Постанова № 52141807, 06.10.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.10.2015 справа №908/3164/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя: Дучал Н.М.

Судді: Кододова О.В., Склярук О.І.

при секретарі Дьомі К.Г.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю

від відповідача не зявився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Веселівський елеватор» смт. Веселе Веселівського району Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької областівід21.07.2015р. (підписано 24.07.2015р.)у справі№908/3164/15 (суддя Корсун В.Л.)за позовомПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА», м. Київдо Товариства з додатковою відповідальністю «»Веселівський елеватор», смт. Веселе Веселівського району Запорізької області простягнення 2 425 719,56 грн. ВСТАНОВИВ: Позивач, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «НАДРА» м. Київ, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Веселівський елеватор" смт.Веселе Веселівського району Запорізької області про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 15/2015/0001-Юкл від 29.01.2015р. у загальному розмірі 2 425 719,56 грн., з яких: 2 299 999 грн. - заборгованість за кредитом, 116 736,07 грн. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом, 200,00 грн. заборгованість по комісії за управління кредитною лінією, 3 733,44 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 8,17 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії, 186,67 грн. - 3% річних від простроченої суми процентів, 0,41 грн. - 3% річних від простроченої суми комісії, 4 845 грн. інфляційні втрати за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 10,80 грн. інфляційні втрати за несвоєчасну сплату комісії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неналежне виконання ТДВ «Веселівський елеватор» зобовязань за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 15/2015/0001-Юкл від 29.01.2015р. стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії, що стало підставою для нарахування інфляційних, 3% річних та пені.

Ухвалою господарського суду від 06.07.15р. за заявою представника відповідача строк вирішення спору судом продовжувався.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 20.07.15р. про зупинення провадження у справі № 908/3164/15 до набрання чинності рішенням Веселівського районного суду Запорізької області у справі № 313/972/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "КБ "НАДРА" та ТДВ "Веселівський елеватор" про визнання припиненим зобов'язання за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування від 29.01.15р. № 15/2015/0001-Юкл.

В обґрунтування відмови судом зазначено, що господарський суд Запорізької області в ході розгляду справи № 908/3164/15 не є обмеженим у своїй юрисдикції щодо розгляду і вирішення цієї справи по суті спору.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.07.2015р. (підписано 24.07.2015р.) у справі № 908/3164/15 позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю "Веселівський елеватор" смт. Веселе Веселівського району Запорізької області на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "НАДРА" м. Київ 2 299 999,00грн. основного боргу за кредитом, 116 736,07 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 200,00 грн. комісії за управління кредитною лінією, 3 682,30 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, 8,06 грн. пені за порушення строків оплати комісії за управління кредитною лінією, 184,11 грн. 3% річних за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, 0,40 грн. 3% річних за порушення строків оплати комісії за управління кредитною лінією, 4 845,00 грн. індексу інфляції за порушення строків сплати процентів за користування кредитом та 10,80 грн. індексу інфляції за порушення строків оплати комісії за управління кредитною лінією. В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю "Веселівський елеватор" смт. Веселе Веселівського району Запорізької області в доход Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 38025409, одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, Банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, № рахунку 31215206783007, МФО 813015) - 73 078,38 грн. судового збору.

Рішення господарського суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем зобовязань за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 15/2015/0001-Юкл від 29.01.2015р. стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії за управління кредитною лінією, що стало підставою для нарахування пені, інфляційних та 3% річних. В підставу відмови у задоволенні частини позовних вимог судом покладено неточність розрахунку пені та 3% річних за порушення строків сплати процентів за користування кредитом та комісії за управління кредитною лінією.

Не погодившись з рішенням господарського суду, товариство з додатковою відповідальністю "Веселівський елеватор" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 21.07.2015р. по справі № 908/3164/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В підставу апеляційних вимог скаржником покладено неповне зясування судом першої інстанції усіх обставин справи та ненадання належної оцінки доказам наявним в матеріалах справи.

