Постанова № 52137866, 08.10.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 жовтня 2015 р. № 820/7658/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Сальниковій Г.А.,

за участю представників сторін: позивач - ОСОБА_1, відповідач 1 - ОСОБА_2, відповідач 2 - ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 1. Державної фіскальної служби України Харківської митниці ДФС, 2. Куп`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа Міністерство юстиції України про скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.02.2015 р. №855/8/55-20-26-1701-51;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Харківської митниці ДФС Державної фіскальної служби України від 06.03.2015 р. №150-о про звільнення ОСОБА_1, Головного державного інспектора відділу митного оформлення Тополі митного поста Куп'янськ, з займаної посади 06.03.2015 року з підстав, передбачених Законом України Про очищення влади;

- поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення Тополі митного поста Куп'янськ Харківської митниці Державної фіскальної служби України з дати звільнення 06.03.2015 року;

- стягнути з Харківської митниці ДФС Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення - 06.03.2015 року по день ухвалення рішення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 12.02.2015 року Купянською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області складено висновок № 855/8/55-20-26-1701-51 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади". Позивач не згоден з висновком податкового органу, вважає його протиправним та необґрунтованим, оскільки, ним виконано обов'язок щодо декларування майна, доходів та витрат відповідно до ст.12 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції" та зазначено все належне йому майно в декларації за 2013 рік. Водночас, у позивача не виникло заперечень щодо висновків податкового органу з приводу не відображення ОСОБА_1 в декларації за 2013 рік транспортного засобу Rover 2600, який придбано декларантом 27.05.2003 року та продано у 2009 році за дорученням.

Представник відповідача 1 проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2013 рік не відобразив транспортний засіб Rover 2600 1987 року випуску, на підставі чого Куп`янською ОДПІ зроблено висновок про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1 Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що висновок Куп`янської ОДПІ від від 12.02.2015 р. №855/8/55-20-26-1701-51 ОСОБА_1 оскаржено не було та таке рішення суб`єкта владних повноважень не було скасовано, його дію не було призупинено, то у Харківської митниці ДФС, як вважає відповідач 1, були всі підстави для звільнення ОСОБА_1 із займаною посади.

Представник відповідача 2, заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1. та підтверджуючих документів встановлено, що позивачем вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1 Поряд з цим, у вищезазначеному висновку від 12.02.2015 р. №855/8/55-20-26-1701-51 встановлено, що вартість майна вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.

Представник Міністерства юстиції України надав пояснення, відповідно до яких зазначив, що при проведенні перевірки, передбаченої ЗУ «Про очищення влади» щодо ОСОБА_1 Купянською ОДПІ вказано не просто невідповідність відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру, а відповідно до пп. 1. 2 ч. 5 ст.5 Закону, а також вказано «за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та підтвердних документів встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) ОСОБА_1. у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел, тобто перевіркою встановлено законність джерел набуття таких доходів. Однак, органом перевірки вказана інформація не була врахована.

У судовому засіданні 08.10.2015 року сторони підтримали свої правові позиції по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

З приводу частини позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування висновку Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.02.2015 р. №855/8/55-20-26-1701-51, то суд зазначає наступне.

Кабінетом Міністрів України 06 серпня 2014 року прийнята постанова № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» на виконання п. 1 якої утворена як юридична особа публічного права Харківська митниця ДФС.

Державну реєстрацію створення Харківської митниці ДФС проведено 05.12.2014. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311, у грудні 2014 року розпочато реорганізацію Харківської митниці Міндоходів шляхом приєднання до Харківської митниці ДФС.

У зв'язку з реорганізацією наказом Харківської митниці ДФС від 24.12.2014 № Об-0 «По особовому складу» ОСОБА_1 було прийнято на роботу до Харківської митниці ДФС з 25.12.2014 в порядку переведення з Харківської митниці Міндоходів із збереження умов оплати праці та матеріального забезпечення, що встановлені відповідно до законодавства для посадових осіб митної служби на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення Харківської митниці ДФС.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач отримав від Купянської ОДПІ висновок № № 855/8/55-20-26-1701-51 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 18.05.2015 року.

У спірному висновку вказано, що за результатами проведеної перевірки ОСОБА_1 встановлено, що у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за минулий рік декларант вказав недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, зазначених у п.п. 1-10 ч.1 ст. 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1

Поряд з цим, вищезазначеним висновком також встановлено, що вартість майна вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.

На підставі вищезазначеного висновку Купянської ОДПІ, наказом т.в.о. начальника ДФС України Харківської митниці ДФМ від 06.03.2015 року № 150-0, ОСОБА_1 звільнено із займаної посади з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади».

