Рішення № 52141172, 07.10.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2015 р.Справа № 916/3054/15

За позовом: Приватного підприємства "Старавтотранс"

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛЛІЧІВСЬКТРАНСЕРВІС"

про стягнення 13606,91 грн.

Суддя Дяченко Т.Г.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач Приватного підприємства "Старавтотранс" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, з урахуванням уточнень від 29.09.2015р. в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛЛІЧІВСЬКТРАНСЕРВІС" заборгованість за договором на транспортне експедиторське обслуговування №150714-ТО від 15.07.2014р. основну заборгованість у розмірі 8000 грн., відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 262,36 грн., інфляційні втрати у розмірі 4225,87 грн., пеню у розмірі 1118,68 грн.

Представник відповідача у судові засідання не зявився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, однак надіслана кореспонденція суду повернулась без вручення відповідачу з відміткою поштової організації про повернення з причин не перебування відповідача за даною адресою. У звязку з чим суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, суд встановив.

15 липня 2014 року між Приватним підприємством "Старавтотранс" (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЛЛІЧІВСЬКТРАНСЕРВІС" (Замовник) було укладено договір №150714-ТО на транспортне експедиторське обслуговування (далі за текстом Договір), згідно п. 1.1. Замовник поручає, а Експедитор приймає на себе зобовязання по здійсненню перевізок експортно імпортних та транзитних вантажів в 20-ти та 40-ка фунтових контейнерах автомобільними транспортом по території України.

Відповідно до п. 2.5. Договору перевізка вантажів здійснюється відповідно до заявок, які надає Замовник у письмовій формі не пізніше 24 годин до дня завантаження. Заявка повинна містити наступні данні: номер та дату договору, відповідно до якого виписується заяка; найменування, адресу та телефон вантажовідправника; маршрут руху, вагу, строки перевірки, дату та час подачі автомобіля на завантаження, адресу завантаження та розвантаженняі; контактні телефони відповідальних осіб при завантаженні/розвантаженні; сума сплати за перевізку; інші необхідні умови.

На виконання умов п. 2.5. Договору 28.07.2014р. між сторонами було підписано Договір-заявку №047, відповідно до якої Приватного підприємства "Старавтотранс" виконало свої зобовязання щодо перевезення контейнера ZCSU8319360 по направленню Одеський морський торгівельний порт м. Дніпропетровськ в повному обсязі, підтвердженням чого свідчить Акт надання послуг №29 від 04.08.2014р. (а.с. 25), відповідно до чого був виставлений рахунок №30 від 04.08.2014р. на загальну суму 8000грн.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2, 4.3 Замовник сплачує кожну фактично виконану перевізку. Оплата послуг здійснюється за договірними тарифами, попередньо узгодженими сторонами, по кожній окремій перевізці. Оплата послуг перевізника здійснюється по факту наданої послуги на протязі 14 банківський днів.

Відповідно до п. 5.10 Договору у випадку порушення стоків сплати Замовник сплачує пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У звязку невиконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобовязань за Договором, позивачем здійснено розрахунок відсотків за користування грошовими коштами (розрахунок проведено починаючи з 21.08.2014р. по 23.09.2015р.), інфляційних втрат ( розрахунок проведено починаючи з 01.09.2014р. по 31.08.2015р.), пені (розрахунок проведено починаючи з 21.08.2015р. по 21.02.2015р.). Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується заборгованість за відсотками за користування грошовими коштами у розмірі 262,36 грн., інфляційні втрати у розмірі 4225,87 грн. та пеня у розмірі 1118,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе договірних зобовязань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 13606,91 грн., з яких основна заборгованість у розмірі 8000 грн., відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 262,36 грн., інфляційні втрати у розмірі 4225,87 грн. та пеня у розмірі 1118,68 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЛЛІЧІВСЬКТРАНСЕРВІС" прийнятих на себе зобовязань за умовами Договору на транспортне експедиторське обслуговування №150714-ТО від 15.07.2014р.

Приймаючи до уваги те, що позовні Приватного підприємства "Старавтотранс" про стягнення основної заборгованості в розмірі 8000 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до п. 5.10 Договору у випадку порушення стоків сплати Замовник сплачує пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем відсотків за користування грошовими коштами в сумі 262,36 грн., інфляційних втрат в сумі 4225,87 грн., пені в сумі 1118,68 грн. вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 8000 грн. основного боргу, 262,36грн. відсотків за користування грошовими коштами, 4225,87 грн. інфляційних збитків та 1118,68 грн. пені.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛЛІЧІВСЬКТРАНСЕРВІС" (68000, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Шевченко, дом 7-А, офіс № 43; код 37673117) на користь Приватного підприємства "Старавтотранс" (65012, АДРЕСА_1; код 31768449) 8000 (вісім тисяч) грн. основного боргу, 262 (двісті шістдесят дві) грн. 36 коп. відсотків за користування грошовими коштами, 4225 (чотири тисячі двісті двадцять пять) грн. 87 коп. інфляційних витрат, 1118 (одна тисяча сто вісімнадцять) грн. 68 коп. пені та 1827 (тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 09.10.2015 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Дяченко