Постанова № 52142140, 07.10.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2015 р. Справа № 922/2584/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

прокурор Волик О.Г., службове посвідчення №035279 від 26.08.2015р.,

позивача ОСОБА_1 на підставі довіреності №220/871/д від 17.11.2014р.,

відповідача ОСОБА_2 на підставі довіреності від 10.08.2015р., ОСОБА_3 на підставі довіреності №8/10/3 від 10.08.2015р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Військового прокурора Харківського гарнізону (вх.№3980Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 01.07.2015р. у справі №922/2584/15

за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оброни України, м. Київ

до Державного підприємства "Харківський бронетанковий завод", м. Харків

про стягнення 13 769 117, 70 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Заступник Генерального прокурора України звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Державного підприємства "Харківський бронетанковий завод" про стягнення з відповідача на користь Міністерства оборони України 13 769 117, 70грн., з яких 10 148 205, 85грн. невикористаних коштів попередньої оплати, 1 452 224, 33грн. пені та 1 517 249, 93грн. штрафу за порушення строків виконання робіт, 651 437, 59грн. штрафних санкцій за неповернення суми невикористаних коштів попередньої оплати.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує порушенням відповідачем зобовязань за договором №294/14/103 про закупівлю послуг за державні кошти від 29.11.2014р. щодо своєчасного надання послуг у строк (28.12.2014р.), передбачений договором.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.07.2015р. у справі №922/2584/15 (суддя Ольшанченко В.І.) у позові відмовлено повністю на тій підставі, що шляхом укладання додаткової угоди №3 від 05.03.2015р. до договору від 29.11.2014р. сторони продовжили строк дії договору до 05.03.2015р.; сторони шляхом вчинення конклюдентних дій досягли згоди щодо попередньої форми оплати послуг у розмірі 100%, проте, позивач перерахував попередню оплату у повному обсязі після спливу строку надання послуг; невикористані кошти попередньої оплати відповідач у повному обсязі повернув позивачу до подачі прокурором позову до місцевого господарського суду.

Військовий прокурор Харківського гарнізону, не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 01.07.2015р. у справі №922/2584/15 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені за прострочку виконання зобовязань, штрафу у розмірі 7% за прострочення виконаних робіт, штрафних санкцій за неповернення попередньої оплати (її частини), постановити в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь Міністерства оборони України пеню за прострочку виконання зобовязань в розмірі 1 452 224, 33грн., штраф у розмірі 7% за прострочення виконання робіт на термін понад тридцять днів в розмірі 1 517 249, 93грн., штрафні санкції за неповернення попередньої оплати (її частини) у розмірі 651 437, 59грн.; разом на суму 3 620 911, 85грн.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що відповідно до умов договору Міністерством оборони України було перераховано відповідачу в якості попередньої оплати кошти в розмірі 21 674 999, 00грн., але відповідачем зобовязання за договором щодо своєчасного надання послуг виконані не були. Враховуючи, що відповідач несвоєчасно надав послуги, звітні документи, а також несвоєчасно повернув частину невикористаної попередньої оплати, має сплатити позивачу штрафні санкції.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2015р. у справі №922/2584/15 прийнято апеляційну скаргу до провадження.

У зв'язку з відпусткою судді-доповідача ОСОБА_4, судді Бородіної Л.І., судді Лакізи В.В., на підставі розпорядження керівника апарату Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.2015р. "Щодо повторного автоматичного розподілу справи", був призначений повторний автоматичний розподіл справи №922/2584/15.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, сформовано склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.

20.08.2015р. позивачем подано до апеляційного господарського суду пояснення по суті апеляційної скарги (вх.№12167), просить оскаржуване прокурором рішення скасувати повністю і прийняти нове рішення про часткове задоволення позову, стягнути з відповідача на користь позивача пеню за прострочку виконання зобовязань в розмірі 1 452 224, 33грн., штраф у розмірі 7% за прострочення виконання робіт на термін понад тридцять днів в розмірі 1 517 249, 93грн., штрафні санкції за неповернення попередньої оплати (її частини) у розмірі 651 437, 59грн.; разом на суму 3 620 911, 85грн.

