Ухвала суду № 52143371, 05.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2015 р.Справа № 818/1060/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.05.2015р. по справі № 818/1060/15 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області третя особа Управління "Центр надання адміністративних послуг у м.Суми" про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

24 березня 2015 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, в якому, з урахуванням змінених позовних вимог (а.с. 74), просив суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у видачі паспорта громадянина України українською мовою; зобов'язати відповідача видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України виключно українською мовою.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що в лютому 2015 року через Центр надання адміністративних послуг звернувся до Управління державної міграційної служби України в Сумській області з заявою про видачу йому паспорта громадянина України взамін пошкодженого, зазначивши при цьому про бажання отримати паспорт, оформленого лише українською мовою. Однак, у видачі паспорта йому було відмовлено. На звернення позивача до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про причини відмови, відповідачем було зазначено про невідповідність заяви вимогам Порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України №320 від 13.04.2012 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Сумській області у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України за його заявою від 02 лютого 2015 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необгрунтованістю.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в 02 лютого 2015 року позивач ОСОБА_1 через Центр надання адміністративних послуг звернувся до Управління державної міграційної служби України в Сумській області з заявою про видачу йому паспорта громадянина України взамін пошкодженого, зазначивши в заяві прохання про видачу паспорту лише українською мовою ( а.с.30). В задоволенні заяви відповідачем було відмовлено з тих підстав, що заява про видачу паспорта містила запис «прошу видати паспорт лише українською мовою», що суперечить Додатку 1 до Порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України, також, відповідно до Постанови Верховоної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ «Про затвердження положення про паспорт громадянина України, про свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» та вищезгаданого Порядку записи у паспорті громадянина України виконуються виключно українською та російською мовами. Зазначене вбачається з роз»яснень Управління державної міграційної служби України в Сумській області на адресу позивача ( а.с.65-67).

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відмовляючи у видачі паспорту тільки українською мовою суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушено законні інтереси позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 5 Закону України «Про громадянство України» визначено, що документом, який підтверджує громадянство України, є зокрема паспорт громадянина України. Зразок та порядок видачі паспорта громадянина України визначається положенням про паспорт громадянина України, яке затверджується Верховною Радою України.

Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення № 2503-ХІІ).

Відповідно до п. 1, 2 Положення № 2503-ХІІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Згідно з п. 3 Положення № 2503-ХІІ бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За приписами п. 8 Положення № 2503-ХІІ термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. Пунктом 16 Положення № 2503-ХІІ передбачено, що обмін паспорта проводиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.

Відповідно до п. 2.2.2 Порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом МВС України № 320 від 13.04.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.07.2014 року № 1089/21401, на другій сторінці паспорта громадянина України у перші три рядки вносяться дані в називному відмінку про прізвище, ім'я та по - батькові громадянина російською мовою, у четвертий та п'ятий рядки - дані про дату та місце народження російською мовою, у шостому рядку зазначається стать особи українською та російською мовами, у рядках «ким виданий паспорт» записи про орган, що видав паспорт, робляться українською та російською мовами.

Водночас, п. 4 Положення № 2503-ХІІ встановлено, що мови паспорта визначаються частиною першою статті 13 Закону України «Про засади державної мовної політики». Запис прізвища та імені (по батькові) виконується згідно із статтею 28 Закону України «Про засади державної мовної політики».

Так, ст. 13 Закону України «Про засади державної мовної політики» визначено, що паспорт громадянина України або документ, що його заміняє, і відомості про його власника, що вносяться до нього, виконуються державною мовою і поруч, за вибором громадянина, однією з регіональних мов або мов меншин України.

За приписами ст. 28 Закону України «Про засади державної мовної політики» імена громадян України подаються державною мовою відповідно до українського правопису. Регіональними та іншими мовами імена громадян України подаються відповідно до встановлених нормативів.

Кожен громадянин України має право використовувати своє прізвище та ім'я (по батькові) рідною мовою згідно із традиціями цієї мови, а також право на їх офіційне визнання. При використанні цього права запис прізвища та імені (по батькові) в паспорті громадянина України, паспорті громадянина України для виїзду за кордон та інших офіційних документах виконується у транскрипції з української, російської або іншої мови за вибором громадянина.

Запис прізвища та імені (по батькові) в паспортах та інших офіційних документах здійснюється із попереднім схваленням власника.

Частиною першою статті 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Таким чином, з аналізу наведених норм вбачається, що усі відомості про власника паспорта вносяться до нього державною мовою і поруч, за вибором громадянина, виконуються однією з регіональних мов або мов меншин України. Тобто, відомості у паспорті виконуються українською мовою обов'язково, іншою мовою - за вибором власника паспорта.

Пунктом 3 розділу Х Закону України «Про засади державної мовної політики» встановлено, що до приведення у відповідність із цим Законом чинні нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Разом з тим, відповідно до частин 1,2 ст.17 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», документи оформляються українською мовою, лише у визначених законом випадках друкована інформація в документах наводиться також іноземними мовами. При цьому ст..21 цього Закону, яка регулює правові засади видачі паспорта громадянина України не містить випадків можливості наведення у паспорті громадянина України друкованої інформації іноземною мовою.

Щодо посилання відповідача на Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом МВС України №320 від 13.04.2012 року, слід зазначити наступне.

З аналізу співвідношення закону та підзаконного нормативного акта, часу прийняття і набрання чинності Закону України «Про засади державної мовної політики» та Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», вбачається, що саме ці нормативні мають бути застосовані до спірних правовідносин, тому посилання відповідача лише на Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом МВС України №320 від 13.04.2012 року могло мати місце лише в частині, що не суперечить закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмовляючи у видачі паспорту тільки українською мовою суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушено законні інтереси позивача.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.05.2015р. по справі № 818/1060/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О. Повний текст ухвали виготовлений 09.10.2015 р.