Постанова № 52149096, 23.09.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович Р.М.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"23" вересня 2015 р. Справа № 806/2353/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

ОСОБА_2,

при секретарі Білоцькій А.В. ,

за участю представника відповідачів,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України, ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "28" липня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України, ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 28 липня 2015 року адміністративний позов задовольнив частково.

Зобов'язав Державну фіскальну службу України не вносити інформацію про ОСОБА_4 до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.

Зобов'язав Державну фіскальну службу України здійснювати облік ОСОБА_4 як платника податків без застосування цифрового ідентифікатора та ведення обліку платника податків без використання серії та номера паспорту, а за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації.

Зобов'язав ОСОБА_3 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області проставити в паспорті ОСОБА_4 відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора.

В задоволенні інших позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з прийнятою постановою в частині задоволених позовних вимог, відповідачі звернулись до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції, зокрема норм матеріального права, просять постанову в цій частині скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга належить до задоволення, враховуючи таке.

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просить:

1) зобов'язати Державну фіскальну службу України не вносити про нього інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків;

2) зобов'язати Державну фіскальну службу України зберегти за ним форму обліку платників податків: за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації (згідно дії статей 28, 294, 296 ЦК України);

3)зобов'язати ОСОБА_3 обєднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області здійснювати у подальшому його облік, як платника податків, за раніше встановленими формами обліку: без застосування цифрового ідентифікатора та ведення обліку платників податків без використання серії та номеру паспорту (за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації);

4)зобов'язати ОСОБА_3 обєднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області не вносити інформацію про нього до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів;

5)зобов'язати ОСОБА_3 обєднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області проставити у його паспорті (на сторінках 7, 8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що порядок обліку позивача як платника податків, встановлений Податкового кодексу України є за своїм змістом звуженням прав людини, що в свою чергу заборонено статтею 22 Конституції України. Також зазначив, що позивач сповідує православну релігію та є прихожанином Української Православної Церкви. У зв'язку із чим, слідуючи своїм віруванням, позивач вказує на те, що бажає обліковуватись в органах податкової служби не за номером облікової картки, а за власним прізвищем, іменем, по-батькові роком народження та за місцем реєстрації, при цьому також не погоджуючись із альтернативним варіантом обліку за серією та номером паспорта, оскільки вважає такий облік тотожним обліку за ідентифікаційними номерами.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що позивач звернувся до Державної фіскальної служби України та ОСОБА_3 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області із заявами від 12.03.2015, в яких, зважаючи на свої релігійні переконання (є віруючим, прихожанином Української Православної Церкви), зазначив, що відмовляється від цифрового ідентифікатора та користування ним, при цьому також, посилаючись на норми статей 22, 24, 34, 64 Конституції України, статті 11 Закону України "Про інформацію", статей 6, 7, 8, 15 Закону України "Про захист персональних даних", статей 28, 294, 296 ЦК України, просив не вносити про нього інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (далі - ДРФОПП), зберегти за ним форму обліку платників податків (за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження), а також проставити у його паспорті відмітку (на сторінках 7, 8 або 9) про наявність права на вчинення певних дій без присутності цифрового ідентифікатора -ІІН; серія та № паспорта та ін.

У відповідь на звернення позивача листом від 31.03.2015 за № 2940/П/9-99-11-02-02-14 Державна фіскальна служба України повідомила, що для реалізації права відмови фізичної особи від реєстраційного номера облікової картки такій особі для обліку в окремому реєстрі необхідно подати особисту заяву до контролюючого органу за місцем свого проживання або за власним бажанням - до контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування, при цьому зауважено, що при заповненні цієї заяви використовується дані паспорта громадянина України. Між тим, у даному листі відмічено про відсутність повноважень у контролюючих органів щодо ведення обліку платників податків в іншому порядку, за іншими формами, способами або видами, аніж у передбаченому податковим законодавством.

ОСОБА_3 обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області у листі від 17.04.2015 №8/7/11-003 підтримано правову позицію Державної фіскальної служби України та з посиланням на норми Податкового кодексу України та Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 №779 (далі - Положення №779), повідомлено про можливість отримання позивачем в передбаченому даним Положенням порядку лише відмітки в паспорті "Має здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта".

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що право ОСОБА_4 відмовитися від реєстраційного номера облікової картки платника податків через свої релігійні переконання здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора виключно за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації є порушеним і підлягає судовому захисту. В силу своїх релігійних переконань ОСОБА_4 підлягає податковому обліку лише в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Так, згідно з пунктом 63.5 статті 63 Податкового кодексу України, всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Положеннями пункту 63.6 статті 63 Податкового кодексу України передбачено, що облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 63.7 статті 63 Податкового кодексу України, контролюючий орган зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому.

Кожен платник податків зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) в усіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 70.5 ПК України, фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.

Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт.

Для заповнення облікової картки фізичної особи-платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.

Отже, для здійснення обліку фізичних осіб-платників податків, які через свої релігійні переконання в установленому законом порядку відмовились від використання ідентифікаційного номера - використовується прізвище, ім'я, по батькові, а також серія та номер паспорта.

При цьому відповідно до положень ст.35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Разом з тим згідно ч.4 ст.35 Конституції України, ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

Відповідно до ст.9 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод - кожен має право на свободу думки, совісті та релігії.

Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеження, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі або захисту прав і свобод інших людей.

Відповідно до положень ст.63 Податкового Кодексу України, облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають всі платники податків.

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об'єктів у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Крім того ст.19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Таким чином, положення Податкового кодексу України є обов'язковими до застосування суб'єктами владних повноважень, а саме відповідачами на час виникнення спірних правовідносин та спрямовані на забезпечення встановленого Конституцією та Законами України публічного порядку.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що облік платників податків за паспортними даними в тому числі за серією та номером паспорта і раніше використовувався для ідентифікації фізичних осіб - платників податків, оскільки прізвище, ім'я та по батькові особи не є унікальними.

Враховуючи те, що Податковим кодексом України не передбачено можливості виключення або невнесення відомостей про особу до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків у випадку, якщо через свої релігійні переконання такі особи відмовляються від прийняття реєстраційного номера, а навпаки передбачено ведення обліку таких осіб в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта, а не тільки за прізвищем, ім'ям та по-батькові, датою народження та місцем проживання, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог.

В цій частині постанову суду слід скасувати з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині постанову суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України, ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "28" липня 2015 р. скасувати в частині задоволених позовних вимог.

Прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко

ОСОБА_2

Повний текст cудового рішення виготовлено "28" вересня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_4 АДРЕСА_1,Володарсько - Волинський район, Житомирська облас,12110

3- відповідачу: Державна фіскальна служба України Львівська площа,8,м.Київ,04655 4 - відповідачу ОСОБА_3 об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області вул.Володарського,4,смт.Володарськ-Волинський,Володарсько - Волинський район, Житомирська облас,12100

5-Представник ОСОБА_5 03058,Київ-58,а/с№95 - ,