Ухвала суду № 52147195, 06.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

06 травня 2011 року№ 2а-6209/11/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Смолій І.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, в якій просить зобовязати відповідача вчинити певні дії, а саме помістити в Акт податкової перевірки позивача №387/1-22-30-26194941 від 12.07.2007 р. реєстраційні дані, зареєстровані Голосіївським районним Управлінням Юстиції в м. Києві, - зміни до Статуту ТС «Творчість" від 15.07.2004 р., від 25.10.2004 р., від 25.01.2005 р.

Розглянувши адміністративний позов, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України), визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні (відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування).

Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти, які стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління від інших актів, є їх виражений правозастосовчий характер, а також їх конкретність, зокрема: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень субєктами адміністративного права, які видають такі акти; розвязання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата конкретної особи або осіб; зникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні акти можуть бути оскаржені іншими особами, які в них зазначені, тобто безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.

Аналогічна за змістом позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України по справі №21-1946во09 від 01.12.2009 р. та в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №781/11/13-10 від 01.06.2010 року «Щодо застосування окремих положень норм матеріального права під час розгляду адміністративних справ».

В той же час, акт Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, за своїм змістом не відноситься ні до нормативно-правових актів, ні до актів індивідуальної дії, оскільки він лише фіксує результат проведеної перевірки Підприємства.

З огляду на вищенаведене, складений відповідачем акт за своїм змістом не відноситься ні до нормативно-правових актів, ні до актів індивідуальної дії, оскільки він лише фіксує результат проведеної перевірки Підприємства, фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства (або відсутність таких порушень) та не є остаточним документом зобовязуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обовязки для субєкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту.

Висновки ж контролюючого органу, викладені в актах, мають юридичне значення для позивача лише після того, як вони будуть втілені у рішенні, прийнятому уповноваженою особою цього органу, з огляду на що, право позивача підлягає захисту шляхом предявлення позову про скасування рішень контролюючого органу, якими безпосередньо визначено правові наслідки (накладення штрафу, стягнення шкоди тощо) на підставі акту перевірки.

Оскільки, акт перевірки не породжує певних правових наслідків, висновки акту не мають обовязкового характеру для позивача, то такий акт не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, а тому суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає його змісту та не підлягає розгляду в суді у звязку з чим, у суду відсутні підстави для відкриття провадження за отриманими на розгляд суду матеріалами.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.1 ст.109, ст.158, ст.160, ст.165 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі.

2.Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу негайно.

3.Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.

4.У випадку оскарження ухвали, позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

5.Розяснити позивачу про його право на звернення до відповідача із зауваженнями до акту для врегулювання даного питання в адміністративному порядку.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України. Ухвала може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя І.В. Смолій