Ухвала суду № 52142382, 05.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2834/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Губської Л.В.

суддів Ісаєнко Ю.А.,

Оксененка О.М.

при секретарі: Агаркові Б.М.

за участі: представника відповідача Коворотного М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ріксс - Плюс" на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Ріксс - Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.04.2015р. №0000312204 та №0000302204.

У судовому засіданні в судді першої інстанції 10.09.2015р. представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч.4 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у справі №825/2834/15-а клопотання представника відповідача задоволено, позовну заву приватного підприємства «Ріксс-Плюс» залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення з даним позовом до суду.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції приватне підприємство «Ріксс-Плюс» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалене рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду представник позивача до суду не прибув, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року про залишення позовної заяви без розгляду - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи із наступного.

Так, залишаючи позов без розгляду на підставі ч.4 ст.99 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки позивач скористався можливістю досудового порядку вирішення спору та оскаржив спірні повідомлення-рішення в адміністративному порядку, йому при поданні позову до суду слід керуватись частиною 4 статті 99 КАС України, яка передбачає, що у разі, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанцій зважаючи на таке.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 цієї статті визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 99 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частинами ч. 4 ст. 99 КАС України.

З урахуванням викладеного нормою, що регулює питання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовами про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень є приписи п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України.

За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. Зазначений строк продовжується на час досудового врегулювання спору - процедури адміністративного оскарження відповідного рішення до контролюючого органу (від дня подачі скарги до моменту отримання рішення контролюючого органу за результатами її розгляду).

У той же час, відповідно до п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Тобто, вказаний пункт регулює ті самі правовідносини, що й п. 56.18 цієї ж статті. Таким чином, два зазначені приписи Податкового кодексу України по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному.

У цій ситуації слід керуватися п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, якими встановлено, що у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до наведеного при прийнятті позовної заяви від платників податків про оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов'язань слід вирішувати питання на користь платника податків і застосовувати п.56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяць).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.05.2014 (справа № К/800/5904/14).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки, покладені в основу рішення суду першої інстанції, прийнятого з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а справу належить направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 204, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ріксс - Плюс" задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року про залишення позовної заяви без розгляду - скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до того ж суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

.

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.