02.09.2015р. відповідачем подано до суду заперечення на апеляційну скаргу (вх.№12611), просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 01.07.2015р. у справі №922/2584/15 - без змін.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 07.10.2015р. прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги, просить стягнути з відповідача на користь позивача пеню за прострочку виконання зобовязань в розмірі 1 452 224, 33грн., штраф у розмірі 7% за прострочення виконання робіт на термін понад тридцять днів в розмірі 1 517 249, 93грн., штрафні санкції за неповернення попередньої оплати (її частини) у розмірі 651 437, 59грн.; разом на суму 3 620 911, 85грн.

Представник позивача також підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Представники відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечували, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 01.07.2015р. у справі №922/2584/15 - без змін.

Також представники відповідача в судовому засіданні заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що Державним підприємством "Харківський бронетанковий завод" було надіслано лист Міністру оборони України з проханням прийняття на прийом з метою врегулювання даного спору.

Прокурор підтримав клопотання представників відповідача про відкладення розгляду справи, представник позивача залишив питання щодо його вирішення на розсуд суду.

Розглянувши клопотання представників відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Даною статтею також закріплено перелік таких обставин.

Наведена заявниками обставина не є обставиною, за якою спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Окрім іншого, сторони не позбавлені права врегулювати спір на будь-якій стадії провадження у справі, у тому числі, під час виконавчого провадження.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, що прокурор та сторони у справі присутні у судовому засіданні та висловили свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги, та зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку відмовити представникам відповідача у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

29.11.2014р. між Міністерством оборони України (замовник) та ДП "Харківський бронетанковий завод" (виконавець) на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.04.2014р. №383-р "Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" та рішення комітету з конкурсних торгів Міноборони від 13.11.2014р. №75/537/6 був укладений договір №294/14/103 про закупівлю послуг за державні кошти (далі - договір), згідно якого виконавець зобовязався у 2014 році надати послуги замовнику з ремонту та технічного обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності (33.12.2) (заводський ремонт за технічним станом танків з доробкою Т-64Б(Б1) до виду Т-64БВ(Б1В)) за номенклатурою, у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені в Календарному плані надання послуг (додаток 1 до договору), що є невідємною частиною даного договору, а замовник зобовязався прийняти та оплатити ці послуги.

Відповідно до пункту 1.2. договору, за цим договором ремонту підлягають 15 одиниць виробів (15 од. танків Т-64Б(Б1)).

Згідно з пунктом 3.1. договору, ціна договору становить 21 674 999, 70 грн.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що обсяги закупівлі послуг зазначені в Календарному плані надання послуг (додаток 1 до договору) можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника, з відповідним зменшенням суми договору. Замовник у 10-ти денний термін письмово повідомляє виконавця про зменшення обсягів, на підставі цього сторони вносять відповідні зміни до договору, підписуючи додаткову угоду, в якій визначаються порядок та строк відшкодування фактично понесених виконавцем витрат.

Відповідно до пункту 4.1. договору, замовник здійснює розрахунки з виконавцем за фактично надані послуги протягом 30 банківських днів з дати підписання замовником акту приймання наданих послуг, який є невідємною частиною цього договору, відповідно до наданих виконавцем рахунків, за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що за письмовим погодженням між сторонами, відповідно до належним чином оформленого рішення Міністра оборони України, замовник має право здійснювати попередню оплату в розмірі до 50% від суми договору терміном до 28.12.2014р. згідно абзацу 3 підпункту 1 постанови КМУ від 23.04.2014р. №117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" (зі змінами).

Виконавець у строк до 28.12.2014р., після отримання попередньої оплати, повинен надати замовнику документи, що підтверджують фактичне надання послуг або повернути невикористані кошти на рахунок замовника.

Пунктом 5.1. договору встановлений термін надання послуг до 28.12.2014р. Дострокове надання послуг дозволяється за письмовою згодою сторін.

