Постанова № 52141875, 06.10.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.10.2015 справа №908/3344/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: за участю представників: від прокуратури: від позивача 1: від позивача2: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 не зявився не зявився ОСОБА_4, довіреність №499/22 від 31.12.2014р. ОСОБА_5, довіреність №03 від 18.06.2015р. ОСОБА_6, довіреність №01 від 18.06.2015р. ОСОБА_7, довіреність №02 від 18.06.2015р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги: 1. Першого заступника прокурора Київської області, м.Київ 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЗ-Інжинірінг", м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької області від08.07.2015р. (повний текст підписано 13.07.2015р.)у справі№908/3344/15 (суддя Науменко А.О.)за позовомПершого заступника прокурора Київської області, м.Київ в інтересах держави в особі: позивача 1: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ; позивача 2: Публічного акціонерного товариства "Центренерго", м. Київдо Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЗ-Інжинірінг", м. Запоріжжяпростягнення 22216341,75грн.

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Київської області, м.Київ в інтересах держави в особі позивача-1, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м.Київ та позивача-2, Публічного акціонерного товариства "Центренерго", м.Київ звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЗ-Інжинірінг", м.Запоріжжя про стягнення 22216341,75грн., які складаються з пені в сумі 14668845,23грн. та штрафу в сумі 7547496,52грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.07.2015р. (повний текст підписано 13.07.2015р.) у справі №908/3344/15 позов задоволено частково відносно позивача-2, Публічного акціонерного товариства "Центренерго". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЗ-Інжинірінг" на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" суму 1465945,95грн. пені, суму 754472,78грн. штрафу.

Рішення суду мотивоване частковим виконанням сторонами зобов'язань за договором про закупівлю (поставку) товарів №14/1 від 30.01.2013р. Так, позивачем-2 сплачено відповідачу попередню оплату в сумі 71469000,00грн. та здійснено часткові оплати за отриману продукцію. Відповідачем передано позивачу документацію стадії "Технічний проект" та частково здійснено поставку продукції. Перевіривши правильність розрахунку, судом встановлено, що за період заявлений прокурором до стягнення, пеня складає 14659459,47грн., штраф складає 7544727,80грн. Проте, оскільки вина покупця у простроченні постачальником зобов'язань за договором (порушення строку проведення державної експертизи та строків оплати поставленої продукції) підтверджена, судом на підставі ч.1 ст. 616 ЦК України зменшені штрафні санкції на 90%, що дорівнює сумі 1465945,95грн. пені та сумі 754472,78грн. штрафу, які і були стягнуті судом.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Перший заступник прокурора Київської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення за наслідками неповного зясування обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права. На думку апелянта, оскільки договір, укладений між сторонами, не містить жодних умов щодо будівництва та монтажу продукції, безпідставним є висновок суду про наявність в ньому ознак договору підряду.

Скаржник зазначає, що висновок суду про наявність в спірних правовідносинах прострочки кредитора та неможливість у звязку з цим належного виконання своїх зобовязань відповідачем є помилковим. Так, прокурор зазначає про наявну переплату за поставлену продукцію, а також про те, що рахунки для оплати за актами №29, 30, 31 від 03.11.2014р. та №32 від 02.12.2014р. відповідачем не виставлялись. Крім того, умовами погодження проектної документації не передбачено обовязкової експертизи цієї документації, отже, відсутня залежність строку поставки продукції від проходження будь-якої експертизи.

Зважаючи на необґрунтованість висновків суду про непомірно великий розмір штрафних санкцій, більш тяжкий фінансовий стан позивача-2, переплату останнім за договором, на думку прокурора, суд неправомірно зменшив розмір штрафних санкцій на підставі ст.233 ГК України.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2015р. у справі №908/3344/15 було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 15.09.2015р.

Розпорядженням секретаря другої палати було змінено склад колегію суддів та сформовано її у наступному складі: ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_8, ОСОБА_2

В судове засідання 15.09.2015р. зявився прокурор, який підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені.