Перевіряючи дотримання відповідачем як суб'єктом владних повноважень вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при прийнятті спірного висновку, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст. 1 Закону України "Про очищення влади", протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Особи, зазначені у частинах третій, п'ятій - сьомій статті 3 цього Закону, не можуть обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), протягом п'яти років з дня набрання чинності відповідним рішенням суду.

Заборона, передбачена частиною третьою або четвертою цієї статті, може застосовуватися до особи лише один раз.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону, заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо: посадових та службових осіб органів прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частинами 3 або 4 статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону (далі - заява).

Згідно із ч. 5 ст. 5 Закону перевірці підлягають: 1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами 3 та 4 статті 1 цього Закону; 2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Частиною 8 ст. 3 Закону визначено, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1 - 11 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" (далі - Закон), у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік (далі - декларація), за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - перевірка) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 №1100 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1385/26162 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 3 Порядку, загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки особи, стосовно якої проводиться перевірка;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в: аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації; порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності; порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Згідно з п.4 Порядку №1100 при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів.

При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

У відповідності до п.6 Порядку №1100 для перевірки використовуються дані, що зазначені у відповідних розділах декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також дані про фізичних осіб, які включаються до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інформаційної системи «Податковий блок», зокрема про: джерела отримання доходів; об'єкти оподаткування; суму нарахованих та/або виплачених доходів.

Отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.

За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

Відповідно до п.9 Порядку №1100 у розділі IV декларації перевірці підлягають: достовірність відомостей щодо наявності транспортних засобів, вказаних у декларації, набутих особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про транспортні засоби такої особи; відповідність вартості транспортних засобів, вказаних у декларації, набутих особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

Для перевірки даних про транспортні засоби використовується інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин: органів внутрішніх справ - щодо зареєстрованих (знятих з обліку) колісних транспортних засобів та їх власників, у тому числі про дату їх реєстрації (зняття з обліку), індивідуальні ознаки транспортного засобу, повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) та місцезнаходження (місце проживання) власника; Державної служби України з безпеки на транспорті - про судна, зареєстровані (зняті з реєстрації) у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України, та їх власників або фрахтівників, зокрема індивідуальні ознаки судна, повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) та місцезнаходження (місце проживання) власника або фрахтівника; Державної авіаційної служби України - про повітряні судна, зареєстровані (зняті з реєстрації) у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України, та їх власників або експлуатантів, зокрема індивідуальні ознаки судна, повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) та місцезнаходження (місце проживання) власника або експлуатанта; платників податків - фізичних осіб - про транспортні засоби, зазначені в податковій декларації про майновий стан і доходи, а також наявна податкова інформація про транспортні засоби, одержана з інших джерел. При цьому також порівнюється вказане в таких даних місцезнаходження (місце проживання) особи, стосовно якої проводиться перевірка, - власника транспортного засобу з відомостями про нерухоме майно, зазначене в розділі III декларації.

Відповідно до ч.11 ст.5 Закону України «Про очищення влади» орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки. Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку.

Також, у відповідності до п. 30 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. N 563 (надалі -Порядок № 563), форма висновку ДФС про результати перевірки відомостей, зазначених у пункті 2 частини п'ятої статті 5 Закону, затверджується наказом Мінфіну.

Згідно п.39 Порядку №563 висновок про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданій особою за попередній рік декларації, та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у декларації особи, що набуте (набуті) за час перебування на посадах, доходам, отриманим із законних джерел, може бути оскаржений особою в судовому порядку.

Як вбачаться з письмових заперечень Купянської ОДПІ, згідно інформації Центру надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Купянсокго, Шевченківського та Дворічанського районів, наданої листом від 21.01.2015 року № 111 на імся ОСОБА_1 зареєстровані транспортні засоби: Rover 2600 1987 року випуску, NISSAN ALMERA CLASSIC 2008 року випуску. Однак, в декларації про майно, доходи, витрати та зобовязання фінансового характеру за 2013 рік ОСОБА_1 протиправно не вказано автомобіль Rover 2600 1987 року випуску (а.с. 61).

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про встановлення недостовірності відомостей, вказаних ОСОБА_1 в декларації про майно, доходи, витрати та зобовязання фінансового характеру за 2013 рік. Водночас, суд звертає увагу, що позивачем у судовому засіданні не спростовано вищезазначені висновки податкового органу.

Суд зазначає, що пунктом 10 Порядку встановлено, що у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини пятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на пятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обовязковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Згідно із п. 11 Порядку орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обовязки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.

