Ухвала суду № 52142448, 05.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17075/14 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

Оксененка О.М.,

при секретарі: Агаркові Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів -Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування вимоги від 31.10.2014 №296-25 тарішення про опис майна у податкову заставу від 31.10.2014 №19817/10/28-10-25-17.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 липня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду. Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, тому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скаргазадоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що згідно з податковою декларацією з податку на прибуток ПАТ "Укрнафта" за 2013 рік від 28.02.2014 №9090976603 позивачем задекларовані авансові внески з податку на прибуток в розмірі 34 500 852 грн., що підлягають щомісячній сплаті у березні-грудні 2014 року, січні-лютому 2015 року.

31.10.2014 податковим органом прийнято податкову вимогу №296-25, якою повідомлено позивача, що станом на 31.10.2014 він має податковий борг з авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 28 500 065,95 грн., цього ж дня податковим органом прийнято рішення №19817/10/28-10-25-17 про опис майна ПАТ "Укрнафта" у податкову заставу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, 24.10.2014 позивачем було скеровано податковому органу заяву про зарахування надмірно сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 34500852 грн. у сплату щомісячних авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств за жовтень 2014 року, при цьому, розрахунок заявленої ПАТ «Укрнафта» переплати з податку на прибуток станом на 01.10.2014 в сумі 97 615 576 грн. підтверджено висновком судово-економічної експертизи від 12.06.2015 №17781/14-15, проведеної на підставі ухвали суду у цій справі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав такі дії податкового органу неправомірними, при цьому, судвиходив з наступного.

Так, відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Підпунктом 17.1.10 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із п. 87.1 статті 87 Податкового кодексу України Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відповідно до Класифікації доходів бюджету сплата авансового внеску та податку на прибуток приватних підприємств відбувається за різними кодами бюджетної класифікації, у зв'язку з чим автоматичне зарахування на практиці не відбувається.

Відповідно до п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно із п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, з системного аналізу викладених норм законодавства вбачається, що надміру сплачені суми зобов'язань з податку на прибуток можна спрямувати на сплату щомісячних авансових внесків з цього податку на підставі поданої заяви.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що, оскільки, розрахунок заявленої ПАТ «Укрнафта» переплати з податку на прибуток станом на 01.10.2014 документально підтверджується в сумі 97 615 576 грн., то залік податкових зобов'язань зі сплати авансового внеску з податку на прибуток за жовтень 2014 року в розмірі 34 500 852 грн. в рахунок зменшення переплати суми податку на прибуток обчисленої у рядку 16 податкової декларації з податку на прибуток ПАТ «Укрнафта» на 2013 рік від 28.02.2014 №9090976603 відповідає вимогам п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України і повиненвважатись сплаченим в повному обсязі.

В свою чергу, відповідно до п. 59.1 ст. 59 України податкова вимога надсилається платнику податків лише у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, а згідно з підпунктом 3 п.89.3 ст. 89 Податкового кодексу України рішення керівника органу державної податкової служби про опис майна у податкову заставу пред'являється саме платнику податків, що має податковий борг.

Оскільки судом установлено факт відсутності у позивачаподаткового боргу, як наслідок, спірні вимога і рішення є неправомірними.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції справу вирішено правильно, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників- залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2015 р.- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Л.В.Губська

Судді: Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

.

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.