Постанова № 52137852, 28.09.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 вересня 2015 р. № 820/7806/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Звягіна Я.І.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "МП ТРЕЙД" до головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій незаконними, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправними дії головного управління ДФС у Харківській області щодо складання у відношенні приватного підприємства "МП ТРЕЙД" актів "Про не допуск до проведення фактичної перевірки" б/н від 07.07.2015 року та 08.07.2015 року у кількості 17 шт.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області щодо скасування у відношенні приватного підприємства "МП ТРЕЙД" актів "Про не допуск до проведення фактичної перевірки" б/н від 07.07.2015 року та 08.07.2015 року у кількості 17 шт. суперечать положенням Податкового кодексу України, оскільки, за своїм змістом та правовою суттю не містять інформації, що передбачена положеннями ст. 80 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала надала суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною в судовому засіданні, де зазначила, що керівником ГУ ДФС у Харківській області прийнято наказ від 06.07.2015 року №193 про організацію проведення фактичних перевірок господарських об'єктів, де здійснює господарську діяльність ПП "МП Трейд". Зазначений наказ ГУ ДФС у Харківській області постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2015 року по справі №820/7009/15 за позовом ПП "МП Трейд" до ГУ ДФС у Харківській області визнано законним та обґрунтованим. Також, зазначила, що складання фахівцями ГУ ДФС у Харківській області у відношенні ПП "МП Трейд" актів недопуску до проведення фактичних перевірок належить до компетенції контролюючого органу й відповідні дії посадових осіб не несуть за собою самостійних правових наслідків, а отже не спричиняють факту порушеного права, на захист якого подано адміністративний позов. А тому, посадові особи відповідача при складанні актів недопуску до проведення фактичних перевірок діяли у межах повноважень та спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення фактичної перевірки передбачений ст. 80 Податкового кодексу України.

Так, п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3.

Зі змісту п.80.5 ст.80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

За правилами статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п.81.2 ст. 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Проаналізувавши вище наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків від допуску до перевірки посадові особи контролюючого органу складається відповідний акт, який засвідчує факт відмови, при цьому, суд зауважує, що відмова платника податків від допуску податкової інспекції до проведення фактичної перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу, не допускається.

Поряд із цим, суд зауважує, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 року, приватному підприємству "МП ТРЕЙД" відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування наказу №193 від 06.07.2015 року про організацію проведення фактичних перевірок господарських об'єктів ПП "МП Трейд".

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Тобто, наказ, який слугував підставою для проведення фактичних перевірок господарських об'єктів ПП "МП Трейд" на теперішній час є законним та винесеним контролюючим органом з дотриманням вимог податкового законодавства.

Так як, уповноважені особи позивача відмовились від проведення фактичних перевірок господарських об'єктів ПП "МП Трейд", та у відповідності до вимог вище вказаних положень Податкового кодексу України, перевіряючими відповідача правомірно складено акти від 07.07.2015 року: №14/223/34952938, №15/223/34952938, №16/223/34952938, №17/223/34952938, №18/223/34952938, №19/223/34952938, №20/223/34952938, №21/223/34952938, №22/223/34952938, №24/223/34952938, №25/223/34952938, №26/223/34952938, №27/223/34952938, №28/223/34952938, №29/223/34952938, №30/223/34952938, №31/223/34952938 "Про недопуск до проведення фактичної перевірки" (а.с. 42, 48, 54, 60, 67, 74, 81, 88, 95, 102, 109, 115, 122, 129, 136, 143, 150).

При цьому, суд звертає увагу на те, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків або недопуску до проведення перевірки, і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт про недопуск до проведення фактичної перевірки є засобом документування дій платника податків щодо не допущення відповідача до проведення перевірки.

Окрім того, суд зауважує, що сам собою факт складання актів про недопуск до проведення фактичної перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків.

Згідно частини 1 статі 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано жодних доказів того, що дії посадових осіб головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, які виразились у складання спірних актів від 07.07.2015 року: №14/223/34952938, №15/223/34952938, №16/223/34952938, №17/223/34952938, №18/223/34952938, №19/223/34952938, №20/223/34952938, №21/223/34952938, №22/223/34952938, №24/223/34952938, №25/223/34952938, №26/223/34952938, №27/223/34952938, №28/223/34952938, №29/223/34952938, №30/223/34952938, №31/223/34952938 "Про недопуск до проведення фактичної перевірки" є протиправними та такими, що порушують його права та створюють для нього особливі правила поведінки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що акти "Про недопуск до проведення фактичної перевірки" самі по собі не мають обов'язкової юридичної сили, а тому не можуть створювати для позивача будь - яких негативних наслідків.

Приймаючи до уваги викладене, та враховуючи те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не порушував прав позивача, суд знаходить позов необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст.159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст.162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "МП ТРЕЙД" до головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій незаконними - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 28 вересня 2015 року.

Суддя Лук'яненко М.О.