УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2015 року Справа № 876/8383/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Сапіги В.П., Кухтея Р.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у справі за позовом Приватного підприємства «Константа-Захід» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
17.06.2014 року позивач - Приватне підприємство «Константа-Захід» звернулося до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 03.06.2014 року № 0005482201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 52083,75 грн., в т.ч.: за основним платежем - 41 667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10 416,75 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 03.06.2014 року № 0005482201.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки ПП «Константа-Захід» до податкового кредиту лютого 2014 року в податковій декларації з ПДВ та в реєстрі податкових накладних до декларації з ПДВ за лютий 2014 року помилково включило податкову накладну № 2 від 26.02.2014 року на суму ПДВ 29699,75 грн., якої взагалі не існує та яка не зареєстрована в ЄРПН, тому вказана помилка була виправлена позивачем самостійно методом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок разом з відповідними додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних (де до складу податкового кредиту віднесено отриману від контрагента ПП «Захід Еко Продукт» податкову накладну № 3 від 26.02.2014 року на суму 250004,04 грн., в т. ч. ПДВ 41667,34 грн.), який був зареєстрований в Луцькій ОДПІ 07.05.2014 року, і вказана помилка була виправлена до початку позапланової виїзної документальної перевірки, яка була розпочата 12.05.2014 року, і така звітність була прийнята відповідачем.
Таким чином, судом першої інстанції не взято до уваги висновки акту позапланової виїзної перевірки ПП «Константа-Захід» з питань, що становлять предмет заперечень від 27.05.2014 року № 2444/22.1/38741156 про те, що станом на дату складання акту платник не скористався правом віднесення суми ПДВ 41667,34 грн. до податкового кредиту лютого 2014 року, оскільки позивач вніс зміни до податкової звітності з ПДВ за лютий 2014 року з дотриманням вимог статті 50 ПК України.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та протиправною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не взято те, що в декларації по ПДВ за лютий 2014 року позивач відобразив податковий кредит згідно податкової накладної від 26.02.2014 року за № 2 по контрагенту ІІП «Захід Еко Продукт», якої немає в наявності в ЄРПН, та зазначено, що фактично це є податкова накладна із іншим номером №3 від 26.02.2014р. та на іншу суму, яка зареєстрована в ЄРПН 03.03.2014 року, однак і даної накладної наявності теж немає в ЄРПН.
Апелянт стверджує, що ПП «Константа-Захід» в податковій звітності суму податкового кредиту по ПДВ не було виправлено (оскільки незареєстрована в ЄРПН податкова накладна не знята з податкового кредиту за лютий 2014 року), чим порушено пункт 198.6 ст. 198 ПК України, яка є відсилочною нормою до статті 201 даного Кодексу, оскільки до податкового кредиту не підлягають віднесення суми податку на додану вартість підтверджені податковими накладними, які не зареєстровані в ЄРПН.
Крім того, апелянт зазначає, що податкова накладна від 26.02.2014 р. № 3 на суму ПДВ 41 667,34 грн. зареєстрована в ЄРПН 03.03.2014 року. Відповідно пункту 6 розділу І Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.02.2013 року за № 201/22733 «реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість».
Судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України «сума податку, що підлягає....бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду».
Тобто, апелянт вважає, що зареєстровану 03.03.2014 року податкову накладну № 3 на суму необхідно було включити в податковий кредит в декларацію за березень 2014 р., а не за лютий 2014 р., чим порушено п.198.2, 198.6 ст.198 ПК України.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Луцькою ОДПІ проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ПП «Константа-Захід» у податковій звітності з ПДВ за лютий 2014 року, за результатами якої складено акт від 17.04.2014 року № 1910/22.3/38741156.