Суд зазначає, що висновок контролюючого органу лише відображає факт того, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2013 рік вказав недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1 , а саме, що декларантом не відображено в розділі ІV транспортний засіб ROVER 2600 1987 року випуску, придбаний 27.05.2003 року, як такий що був у використанні.

Окрім того, пунктом 10 ст. 12 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" встановлено, що виявлення недостовірних відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, не звільняє суб'єкта декларування від обов'язку подати декларацію з достовірними відомостями. У такому разі декларація з достовірними відомостями підлягає оприлюдненню на заміну раніше оприлюдненої декларації у порядку, встановленому цим Законом.

Виходячи із вище наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач, Куп'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, при складенні висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", поданих ОСОБА_1 № 855/8/55-20-26-1701-51 від 12.02.2015 року , діяв у межах та на підставі діючого законодавства України, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо частини позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу начальника Харківської митниці ДФС Державної фіскальної служби України від 06.03.2015 р. №150-о про звільнення ОСОБА_1, Головного державного інспектора відділу митного оформлення Тополі митного поста Куп'янськ, з займаної посади 06.03.2015 року з підстав, передбачених Законом України Про очищення влади, поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення Тополі митного поста Куп'янськ Харківської митниці Державної фіскальної служби України з дати звільнення 06.03.2015 року та стягнення з Харківської митниці ДФС Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення - 06.03.2015 року по день ухвалення рішення, то суд звертає увагу на наступні обставини.

У відповідності до п.14 ст.5 Закону України "Про очищення влади" керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини пятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.

З правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що здійснення очищення влади стосовно осіб, щодо яких здійснювалася перевірка, проводиться за наступники критеріями, підлягають встановленню контролюючим органом:

недостовірності відомостей щодо наявності майна, зазначеного у декларації;

недостовірності цих відомостей та невідповідності вартості майна, вказаного в декларації, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел;

невідповідності вартості майна, вказаного в декларації, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Таким чином суд приходить до висновку, що недостовірність відомостей, яка може бути підставою для звільнення особи та застосування до неї відповідних заборон, повинна встановлюватись в сукупності з невідповідністю вартості майна, яке належить особі.

Тобто, саме по собі неповне декларування наявного у особи майна не може бути підставою для застосування Закону про очищення влади в частині звільнення особи з посади в разі, якщо це майно було набуте особою на законних підставах та за рахунок коштів, отриманих із законних джерел.

Поряд з цим суд вважає за необхідне звернути уваги на вимоги пункту 35 Порядку №563, в якому зазначено, що якщо відповідь / висновок / копія судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, є неповними або суперечать іншим матеріалам перевірки, орган, в якому проводиться перевірка, з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації одноразово звертається із запитом до органів перевірки, які зобов'язані розглянути його та надати відповідь протягом десяти робочих днів.

У відповідності до п. 36 Порядку № 563, на підставі відповіді / висновку / копії судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, відповідальний структурний підрозділ у триденний строк (з дня надходження останньої відповіді / висновку / копії судового рішення або з дня надходження відповіді / висновку / копії судового рішення, який є підставою для застосування заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону) готує довідку про результати перевірки за формою згідно з додатком 5 та подає її керівнику органу.

Таким чином, проаналізувавши вищезазначені норми права, суд звертає увагу, що законодавцем покладено на орган, в якому проводиться перевірка, обовязок щодо проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації, у випадку, якщо відповідь / висновок / копія судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами такої перевірки, є неповними або суперечать іншим матеріалам перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 11.02.2015 року на імя начальника Купянської ОДПІ надано пояснення, відповідно до змісту якого декларантом зазначено, що автомобіль Rover 2600 ( 1987 року випуску) позивач придбав 27.05.2003 року, як таку, що була у використанні. У 2009 році ОСОБА_1 було продано вказаний транспортний засіб по довіреності. Також ОСОБА_1 звернуто увагу, що кошти, отримані за продаж вказаного автомобіля у розмірі 20000грн., були використані декларантом для погашення кредитних зобовязань перед АКБСР «Укрсоцбанк» відповідно до договору кредиту № 842/1-27/40/8-042 від 19.09.2008 року (а.с. 64-65).

На підставі вказаних обставин, з урахуванням вищезазначених пояснень ОСОБА_1 та на виконання п. 35 Порядку №563, т.в.о. начальником Харківської митниці ДФС ОСОБА_5 на імя начальнка Купянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області направлено звернення від 18.02.2015 року № 20-70-04/00-1/1318 «Про проведення додаткової перевірки» щодо ОСОБА_1 (а.с. 148-149).

