Ухвала суду № 52141460, 21.09.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"21" вересня 2015 р.Справа № 922/1674/13

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Макаренко О.В.

судді: Жельне С.Ч. , Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.

За участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність ВТЕ №857863 від 07.05.2013 р.

відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.05.2013 р.

розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська тентова компанія", м. Харків про стягнення 664 100,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська тентова компанія" (відповідача), в якій просить суд (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог вх.№13805 від 07.04.2015 р., т. 4 а.с. 63) стягнути з відповідача на користь позивача збитки за порушення інтелектуальної власності на промисловий зразок в розмірі 296 200,00 грн., вартість судової експертизи №6701 інтелектуальної власності в розмірі 5 079,60 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2014 р. в розмірі 6 641,00 грн. та судовий збір за подання позовної (первинної) заяви в розмірі 5 924,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити, з висновком судової експертизи №1010 від 26.06.2015 р. не погоджується з підстав, викладених у запереченнях на висновок судової експертизи №1010 від 26.06.2015 р. (вх.№32763 від 14.08.2015 р., том 4 а.с. 233-237).

Водночас представник позивача підтримав клопотання (вх.№31209 від 04.08.2015 р., т. 4 а.с. 218-219) про виклик у судове засідання судового експерта ОСОБА_4 для надання ним роз'яснень висновку судової експертизи у сфері інтелектуальної власності №6701 від 25.11.2013 р.

Крім того, представник позивача у судовому засіданні усно заявив клопотання про призначення у справі комісійної судової експертизи у сфері права інтелектуальної власності, посилаючись на той факт, що в матеріалах справи містяться різні за змістом висновки судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, а саме: висновок №6701 від 25.11.2013 р., який підтверджує факт наявності всіх суттєвих ознак у матеріальному об'єкті "Стіл", виробником якого є відповідач, що доводить факт порушення прав інтелектуальної власності позивача відповідачем та висновок судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності №1010 від 26.06.2015 р., який є необґрунтованим і таким, що викликає сумнів у неупередженості судового експерта. Проведення комісійної судової експертизи у сфері права інтелектуальної власності представник позивача просить доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Засл. проф. ОСОБА_5. При цьому письмове клопотання про призначення у справі комісійної судової експертизи у сфері права інтелектуальної власності позивач до матеріалів справи не подав.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнає, просить у позові відмовити, погоджується з висновком судової експертизи №1010 від 26.06.2015 р., проти клопотання представника позивача про виклик у судове засідання судового експерта ОСОБА_4 для надання ним роз'яснень висновку судової експертизи у сфері інтелектуальної власності №6701 від 25.11.2013 р. та проти клопотання представника позивача про призначення у справі комісійної судової експертизи у сфері права інтелектуальної власності заперечує, оскільки вважає, що задоволення даних клопотань може призвести до штучного затягування строку розгляду справи.

Розглянувши клопотання представника позивача про виклик у судове засідання судового експерта ОСОБА_4, суд відмовляє в його задоволенні з таких підстав.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 31 ГПК України в судовому процесі може брати участь судовий експерт. Судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господарського суду з'явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що судову експертизу у сфері інтелектуальної власності №6701 від 25.11.2013 р. було проведено судовим експертом ОСОБА_4

Ухвалою суду від 16.04.2015 року у даній справі було задоволено клопотання представника позивача про виклик в судове засідання судового експерта ХНДІСЕ ім. Засл. проф. ОСОБА_5 ОСОБА_4 для надання письмових роз'яснень з питань, викладених позивачем у клопотанні (вх.№13804 від 07.04.2015р.) та з інших питань, що пов'язані з предметом судової експертизи.

Проте судовий експерт на виклик суду не з'явився.

Враховуючи те, що з моменту проведення експертного дослідження та складання експертного висновку №6701 від 25.11.2013 р. сплинуло більш ніж 1,5 роки і те, що представник позивача не довів суду необхідності виклику судового експерта ОСОБА_4 в судове засідання, суд дійшов висновку про недоцільність повторного виклику судового експерта ОСОБА_4 в судове засідання.

За таких обставин, суд залишає клопотання представника позивача про виклик у судове засідання судового експерта ОСОБА_4 для надання ним роз'яснень висновку судової експертизи у сфері інтелектуальної власності №6701 від 25.11.2013р. без задоволення.

