Рішення № 52140991, 05.10.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2015р. Справа№ 914/2786/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Куцик І.М.,

розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства Красер, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Софтех, м. Львів

про стягнення 9 096,75 грн. заборгованості

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 адвокат, свідоцтво № 258

від відповідача: не зявився

Відповідно до ст.20 ГПК України розяснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

ВСТАНОВИВ:

Суть заяви: Позов заявлено Приватним підприємством Красер до Товариства з обмеженою відповідальністю Софтех про стягнення 9 096,75 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 14.08.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 21.09.2015 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду від 21.09.2015 р. Розгляд справи призначений на 05.10.2015 р.

05.10.2015 р. представник позивача в судове засідання зявився, вимоги суду, викладені в ухвалі від 14.08.2015 р. виконав повністю, позов підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, поясненнях наданих у судовому засіданні.

05.10.2015 р. представник відповідача в судове засідання повторно не зявився, жодних доказів сплати суми боргу повністю чи частково не надав, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не направив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання, про що докази долучено до матеріалів справи (повідомлення про вручення поштового відправлення № 02472562, зареєстроване канцелярією Господарського суду Львівської області за вхідн. № 41803/15 від 30.09.2015 р.).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив:

23.10.2013 р. між Приватним підприємством Красер (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Софтех (надалі відповідач) укладено договір поставки № 87. Відповідно до п. 1.1 договору поставки № 87 від 23.10.2013 р. постачальник зобовязується поставити та передати у власність покупця систему контрольно-вимірювального обладнання «SKYRIVER», здійснити її монтаж та підключення на автомобілі покупця, провести налаштування та провести інструктаж уповноважених осіб покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і виконані роботи та здійснити оплату у порядку визначеному даним договором. Розділ 3 договору поставки № 87 від 23.10.2013 р. визначає ціну і умову розрахунків, зокрема, оплата ціни (вартості) комплекту здійснюється на умовах попередньої оплати у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський поточний рахунок постачальника упродовж 5 (пяти) банківських днів з моменту виписки покупцеві рахунку. Постачальник має право здійснити відпуск товару чи виконати роботи без попередньої оплати, в такому разі, покупець зобовязується здійснити оплату упродовж трьох днів з часу отримання товару згідно з видатковою накладною (за день відпуску приймається день складання накладної) чи складання акту виконаних робіт. Покупець зобовязаний оплатити виконані роботи з монтажу та налаштування системи упродовж трьох днів з часу підписання сторонами акту виконаних робіт або у пятиденний термін з моменту вручення покупцю акту виконаних робіт поштовим відправленням, якщо покупець не поверне його постачальнику зі своїми зауваженнями упродовж трьох днів з моменту вручення (п. 3.2, п. 3.3 договору поставки № 87 від 23.10.2013 р.).

До матеріалів справи долучено видаткову накладну № РН-0000024 від 01.04.2014 р. на суму 7 128,00 грн., за якою передано у власність відповідача комплект контрольно-вимірювального обладнання «SKYRIVER» та підписано сторонами акт № ОУ-0000171 від 01.04.2014 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 900,00 грн. Вартість поставленої відповідачу системи, її монтаж, підключення та налаштування становив 8 028,00 грн. Відповідач здійснив часткову оплату за договором поставки № 87 від 23.10.2013 р. на суму 3 028,00 грн. Залишок боргу відповідача перед позивачем за поставлене та встановлене обладнання за укладеним договором поставки № 87 від 23.10.2013 р. становить 5 000,00 грн.

Крім того, 23.10.2013 р. між Приватним підприємством Красер та Товариством з обмеженою відповідальністю Софтех укладено договір про надання послуг № 89. Відповідно до п. 1.1 договору про надання послуг № 89 від 23.10.2013 р. оператор надає абоненту послуги сервісної підтримки контрольно-вимірювальної системи «SKYRIVER» та технічного обслуговування належного абоненту комплекту обладнання з метою забезпечення контролю абонента, місцезнаходження обєктів, що належать абоненту та вимірювання зняття контрольних показників датчиків. На виконання умов договору про надання послуг № 89 від 23.10.2013 р. позивачем надано послуг відповідачу на загальну суму 3 366,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які долучені до матеріалів справи, а саме: акт № ОУ-0000076 від 28.02.2014 р. на суму 990,00 грн., акт № ОУ-0000170 від 31.03.2014 р. на суму 198,00 грн., акт № ОУ-0000194 від 30.04.2014 р. на суму 198,00 грн., акт № ОУ-0000280 від 31.05.2014 р. на суму 198,00 грн., акт № ОУ-0000333 від 30.06.2014 р. на суму 198,00 грн., акт № ОУ-0000385 від 31.07.2014 р. на суму 198,00 грн., акт № ОУ-0000430 від 31.08.2014 р. на суму 198,00 грн., акт № ОУ-0000481 від 30.09.2014 р. на суму 198,00 грн., акт № ОУ-0000541 від 31.10.2014 р. на суму 198,00 грн., акт № ОУ-0000595 від 30.11.2014 р. на суму 198,00 грн., акт № ОУ-0000636 від 31.12.2014 р. на суму 198,00 грн., акт № ОУ-0000021 від 31.01.2015 р. на суму 198,00 грн., акт № ОУ-0000079 від 28.02.2015 р. на суму 198,00 грн., акт № ОУ-0000132 від 31.03.2015 р. на суму 198,00 грн. Позивачем частково оплачені послуги з моніторингу на суму 2 574,00 грн., відтак, сума заборгованості відповідача перед позивачем за укладеним договором про надання послуг № 89 від 23.10.2013 р. становить 792,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобовязання за укладеним договором поставки № 87 від 23.10.2013 р. та договором про надання послуг № 89 від 23.10.2013 р. не виконав. У звязку з несвоєчасною оплатою відповідача сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 5 792,00 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача 214,19 грн. 3 % річних, 2 903,10 грн. втрат від інфляції, 187,46 грн. пені, 1 000,00 грн. послуг адвоката, 1 827,00 грн. судового збору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Як передбачено ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності із ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повністю виконав зобовязання відповідно до укладеного договору поставки № 87 від 23.10.2013 р., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000024 від 01.04.2014 р. на суму 7 128,00 грн., актом № ОУ-0000171 від 01.04.2014 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 900,00 грн., які підписані сторонами та підписи засвідчені печатками юридичних осіб.