Наполягає, що судом не надано належної оцінки умовам п.4.3. договору застави майнових прав № 15/2015/0001-Юкл-1 від 29.01.2015р., яким забезпечено виконання зобовязань позичальника за договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 15/2015/0001-Юкл від 29.01.2015р., не надано будь-якої оцінки діям ( чи бездіяльності) позивача відповідно до реалізації умов договору застави. Крім того, судом безпідставно відхилено заяву відповідача від 20.07.2015р. про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішення у цивільній справі № 313/972/15-ц, яка перебуває на розгляді у Веселівському районному суді Запорізької області, та за субєктним складом не підвідомча господарському суду, а відтак господарський суд не мав можливості самостійно встановити обставини, що є предметом спору у повязаній справі та надати їм належну оцінку.

Наголошує, що господарським судом Запорізької області, виходячи з суми позову 2 425 719,56 грн., необґрунтовано визначено та стягнуто до державного бюджету України судовий збір у розмірі 73 078,38 грн.

05.10.2015р. до Донецького апеляційного господарського суду від ТДВ «Веселівський елеватор» надійшла заява від 02.10.2015р. про відкладення розгляду справи на іншу дату у звязку з неможливістю представника прибути в судове засідання через участь в інших судових засіданнях в Запорізькому окружному адміністративному суді ( на 05.10.2015р.) та у Веселівському районному суді ( на 07.10.2015р.)

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції не задоволено подане ТДВ «Веселівський елеватор» клопотання виходячи з наступного.

Положеннями ст.77 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право відкладення розгляду справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до ст.28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації, адвокати.

Звертаючись з апеляційною скаргою, заявник (ТДВ «Веселівський елеватор») не був позбавлений права вирішити питання щодо участі іншого представника та/або керівника, згідно ст. 28 ГПК України, в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 31.08.2015р. про прийняття апеляційної скарги до провадження сторони не зобовязувалися забезпечити участь представників в судовому засіданні, крім того сторін було попереджено, що у разі незявлення їх представників у судове засідання, апеляційну скаргу буде розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Позиція ТДВ «Веселівський елеватор» є викладеною в апеляційній скарзі, що в сукупності з матеріалами судової справи є достатнім для розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 21.07.2015р.

Отже, обставини, зазначені відповідачем у клопотанні не створюють будь-яких перешкод для розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

05.10.2015р. до Донецького апеляційного господарського суду від ТДВ «Веселівський елеватор» надійшла заява від 01.10.2015р. про зупинення провадження у справі до набуття чинності рішення у цивільній справі № 313/972/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «КБ «Надра» та ТДВ «Веселівський елеватор» про визнання припиненим зобовязання за договором застави майнових прав № 15/2015/0001-Юкл-1 від 29.01.2015р., укладеним між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2, та визнання припиненим зобовязання за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 15/2015/0001-Юкл від 29.01.2015р., укладеним між ПАТ «КБ «Надра» та ТДВ «Веселівський елеватор», та рішення у справі за позовом ТДВ «Веселівський елеватор» до ПАТ «КБ «Надра» про визнання зобовязання за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 15/2015/0001-Юкл від 29.01.2015р. частково припиненим.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Виходячи зі змісту вимог наведеної статті, необхідною передумовою для зупинення провадження у справі мають бути обставини, що унеможливлюють її розгляд по суті заявлених вимог до вирішення пов"язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Отже, господарський суд зупиняє провадження у справі у разі об"єктивної неможливості вирішення спору без встановлення відповідних обставин справи і фактів, що мають суттєве значення для вирішення спору.

Зупинення провадження у справі це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Повязаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення та унеможливлюють розгляд спору до вирішення справи іншим судом через те, що не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Тобто, йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Донецький апеляційний господарський суд не є обмеженим у своїй юрисдикції щодо розгляду апеляційної скарги ТДВ «Веселівський елеватор», для вирішення якої не існує обставин, які б унеможливлювали б її розгляд, тому заява скаржника про зупинення провадження у справі не задоволена судом апеляційної інстанції.

До того ж, Відповідачем взагалі не надано доказів порушення господарським судом справи за позовом ТДВ «Веселівський елеватор» до ПАТ «КБ «Надра» про визнання зобовязання за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 15/2015/0001-Юкл від 29.01.2015р. частково припиненим.