Представник позивача-1 в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи. Надіслав письмові пояснення по суті спору, в яких просив задовольнити апеляційну скаргу, рішення господарського суду скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники позивача-2 в судовому засіданні 15.09.2015р. просили рішення господарського суду Запорізької області від 08.07.2015р. (повний текст підписано 13.07.2015р.) у справі №908/3344/15 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечили з мотивів, що були викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

З метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність відкладення судового засідання апеляційної інстанції в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, на 06.10.2015р.

24.09.2015р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЗ-Інжинірінг" на рішення господарського суду Запорізької області від 08.07.2015р. (повний текст підписано 13.07.2015р.) у справі №908/3344/15. На думку скаржник, суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права. Рішення прийнято судом за наслідками неповного зясування обставин, які мають значення для справи. Так, скаржник зазначає, що несвоєчасне проходження покупцем комплексної експертизи проекту та невиконання ним термінів погодження проектної документації негативно вплинули на реалізацію договору та спричинили відповідні порушення постачальником умов договору, щодо яких покупцем подано позов.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані також тим, що господарським судом було невірно застосовано ч.1 ст.616 ЦК та неправомірно зменшено розмір неустойки. На думку апелянта, необхідно було застосовувати ч.2 ст.13, ч.3 ст.16 ЦК України та відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2015р. зазначена апеляційна скарга була прийнята до спільного розгляду з апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Київської області. Відстрочено Товариству з обмеженою відповідальністю "ДЕМЗ-Інжинірінг", м.Запоріжжя сплату судового збору. Зобов'язано скаржника до 05.10.2015р. надати до Донецького апеляційного господарського суду докази сплати судового збору за розгляд судом апеляційної скарги.

Розпорядженням секретаря другої палати було змінено склад колегії суддів та сформовано її у наступному складі: ОСОБА_1 (головючий), ОСОБА_2, ОСОБА_3

На дату судового засідання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕМЗ-Інжинірінг" не надано доказів сплати судового збору за розгляд судом апеляційної скарги.

Відповідно до п.3.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. « Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо строк, на який судом було відстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

У звязку з цим судова колегія дійшла висновку про залишення без розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЗ-Інжинірінг".

Представник позивача-2 в судовому засіданні 06.10.2015р. просив апеляційну скаргу прокурора задовольнити, рішення господарського суду Запорізької області скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні просили рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а скаргу прокурора - без задоволення.

Представник прокуратури та позивача-1 в судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність прокурора та представника позивача-1.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників позивача-2 та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

30.01.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Центренерго"/ Трипільською тепловою електричною станцією Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕМЗ-Інжинірінг" (далі - постачальник) укладено договір про закупівлю (поставку) товарів №14/1 (далі - договір).

За умовами п.п.1.1,1.2 договору постачальник зобов'язується поставити покупцю товари (продукцію) згідно умов договор, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов договору.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що найменування (номенклатура, асортимент), кількість, строки поставки та інші характеристики продукції зазначені в додатку до договору.

Ціною договору є загальна сума цін на продукцію (вартість), що поставляється за даним договором (п.2.1).

Умовами п.п.3.1, 3.2 сторони узгодили, що постачальник здійснює поставку продукції за умовами згідно додатку до договору. Місце, строк (термін) поставки продукції визначається в додатку до договору.

Відповідно до пункту 5.3. датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі продукції. В разі якщо фактична передача продукції і дата акту приймання-передачі продукції не співпадають - до підписання акту приймання-передачі продукції (в т.ч. в період приймання продукції за кількістю та якістю), продукція вважається переданою покупцю на відповідальне зберігання.

Пунктом 5.5 договору визначено, що право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця в момент, передбачений в п.5.3. договору.

Згідно з п.9.2 у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості, і крім цього постачальник відшкодовує всі понесені покупцем збитки, заподіяні затримкою виконання постачальником зобов'язань за цим договором, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції і 3% річних.

Найменування, асортимент, кількість та ціну продукції, що має бути виготовлена та поставлена постачальником покупцю, визначено у додатку №1 до договору про закупівлю (поставку) товарів № 14/1 від 30.01.2013р. (далі - додаток № 1).

