Ухвала суду № 52150864, 26.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"26" серпня 2015 р.

справа № 808/9480/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Нагорної Л.М., Чередниченко В.Є.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2015 року у справі №808/9480/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Горностай"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

В грудні 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо корегування показників податкової звітності ТОВ "Горностай" в АІС "Податковий блок" "Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" на підставі податкової інформації за №2369/7/08-28-22-12 від 07.11.2014 за період жовтень 2014 року;

- заборонити відповідачу та іншим контролюючим органам доходів і зборів використовувати і поширювати як доказ податкову інформацію за №2369/7/08-28-22-12 від 07.11.2014 року про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, у тому числі враховувати при проведенні зустрічних звірок та інших перевірок за ланцюгами придбання та продажу товарів (робіт, послуг) контрагентів TOB "Горностай" за жовтень 2014 року;

- зобов'язати відповідача відновити в АІС "Податковий блок" "Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" показники податкової звітності TOB "Горностай", що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період: жовтень 2014 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2015 року позов задоволено.

Постанову мотивовано тим, що складання акту за наслідками проведення саме зустрічної звірки не передбачено податковим законодавством, окрім акту про неможливість її проведення. Результати такої звірки можуть бути оформлені виключно у формі довідки. Відповідач неправомірно у акті зробив висновки, що позивачем безпідставно сформований податковий

кредит та податкове зобов'язання у зв'язку із здійсненням нікчемних правочинів. Відповідачем порушено законодавчо встановлений порядок та спосіб проведення зустрічної звірки, а також порядок оформлення її результатів, передбачених п.73.5 ст.73 ПК України та Наказом ДПА України №236 від 22.04.2011р. Зобов'язання контролюючого органу відновити показники, що самостійно задекларовані ТОВ "Горностай", є належним засобом поновлення порушеного права.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Зокрема, відповідач зазначив, що внесення чи видалення з АІС "Податковий блок" підсистем "Податковий аудит" та "Аналітична система" відомостей щодо результатів проведення перевірки позивача жодним чином не може порушувати права, свободи чи його законні інтереси. Відповідно до п.2.6. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової служби України 31.10.2012р. N948, відповідачем було відображено результати перевірки в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, що в свою чергу не є корегуванням податкової звітності позивача, оскільки остання залишається без змін, як і дані облікової картки платника податку. Підставою коригування показників податкової звітності платника є лише самостійно наданий платником податків уточнюючих розрахунку до податкової декларації або ж прийняття контролюючим органом податкового повідомлення рішення, що в свою чергу не відбувалося.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представники сторін по справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивач знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Листом від 07.11.2014 року №2369/7/08-28-22-12 відповідач надіслав ДПІ у Печерському районі м.Києва ГУ Міндоходів у Київській області податкову інформацію відповідно до п.74.2 ст.74 ПК України. Згідно цієї податкової інформації, зустрічну звірку не було проведено у зв’язку з тим, що позивач не знаходиться за юридичною адресою. Проте, на підставі того, що позивачем в декларації за жовтень 2014р. задекларовано податковий кредит у сумі 9919370 грн. за рахунок проведення імпортних операцій, а згідно АРМ "Митниця", ІС "Податковий блок" відсутня інформація щодо проведення імпортних операцій позивачем за весь період діяльності, відповідач дійшов до висновку про:

- відсутність факту поставки товарів на ТОВ "Горностай";

- проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через вередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з метою надання вигоди третій особі, не мають реального товарного характеру;

- можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту.

Відповідачем не приймались податкові повідомлення-рішення про зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2014 року по взаємовідносинам з контрагентами, переліченими в податковій інформації.

Згідно інформації, наданої на адресу позивача контрагентами та роздруківки з автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" "Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", відповідачем на підставі зазначеної податкової інформації було внесено зміни до автоматизованої інформаційної системи шляхом коригування показників податкового кредиту ТОВ "Горностай" по взаємовідносинам з контрагентами за жовтень 2014 року.

На підставі того, що відповідачем було порушено встановлений порядок проведення зустрічної звірки та необґрунтовано висновок про порушення позивачем податкового законодавства щодо формування податкового кредиту, суд першої інстанції дійшов до висновку про неправомірність коригування відповідачем в інформаційній системі податкового кредиту позивача за жовтень 2014 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232 (далі - Порядок №1232), зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту (п.3 Порядку №1232).

Відповідно до п.73.3 ст. 73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до п.4 Порядку №1232 орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Зі змісту п.73.3 ст. 73 ПК України та п.4 Порядку №1232 вбачається, що у разі неможливості вручення запиту суб'єкту господарювання, запит направляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, запит відповідачем не було направлено чи вручено позивачу.

Відповідно до п.6, п.7 Порядку N 1232 у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Відповідно до 4.4. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової служби України N236 від 22.04.2011 р. (далі - Методичні рекомендації №236), у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, податковому органу надано право складання актів про неможливість проведення зустрічних звірок в разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, в решті випадків податковим законодавством передбачено складання довідок.

Відповідно до матеріалів справи, відповідачем не було оформлено результати зустрічної перевірки ані у вигляді акту про неможливість проведення зустрічної звірки, ані у вигляді довідки. Відповідачем було оформлено результати зустрічної перевірки відповідача у непередбаченому Порядком N1232, Методичними рекомендаціями №236 та ПК України вигляді – у вигляді податкової інформації, згідно до якої відповідачем було встановлено обставини, встановлення яких є можливим лише під час зустрічної звірки, яку відповідачем не було проведено.

Відповідно до ст.72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.

Згідно ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Відповідно до п.49.8 ст.49, п.54.1 ст.54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3, 48.4 ст. 48 ПК України.

У відповідності до п.4.9, 5.1, 5.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 р. №516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється, а дані податкової звітності вносяться до електронної бази районного рівня. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

Отже, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків, які відображаються в електронної базі даних, формуються на підставі поданої платниками податків податкової звітності та повинна їм відповідати.

Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

З наведеного вбачається, що коригування податкового кредиту може бути здійснено лише на підставі податкового повідомлення-рішення.

Отже, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до електронних баз даних, може бути зроблений податковим органом лише після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Таким чином, здійснюючи коригування податкового кредиту з податку на додану вартість позивача за жовтень 2014 року, податковим органом порушено норми ПК України, зважаючи на зобов’язання податкового органу узгодити зміни податкових зобов’язань з платником податків.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що дії податкової інспекції щодо коригування податкового кредиту з податку на додану вартість мають для позивача певні негативні наслідки, оскільки таке коригування може слугувати приводом для наступних податкових перевірок або звірок суб’єктів господарювання, з якими позивач мав господарські відносини.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що внесення відповідачем змін до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" "Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" чи інших баз даних використовуваних в роботі) на підставі податкової інформації, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Доводи відповідача про те, що коригування в інформаційній системі податкового кредиту позивача не може порушувати прав та інтересів останнього, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки згідно з статтею 74 Податкового Кодексу України та Наказу ДПС України від 14.06.2012 р. №516 інформаційна система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань, а податкові органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, яким обставини в справі встановлені правильно та порушень норм матеріального і процесуального права не допущено, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2015 року у справі №808/9480/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: В.Є. Чередниченко