Позивач, ПАТ «КБ «Надра» не погодився з доводами апеляційної скарги з підстав, викладених у запереченнях б/н від 06.10.2015р. на апеляційну скаргу ТДВ «Веселівський елеватор». Вважає рішення господарського суду Запорізької області від 21.07.2015р. у справі № 908/3164/15 законним та обґрунтованим, таким, що винесене з дотриманням вимог законодавства.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42, , 43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

29.01.2015р. між Публічним акціонерним товариством «»Комерційний банк «Надра» (Банк, позивач у справі) в особі директора Відділення ПАТ «КБ «Надра» Запорізьке регіональне управління та Товариством з додатковою відповідальністю «Веселівський елеватор» (позичальник, відповідач у справі) був укладений кредитний договір про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 15/2015/0001-Юкл (надалі - кредитний договір) з додатком № 1 (Тарифи по кредитах для клієнтів корпоративного бізнесу), предметом якого (п. 1.1. договору) є порядок та умови надання Банком Позичальнику кредитних коштів в межах відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Зобов'язання Банку щодо надання кредитних коштів є відкличним, тобто без попереднього повідомлення Позичальника в односторонньому порядку Банк може відмовитись від подальшого виконання взятих на себе зобов'язань, у тому числі в разі погіршення фінансового стану Позичальника та/або несвоєчасного виконання ним договірних зобов'язань перед Банком.

Ліміт видачі кредитних коштів за кредитною лінією встановлюється в сумі, яка не може перевищувати 3 750 000,00 грн. (п. 1.1.1. кредитного договору).

Строк користування кредитною лінією встановлюється по 22.01.16р.(включно) (п.1.1.2. договору).

Відсоткова ставка за користування кредитним коштами в межах Кредитної лінії складає: 25% річних в гривні по строковій заборгованості; 27% річних по простроченій заборгованості(п. 1.1.3.договору).

30.01.2015р. до кредитного договору сторонами підписано додаткову угоду № 1, згідно з якою змінено редакцію п.1.1.2. договору, відповідно до якого: термін користування кредитом встановлюється до 22.01.2016р.(включно); Банк надає Позичальнику кредитний транш в сумі 2 500 000 грн. в рамках кредитного договору від 29.01.15р. № 15/2015/0001-Юкл з 30.01.15р. по 22.01.16р. (включно). Відсоткова ставка за користування кредитним коштами складає 25% річних в гривні по строковій заборгованості, тощо.

За умовами п. 1.3. кредитного договору, Позичальник сплачує Банку відсотки в розмірі та в строки, обумовлені цим договором та відповідними додатковими угодами до нього, та комісії в розмірі та в порядку, визначеному у відповідних додатках до цього договору, що є невід'ємними частинами цього договору.

Повернення кредитних коштів та сплата відсотків відбувається шляхом зарахування коштів на рахунок № 29093098443001, відкритий у відділенні ПАТ "КБ "НАДРА". Позичальник сплачує відсотки в строк до 5 числа кожного місяця наступного за звітним (п. 2.2. кредитного договору).

Відповідно до п.п. 2.3., 2.4. кредитного договору, відсотки за користування кредитними коштами в межах ліміту кредитування нараховуються у валюті траншу щомісячно в останній робочий день місяця на суму заборгованості за кредитною лінією. Період нарахування відсотків починається з дня надання кредитних коштів і не включає останній календарний день користування кредитними коштами. Відсотки нараховуються методом «факт/360».

Сплата комісій, обумовлених тарифами як щомісячні (щоквартальні) здійснюється в національній валюті по офіційному курсу НБУ на дату платежу в строк 5-го числа кожного місяця, наступного за звітним(п. 2.4. кредитного договору).

За умовами п. 2.9.1. кредитного договору, Банк має право вимагати від Позичальника негайного дострокового повернення кредитних коштів, відсотків, інших платежів та можливої неустойки (штрафів, пені) за цим договором та/або припинити видачу чергового траншу у разі наявності простроченої заборгованості по основному боргу, за нарахованими відсотками, передбаченими цим договором, невиконання або неналежного виконання умов цього договору.

