Постанова № 52142002, 06.10.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2015 р. Справа № 918/173/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від апелянта - ОСОБА_1 (ПАТ "Креді ОСОБА_2")

від боржника - ОСОБА_3

арбітражний керуючий - не з'явився

від кредиторів - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора ПАТ "Креді ОСОБА_2" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.09.15 р. у справі № 918/173/15

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.09.2015 року по справі № 918/173/15 (суддя Заголдна Я.В.) задоволено клопотання ліквідатора фізичної особи ОСОБА_4 про надання згоди на продаж майна та зняття обтяжень. Припинено обтяження майна боржника та надано згоду на продаж майна банкрута.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, кредитор - ПАТ "Креді ОСОБА_2" подав апеляційну скаргу, в якій просить останню скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків обставинам справи, порушення норм матеріального права. Зазначає, що у відповідності до абз. 1, 2 ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство, майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Вважає, що будь-які дії щодо іпотечного майна здійснюються Ліквідатором лише за погодженням із іпотекодержателем, тому логічним є отримання згоди в іпотекодержателя на вилучення записів з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про обтяження Іпотечного майна. Відповідно до ч. 9 ст. 45 Закону про банкрутство зазначає, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку. З огляду на вищевикладене стверджує, що ОСОБА_2 має право задоволити свої вимоги за рахунок Іпотечного майна, відповідно, рішення Банку по відношенню до Іпотечного майна мають пріоритетне значення ніж рішення Ліквідатора, оскільки останній працює на здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів, тому дії Ліквідатора мають бути узгоджені із іпотекодержателем, зважаючи на значну суму заявлених вимог (17 058 063,29 грн.).

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Арбітражний керуючий у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечив. Зазначає, що з метою продажу майна банкрута для задоволення вимог кредиторів, ліквідатор надіслав заставодержателю майна банкрута ПАТ "Креді ОСОБА_2" лист від 05.06.15 року № 02-12/173 щодо надання згоди на продаж майна, яке перебуває в іпотеці, та не отримав відповіді у визначений строк. Вказує, що накладені обтяження на майно банкрута є перешкодою у здійсненні ліквідатором ліквідаційних заходів щодо банкрута, а саме, реалізація майна, одержання та накопичення коштів та послідуючому проведенні задоволення вимог кредиторів у порядку, визначеному Законом про банкрутство. З моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню. Зазначає, що відповідно до п.5 ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Державна реєстрація прав проводиться на підставі: рішень судів, що набрали законної сили. Відтак, ухвала господарського суду про припинення іпотеки, чи інших обмежень є єдиною підставою для припинення іпотеки та державної реєстрації їх припинення Реєстраційною службою в установленому порядку. Відтак ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.09.2015 вважає законною та обґрунтованою.

В судове засідання арбітражний керуючий не з'явився про причину неявки суд не повідомив.

Боржник у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечив та підтримав позицію арбітражного керуючого. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.09.2015 вважає законною та обґрунтованою.

Представник боржника в судовому засіданні підтримав заперечення викладені у відзиві.

Інші учасники судового провадження письмових відзивів на апеляційну скаргу не подали, явку представників в судове засідання не забезпечили.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу та відзиви на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.09.2015 року по справі № 918/173/15 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.03.2015 р. ухвалою господарського суду Рівненської області порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи ОСОБА_4, визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника у сумі 394 330 грн. 65 коп., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_4.

Постановою господарського суду Рівненської області від 17.03.2015 р., зокрема, визнано фізичну особу ОСОБА_4 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру фізичної особи ОСОБА_4 строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5

18.03.2015 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет здійснено офіційне оприлюднення повідомлення № 15826 про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури фізичної особи ОСОБА_4.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 02.06.2015 р. визнано вимоги ПАТ "КРЕДІ ОСОБА_2" в сумі 15 619 641 грн. 04 коп. основний борг забезпечений заставою, 1 438 422 грн. 25 коп. - пеня та 1218 грн. 00 коп. судові витрати (перша черга вимог); визначено порядок і розмір задоволення вимог кредиторів банкрута фізичної особи ОСОБА_4 в наступному порядку:

- До задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на спеціальний банківський рахунок, відшкодовуються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство фізичної особи і виконанням постанови господарського суду про визнання фізичної особи банкрутом;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "АРМ - ЕКО" (ініціюючий кредитор) - 394 330 грн. 65 коп. основний борг (3 черга вимог); 6090 грн. 00 коп. судові витрати (перша черга вимог);

- ПАТ "КРЕДІ ОСОБА_2" - 15 619 641 грн. 04 коп. основний борг забезпечений заставою, 1 438 422 грн. 25 коп. - пеня та 1218 грн. 00 коп. судові витрати (перша черга вимог).

24.06.2015 р. ліквідатором боржника ОСОБА_5 подано клопотання до господарського суду Рівненської області про надання згоди на продаж майна та зняття обтяжень у справі № 918/173/15.