Крім того, позивач повністю виконав зобовязання відповідно до договору про надання послуг № 89 від 23.10.2013 р., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які долучені до матеріалів справи, а саме: акт № ОУ-0000076 від 28.02.2014 р. на суму 990,00 грн., акт № ОУ-0000170 від 31.03.2014 р. на суму 198,00 грн., акт № ОУ-0000194 від 30.04.2014 р. на суму 198,00 грн., акт № ОУ-0000280 від 31.05.2014 р. на суму 198,00 грн., акт № ОУ-0000333 від 30.06.2014 р. на суму 198,00 грн., акт № ОУ-0000385 від 31.07.2014 р. на суму 198,00 грн., акт № ОУ-0000430 від 31.08.2014 р. на суму 198,00 грн., акт № ОУ-0000481 від 30.09.2014 р. на суму 198,00 грн., акт № ОУ-0000541 від 31.10.2014 р. на суму 198,00 грн., акт № ОУ-0000595 від 30.11.2014 р. на суму 198,00 грн., акт № ОУ-0000636 від 31.12.2014 р. на суму 198,00 грн., акт № ОУ-0000021 від 31.01.2015 р. на суму 198,00 грн., акт № ОУ-0000079 від 28.02.2015 р. на суму 198,00 грн., акт № ОУ-0000132 від 31.03.2015 р. на суму 198,00 грн., які підписані сторонами та підписи засвідчені печатками юридичних осіб.

Відповідач своїх зобовязань за укладеним договором поставки № 87 від 23.10.2013 р. та договором про надання послуг № 89 від 23.10.2013 р. не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка на момент подання позову становила 5 792,00 грн. Відтак, суд враховуючи норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5 792,00 грн. основного боргу є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі наведеної норми позивач просить стягнути з відповідача 214,19 грн. 3 % річних, 2 903,10 грн. втрат від інфляції. Вимога позивача про стягнення з відповідача 214,19 грн. 3 % річних, 2 903,10 грн. втрат від інфляції є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 договору договору поставки № 87 від 23.10.2013 р. передбачено, що за несвоєчасну оплату за договором покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожен день протермінування.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Положеннями ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Позивач здійснив розрахунок розміру пені з врахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» та просить стягнути з відповідача 187,46 грн. пені. Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за невиконання зобовязання на суму 187,46 грн. є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення.

Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача 1 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входять і витрати на оплату послуг адвоката. Відповідно до пункту 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

В підтвердження понесених витрат на адвокатські послуги позивачем надано договір № 07/15 від 01.08.2015 р., який укладений між ПП «Красер» та Адвокатським обєднанням «Правовий центр «Професіонал», платіжне доручення № НОМЕР_1 від 11.08.2015 р. на суму 1 000,00 грн. про перерахування ПП «Красер» коштів на суму 1 000,00 грн. Адвокатському обєднанню «Правовий центр «Професіонал», свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № 258, виданого відповідно до рішення атестаційної комісії Львівської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 10.03.1994 р. ОСОБА_1. Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката є обґрунтована, підтверджується матеріалами справи та підлягає до задоволення.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши думку представника позивача, cуд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості на суму 5 792,00 грн. основного боргу, 214,19 грн. 3 % річних, 2 903,10 грн. втрат від інфляції, 187,46 грн. пені, 1 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, суд, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладає судові витрати на відповідача в розмірі 1 827,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1, 12, 33, 34, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Софтех (79069, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 335; код ЄДРПОУ № 36312131) на користь позивача: Приватного підприємства Красер (79035, м. Львів, вул. Дунайська, 7/28; код ЄДРПОУ № 37205940) 5 792,00 грн. основного боргу, 214,19 грн. 3 % річних, 2 903,10 грн. втрат від інфляції, 187,46 грн. - пені, 1 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 1 827,00 грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

У судовому засіданні 05.10.2015 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складений та підписаний 09.10.2015 р.

Суддя Гутьєва В.В.