Позичальник зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня, з дати отримання повідомлення Банку про дострокове погашення зобов'язань за кредитною лінією, нарахованих відсотків за фактичний час використання кредитних коштів, нарахованих штрафних санкцій, погасити заборгованість за кредитною лінією та здійснити сплату всіх належних платежів в зазначеному в повідомленні розміру (п. 4.3. кредитного договору).

Договір набуває чинності з дати підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 6.6. договору).

Як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, на виконання умов кредитного договору, 30.01.15р. ПАТ "КБ "НАДРА" надав відповідачу кредитні кошти в сумі 2 500 000 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 30.01.15р. № 15/2015/00, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах цієї справи.

У зв'язку з неналежним виконанням ТДВ "Веселівський елеватор" прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором від 29.01.15р. № 15/2015/0001-Юкл щодо своєчасного погашення відсотків за користування кредитними коштами, Банк претензією за вих. № 1-5-8632 від 09.04.15р., керуючись п.п. 2.9.1., 3.2.9., 4.3. кредитного договору, вимагав від Позичальника (відповідача у цій справі) повного виконання зобов'язань за кредитним договором та сплати пені.

Докази належного, своєчасного та повного виконання позичальником прийнятих на себе зобовязань за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 15/2015/0001-Юкл від 29.01.2015р. стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії, також як і докази виконання Вимоги (претензії) за вих. № 1-5-8632 від 09.04.15р., відповідачем до матеріалів справи не надавалися.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір № 15/2015/0001-Юкл від 29.01.15р. є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності заборгованості відповідача за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 15/2015/0001-Юкл від 29.01.2015р. станом на 15.04.2015р. в сумі 2 299 999,00 грн. за кредитом, в сумі 116 736,07 грн. по процентах за користування кредитом, в сумі 200,00 грн. зі сплати комісії за управління кредитною лінією підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Отже, вірним є висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача та стягнення заборгованості за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 15/2015/0001-Юкл від 29.01.2015р. в сумі 2 299 999 грн. за кредитом, в сумі 116 736,07 грн. по процентах за користування кредитом, в сумі 200,00 грн. зі сплати комісії за управління кредитною лінією.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки ( ст.611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

За умовами п.4.1. кредитного договору сторони передбачили, що у випадку прострочення Позичальником строків сплати відсотків та/або інших платежів, визначених цим договором та тарифами, а також прострочення строків повернення кредитних коштів, Банк має право вимагати, а Позичальник в такому разі зобов'язується сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

На підставі п.4.1. кредитного договору, позивачем нараховано та вимагається до стягнення 3 733,44 грн. пені за період з 06.03.15р. по 14.04.15р. за порушення строків сплати процентів за користування кредитом та 8,17 грн. пені за період з 06.03.15р. по 14.04.15р. за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією.

Факт прострочення позичальником виконання зобов'язання з повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та комісії за управління кредитною лінією підтверджується матеріалами справи № 908/3164/15 та не спростовано відповідачем.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про неточність розрахунку позивачем пені та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 3 682,30 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом за період з 06.03.15р. по 14.04.15р., 8,06 грн. пені за порушення строків оплати комісії за управління кредитною лінією за період з 06.03.15р. по 14.04.15р., та відмову у задоволенні залишку вимог позивача про стягнення пені.

За приписами ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ст.625 ЦК України).

Як вказано Пленумом Вищого господарського суду України у п.п.3.1.,3.2. Постанови від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 10 липня 2014 року № 6, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14).

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 186,67 грн., що нараховані за період з 06.03.15р. по 14.04.15р. за прострочення оплати процентів за користування кредитом та 3% річних в сумі 0,41 грн. за період з 06.03.15р. по 14.04.15р. за прострочення сплати комісії за управління кредитною лінією; інфляційні в сумі 4 845 грн. за період з 01.03.15р. по 31.03.15р. за прострочення сплати процентів за користування кредитом та в сумі 10,80грн. за період з 01.03.15р. по 31.03.15р. за прострочення сплати комісії за управління кредитною лінією.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача та стягнення з відповідача інфляційних в сумі 4 845,00 грн. за період з 01.03.15р. по 31.03.15р. за прострочення сплати процентів за користування кредитом, в сумі 10,80 грн. за період з 01.03.15р. по 31.03.15р. за прострочення сплати комісії за управління кредитною лінією, а також з висновком суду про неточність розрахунку позивачем 3 % річних, часткове задоволення вимог позивача в цій частині та стягнення з відповідача 3 % річних, що нараховані за період з 06.03.15р. по 14.04.15р. за прострочення сплати процентів за користування кредитом в сумі 184,11 грн., 3% річних за період з 06.03.15р. по 14.04.15р. за прострочення сплати комісії за управління кредитною лінією в сумі 0,40 грн.