Згідно з пунктом 5.14. договору, приймання виробів після проведення ремонту здійснюється власними силами та засобами представника замовника, у відповідності до вимог нормативно-технічної документації на здачу виробів в ремонт та їх видачу з ремонту, та оформлюється актом приймання-передавання виробів (додаток 3 до договору), який підписується уповноваженими особами виконавця і представника замовника.

Відповідно до пункту 5.16. договору, приймання наданих послуг замовником здійснюється спеціальною комісією замовника, військової частини (отримувача виробів) та виконавця на території виконавця. При прийманні наданих послуг комісія керується вимогами документації, визначеної у пункті 2.1. цього договору і умовами цього договору.

За результатами приймання наданих послуг комісія складає та підписує акт приймання наданих послуг (додаток 4 до договору), який надається на адресу замовника та виконавця для затвердження.

Зобовязання виконавця по наданню послуг за договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання комісією акту приймання наданих послуг (додаток 4 до договору).

Згідно з пунктами 6.3.1., 6.3.4. договору, виконавець зобовязаний забезпечити надання послуг у терміни згідно з Календарним планом надання послуг (додаток 1 до договору), якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору; повідомити замовника про готовність до здавання виробів у строк не більше трьох робочих днів до завершення надання послуг.

Згідно з пунктом 10.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами і діє до 30.12.2014р., а з питань розрахунків до повного виконання сторонами зобовязань по цьому договору.

У Календарному плані надання послуг (додаток №1 до договору) (т.1 а.с.36) вказаний термін виконання до 28.12.2014р. та загальна вартість послуг 21 674 999, 70грн.

11.12.2014р. між сторонами укладена додаткова угода до договору (т.1 а.с.32), якою пункт 4.4. договору викладено у наступній редакції:

"4.4. За письмовим погодженням між сторонами, відповідно до належним чином оформленого Рішення Міністра оборони України, замовник має право здійснювати попередню оплату в розмірі до 90% від суми договору терміном до 28.12.2014 р. згідно абзацу 2 підпункту 2 постанови КМУ від 23.04.2014р. №117 „Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти (зі змінами)".

Строк виконання робіт залишився незмінним - до 28.12.2014р.

20.12.2014р. сторонами була укладена додаткова угода до договору (т.1 а.с.33), якою пункт 4.4 договору викладено у наступній редакції:

"4.4. За письмовим погодженням між сторонами, відповідно до належним чином оформленого рішення Міністра оборони України, замовник має право здійснювати попередню оплату в розмірі до 100% від суми договору терміном до 28.12.2014р. згідно абзацу 2 підпункту 2 постанови КМУ від 23.04.2014р. №117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" (зі змінами)".

Виконавець у строк до 28.12.2014р. мав надати замовнику документи, що підтверджують фактичне надання послуг або повернути невикористані кошти на рахунок замовника.

Згідно умов договору, позивач здійснив оплату в розмірі 21 674 999, 00грн. (100% суми договору), що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №294/149 від 08.12.2014р. (т.1 а.с.45) на суму 10 837 499, 00грн., №294/216 від 31.12.2014р. (т.1 а.с.46) на суму 2 175 000, 00грн. та №294/178 від 31.12.2014р. (т.1 а.с.47) на суму 8 662 500, 00грн.

30.01.2015р. сторонами був підписаний акт звіряння розрахунків (т.1 а.с.48), в якому зазначено, що послуги з ремонту та технічне обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності (33.12.2) (заводський ремонт за технічним станом танків з доробкою Т-64Б(Б1) до виду Т-64БВ(Б1В)) за договором №294/14/103 від 29.11.2014р. не надані.

30.01.2015р. уповноваженими особами виконавця та представника замовника був підписаний акт №1 приймання-передавання виробів після ремонту на дві одиниці виробів на суму 2 477 568, 94грн. (т.1 а.с.101-102).

14.02.2015р. уповноваженими особами виконавця та представника замовника був підписаний акт №2 приймання-передавання виробів після ремонту на три одиниці виробів на суму 839 340, 85грн. (т.1 а.с.103-104).

25.02.2015р. уповноваженими особами виконавця та представника замовника був підписаний акт №3 приймання-передавання виробів після ремонту на десять одиниць виробів на суму 8 209 884, 06грн. (т.1 а.с.105-106).