Листом від 27.02.2015 року № 1366/8/20-26-1701 Куп`яська ОДПІ надала відповідь на вищезазначене звернення начальника Харківської митниці ДФС від 18.02.2015 року № 20-70-04/00-1/1318, відповідно до якої субєкт владних повноважень встановив лише недостовірність відомостей, вказаних ОСОБА_1 в декларації про майно, доходи, витрати та зобовязання фінансового характеру за 2013 рік щодо наявності майна, набутого ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1. ст. 2 Закону України «Про очищення влади».

Таким чином, суд зазначає, що контролюючим органом під час проведення перевірки позивача встановлені неоднозначні висновки відповідності відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини пятої ст.5 Закону України "Про очищення влади", адже попри виявлене не відображення у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік зареєстрованого транспортного засобу автомобіль Rover 2600, Куп'янською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області зроблено висновок про відповідність вартості майна (майнових прав) позивача наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

Підтвердження законності джерел набуття доходів та відповідності вартості майна (майнових прав) цим доходам не може бути підставою застосування заборони, передбаченої ч.3 ст.1 Закону України "Про очищення влади", відповідно до критерію, передбаченого ч.8 ст.3 Закону.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що керівник Харківської митниці ДФС України після отримання висновку 12.02.2015 р. №855/8/55-20-26-1701-51 не врахував факту набуття ОСОБА_1 доходів (майна) із законних джерел, що в свою чергу виключає застосування заборон.

Також, суд критично ставиться до позиції Харківської митниці ДФС з приводу того, що оскільки висновок податкового органу від 12.02.2015 р. №855/8/55-20-26-1701-51 ОСОБА_1 не було оскаржено та не визнано протиправним у поряду, встановленому чинним законодавством, то у відповідача 1, на його думку, були наявні всі правові підстави для застосування вказаного рішення як безумовної підстави для звільнення ОСОБА_1 із займаної посади шляхом прийняття наказу від 06.03.2015 року № 150-0.

Суд звертає увагу, що ч.11 ст. 5 Закону Про очищення влади передбачено, що орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обовязки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.

Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку.

Проте, чинне законодавство України не містить жодних застережень щодо неможливості поновлення на посаді незаконно звільненої особи у звязку з не скасуванням висновку. Згідно з частиною одинадцятою статті 5 Закону України Про очищення влади оскарження такого висновку в судовому порядку є правом, а не обовязком особи.

Під час вирішення даної адміністративної справи про визнання протиправним наказу про звільнення з публічної служби відповідно до Закону про очищення влади суди, серед іншого, судом надано оцінку обставинам, чи дійсно мала місце недостовірність відомостей щодо наявності майна.

Положеннями ст.24 Конституції України передбачено, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно ст.43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всіх форм дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, Харківська митниця ДФС, як суб'єкт владних повноважень, не надала суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується оскаржуваний наказ про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.

З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем 1 під час звільнення позивача із займаної посади не було дотримано вищезазначених норм права, не враховано факту набуття ОСОБА_1 доходів (майна) із законних джерел, що в свою чергу виключає застосування заборон, передбачених Законом України «Про очищення влади», а відтак позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу начальника Харківської митниці ДФС Державної фіскальної служби України від 06.03.2015 р. №150-о про звільнення ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Поряд з цим, суд також зазначає, що відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Таким чином, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено. Вказана правова позиція узгоджується з позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 28.10.2014 року.

Отже, розвязуючи спір по суті, суд вважає, що задля повного відновлення прав та законних інтересів позивача у сфері публічно - правових відносин позовні вимоги заявника щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення Тополі митного поста Куп'янськ Харківської митниці Державної фіскальної служби України з дати звільнення 06.03.2015 року та стягнути з Харківської митниці ДФС Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення -06.03.2015 року по день ухвалення рішення

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до пунктів 2 та 3 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до 1. Державної фіскальної служби України Харківської митниці ДФС, 2. Куп`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа Міністерство юстиції України про скасування наказу - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Харківської митниці Державної фіскальної служби України від 06.03.2015 року №150-о про звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення Тополі митного поста Куп'янськ з 06.03.2015 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення Тополі митного поста Куп'янськ Харківської митниці Державної фіскальної служби України з дня звільнення.

Стягнути з Харківської митниці Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.03.2015 року по день ухвалення рішення з утриманням суми податків, зборів, внесків ті інших обовязкових платежів.

В частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення Тополі митного поста Куп'янськ Харківської митниці Державної фіскальної служби України та стягнення середнього заробітку з розрахунку за один місяць постанова підлягає негайному виконанню.

В решті задоволення адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 09.10.2015 року.

Суддя Горшкова О.О.