Рішення № 52139419, 28.09.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.09.2015 Справа № 905/1508/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д.,

при секретарі судового засідання (помічнику судді) Сиса А.Ю.

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Восток-КЗТС», м. Дніпропетровськ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Дружківський машхавод», м. Дружківка Донецької області

про стягнення: 23 740,52 грн.

за участі уповноважених сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Восток-КЗТС», м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Дружківський машхавод», м. Дружківка Донецької області, основного боргу у сумі 21 016,88 грн., пені у сумі 1 585,51 грн., інфляційних витрат у сумі 36,92 грн., 3% річних у сумі 1 101,21 грн. (Усього 23 740,52 грн.).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № ДрМЗ 305-11 від 31.05.2011 року в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копії видаткових та податкових накладних, копії платіжних доручень, копії довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, копію акту звірки взаєморозрахунків від 09.08.2013 року.

Слухання справи відкладалось, у зв’язку з неявкою сторін у судове засідання.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився. 03.09.2015 року подав клопотання Вх. № 9599/15 з проханням відкласти розгляд справи, призначений на 09.09.2015 року, на іншу дату, у зв’язку з відсутністю представника відповідача. Крім того, у вказаному клопотанні відповідач частково заперечував проти задоволення позовних вимог.

28 вересня 2015 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовної заяви заперечував, посилаючись на проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, що призвело до нестабільності в роботі відповідача, у зв’язку з чим у нього відсутня можливість своєчасно і в повному обсязі виконувати свої договірні зобов’язання перед позивачем.

Позивач в судові засідання жодного разу не з’явився.

28 вересня 2015 року позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Восток-КЗТС», м. Дніпропетровськ, (далі по тексту - Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Дружківський машхавод», м. Дружківка Донецької області, (далі по тексту - Покупець) укладений договір № ДрМЗ 305-11, згідно умов якого позивач взяв на себе зобов’язання передати покупцю товар, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити його.

Відповідно п.1.2. договору, кількість, ціна і асортимент товару визначається специфікаціями, які є невід’ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.4. договору зазначено, що датою поставки вважається дата, вказана на товаротранспортному документі.

Згідно розділу 4. договору, ціна товару за одиницю зазначається в специфікаціях. Загальна сума за договором визначається загальною сумою всіх специфікацій. Розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Оплата здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту поставки конкретної партії товару.

З урахуванням п.8.2. договору, він набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2012 року, а частині виконання зобов’язань – до повного та належного виконання цих зобов’язань.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що згідно видаткових накладних позивач на адресу відповідача поставив товар на зальну суму 225 526,47 грн.

З представлених видаткових накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Крім того, факт виконання умов договору з боку позивача підтверджується також податковими накладними, а факт прийняття товару без зауважень підтверджується ще й довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідач частково здійснив оплату за отриманий товар на загальну суму 204 509,59 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

09 серпня 2013 року позивач на адресу відповідача рекомендованим листом описом з кладенням направив вимогу про сплату суми боргу у розмірі 21 016,88 грн. та акт звірки взаєморозрахунків. Даний лист отриманий відповідачем 13.08.2013 року.

14 лютого 2014 року позивачем на адресу відповідача рекомендованим листом (Вих. № 58 віл 13.02.2014 року) з описом вкладення спрямована претензія про сплату суми боргу у розмірі 21 016,88 грн. та акт звірки взаєморозрахунків. Даний лист отриманий відповідачем 17.02.2014 року.

Відповідач на вимогу від 09.08.2013 року та претензію від 13.02.2014 року не відповів, борг не оплатив. Але акт звірки взаєморозрахунків за період з 03.01.2011 року по 09.08.2013 року підписав та скріпив печаткою підприємства, чим підтвердив заборгованість у сумі 21 016,88 грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі у розмірі 21 016,88 грн.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в розумінні цього кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

За містом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 року № 543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з п.5.3. договору, за порушення строків оплати покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожний день прострочки.

Разом з тим, ч.6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Аналіз чинного законодавства та умов договору свідчить про відсутність погодженого сторонами продовження строку нарахування пені, вимоги щодо стягнення якої заявлені позивачем.

Шестимісячний строк від дня коли зобов’язання мало бути виконано за останнім актом надання послуг за видатковою накладною № 62 від 20.02.2012 року сплинув 20.10.2012 року, № 182 від 16.05.2012 року – 15.01.2013 року.

Таким чином, нарахування позивачем пені по видатковій накладній № 62 від 20.02.2012 року за період з 20.10.2012 року по 22.10.2012 року, № 182 від 16.05.2012 року за період з 15.01.2013 року по 17.01.2013 року є безпідставним, на підставі чого, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково, а саме по видатковій накладній № 62 від 20.02.2012 року за період з 21.04.2012 року по 20.10.2012 року, № 182 від 16.05.2012 року - з 16.07.2012 року по 15.01.2013 року. Всього у сумі 1 580,37 грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п. 10.3. договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 1 101,21 грн. 3% річних в повному обсязі.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних у розмірі 36,92 грн. задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок суми, який не суперечить діючому законодавству.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно знаходження підприємства на території проведення антитерористичної операції у зв’язку з їх безпідставністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 ЦК України, ст.193, ч.6 ст.232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84-85 ГПК України, суд–

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Восток-КЗТС», м. Дніпропетровськ, до Публічного акціонерного товариства «Дружківський машхавод», м. Дружківка Донецької області, про стягнення 23 740,52 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дружківський машхавод», м. Дружківка Донецької області, (84205, Донецька область, м. Дружківка, вул.. Леніна, 7, р/р 26002002437004 в ПАТ «Донгорбанк», МФО 334970, ЄДРПОУ 00165669) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Восток-КЗТС», м. Дніпропетровськ, (49130, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 80, р/р 26001000119414 в ПАТ «Уксоцбанк», МФО 300023, ЄДРПОУ 37254296) основний борг у сумі 21 016,88 грн., пеню у сумі 1 580,37 грн., інфляційні витрати у сумі 36,92 грн., 3% річних у сумі 1 101,21 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827 грн.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 28.09.2015 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2015 року.

Суддя Л.Д. Подколзіна