05.03.2015р. сторони уклали додаткову угоду №3 до договору (т.1 а.с.34), якою внесли зміни до пункту 3.1 договору, встановивши ціну договору у сумі 11 526 793, 85грн., а також внесли зміни у додаток №1 до договору (Календарного плану надання послуг), в якому вказали термін виконання до 28.12.2014р., ціна договору за 15 одиниць виробу в сумі 11 526 793, 85грн.

05.03.2015р. сторонами був підписаний акт №1 приймання наданих послуг з заводського ремонту за технічним станом виробів (додаток 4 до договору) (т.1 а.с.38) про прийняття замовником 15 одиниць виробів на суму 11 526 793, 85грн.; зазначено, що ремонт виконаний якісно та у повному обсязі, вироби випробувані та перевірені, технічний стан виробів відповідає вимогам нормативно-технічної документації на видачу з ремонту, вироби передані представнику замовника.

У матеріалах справи також міститься акт звіряння розрахунків між сторонами від 20.05.2015р. (т.1 а.с.108), відповідно до якого послуги з ремонту та технічне обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності (33.12.2) (заводський ремонт за технічним станом танків з доробкою Т-64Б(Б1) до виду Т-64БВ(Б1В)) за договором №294/14/103 від 29.11.2014р. надано в повному обсязі, але з простроченим терміном надання послуг.

Стаття 193 Господарського кодексу України визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За статтею 905 Цивільного кодексу України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до приписів статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Статтею 612 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, строк надання послуг був встановлений пунктом 5.1. договору до 28.12.2014р., що відповідачем не спростовується. Проте, послуги були надані відповідачем у повному обсязі лише 05.03.2015р., про що у матеріалах справи міститься акт приймання наданих послуг від 05.03.2015р., частково послуги відповідач почав надавати вже після спливу строку надання послуг (30.01.2015р., 14.02.2015р., 25.02.2015р.).

Додатковими угодами до договору від 11.12.2014р. та 20.12.2014р. сторонами інший строк надання послуг визначений не був, сторонами було врегульоване питання щодо права здійснення позивачем попередньої оплати, при цьому, зазначено строк надання відповідачем послуг 28.12.2014р.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 03.09.2015р. представник відповідача не заперечував, що строк надання послуг становить до 28.12.2014р., іншого строку сторонами визначено не було.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що шляхом укладання додаткової угоди №3 від 05.03.2015р. до договору, сторони продовжили строк дії договору до 05.03.2015р., оскільки даною додатковою угодою сторонами було визначено ціну договору в сумі 11 526 793, 85грн.; питання щодо встановлення іншого строку надання відповідачем послуг не ставилось.

Як передбачено пунктом 7 додаткової угоди від 05.03.2015р., решта положень, не врегульованих цією угодою, регулюється умовами основного договору (яким визначено строк надання послуг).

Крім іншого, у Календарному плані надання послуг, що є невідємною частиною договору, також встановлено термін виконання послуг до 28.12.2014р.

В силу статті 637 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Разом з тим, пунктом 5.16. договору чітко визначено, що зобовязання виконавця по наданню послуг за договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання комісією акту приймання наданих послуг (додаток 4 до договору).

Отже, виходячи з умов договору та приписів чинного законодавства України, та як вбачається із матеріалів справи, відповідачем встановлений договором строк надання послуг був порушений.

Судова колегія суду апеляційної інстанції також не погоджується з висновком суду першої інстанції, що сторони шляхом вчинення конклюдентних дій досягли згоди щодо попередньої форми оплати послуг у розмірі 100%, оскільки умовами договору (пункт 4.4.) передбачено не обовязок, а право Міноборони на здійснення відповідної передоплати; умовами договору не ставиться в залежність від здійснення позивачем попередньої оплати продовження строку надання відповідачем послуг.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, позивачем рахунки-фактури на здійснення попередньої оплати за договором, були зареєстровано та взято на облік у Державній казначейській службі України 08.12.2014р., 16.12.2014р., 25.12.2014р. (т.1 а.с.167-169), що підтверджується відмітками ДКС України про реєстрацію та взяття на облік за вказаними датами, тобто у межах строку надання послуг.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що первісно перерахована позивачем за платіжним дорученням від 08.12.2014р. №294/149 сума коштів в розмірі 10 837 499, 00грн. фактично покривала на 94% (від ціни договору в розмірі 11 526 793, 85грн.) потреби в коштах відповідача по наданню послуг з ремонту 15 одиниць виробів, тобто, щоб позивач міг своєчасно, в строк до 28.12.2014р. надати відповідачу послуги.

Проте, згідно матеріалів справи, відповідач на виконання пункту 2.3. договору, який визначає, що виконавець сповіщенням повідомляє 85 ВП МОУ про готовність виробів до контролю етапів послуг, відповідно до переліку обовязкових предявлень виробів, повідомив позивача про готовність виробів вже після закінчення строку надання послуг сповіщенням №1 від 28.01.2015р. (т.1 а.с.186); сповіщенням №7 від 04.02.2015р. (т.1 а.с.193); сповіщеннями №№8, 9, 10, 11 від 20.02.2015р. (т.1 а.с.187-191); сповіщенням від 23.03.2015р. (т.1 а.с.192).

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено, зокрема, штраф та пеню (стаття 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як вбачається із матеріалів справи, виконання зобовязання за договором відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.04.2014р. №383-р "Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" фінансується за рахунок коштів резервного фонду Державного бюджету України.

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У пункті 7.2. договору зазначені види порушень та санкції за них:

- за порушення терміну виконання зобовязання з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості;

- у випадку неповернення попередньої оплати (її частини) або ненадання в зазначений термін звітних документів, що підтверджують факт виконання послуг, виконавець сплачує штрафні санкції в розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми невикористаних коштів.

Виходячи з приписів чинного законодавства та умов договору, прокурор та позивач нарахували до стягнення з відповідача 1 452 224, 33грн. пені та 1 517 249, 93грн. штрафу за порушення строків виконання робіт, 651 437, 59грн. штрафних санкцій за неповернення суми невикористаних коштів попередньої оплати.

Здійснивши оцінку доказів, на яких ґрунтуються відповідні розрахунки прокурора та позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням встановлених у даній справі обставин, дійшла висновку про їх невідповідність умовам договору та матеріалам справи, а тому самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у звязку з порушенням відповідачем строку надання послуг, з врахуванням їх поетапного виконання відповідачем за актами приймання-передавання виробів після ремонту від 30.01.2015р., 14.02.2015р., 25.02.2015р., не виходячи при цьому за межі визначеного прокурором періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобовязання, та зазначеного прокурором максимального розміру пені та інших нарахувань, відповідно до розяснень, наданих у пункті 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань" №14 від 17.12.2013р.

Як вбачається із наданого прокурором розрахунку, прокурор визначає вартість послуг, з яких допущено прострочення виконання зобовязання у розмірі 21 674 999, 70грн. Проте, колегія суддів зазначає, що сторони дійшли згоди щодо загальної вартості послуг в розмірі 11 526 793, 85грн., в Календарному плані також зазначена сума 11 526 793, 85грн., тому суд апеляційної інстанції здійснює розрахунок штрафу та пені, передбачених підпунктом 1 пункту 7.2. договору, виходячи з вартості послуг в розмірі 11 526 793, 85грн.

Отже, з 29.12.2014р. по 29.01.2015р. сума пені становить 368 857, 40грн.

З 30.01.2015р. по 13.02.2015р. (вартість послуг, з яких допущено прострочення виконання зобовязання становить 9 049 224, 91грн., з урахуванням акту приймання-передавання виробів після ремонту №1 від 30.01.2015р. на суму 2 477 568, 94грн.) сума пені становить 135 738, 37грн.

З 14.02.2015р. по 24.02.2015р. (вартість послуг, з яких допущено прострочення виконання зобовязання становить 8 209 884, 06грн., з урахуванням акту приймання-передавання виробів після ремонту №2 від 14.02.2015р. на суму 839 340, 85грн.) сума пені становить 90 308, 72грн.

