) в буд.3/25 по вул. Комінтерну/Вєтрова з відновленням закладених отворів та окремих виходів для розміщення закладу громадського харчування».

Зі змісту наказу Інспекції ДАБК у м.Києві № 42 «д» від 30 вересня 2013 року «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації» слідує, що під час проведеної відповідачем позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів правил по вул. Петлюри (Комінтерну), 3/25 у Шевченківському районі міста Києва встановлено факт подання замовником будівництва ТОВ «Фенікс-V» недостовірних даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт «Капітальний ремонт та перепланування з об'єднанням нежитлових приміщень з № 1 по № 15 (група приміщень № 1) та нежитлових приміщень з №1 по № 21 (група приміщень № 34) в буд. № 3/25 по вул.Комінтерну/Вєтрова з відновленням закладених отворів та окремих виходів для розміщення закладу громадського харчування», зареєстрованої 21 червня 2013 року за № КВ 083131720800 та декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Капітальний ремонт та перепланування з об'єднанням нежитлових приміщень з № 1 по № 15 (група приміщень № 1) та нежитлових приміщень з № 1 по № 21 (група приміщень № 34) в буд.№ 3/25 по вул.Комінтерну/Вєтрова з відновленням закладених отворів та окремих виходів для розміщення закладу громадського харчування», зареєстрованої 19 липня 2013 року за № КВ 143132030187, а саме занижено категорію складності з IV на III.

Ураховуючи встановлене перевіркою та приймаючи до уваги, що вказані недостовірні дані є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, керуючись частиною 2 статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Інспекцією ДАБК у м.Києві наказом № 42 «д» від 30 вересня 2013 року були скасовані зареєстровані декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки позивачем було повідомлено недостовірні дані, наведені у декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації, тому відповідачем, відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» правомірно було видано оскаржуваний наказ № 42 «д», яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Капітальний ремонт та перепланування з об'єднанням нежитлових приміщень з № 1 по № 15 (група приміщень № 1) та нежитлових приміщень з № 1 по № 21 (група приміщень № 34) в буд. № 3/25 по вул. Комінтерну /Вєтрова з відновленням закладених отворів та окремих виходів для розміщення закладу громадського харчування» (№ КВ 083131720800 від 21 червня 2013 року), а також реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Капітальний ремонт та перепланування з об'єднанням нежитлових приміщень з № 1 по № 15 (група приміщень № 1) та нежитлових приміщень з №1 по №21 (група приміщень № 34) в буд. № 3/25 по вул. Комінтерну/Вєтрова з відновленням закладених отворів та окремих виходів для розміщення закладу громадського харчування» (№ КВ 143132030187 від 19 липня 2013 року).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про задоволення позову, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що правові підстави для винесення відповідачем спірного наказу від 30 вересня 2013 року № 42 «д» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації» відсутні, оскільки в матеріалах справи наявна копія листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про категорію складності об'єкта будівництва» від 01 жовтня 2012 року № 7/14-15769, в якому містяться дані про те, що спірний об'єкт будівництва (будинок по вул. Комінтерну, 3/25 у Шевченківському районі міста Києва) відноситься до III категорії складності, а тому проведення державної експертизи та видачі спеціального дозволу на проведення робіт не потребує.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із висновками судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після:

направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;

реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;

видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;

видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про планування і забудову територій» дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 2-7 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557, віднесення об'єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва визначається згідно з вимогами ДБН В.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ" за рівнем можливих економічних збитків і (або) інших втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або втратою цілісності об'єкта.

До IV категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб; становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об'єктом; у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення.

Під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

Відповідно до частин 1, 2 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Згідно з частиною 10 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 5, 8, 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, передбачено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

За результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, складається відповідний акт у двох примірниках.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно з частиною 2 статті 391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Будь-яких фактичних даних, крім декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а також наказу Інспекції ДАБК у м.Києві про їх скасування, які б свідчили про подання замовником будівництва ТОВ «Фенікс-V» недостовірних даних, наведених у зазначених деклараціях, внаслідок чого занижено категорію складності з IV на III, судом першої інстанції не встановлено і не перевірено. В матеріалах справи відсутній акт перевірки, з якого можливо було б вбачати ознаки чи обґрунтування віднесення саме до IV категорії складності об'єкту будівництва.

Апеляційний суд на зазначені обставини уваги не звернув, рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову скасував та ухвалив нове рішення про задоволення позову, посилаючись при цьому лише на лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про категорію складності об'єкта будівництва» від 01 жовтня 2012 року № 7/14-15769, не перевіривши інших підстав для віднесення об'єкта будівництва до ІІІ категорії складності.

При цьому апеляційним судом не було досліджено на підставі чого Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України направило такий лист відповідачу та чи були інші підставі для віднесення об'єкту будівництва до IV категорії складності.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій не вжито всіх передбачених законом заходів, необхідних для повного і всебічного з'ясування всіх обставин у справі.

Частиною 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

Частиною 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так як судами першої та апеляційної інстанцій не було вжито всіх передбачених законом заходів, необхідних для повного і всебічного з'ясування всіх обставин у справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і винести законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2013 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 235 - 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: