Ухвала суду № 52148740, 01.10.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.

УХВАЛА

іменем України

"01" жовтня 2015 р. Справа № 806/1580/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

при секретарі Гунько Л.В. ,

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідача: Житкевич С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" липня 2015 р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, визнання дій протиправними ,-

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області та Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу № 33 від 19.01.2015 року на проведення перевірки, визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, а також визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2015 року № 0000202100, яке винесено за наслідками проведеної перевірки.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області було винесено наказ № 33 від 19.01.2015 року про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5.

На підставі вказаного наказу проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 29.01.2015 року №05/21/НОМЕР_2, у якому відображено, що у ході перевірки було виявлено факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими за встановлені максимально роздрібні виробниками таких тютюнових виробів, чим порушено ст.11-1 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодово-алкогольних напоїв та тютюнових виробів", п.п.4.1.106 п.14.1 ст.14, 221 ПК України. Крім того, з наданих контрольних стрічок та фіскальних чеків, які є додатком до акту встановлено, реалізацію горілки та вина за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін, чим порушено вимоги Постанови КМУ від 30.10.2008 року № 957. Даний акт без зауважень підписаний позивачем та один примірник акту ним отриманий, що підтверджується його підписом.

На підставі вказаного акту Житомирською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 14.02.2015 року № 0000202100, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію на загальну суму 24 537,70 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2012 року №71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють, та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.

Оскільки позивач здійснює реалізацію підакцизних товарів, тому колегія суддів вважає, що обмеження на проведення перевірки до нього не застосовуються.

Колегія суддів зазначає, що наказ про проведення перевірки є актом одноразового застосування і вичерпує свою дію фактом його виконання та проведення перевірки.

Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Позивач, допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки та як наслідок не використав свого права не допуску посадових осіб Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до проведення перевірки, а тому посилання позивача на порушення його прав працівниками контролюючого органу щодо проведення перевірки є безпідставними.

Враховуючи зазначені обставини суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов у частині визнання протиправним та скасування наказу №33 від 19.01.2015 року на проведення перевірки, а також в частині визнання протиправними дій щодо проведення перевірки є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2015 року № 0000202100, колегія суддів зазначає наступне.

В акті перевірки вказано, що відповідно до Z- звіту з електронного журналу від 22.01.2015 року (додаток № 2) реалізовано споживачам 1) цигарки "Парламент Сільвер", к.23 за ціною 23,65 грн., МРЦ на пачці - 22,50 грн. - гранична роздрібна ціна (з урахуванням 5% акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами (далі ГРЦТВ) - 23,63 грн.; 2)цигарки "Кемел синій" за ціною 18,40 грн., МРЦ на пачці - 17,50 грн., ГРЦТВ - 18,38 грн.; 3) цигарки "Бонд синій" за ціною 14,70 грн., МРЦ на пачці - 13.00 грн.. ГРЦТВ - 13,65 грн.; 4) цигарки "Прима ср.синя" за ціною 12,10 грн., МРЦ -11,50 грн., ГРЦТВ 12,08 грн. Відповідно наданих контрольних стрічок та фіскальних чеків (додаток № 2 реалізувалася горілка та вина за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін.

Усі порушення викладені у акті підтверджуються копіями Z-звітів, описом алкогольних напоїв, які реалізовувалися за цінами нижчими від встановлених мінімальних оптово-роздрібних цін з посиланням на номери фіскальних чеків, які надавались на перевірку. Зазначені описи підписані позивачем без зауважень.

Наведені обставини спростовують твердження позивача про неможливість надання фіскальних звітів (чеку) на алкогольні напої, які зазначені в опису, оскільки згідно акту від 14.12.2014 року внаслідок поломки опалення стався витік води, що призвело до пошкодження зошитів з контрольними стрічками за травень-листопад 2014 року.

Крім того, сам акт від 14.12.2014 року викликає сумніви у суду, оскільки відсутня печатка УЖГ, яка б засвідчила підписи та факт залиття.

Абзацом тринадцятим частини 2 статті 17 Закону України №481/95-ВР встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Що стосується факту продажу цигарок за вищими за встановлені максимально роздрібні виробниками таких тютюнових виробів, то у ході розгляду справи відповідачем було надано копію пояснення до акту перевірки ОСОБА_5 від 27.01.2015 року, який долучено до матеріалів справи, у яких самим позивачем визнається факт продажу тютюнових виробів за цінами вищими за максимально встановлені.

Всі викладені обставини підтверджують факти виявлених порушень.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України № 481/95-ВР рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що позивач не довів ті обставини, на яких грунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оспорюваних дій доказана повністю.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" липня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: В.В. Євпак

М.М. Капустинський

Повний текст cудового рішення виготовлено "01" жовтня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 АДРЕСА_1,10000

представник позивача: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014 Головне управління ДФС у Житомирській області вул.Войкова,7,м.Житомир,10003

- ,