25.02.2015р. уповноваженими особами виконавця та представника замовника був підписаний акт №3 приймання-передавання виробів після ремонту на десять одиниць виробів на суму 8 209 884, 06грн.

Таким чином, загальна сума пені за порушення терміну виконання зобовязання становить 594 904, 49грн.

Згідно підпункту 1 пункту 7.2. договору, штраф у розмірі 7% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання понад 30 днів, складає 11 526 793, 85грн. * 7% = 806 875, 57грн.

Підпунктом 2 пункту 7.2. договору визначено, що у випадку неповернення попередньої оплати (її частини) виконавець сплачує штрафні санкції в розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми невикористаних коштів.

Розмір невикористаних коштів становить 10 148 205, 15грн. (21 674 999, 70грн. 11 526 793, 85).

Як вбачається із матеріалів справи, 03.02.2015р. відповідач звернувся до позивача з листом щодо вивільнення коштів за договором №294/14/103 від 29.11.2014р. орієнтовно в розмірі 10 000 000, 00грн. (т.1 а.с.117), просить розглянути можливість залишити кошти за відповідачем для виконання інших робіт по передбачуваним договорам 2015р. між позивачем та відповідачем.

11.03.2015р. відповідачем був отриманий лист Міністерства оборони України (т.1 а.с.118), про що стоїть відповідна відмітка відповідача про отримання, в якому позивачем надано номер розрахункового рахунку Міністерства оборони України для повернення залишку попередньої оплати за договором.

Згідно матеріалів справи, відповідач повернув позивачу залишок попередньої оплати за договором платіжними дорученнями: №515 від 31.03.2015р. на суму 10 000 000,00грн. та №530 від 02.04.2015р. на суму 148 205, 15 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями цих платіжних доручень.

Отже, судова колегія вважає, що відповідачем прострочено повернення частини невикористаної попередньої оплати в розмірі 10 148 205, 15грн. з 12.03.2015р. по 30.03.2015р., частини невикористаної попередньої оплати в розмірі 148 205, 15грн. з 31.03.2015р. по 01.04.2015р.

Штрафні санкції за несвоєчасне повернення невикористаної частини попередньої оплати становлять 158 722, 14грн.

Таким чином, до стягнення підлягають 594 904, 49грн. пені за порушення терміну виконання зобовязання, 806 875, 57грн. штраф у розмірі 7% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання понад 30 днів та 158 722, 14грн. штрафних санкцій за несвоєчасне повернення невикористаної частини попередньої оплати.

З огляду на те, що невикористана частина попередньої оплати в сумі 10 148 205, 15грн. була повернута відповідачем позивачу ще до подачі прокурором позову (20.04.2015р.), що також не спростовується позивачем та прокурором, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову прокурора в частині стягнення з відповідача 10 148 205, 15грн. попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного та повного дослідження усіх фактичних обставин справи та не надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам щодо порушення відповідачем строків надання послуг за договором та стягнення відповідно штрафних санкцій, отже, апеляційна скарга Військового прокурора Харківського гарнізону підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 01.07.2015р. у справі №922/2584/15 - частковому скасуванню

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Військового прокурора Харківського гарнізону задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 01.07.2015р. у справі №922/2584/15 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу та в цій частині прийняти нове рішення, яким позов заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оброни України задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Харківський бронетанковий завод" (61139, м. Харків, вул. Котлова, 222, код 08099848, р/р 26003252696 в ПАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код 00034022, р/р 35211007018611 в ОПЕРУ ДКУ м. Києва, МФО 820172) 594 904, 49грн. пені за порушення терміну виконання зобовязання, 806 875, 57грн. штрафу у розмірі 7% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання понад 30 днів та 158 722, 14грн. штрафних санкцій за несвоєчасне повернення невикористаної частини попередньої оплати.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Державного підприємства "Харківський бронетанковий завод" (61139, м. Харків, вул. Котлова, 222, код 08099848, р/р 26003252696 в ПАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача 37999654, банк одержувача - ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31216206782003, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 15 605, 02грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 09.10.2015 року.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.