Клопотання мотивоване тим, що ліквідатором сформовано ліквідаційну масу банкрута та визначено за конкурсом організатора аукціону. При цьому, виявлено активи, на які накладено ряд обтяжень, що підтверджується витягами з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, що в свою чергу, ускладнює належне виконання обовязку ліквідатора по задоволенню вимог кредиторів шляхом продажу майна через аукціон. З метою продажу майна банкрута для задоволення вимог кредиторів, ліквідатор надіслав заставодержателю майна банкрута ПАТ "Креді ОСОБА_2" лист від 05.06.15 року №02-12/173 щодо надання згоди на продаж майна, яке перебуває в іпотеці. Однак, у визначений ліквідатором строк заставодержатель згоди на продаж майна ліквідатору не надав.

Оскаржуваною ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.09.2015 року по справі № 918/173/15 задоволено клопотання ліквідатора про надання згоди на продаж майна та зняття обтяжень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 10 ст. 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продажу підлягає все майно фізичної особи, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом.

У відповідності до ч. 7 п. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, серед майна боржника, яке включено до ліквідаційної маси та підлягає виставленню на аукціон є майно на яке накладено ряд обтяжень, що підтверджується витягами з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек.

Юридичний факт банкрутства особи вводить відносно банкрута новий правовий режим, який регулюється спеціальним Законом - Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги якого розповсюджуються на усіх учасників суспільних відносин, що стосуються прав і обов'язків боржника-банкрута. Права та інтереси банкрута і кредиторів у справі реалізуються через ліквідатора, який для їх забезпечення має право подати відповідні заяви (клопотання) до органів та осіб, що наклали арешти чи заборони на майно боржника-банкрута, які, в свою чергу, зобов'язані їх скасувати (припинити, анулювати, зняти, погасити тощо).

Як вірно зазначив суд першої інстанції, постанова господарського суду Рівненської області від 17.03.2015р. у справі №918/173/15 та факт банкрутства, який нею встановлений, для осіб, які наклали обтяження на майно боржника, визнаного банкрутом, є правозмінюючим юридичним фактом, наслідком якого є скасування обтяжень та заборон, що накладені на майно банкрута, будь-якими органами (судами, нотаріусами, органами виконавчої служби, тощо), що їх наклали (вчинили).

Згідно ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Цією ж статтею передбачено повноваження ліквідатора, зокрема, ліквідатор приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; і виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; для подальшої його реалізації та задоволення вимог кредиторів, що кореспондується з статтями 43 та 44 цього Закону.

Відповідно до ст. 42 вищезгаданого закону ліквідатор формує ліквідаційну масу, проводить оцінку виявленого майна, що належить банкруту та виставляє його на аукціон для реалізації.

Таким чином, накладені обтяження на майно банкрута є перешкодою (обмеженням) у здійсненні ліквідатором ліквідаційних заходів щодо банкрута, а саме, реалізації майна, одержання та накопичення коштів та послідуючому проведенні задоволення вимог кредиторів у порядку, визначеному Законом про банкрутство.

Крім того, наявність зазначених обтяжень порушує права та законні інтереси переможців аукціону відносно права розпорядження об'єктами приватної власності.

Отже, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню. Це пов'язано з тим, що у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута.

Існування не скасованих обтяжень на відчуження активів банкрута перешкоджає ліквідатору у виконанні покладених на нього Законом обов'язків.

Дія ст. 38 Закону про банкрутство розповсюджується також на об'єкти майна банкрута, що знаходяться в іпотеці та в податковій заставі.

Статтею 4 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, на підставі повідомлення іпотекодержателя.

Окрім того, Законом України "Про іпотеку" передбачено, що відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку (ч. 1 ст. 19).

Підстави припинення іпотеки визначені ст. 17 Закону України "Про іпотеку".

Згідно ст.. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Відповідно до ч. ч. 1, 9 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом; державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.

Разом з тим, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не передбачено іншого, окрім заяви обтяжувача (компетентної посадової особи), способу внесення запису до Державних реєстрів та не враховано того, що відповідно до ст.19 Конституції України, ст. 4-5 ГПК України господарські суди не вправі діяти з виходом поза межами наданих їм повноважень, зокрема, шляхом подання заяв до відповідних державних органів, а тільки шляхом прийняття судових рішень (ухвал). Відсутність у нормативному акті процедури надіслання до виконання в добровільному порядку судового рішення (ухвали про скасування обтяжень, іпотеки та зобов'язання держателя реєстру або державного реєстратора вчинити певні дії по виключенню спірного майна з державного реєстру) не може створювати перешкоди для виконання такого судового рішення держателем Державного реєстру прав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі: рішень судів, що набрали законної сили.

Відтак, ухвала господарського суду про припинення іпотеки, чи інших обмежень (в тому числі обтяжень, що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) є підставою для припинення іпотеки (обтяжень) та державної реєстрації їх припинення Реєстраційною службою в установленому порядку.

Таким чином, враховуючи все вищенаведене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про скасування обтяжень з майнових активів банкрута та задоволення клопотання ліквідатора.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Рівненської області від 01.09.2015 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ "Креді ОСОБА_2" від 11.09.2015 р. № 52100-2423 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.09.2015 року по справі № 918/173/15 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.