В пункті 3 додатку № 1 сторони визначили, що ціною договору є загальна вартість продукції, що поставляється за даним договором та складає 169290000,00грн. в тому числі ПДВ. Акредитив - безвідкличний документальний акредитив у сумі 26352000,00грн. в тому числі ПДВ. Ціна договору за вирахуванням акредитиву - значення, що отримується шляхом відрахування з ціни договору суми акредитиву, та складає 142938000,00грн. в тому числі ПДВ.

Пунктом 3 додатку №1 до договору про закупівлю (поставку) товарів №14/1 від 30.01.2013р. сторонами погоджено умови розрахунків за поставлену продукцію:

- попередня оплата у розмірі 50% від ціни договору за вирахуванням суми акредитиву, у загальному розмірі 71469000,00грн. в тому числі ПДВ 20%, виконується покупцем поетапно різними платежами та здійснюється на підставі рахунків постачальника протягом 15 календарних днів з дати отримання даного рахунку постачальника.

- поетапна оплата за поставлену продукцію у розмірі 44% від ціни договору за вирахуванням суми акредитиву, що складає 62892720,00грн. в тому числі ПДВ 20%, виконується покупцем поетапно різними платежами протягом 15 календарних днів з дати підписання відповідного акту приймання-передачі продукції, що фактично поставлена на складі покупця на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату (крім акту приймання-передачі продукції, зазначеної в таблиці цього пункту додатку № 1 до договору, оплата якої здійснюється покупцем за умовами відкритого за цим договором акредитиву).

Відповідно до п.9 додатку № 1 сторонами визначено строк дії договору: до 31.12.2014р. включно, а в частині зобов'язань сторін, що не виконані станом на 31.12.2014р. - до повного їх виконання.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків. Таким чином, відповідно до умов договору №14/1 від 30.01.2013р., між сторонами у справі виникли певні взаємні зобовязання.

Розглянувши укладений між сторонами договір №14/1 від 30.01.2013р. судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що він за своєю правовою природою є змішаним договором і має ознаки договору поставки (п.1.1 договору: "постачальник зобов'язується поставити покупцю товари (продукцію)"; календарний графік поставки продукції) та договору підряду (п.п.2.1, 2.2, 2.4 додатку 1 до договору №14/1 від 30.01.2013р., відповідно до яких, загальна вартість продукції включає в себе розроблення постачальником та погодженої покупцем проектної документації, виготовлення, консервацію та поставку постачальником продукції, послуги з авторського нагляду).

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

На підставі вищевикладеного, твердження прокурора про те, що в договорі №14/1 від 30.01.2013р. відсутні ознаки договору підряду, оскільки в ньому немає умов щодо будівництва та монтажу продукції, є помилковим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, сторонами частково виконані зобов'язання за договором: позивачем-2 сплачено відповідачу попередню оплату в сумі 71469000,00грн. та здійснено часткові оплати за отриману продукцію; відповідачем передано позивачу документацію стадії "Технічний проект" та частково здійснено поставку продукції.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем обовязків по договору №14/1 від 30.01.2013р. Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі позивача-1, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та позивача-2, Публічного акціонерного товариства "Центренерго" звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЗ-Інжинірінг" про стягнення пені в сумі 14668845,23грн. та штрафу в сумі 7547496,52грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у додатку №2 до додаткової угоди №1 до договору №14/1 сторони встановили календарний графік поставки продукції, в тому числі кінцеві строки поставки кожної позиції продукції.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність календарному графіку об'єму та строків поставки за період з 16.07.2014р. по 05.05.2014р. за наступними актами: №2 від 24.03.2014р. (погоджений строк поставки - 12.03.2014р.); №5 від 05.05.2014р. (погоджений строк поставки - 10.03.2014р.); №6 від 05.05.2014р. (погоджений строк поставки - 28.02.2014р.); №7 від 05.05.2014р. (погоджений строк поставки - 06.03.2014р.); №8 від 05.05.2014р. (погоджений строк поставки - 30.03.2014р.); № 10 від 06.06.2014р. (погоджений строк поставки - 30.03.2014р.); №11 від 06.06.2014р. (погоджений строк поставки - 30.04.2014р.); №12 від 06.06.2014р. (погоджений строк поставки - 19.05.2014р.); №15 від 25.06.2014р. (погоджений строк поставки - 30.05.2014р.); №17 від 25.06.2014р. (погоджений строк поставки - 20.03.2014р.); №18 від 16.07.2014р. (погоджений строк поставки - 30.04.2014р.); №19 від 16.07.2014р. (погоджений строк поставки - 28.04.2014р.); №20 від 20.08.2014р. (погоджений строк поставки - 30.06.2014р.); №21 від 20.08.2014р. (погоджений строк поставки - 30.06.2014р.); №22 від 20.08.2014р. (погоджений строк поставки - 30.06.2014р.); №23 від 20.08.2014р. (погоджений строк поставки - 30.06.2014р.); №24 від 20.08.2014р. (погоджений строк поставки - 20.06.2014р.); №25 від 10.09.2014р. (погоджений строк поставки - 30.06.2014р.); №26 від 01.10.2014р. (погоджений строк поставки - 03.06.2014р., 21.06.2014р.); №27 від 13.10.2014р. (погоджений строк поставки - 30.06.2014р.); №28 від 13.10.2014р. (погоджений строк поставки - 30.06.2014р.); №29 від 03.11.2014р. (погоджений строк поставки - 20.04.2014р.); №31 від 03.11.2014р. (погоджений строк поставки - 30.04.2014р.); №31 від 03.11.2014р. (погоджений строк поставки - 30.06.2014р.); № 32 від 02.12.2014р. (погоджений строк поставки - 30.06.2014р.)