Проведеною перевіркою встановлено, що до податкового кредиту за лютий 2014 року ПП «Константа-Захід» по контрагенту ПП «Захід Еко Продукт» включено податкову накладну № 2 від 26.02.2014 року (ПДВ в сумі 29699,75 грн.) з обсягу придбання 148498,75 грн., яка не зареєстрована в ЄРПН.Тобто, в порушення пункту 201.10 статті 201, пунктів 198.2, 198.6 статті 198 ПК України суб'єктом господарювання - ПП «Константа-Захід» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 29699,75 грн.
На вказаний акт перевірки позивачем були подані заперечення від 06.05.2014 року №1/1, у зв'язку з чим ДПІ було прийнято рішення про проведення позапланової документальної виїзної перевірки з питань, що становлять предмет заперечень.
У травні 2014 року Луцькою ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Константа-Захід» з питань, що становлять предмет заперечень, про що складено акт від 27.05.2014 року № 2444/22.1/38741156.
Перевіркою встановлено порушення ПП «Константа-Захід» п.44.1 ст.44, пп.198.1, 198.2, 198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого підприємством занижено ПДВ на загальну суму 41667,00 грн., в т. ч. за лютий 2014 року на суму 41667,00 грн по взаємовідносинах з ПП «Захід Еко Продукт».
Зокрема, проведеною перевіркою було встановлено, що ПП «Константа-Захід» до податкового кредиту за лютий 2014 року було віднесено отриману від контрагента ПП «Захід Еко Продукт» податкову накладну № 3 від 26.02.2014 року на суму 250004,04 грн., в т.ч. ПДВ 41667,34 грн., яку було зареєстровано в ЄРПН під № 9010839409. Однак, податкова накладна №2 від 26.02.2014 року від вищезазначеного контрагента, що містила суму 29699,75 грн., не була зареєстрована в ЄРПН.
3 червня 2014 року, на підставі акту перевірки від 27.05.2014 року № 2444/22.1/38741156, Луцькою ОДПІ прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення № 0005482201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на 52083,75 грн., в т.ч.: за основним платежем - 41667,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10 416,75 грн.
Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними, або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст.201 цього Кодексу.
Тобто, підставою для нарахування податкового кредиту є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно із пунктами 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за . датою їх складання. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Встановлено, що ПП «Захід Еко Продукт» фактично виписало в адресу ПП «Константа-Захід» податкову накладну від 26.02.2014 року № 3 на суму поставки товару (сало свинне заморожене) 250004,04 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 41667,34 грн.), яка була зареєстрована в ЄРПН 03.03.2014 року, що підтверджується квитанцією № 1 від 03.03.2014 року.
Позивачем не заперечується, що податкового кредиту лютого 2014 року було помилково включено податкову накладну № 2 від 26.02.2014 року по контрагенту ПП «Захід Еко Продукт» ( ПДВ в сумі 29699,75 грн.) з обсягу придбання 148498,75 грн.
Відповідно до пунктів 50.1, 50.2 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
Так як ПП «Константа-Захід» до податкового кредиту лютого 2014 року помилково включило податкову накладну № 2 від 26.02.2014 року, якої взагалі не існує та яка, відповідно, не зареєстрована в ЄРПН, тому вказана помилка була виправлена позивачем самостійно методом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок разом з відповідними додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних (де до складу податкового кредиту віднесено отриману від контрагента ПП «Захід Еко Продукт» податкову накладну № 3 від 26.02.2014 року на суму 250004,04 грн., в т. ч. ПДВ 41667,34 грн.), який був зареєстрований в Луцькій ОДПІ 07.05.2014 року і вказана помилка була виправлена до початку позапланової виїзної документальної перевірки, яка була розпочата 12.05.2014 року.
Тобто, позивачем було внесено зміни до податкової звітності з ПДВ за лютий 2014 року з дотриманням вимог ст.50 ПК України.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
У Х ВА Л И В:
Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у справі №803/1162/14 за позовом Приватного підприємства «Константа-Захід» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді В.П. Сапіга
Р.В. Кухтей
Судове рішення № 52142923, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 803/1162/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: