Ухвала суду № 52148776, 06.10.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Невмержицький С.С.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"06" жовтня 2015 р. Справа № 286/2179/15-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

Шидловського В.Б.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "09" липня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2015р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області та зобов'язання останнього розглянути призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 09.07.2015р. відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 за безпідставністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати з підстав, наведених у скарзі, та прийняти нове рішення про задоволення позову. Посилаючись на абз.3 ст.5 постанови КМУ від 20.01.1997р. №51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач вказує на те, що посвідчення є документом, що підтверджує статус громадянин, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користуватись пільгами і компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції а межах апеляційної скарги (ч.1 ст.195 КАС України).

Як свідчать матеріали справи, 26.05.2015р. ОСОБА_3 звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.5).

Листом №7699/02 від 02.06.2015р. Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області відмовило позивачу в призначенні йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 6 років згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В своїй відповіді УПФУ в Овруцькому районі Житомирської області вказало на те, що загальний період проживання в зоні гарантованого добровільного відселення на 01.01.1993р. становить 2 роки 9 місяців 29 днів, що не дає права позивачу на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку (а.с.6).

Вважаючи відмову пенсійного органу протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Як вже зазначалось, постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 09.07.2015р. в позові ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію зі зменшенням пенсійного віку відмовлено за безпідставністю.

Суд першої інстанції в своєму рішенні вказав на те, що єдиним документом, що підтверджує період проживання в зоні радіоактивного забруднення є відповідна довідка органів місцевого самоврядування, у зв'язку з чим посилання позивача на посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи (Категорії 3) серії НОМЕР_1, як на доказ, який підтверджує факт проживання у спірний період є безпідставним. З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 щодо призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

Проте з таким висновком не погоджується колегія суддів апеляційного адміністративного суду, оскільки він не ґрунтується на чинному законодавстві та матеріалах справи.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон).

Згідно зі ст.9 Закону, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві (ст.10 Закону України "Про статус...").

Згідно з положеннями ст.65 Закону посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до категорії 3 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.55 Закону, право на пенсію зі зниженням пенсійного віку мають особи, які постійно працювали або проживали у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років та додатково 1 рік за кожні 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Таким чином, зі змісту п.7 вказаного Порядку слідує, що підставою для призначення пенсії, крім посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи є й інші первинні документи, в яких зазначено період роботи чи проживання в населеному пункті, що віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до вимог ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта). Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частина п'ята).

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_1, виданим Житомирською обласною державною адміністрацією 10.12.1993р. (а.с.7).

Вказане посвідчення відповідає вимогам абз.3 ст.5 постанови КМУ від 20.01.1997р. №51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (що не заперечується самим відповідачем в запереченнях на апеляційну скаргу та на позовну заяву).

Довідка №27/1009 держадміністрації Овруцького району, видана ОСОБА_3, свідчить про те, що позивач постійно проживав на території гарантованого добровільного відселення на день аварії або на 1 січні 1993 року проживав на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше 3 років у смт.Першотравневе, з 26.04.1986р. по 11.04.1990р. (а.с.8). Вказана довідка слугувала підставою для видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, віднесеного до категорії 3.

Згідно довідки Виконавчого комітету Першотравневої селищної ради ОСОБА_3 дійсно був зареєстрований і постійно проживав в смт.Першотравневе Овруцького району Житомирської обл. з 26.04.1986р. по 11.04.1990р. та з 19.03.2015р. по даний час. Згідно Постанови КМУ від 23.07.1991р. №106 смт. Першотравневе Овруцького району Житомирської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення (3 зона).

Вказаними документами встановлено факт проживання позивача на території радіоактивного забруднення, зокрема, в період з 26.04.1986р. по 11.04.1990р..

Враховуючи те, що для призначення пенсії позивачу із зниженням пенсійного віку на 3 роки, як особі, яка проживала на території радіоактивного забруднення, були наявні всі необхідні для цього документи, суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про правомірність дій відповідача та відсутність правових підстав для задоволення позову в частині доведеності ним проживання протягом 3-х років, станом на 01.01.1993 року.

Приписами ст.202 КАС України визначено підстави для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення серед яких , зокрема:

- неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

- порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог (ч.2 ст.11 КАС України).

З урахуванням наведеного, та того, що Позивач в своїй заяві (а.с.43) погодився на зниження пенсійного віку саме на 3 роки а не - 6, то колегія суддів вважає, що постанова Овруцького районного суду Житомирської області від 09.07.2015р. підлягає скасуванню з прийняттям нової - про часткове задоволення позову ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "09" липня 2015 р. скасувати та прийняти нове рішення.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області щодо не включення періоду проживання ОСОБА_3 як особи, яка працювала або проживала на територіях радіоактивного забруднення для розрахунку зниження пенсійного віку згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області з 26.05.2015 року (часу звернення) призначити ОСОБА_3 пенсію, відповідно до ч.2 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зі зниженням пенсійного віку на 3 роки.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак

В.Б. Шидловський

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області вул.Леніна, 12,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11100

- ,