Крім того, непоставленими відповідачем залишилися: установка гасіння вапна; силос СаО - сталеві конструкції; металоконструкції та обладнання корпусу фільтра рукавного - фільтр рукавний, нитки 1, 2; кришка ізольована; сегмент камери чистого газу; сегмент каналу чистого газу; майданчики обслуговування фільтру; надбудова фільтру; клапани брудного газу; клапани електромагнітні; накопичувачі стисненого повітря DN300; клапани дискові; система стисненого повітря; вібратори; талі електричні; талі ручні; накопичувачі стисненого повітря DN200; електросилова частина; КВП і А; реактор-технологія-нитки 1, 2; сталеві конструкції силосу схову кінцевого продукту-нитки 2№ ліфт з вантажопідіймальним обладнанням - не поставлений відповідачем.

Отже, факт неналежного виконання відповідачем своїх обовязків за договором №14/1 від 30.01.2013р. є доведеним.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Пунктом 9.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості, і крім цього постачальник відшкодовує всі понесені покупцем збитки, заподіяні затримкою виконання постачальником зобов'язань за цим договором, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції і 3% річних.

Відповідач належним чином не виконав свої зобовязання щодо поставки товару, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством "Центренерго" нараховано пеню по кожному простроченому акту окремо, а по позиціям продукції, що відповідачем не поставлена взагалі, нараховано пеню за шість місяців починаючи з моменту прострочення поставки, що разом складає 14668845,23грн. Позивачем визначено загальний період нарахування пені з 02.03.2014р. по 01.01.2015р.

За приписами ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Проте, статтею 259 ЦК України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Користуючись цим правом, сторони в пункті 13.4 договору домовилися збільшити позовну давність до вимог покупця про стягнення неустойки (штрафу, пені) до 3 років.

Перевіривши правильність здійснених розрахунків, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за заявлений прокурором період, пеня становить 14659459,47грн., штраф становить 7544727,80грн.

Проте, матеріалами справи підтверджено також прострочення виконання позивачем- 2 зобовязань за договором №14/1 від 30.01.2013р.

Так, сторонами було визначено у пункті 3 додатку №1 до договору умови розрахунків за поставлену продукцію:

- попередня оплата у розмірі 50% від ціни договору за вирахуванням суми акредитиву, у загальному розмірі 71469000,00грн. в тому числі ПДВ 20%, виконується покупцем поетапно різними платежами та здійснюється на підставі рахунків постачальника протягом 15 календарних днів з дати отримання даного рахунку постачальника;

- поетапна оплата за поставлену продукцію у розмірі 44% від ціни договору за вирахуванням суми акредитиву, що складає 62892720,00грн. в тому числі ПДВ 20%, виконується покупцем поетапно різними платежами протягом 15 календарних днів з дати підписання відповідного акту приймання-передачі продукції, що фактично поставлена на складі покупця на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату (крім акту приймання-передачі продукції, зазначеної в таблиці цього пункту додатку №1 до договору, оплата якої здійснюється покупцем за умовами відкритого за цим договором акредитиву).

Поетапне перерахування попередньої оплати в сумі 71469000,00грн. підтверджується наявним в матеріалах справи платіжними дорученнями: №t/958 від 10.04.2013р.; №t/1613 від 21.06.2013р.; №t/958 від 08.08.2013р.; №t/2307 від 27.08.2013р.; №t/3633 від 17.12.2013р. та №t/826 від 01.04.2014р.

В порушення п.3 додатку №1 до договору, ст.ст. 691, 692 ЦК України останній платіж за поставлену продукцію від Публічного акціонерного товариства "Центренерго" надійшов 29.10.2014р., в той час, як поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕМЗ-Інжинірінг" було здійснено 03.11.2014р. (акти приймання-передачі продукції №29, №30, №31) та 02.12.2014р. (акт приймання-передачі продукції №32). Крім того, доказів оплати актів № 29, № 30, № 31, № 32 позивачем надано не було.

Таким чином, прострочення позивача-2 з оплати зазначених позицій отриманої продукції склало понад шість місяців.

Твердження прокурора про переплату за поставлену продукцію не підтверджується наявними матеріалами справи.

Крім того, позивач-2 посилається на невиставлення рахунків для оплати за актами №29, 30, 31 від 03.11.2014р. та №32 від 02.12.2014р. Проте, не виставлення рахунків не позбавляє Публічне акціонерне товариство "Центренерго" обовязку оплатити поставлений товар.

Умовами п.5.8 договору визначено, що при поставці продукції постачальник зобов'язаний надати покупцю необхідні приналежності та наступні оригінали документів: рахунку-фактури; податкової накладної, відповідних товаросупроводжувальних накладних, іншої документації на продукцію згідно до договору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, актів про відсутність будь-яких товаросупровідних документів, передбачених умовами договору, між сторонами не складалося; будь-яких претензій щодо не передання рахунків на оплату не заявлялося; відповідно до вимог ст.666 ЦК України строк для передання не отриманих документів не встановлював.

Отже факт прострочення Публічним акціонерним товариством "Центренерго" поетапної оплати за поставлену Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕМЗ-Інжинірінг" продукцію у розмірі 44% від її вартості є доведеним матеріалами справи.

Разом з тим, в пункті 1.1 додатку №1 до договору №14/1, сторони узгодили найменування, асортимент та кількість продукції: "Капітальне будівництво. Реконструкція та технічне переоздоблення енергоблоку №2. Установка десульфуризації димових газів напівсухим методом виконується в два етапи: 1.розробка технічного проекту спорудження сіркоочистки та робочої документації для виготовлення основного та допоміжного обладнання установки десульфуризації; 2.виготовлення та поставка продукції (здійснюється згідно календарного графіку поставки продукції). А безпосередньо в Додатку № 2 "Календарний графік поставки продукції" до додаткової угоди №1 до договору №14/1 сторони передбачили послідовні етапи розробки та поставки проектної документації: розробка та поставка технічного проекту (в період з 15.05.2013р. по 30.09.2013р.); розробка та поставка робочої документації (в період з 10.03.2014р. по 15.07.2014р.); поставка металоконструкцій і обладнання.

Як вбачається з акту приймання-передачі №1 «Технічний проект УДГ» від 27.05.2013р., розроблення постачальником технічного проекту було виконано та передано покупцю із дотриманням обумовлених строків.

Відповідно до пунктом 11.4 Технічного завдання (додаток №2 до договору про закупівлю (поставку) товарів № 14/1 від 30.01.2013р.) проектна документація надана постачальником, повинна бути перевірена та погоджена покупцем протягом двох тижнів з моменту передачі.

Проте, відповідно до "Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи" (далі - Порядок), затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №560 від 11.05.2011р., перед схваленням та затвердженням проектів будівництва у випадках, визначених ст. 31 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", проводиться їх експертиза. Згідно з ч.4 ст.31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проекти будівництва об'єктів, які належать до IV і V категорій складності підлягають обов'язковій експертизі.

Відповідно до експертного звіту №00-0922-14/ПБ від 20.10.2014р. об'єкт будівництва за проектом "Спорудження сіркоочистки димових газів на енергоблоці №2 Трипільської ТЕС" належить до IV категорії складності.

Згідно з п.14 Порядку строк для проведення експертизи не повинен перевищувати 90 днів для об'єктів, що становлять підвищену ядерну та радіаційну небезпеку, і тих, щодо яких проводиться оцінка їх впливу на навколишнє природне середовище.

Як вбачається з матеріалів справи, позитивний звіт експертизи щодо розгляду проектної документації за проектом "Спорудження сіркоочистки димових газів на енергоблоці №2 Трипільської ТЕС" було отримано Публічним акціонерним товариством "Центренерго" лише 20.10.2014р.

Приписами пункту 4.8 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та Зміст проектної документації на будівництво» (державні будівельні норми - далі ДБН А.2.2-3-2012) визначені стадії проектування для об'єктів різних категорії складності. Для об'єктів IV та V категорії складності проектування виконується в три стадії: 1) для об'єктів невиробничого - ЕП або за відповідного обґрунтування ТЕО, а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури - техніко-економічне обґрунтування (ТЕО); 2) проект (П); 3) робоча документація (РД) (п. 4.8.3.).

Пунктами 9.1., 9.5 ДБН А.2.2-3-2012передбачено, що стадія Робоча документація розробляється після затвердження попередньої стадії проектування (тобто стадії Проект).

Отже, за приписами чинних норм, правил та стандартів в будівництві, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕМЗ-Інжинірінг" повинно було розпочати розробку стадії «Робоча документація» після отримання покупцем позитивного експертного звіту, а після закінчення розробки «Робочої документації» почати виготовлення та постачання продукції за договором на закупівлю (поставку) товарів №14/1 від 30.01.2013р.

Твердження позивача-2 про те, що умовами погодження проектної документації не передбачено обовязкової експертизи цієї документації, отже, відсутня залежність строку поставки продукції від проходження будь-якої експертизи, спростовується зазначеними вище нормами.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що прострочення Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕМЗ-Інжинірінг" взятих на себе зобов'язань сталося з причини прострочення Публічного акціонерного товариства "Центренерго" виконання своїх зобов'язань за договором. Внаслідок затримки позивача-2 з проведення комплексної експертизи проекту, відповідачем було розпочато розроблення "Робочої документації" з порушенням визначеного графіком строку з 20.10.2014р., замість 10.03.2014р.

Відповідно до ч.1 ст.616 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

Враховуючи наявність вини покупця у простроченні постачальником зобов'язань за договором, фінансовий стан обох сторін, винятковість даного випадку, великий розмір (неспіврозмірний) штрафних санкцій, невідповідність розміру штрафних санкцій наслідкам порушення зобов'язання, керуючись ч.1 ст.616 ЦК України, п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, п. 3.17.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" суд першої інстанції правомірно зменшив штрафні санкції на 90%, що дорівнює сумі 1465945,95 грн. пені та сумі 754472,78грн. штрафу.

Матеріали справи свідчать про те, що виносячи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і обєктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення відповідно до вимог закону та обставин справи.

Посилання скаржників на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні рішення не знайшли свого підтвердження, в звязку з чим підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Отже, рішення господарського суду Запорізької області від 08.07.2015р. (повний текст підписано 13.07.2015р.) у справі №908/3344/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЗ-Інжинірінг", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 08.07.2015р. (повний текст підписано 13.07.2015р.) у справі №908/3344/15 залишити без розгляду.

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області, м.Київ в інтересах держави в особі позивача-1, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ та позивача-2, Публічного акціонерного товариства "Центренерго", м. Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 08.07.2015р. (повний текст підписано 13.07.2015р.) у справі №908/3344/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 08.07.2015р. (повний текст підписано 13.07.2015р.) у справі №908/3344/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам у справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддяІ.В. Зубченко

Судді Д.О. Попков

ОСОБА_3

Надруковано 9 прим.:

3 прокурору;

2 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 до справи;

1 ГСЗО;

1 - ДАГС