Рішення № 52141273, 07.10.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2015 р.Справа № 916/3204/15

Позивач: Концерн „Техвоєнсервіс

Відповідач: Військова частина А1620

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство оборони України

Про: стягнення 76782,86 грн.

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність

від третьої особи: ОСОБА_3 - довіреність

СУТЬ СПОРУ: Концерн „Техвоєнсервіс (далі - позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Військової частини А1620 (далі - відповідач) про стягнення стягнення 76 782, 86 грн., з яких: 42000 грн. основного боргу, 31717,44 грн. інфляційних та 3065,41 грн. сплати 3% річних.

14.09.2015 року суд залучив до участі у справі, в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство оборони України.

Відповідач позов не визнав, з підстав зазначених у відзиву на позов (вх. № 20415/15 від 12.08.2015 року).

В С Т А Н О В И В:

Концерн „Техвоєнсервіс (далі Концерн) є державним господарським обєднанням, заснованим на державній власності, створеним на підставі наказу Міністра оборони України № 309 від 07.06.2005 року. Концерн належить до сфери управління Міністра оборони України та здійснює свою діяльність на основі та відповідно до вимог законодавства України і Статуту Концерн „Техвоєнсервіс, який затверджується Міністром оборони України.

13 грудня 2012 року між позивачем та Військовою частиною А 1656 було укладено договір про надання послуг за кошти державного бюджету № 36(225/к212-12Д) (далі- договір).

Предметом даного договору було надання послуг з ремонту спеціального автомобіля УРАЛ-375 у кількості однієї одиниці в термін до 30.12.2012 року. Вартість робіт становила 42000 грн.

Відповідно п. 2.7. договору приймання-передачі автомобіля після проведення ремонтних робіт здійснюється у відповідності з вимогами нормативно-технічної документації та оформлюється Актом приймання-передавання і Акту наданих послуг, який підписується уповноваженими особами Виконавця і представника Замовника та затверджується печатками.

Відповідно до вимог п. 4.1. договору, вартість послуг з ремонту автомобіля визначається Виконавцем і становить 42000,00 грн. у тому числі ПДВ 20% - 7000, 00 грн.

Відповідно п. 4.3 договору , розрахунки з Виконавцем здійснюються за фактично надані послуги та за фактично отримані послуги Замовником на підставі належним чином оформленого акту приймання-передавання та акту наданих послуг. Розрахунок здійснюється протягом 10 банківських діб з моменту підписання Акту приймання-передавання та Акту наданих послуг Замовником.

З Акту приймання-передачі б/н б/д вбачається, що позивач надав послуги Військовій частині А 1656 з поточного ремонту автомобіля УРАЛ-375 на суму 42000грн.

Розрахунків за надані послуги з позивачем здійснено не було.

Позивач, посилаючись на те, що Військова частини А 1620 (відповідач по справі) є правонаступником Військової частини А 1656 просить стягнути з відповідача 42000грн. боргу. Крім того, на підставі ст.625 ЦК України, позивачем нараховані інфляційні (31717,44грн.) та 3% річних (3065,41грн.) за прострочення по грошовому зобов`язанню.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що замовником послуг позивача була військова частина А1656, однак, вказана частина була розформована і правонаступником визначено військову частину А1620 та зазначає, що військова частина А1656 дебіторську та кредиторську заборгованість на бухгалтерський облік військової частини А1620 не передавала, акти приймання передачі не складались, первинні документи не передавались.

Відповідач вважає, що оскільки за бухгалтерським обліком військової частини А1620 дебіторська та кредиторська заборгованість, що рахувалась за військовою частиною А1656 відсутня, то для стягнення з військової частини А1620 заборгованості військової частини А 1656, що утворилася перед позивачем немає підстав.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з копії листів заступника командувача Повітряних Сил з логістики- начальника логістики Командування Повітряних Збройних Сил України від 27.10.2014р. за №350/129/101/912ж та від 23.07.2015р. за № 350/129/138/1804ж відповідно до спільної Директиви Міністра оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 04.11.2014р. №Д322/1/39дск правонаступником військової частини А 1656 визначено військову частину А 1620. Відповідно до звітних даних військової частини у останньої перед позивачем рахувалась кредиторська заборгованість в розмірі 42000грн., однак, у звязку з подіями, що сталися внаслідок анексій АР Крим, підтверджувальні первинні документи, на підставі яких можливо було б здійснити оплату, на материкову частину передано не було.

У судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт правонаступництва військовою частиною А 1620 прав та обов`язків військової частини А 1656.

Позивачем до матеріалів справи додано копію Акту приймання-передавання, яким підтверджено надання позивачем військовій частині А 1656 послуг з поточного ремонту автомобіля УРАЛ-375 на суму 42000грн. Наявність такої заборгованості перед позивачем у військової частини А 1620 підтверджується і вищевказаними листами заступника командувача Повітряних Сил з логістики - начальника логістики Командування Повітряних Збройних Сил України.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача, як правонаступника військової частини А 1656, боргу за надані послуги в сумі 42000грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача 31717,44 грн. інфляційних та 3065,41 грн. сплати 3% річних за прострочення по грошовому зобов`язанню, то суд не вбачає підстав для їх задоволення, з огляду на наступне:

Позов в цій частині ґрунтується на тому, що відповідачем було прострочено грошове зобов`язання по оплаті позивачу коштів в сумі 42000грн. за надані військовій частині А 1656 послуг з ремонту автомобіля. Суд зазначає, що при в разі передачі від однієї особи боргових зобов`язань іншій особі правонаступнику, останній мають бути передані первинні бухгалтерські документи із складенням передавального балансу. З моменту здійснення такої передачі у правонаступника виникають права та обов`язки у відносинах з іншими особами дебіторами та кредиторами особи, правонаступником якої він є.

Приймаючи до уваги тимчасову анексію АР Крим, де була розташована військова частини А 1656, первинна бухгалтерська документація не передавалась відповідачу по справі і відповідного передавального балансу не складалось. Тобто, у відповідача не виникло правових підстав для здійснення розрахунків з позивачем і, відповідно, не виникло прострочення по грошовому зобов`язанню.

Таким чином, у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 31717,44 грн. інфляційних та 3065,41 грн. сплати 3% річних, слід відмовити.

Між тим, як було зазначено вище, матеріалами справи підтверджено факт надання послуг військовій частині А 1656 на суму 42000грн.. Тому, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в цій частині, приймаючи до уваги підтверджений факт правонаступництва відповідачем прав та обов`язків вказаної військової частини та неможливість в умовах тимчасової анексії АР Крим належного оформлення та передачі відповідачу первинних бухгалтерських документів, необхідних для оплати боргу.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню з покладенням на відповідача судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А1620 (65120, м. Одеса, Малиновський р-н, вул. Магістральна, 37, код 08502712) на користь Концерну „Техвоєнсервіс (04119, м. Київ, вул. Дягтярівська, 13/24. Юридична адреса: 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, код 33689867): 42000 гривень боргу та гривень999 гривень 37 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили, в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Повне рішення складено 09.10.2015р.

Суддя О.А. Демешин