Розглянувши клопотання представника позивача про призначення у справі комісійної судової експертизи у сфері права інтелектуальної власності, суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду даної справи було проведено дві судові експертизи об'єктів інтелектуальної власності, за результатами яких складено експертні висновки за №6701 від 25.11.2013 р. та №1010 від 26.06.2015 р.

Представник позивача просить суд призначити у справі комісійну судову експертизу у сфері права інтелектуальної власності, посилаючись на той факт, що експертні висновки №6701 від 25.11.2013 р. та №1010 від 26.06.2015 р. є різними за змістом, а також через те, що експертний висновок №1010 від 26.06.2015 р. є необґрунтованим і таким, що викликає сумнів у неупередженості судового експерта.

Проаналізувавши дані доводи представника позивача, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

При цьому відповідно до п. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Отже, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу, тобто в сукупності з іншими доказами.

Крім того слід зазначити, що ухвалою суду від 01.12.2014 р. було задоволено клопотання позивача про призначення у даній справі судової експертизи у сфері права інтелектуальної власності, проведення якої за клопотанням позивача доручено експертам Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності. Провадження у справі зупинено. При цьому оплату витрат, пов'язаних з проведенням даної судової експертизи, було покладено на позивача.

Втім, 30.03.2015 року до суду від Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності надійшли матеріали справи № 922/1674/13 без висновку судової експертизи у сфері права інтелектуальної власності, у зв'язку із неоплатою позивачем витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.

Ухвалою суду від 27.04.2015 р. було задоволено клопотання відповідача про повторне надсилання матеріалів справи №922/1674/13 до Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності для проведення судової експертизи у сфері права інтелектуальної власності, призначеної ухвалою господарського суду Харківської області від 01.12.2014 р. у справі №922/1674/13. При цьому сплату витрат, пов'язаних зі здійсненням судової експертизи у сфері права інтелектуальної власності, призначеної ухвалою суду від 01.12.2014 р. покладено на відповідача, який оплатив вартість проведеної експертизи.

Щодо доводів представника позивача про наявність у нього сумнівів у компетентності та неупередженості судового експерта ОСОБА_6, який провів судову експертизу №1010 від 26.06.2015 р., слід зазначити таке.

Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 41 ГПК України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ГПК України права, обов'язки та відповідальність судового експерта визначаються цим Кодексом та Законом України "Про судову експертизу".

Статтею 14 Закону України "Про судову експертизу" передбачено відповідальність судового експерта. Так, судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 31 ГПК України сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право заявити відвід судовому експерту, якщо він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи, якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, а також з мотивів його некомпетентності.

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у випадку, коли про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті. Питання про відвід вирішується суддею, який виносить з цього приводу ухвалу.

Згідно з п. 13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" на підставі частини четвертої статті 41 ГПК України сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право заявити відвід експерту з підстав і в порядку, передбачених частинами шостою і сьомою статті 31 ГПК України.

Отже, позивач мав право заявити відвід експерту ОСОБА_6А, який провів судову експертизу №1010 від 26.06.2015 р., з підстав і в порядку, передбачених статтею 31 ГПК України. Однак позивач цим правом не скористався, відводу судовому експерту ОСОБА_6 не заявив.

До того ж, як було зазначено вище, саме позивач у своєму клопотанні від 28.11.2014 року вх.№45542 визначив експертну установу - Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності, якій суд доручив проведення судової експертизи.

Суд також бере до уваги той факт, що клопотання про призначення комісійної судової експертизи у сфері права інтелектуальної власності у письмовій формі з відповідним правовим обґрунтуванням та переліком питань, які мають вирішити судові експерти, позивач до матеріалів справи не надав.

Враховуючи вищевикладені обставини, приписи закону і те, що обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів, достатніх для її розгляду, та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд вважає призначення комісійної судової експертизи у сфері права інтелектуальної власності у даній справі недоцільним і таким, що призведе до необґрунтованого затягування судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31, 32, 41-43, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ФОП ОСОБА_3 про призначення комісійної судової експертизи у сфері права інтелектуальної власності у справі №922/1674/13 та про виклик у судове засідання судового експерта ОСОБА_4 відмовити.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9