Ухвала суду № 52143172, 01.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 р.Справа № 820/7061/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Чалого І.С. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

позивача та представника відповідачів

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2015р. по справі № 820/7061/15

за позовом ОСОБА_1

до Прокуратури Дергачівського району Харківської області , Прокуратури Харківської області

про зобов'язання вчинити певні дії та визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Прокуратури Дергачівського району Харківської області, Прокуратури Харківської області, в якому просив суд:

- визнати дії Прокуратури Дергачівського району Харківської області по розгляду та вирішенню прохань скарги від 16.01.2015 року неправомірними;

- зобов'язати Прокуратуру Харківської області вирішити прохання скарги від 10.04.2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2015 року по справі №820/7061/15 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2015 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, а також не дослідження приведених доказів та не розгляд заявлених обставин.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 16.01.2015 року позивачем по справі та ОСОБА_2 на особистому прийомі було подано скаргу до Прокуратури Дергачівського району Харківської області на бездіяльність Дергачівського районного суду Харківської області з приводу не розгляду по суті скарги позивача та зобов'язанням повернути заявникам додатки до скарги.

Листом від 20.01.2015 за №02-36р Прокуратурою Дергачівського району Харківської області скаргу позивача було направлено для організації проведення перевірки та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства до Дергачівського районного суду Харківської області, про що письмово повідомлено ОСОБА_2 та позивача листом від 20.01.2015 року простою кореспонденцією.

10.04.2015 року, позивач вважаючи, що відповідь Прокуратури Дергачівського району Харківської області є відпискою та не розглядом його скарги по суті, звернувся до Прокуратури Харківської області та на особистому прийомі подав заяву, в якій просив витребувати з Прокуратури Дергачівського району Харківської області скаргу від 16.01.2015 року з додатками та розглянути по суті у присутності заявників в порядку Закон України «Про звернення громадян».

Листом від 15.04.2015 року №19-р дане звернення прокуратурою Харківської області було направлено за належністю до Прокуратури Дергачівського району Харківської області для розгляду по суті, про що повідомлено позивача простою кореспонденцією.

За наслідками розгляду даного звернення прокуратурою Дергачівського району позивачу було надано відповідь листом від 24.04.2015 за вихідним №04-32-22/15 та копію супровідного листа до Дергачівського районного суду від 20.01.2015 про направлення звернення за належністю відповідному органу.

Вважаючи дії Прокуратури Дергачівського району Харківської області по розгляду та вирішенню прохань скарги від 16.01.2015 року неправомірними, а також виходячи з необхідності зобов'язання Прокуратури Харківської області вирішити прохання скарги від 10.04.2015 року, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з доведеності відповідачем правомірності дій з приводу пред'явлених позовних вимог та додержання органами прокуратури вимог Закону України "Про звернення громадян".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої на підставі такого.

Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР (далі по тексту - Закон України №393/96-ВР) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Згідно з ст. 15 Закону України №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до ст. 7 Закону України № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Крім того, ст. 19 Закону України №393/96-ВР визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, посадові особи зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.

Колегія суддів зазначає, що вищевказаною нормою Закону встановлюються певні обмеження та випадки розгляду звернення за участю особи, випадки такої участі.

Так, відповідно до ч.1 абзацу 2 та 3 ст. 19 цього ж Закону, у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги суб'єкт розгляду зобов'язаний скласти про це мотивовану постанову, на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.

Отже, виходячи з системного аналізу вищевказаних норм Закону України №393/96-ВР, особа може бути запрошена для розгляду її заяви чи скарги лише у випадку проведення засідання, тобто розгляду її колегіально.

Колегія суддів зазначає, що приписи Закону України «Про прокуратуру» не передбачають колегіальний розгляд звернень громадян шляхом проведення засідань.

Таким чином, заяви чи скарги розглядаються суб'єктами у порядку, визначеному його положеннями чи правилами, без обов'язкового виклику і присутності цих осіб.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка була висловлена в постанові від 18.06.2013 року по справі № К/9991/38628/11.

Правовідносини, які складаються у сфері розгляду звернень, врегульовані Конституцією України, Законом України «Про звернення громадян» та Законом України «Про інформацію».

Разом з тим, відповідно до п.7.1 Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України 15.01.2013 №3, вихідні документи обробляються секретаріатом і надсилаються адресатам централізовано в день їх одержання від виконавця або не пізніше наступного робочого дня. Підтвердженням факту направлення документа є проставляння штампа на його копії із зазначенням дати посилання.

Також, відповідно до п.п.2, 93 Правил, надання послуг поштового зв'язку, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року, прості поштові відправлення, які приймаються для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляються адресату без розписки, вкладаються листоношами в абонентські поштові скриньки, встановлені в під'їздах житлових будинків та установ.

Колегія суддів зазначає, що з підстав звернення позивача до органів прокуратури, вбачається намагання позивача скаржитись на дії та рішення Дергачівського районного суду Харківської області щодо розгляду певної справи.

Разом з тим згідно ст. 124 Конституції України, встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Отже, якщо сторона по справі не згодна з прийнятим рішенням по справі, вона може звернутись з оскарженням такого рішення до судів апеляційної та касаційної інстанції. Крім того, якщо має місце факт порушення суддею присяги та суддівської етики, особа, права якої були таким чином порушені, може звернутись до відповідних органів зі скаргою на суддю. Таким органом згідно Закону України «Про судоустрій та статус суддів» не є орган прокуратури.

Таким чином, органи прокуратури взагалі не є органами, які в силу приписів Закону України «Про судоустрій та статус суддів» мають право розглядати скарги на судові органи.

Щодо вимог апеляційної скарги про визнання розгляду справи №820/7061/15 за позовом від 10 липня 2015 р. неправомірними із-за неповноти розгляду заявлених обставин; визнання дослідження матеріалів та доказів не повному обсязі; визнання судового розгляду справи таким, що не містить розгляду заявлених обставин та приведених доказів, колегія суддів вважає, що вони не є обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки судом першої інстанції було всебічно, об'єктивно та повному обсязі встановлено обставини справи та досліджено всі наявні в матеріалах справи докази.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що Прокуратурою Дергачівського району Харківської області було доведено правомірність своїх дій та дотримання органами прокуратури вимог Закону України №393/96-ВР, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2015 року по справі №820/7061/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача по справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2015р. по справі №820/7061/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Чалий І.С. Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 06.10.2015 р.