Наполягання заявника апеляційної скарги, що всупереч укладеному між сторонами договору застави майнових прав № 15/2015/0001-Юкл-1 від 29.01.2015р., яким забезпечено виконання зобовязань позичальника за договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 15/2015/0001-Юкл від 29.01.2015р., позивач не скористався правом звернення стягнення на предмет застави спростовується приписами чинного законодавства, згідно з якими звернення стягнення на предмет застави є правом кредитора, а не його обовязком.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для зупинення провадження у справі мають бути обставини, що унеможливлюють її розгляд по суті заявлених вимог до вирішення пов"язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Отже, господарський суд зупиняє провадження у справі у разі об"єктивної неможливості вирішення спору без встановлення відповідних обставин справи і фактів, що мають суттєве значення для вирішення спору.

Враховуючи, що господарський суд Запорізької області в ході розгляду справи № 908/3164/15 не був обмеженим у своїй юрисдикції щодо розгляду і вирішення цієї справи по суті спору, для даної справи не існувало обставин, які б унеможливлювали її розгляд, судом вірно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 20.07.15р. про зупинення провадження у справі № 908/3164/15 до розгляду та набрання чинності рішенням Веселівського районного суду Запорізької області у справі № 313/972/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "КБ "НАДРА" та ТДВ "Веселівський елеватор" про визнання припиненим зобов'язання за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування від 29.01.15р. № 15/2015/0001-Юкл.

Втім, як вірно зазначено заявником апеляційної скарги, виходячи з суми 2 425 719,56 грн. розглядуваного позову, господарським судом Запорізької області, необґрунтовано, в завищеному розмірі, визначено та стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету судовий збір в сумі 73 078,38 грн.

Розмір ставок судового збору встановлений ст.4 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, відповідно до ч. ч. 1, 2 вказаної норми ( в редакції на час ухвалення судом оспорюваного рішення) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік, з 01.01.2015р. встановлюється мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 1 218,00грн.

Отже, стягненню з відповідача підлягав судовий збір у розмірі 48 513,32 грн. Зазначене, на підставі ст.104 Господарського процесуального кодексу України, тягне зміну прийнятого господарським судом Запорізької області рішення в частині стягнення з відповідача судового збору в сумі 73 078,38 грн., з прийняттям нового рішення в цій частині про стягнення з відповідача на користь державного бюджету судового збору в сумі 48 513,32грн.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 21.07.2015р. (підписане 24.07.2015р.) у справі № 908/3164/15 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

Результати апеляційного провадження у справі №908/3164/15 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «»Веселівський елеватор» смт.Веселе Веселівського району Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 21.07.2015р. (підписане 24.07.2015р.) у справі № 908/3164/15 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 21.07.2015р. (підписане 24.07.2015р.) у справі № 908/3164/15 в частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Веселівський елеватор» смт.Веселе Веселівського району Запорізької області судового збору в сумі 73 078,38 грн. змінити, з прийняттям в цій частині нового рішення.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Веселівський елеватор» смт.Веселе Веселівського району Запорізької області в доход Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 38025409, одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, Банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, № рахунку 31215206783007, МФО 813015) 48 513,32 грн. судового збору.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 21.07.2015р. (підписане 24.07.2015р.) у справі № 908/3164/15 залишити без змін.

Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М.Дучал

Судді: О.В. Кододова

ОСОБА_3

Надруковано 5 екз.:

1-позивачу,

1-відповідачу,

1-у справу,

1-ДАГС,

1-ГСЗО