Рішення № 52147396, 06.10.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 жовтня 2015 року Справа № 913/789/15

Провадження №34/913/789/15

Господарський суд Луганської області у складі судді Іванова А.В.

При секретарі Мєшковій Д.О.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 (за довіреністю № 8208-К-О від 20.10.2014р.)

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Луганської області матеріали справи № 913/789/15

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Сєверодонецьк Луганської області

про стягнення 43534,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариства комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 заборгованість за договором б/н від 09.03.2011р. в загальному розмірі 43534,94 грн., в тому числі 13500 грн. заборгованість за кредитом; 4626 грн. 28 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом, 13646,84 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 13435,46 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 2952,64 грн. заборгованість за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.09.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі (вх. 4397/15 від 06.10.2015р.), в яких він додатково обґрунтовує заявлену до стягненню суму позовних вимог та надав копії меморіальних ордерів, виписку за рахунком.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судове засідання 06.10.2015р. уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Зважаючи на встановлений процесуальним законом строк розгляду спору в суді першої інстанції, належне повідомлення сторін про час та місце розгляду спору, суд вважає, що сторонам створені належні умови для реалізації їх процесуальних прав та дійшов висновку про можливість розгляду спору в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами за відсутності представника відповідача з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 06.10.2015р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на її задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив наступне:

09.03.2011р. ФОП ОСОБА_2 приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг». Тарифи банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua. , які разом складають Договір банківського обслуговування № Б/н від 09.03.2011р. та взяв на себе зобовязання виконувати умови Договору.

На виконання умов Договору банком встановлено ФОП ОСОБА_2 кредитний ліміт на поточний рахунок 26001060364202 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного звязку Банку і клієнта.

Згідно до п. 3.2.1.1.16 «Умов та правил надання банківських послуг» при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, які свідчать про приєднання Клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або у будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмові формі.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного звязку Банка та Клієнта.

Умовами передбачено, що кредит надається в обмін на зобовязання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Пунктом 3.2.1.1.8. закріплено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або у будь-якій іншій формі «Угода»).

Згідно п. 3.2.1.1.6. «Умов та правил надання банківських послуг» ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного звязку Банку і клієнта.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобовязання за Договором в повному обсязі та надав відповідачеві кредитний ліміт в розмірі 13500,00 грн. (підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку).

Пунктом 3.2.1.4 «Умов та правил надання банківських послуг» затверджений порядок розрахунків за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25 го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобовязання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого грошового зобовязання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобовязань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобовязань.

Під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Відповідно до п. 3.2.1.4.4. «Умов та правил надання банківських послуг» Клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Пунктом 3.2.1.2.3.4. «Умов та правил надання банківських послуг» встановлено, що Банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобовязань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобовязань за кредитом в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав взяті на себе зобовязання за Договором обслуговування кредитних лімітів, внаслідок чого у нього перед Банком (позивачем) утворилась заборгованість, що складається: 13500,00 грн. заборгованість за кредитом; 13646,84 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 13435,46 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; 2952,64 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України (далі ЦК) визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно зі ст. 41 Закону України "Про Національний банк України" та ч.ч.1, 2 ст. 68 Закону України "Про банки та банківську діяльність" Національний банк встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Відповідно до п.п. 1.10., 4.1. - 4.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 254 від 18.06.2003, (далі за текстом - Положення) операційна діяльність банку - це сукупність технологічних процесів, пов'язаних з документуванням інформації за операціями банку (далі - операції), проведенням їх реєстрації у відповідних регістрах, перевірянням, вивірянням та здійсненням контролю за операційними ризиками.

Операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі. Первинний документ - документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.п. 5.1. - 5.5. Положення інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, які ведуться на паперових носіях або в електронній формі.

Банки обов'язково мають складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: особові рахунки та виписки з них; аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; книги реєстрації відкритих рахунків; оборотно-сальдовий баланс; інші регістри відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку.

Так, зокрема, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня; їх форма затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.

Згідно з п.п. 5.6, 5.8. Положення виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Інформація про стан особових рахунків клієнтів може надаватись їх власникам, уповноваженим власниками рахунків особам та державним органам, які мають право на отримання такої інформації згідно із законодавством України.

Судом перевірений розрахунок заборгованості, процентів за користування кредитом, комісії за користування кредитом та встановлено, що розрахуванок виконаний відповідно до умов закону та договору і є арифметично вірним.

Зважаючи на вищевикладене та на те, що в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем вказаної суми заборгованості на момент винесення рішення у справі, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно заявленої до стягнення суми пені за несвоєчасність виконання зобовязання суд зазначає наступне.

Як вбачається з позову позивачем заявлена до стягнення сума пені в розмірі 13435,46 грн. з 02.04.2013р. по 05.08.2015р.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що

встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.2.1.4.1.3 Умов, зокрема передбачено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Згідно з п. 3.2.1.4.1.4 Умов, під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Оскільки відповідач допустив порушення своїх зобовязань відповідно до укладеного договору банківського обслуговування щодо строків повернення кредиту, комісії, сплати процентів, позивачем обґрунтовано нараховано йому пеню в сумі 13435,46 грн. згідно з розрахунком, яка також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» суд вважає за необхідне зазначити:

Статтею 2 зазначеного закону встановлено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася анти терористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

На виконання Закону № 1669, Кабінетом Міністрів України 30.10.2014 року Розпорядженням №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (надалі - Перелік).

Однак, 05.11.2014 року Кабінет Міністрів України видав Розпорядження №1079- р, яким зупинив дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р.

Розпорядження №1079-р від 05.11.2014 р. було оскаржено до адміністративного суду в межах справ № 826/18330/14 та № 826/18327/14.

Станом на момент винесення даного рішення Вищим адміністративним судом України ще не розглянуті касаційні скарги по справах № 826/18330/14 та № 826/18327/14 щодо оскарження Розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р, та зупинено виконання судових рішень адміністративних судів першої та апеляційної інстанцій про визнання нечинним зазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України.

Таким чином, на цей час стосовно відповідача відсутня можливість застосування Закону №1669 від 02.09.2014 року щодо заборони нарахування пені та штрафів, оскільки відсутня юридична сила Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Аналогічної правової позиції дотримуються Харківський апеляційний господарський суд, зокрема у постанові від 22.05.2015 р. по справі № 908/5205/14 та Вищий господарський суд України, зокрема у постанові від 14.04.2015 р. по справі № 922/4504/14.

До того ж, юридичною адресою відповідача є місто Сєвєродонецьк, яке є підконтрольним Українській владі. Зазначені обставини надають відповідачу можливість здійснювати господарську діяльність на рівні з іншими субєктами господарювання України, а відповідно нести такі ж ризики, повязані зі здійсненням цієї діяльності. Доказів які б свідчили про протилежне матеріали справи не містять.

При цьому, за змістом ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідач не надав суду сертифікат Торгово-промислової палати України, в звязку з чим, відсутні підстави для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання зобовязань за кредитним договором на підставі вищезазначеного закону.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 13435,46 грн. за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, Закону України «Про судовий збір» судовий збір у розмірі 1218 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (93400, АДРЕСА_1, НОМЕР_1) на користь Публічного Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість за договором № Б/Н від 09.03.2011р. в розмірі 43534,94 грн. (13500,00 грн. заборгованість за кредитом; 13646,84 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 2952,64 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 13435,46 грн.); 1218 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 08.10.2015р.

Суддя А.В. Іванов