Ухвала суду № 52142304, 30.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 750/6507/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Коверзнева В.О., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

30 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 12 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові (далі - Відповідач) в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати в повному розмірі пенсії та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплати пенсії в розмірі не меншому прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність починаючи з 14.08.2012 року.

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 12 серпня 2015 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі (за текстом апеляційної скарги).

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 є громадянкою України і з 2001 року постійно проживає у державі Ізраїль. До виходу на пенсію позивач постійно проживала і працювала в місті Чернігові.

Починаючи з 12.02.1997 року ОСОБА_2 було призначено пенсію за віком, яку вона отримувала до виїзду на постійне місце проживання до держави Ізраїль.

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 23.10. 2012 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014, зобов'язано відповідача поновити виплату позивачу пенсії за віком починаючи з 14.08.2012 року.

19.12.2014 Деснянським районним судом міста Чернігова було видано виконавчий лист на виконання постанови Деснянського районного суду міста Чернігова від 23.10. 2012 року.

26.06.2015 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із фактичним повним виконанням постанови суду, згідно з п.8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Як вбачається з довідки відповідача від 30.06.2015 року №357/06 (а.с.18-19), за період з 14.08.2012 (дата встановлена постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 23.10. 2012) по 31.05.2015 ОСОБА_2 всього нараховано пенсію на загальну суму 4 045,94 грн., тобто по 117,00 грн. щомісяця.

Не погоджуючись з вищезазначеним виконанням судового рішення, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення вимог адміністративного позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що розмір пенсії ОСОБА_2 не може бути меншим ніж встановлений законом прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно із ч. 3 ст. 25 Конституції України, зокрема, Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Як вбачається з матеріалів справи, виплату пенсію було поновлено позивачу на підставі постанови Деснянського районного суду міста Чернігова від 23.10.2012 року по справі № 2506/8649/12, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 (а.с.8-12).

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 4-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», крім тих, яким після набрання чинності зазначеним Законом здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії: мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу; збільшення пенсії, передбачене абзацом другим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» для осіб, які втратили працездатність було установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 822 гривні, з 1 квітня - 838 гривень, з 1 липня - 844 гривні, з 1 жовтня - 856 гривень, з 1 грудня - 884 гривні.

Між тим, ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» для осіб, які втратили працездатність було установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 894 гривні, з 1 грудня - 949 гривень.

Правовими положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» для осіб, які втратили працездатність було установлено з 1 січня 2014 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 949 гривень.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» передбачено, що для осіб, які втратили працездатність було установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня 2015 року - 949 гривень, з 1 грудня - 1074 гривні.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що пенсія ОСОБА_2, починаючи з 14.08.2012 не може бути меншою встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які вищезазначені в правових положенням Закону «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Аналіз вищезазначених правових норм та обставин справи дає підстави дійти висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача щодо зобов'язання відповідача проводити виплату пенсії з урахуванням розміру мінімальної пенсії.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 12 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

.

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Епель О.В.

Карпушова О.В.