Постанова № 52137843, 23.09.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

23 вересня 2015 р. № 820/3911/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

суддів - Бідонька А.В., Мар'єнко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Цибульник Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" до Міністерства доходів та зборів України, Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо неправомірного неврахування у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ТОВ "АН ГРО" податкових накладних № 2 від 02.04.2015, № 42 від 31.03.2015, № 10 від 10.04.2015, № 8 від 09.06.2015, № 9 від 09.06.2015, № 10 від 09.06.2015, № 11 від 09.06.2015, № 12 від 09.06.2015, № 13 від 10.06.2015, № 14 від 10.06.2015, № 15 від 10.06.2015, № 16 від 12.06.2015, № 17 від 04.06.2015, № 33 від 17.07.2015, № 28 від 24.07.2015;

- зобов'язати Міністерство доходів і зборів України врахувати в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ТОВ "АН ГРО" податкові накладні № 2 від 02.04.2015, № 42 від 31.03.2015, № 10 від 10.04.2015, № 8 від 09.06.2015, № 9 від 09.06.2015, № 10 від 09.06.2015, № 11 від 09.06.2015, № 12 від 09.06.2015, № 13 від 10.06.2015, № 14 від 10.06.2015, № 15 від 10.06.2015, № 16 від 12.06.2015, № 17 від 04.06.2015, № 33 від 17.07.2015, № 28 від 24.07.2015 з дня фактичного направлення їх для реєстрації;

- визнати протиправними дії Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області щодо застосування до ТОВ "АН ГРО" статусу "відсутній за місцезнаходженням" та використання цього статусу у облікових даних протягом квітня-вересня 2015 року;

- зобов'язати Індустріальну ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області зняти з облікових даних ТОВ "АН ГРО" статус "відсутній за місцезнаходженням" протягом квітня-вересня 2015 року;

- визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо використання відносно ТОВ "АН ГРО" статусу "відсутній за місцезнаходженням" та використання цього статусу у облікових даних протягом квітня-вересня 2015 року;

- зобов'язати Міністерство доходів і зборів України зняти з облікових даних ТОВ "АН ГРО" статус "відсутній за місцезнаходженням" протягом квітня-вересня 2015 року;

- визнати протиправними дії Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області щодо неправомірного неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року від 17.04.2015.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що дії відповідачів є протиправними та такими, що не відповідають діючому законодавству, порушують права ТОВ "АН ГРО" та можуть спричинити викривлення даних податкової звітності підприємства та його контрагентів, що потягне за собою негативні наслідки.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі посилаючись на обставини які викладені в запереченнях на адміністративний позов.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" зареєстроване як юридична особа 08.06.2012, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на обліку у Індустріальній обєднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Між позивачем та Індустріальною обєднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області 09.12.2014 року укладено договір про визнання електронних документів № 091220141.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ "АН ГРО" виписано на ім'я контрагентів податкові накладні № 2 від 02.04.2015, № 42 від 31.03.2015, № 10 від 10.04.2015, № 8 від 09.06.2015, № 9 від 09.06.2015, № 10 від 09.06.2015, № 11 від 09.06.2015, № 12 від 09.06.2015, № 13 від 10.06.2015, № 14 від 10.06.2015, № 15 від 10.06.2015, № 16 від 12.06.2015, № 17 від 04.06.2015, № 33 від 17.07.2015, № 28 від 24.07.2015.

Як вбачається з квитанцій на зворотних боках податкових накладних, вказані податкові накладні доставлено до контролюючого органу з відміткою "документ не прийнято. При необхідності виправте документ та відправте його знову".

Колегією суддів встановлено, що зазначені податкові накладні та податкова декларація не були прийняті з причини того, що місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/ послуг, вказане у документі, не відповідає інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до норм п.11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, до спірної податкової накладної запроваджена реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не оспорювалося сторонами по справі.

Згідно з п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Приписами п.9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 встановлений вичерпний перелік причин відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації, а саме: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Відповідачем по справі підставою для відмови у реєстрації податкових накладних визначено наявність помилок при її оформленні в частині невірного зазначення місцезнаходження юридичної особи - продавця товарів.

Відповідно до абз.2 п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, до яких, зокрема, відноситься: ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Відповідно до п. 12.2 розд. ХІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

У разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, надісланого контролюючим органом, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта.

Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками контролюючих органів, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням. (п. 12.3 розд. ХІІ Порядку).

Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою. (п. 12.4 розд. ХІІ Порядку).

Згідно з абзацом першим п. 12.5 розд. ХІІ Порядку, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону. Повідомлення за формою № 18-ОПП надсилається державному реєстратору поштовим відправленням або в електронному вигляді у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та Центрального контролюючого органу.

Згідно з п.45.2. ст.45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що місцезнаходження позивача підтверджено.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача в запереченнях на обставину встановлення податковою міліцією відсутності позивача за його місцезнаходженням, оскільки доказів наявності такого повідомлення за формою 18-ОПП, його направлення на адресу державного реєстратора представником відповідача до суду не надано, будь-які записи про відсутність за місцезнаходженням або не підтвердження відомостей про юридичну особу державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вносилися.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "АН ГРО" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області щодо застосування до ТОВ "АН ГРО" статусу "відсутній за місцезнаходженням" та використання цього статусу у облікових даних протягом квітня-вересня 2015 року; визнання протиправними дій Міністерства доходів і зборів України щодо використання відносно ТОВ "АН ГРО" статусу "відсутній за місцезнаходженням" та використання цього статусу у облікових даних протягом квітня-вересня 2015 року; зобов'язання Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області зняти з облікових даних ТОВ "АН ГРО" статус "відсутній за місцезнаходженням" протягом квітня-вересня 2015 року.

Щодо позовних вимог ТОВ "АН ГРО" в частині зобов'язання Міністерства доходів і зборів України зняти з облікових даних ТОВ "АН ГРО" статус "відсутній за місцезнаходженням" протягом квітня-вересня 2015 року, колегія суддів зазначає, що відповідно до пунктів 12.4, 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів та п. 3.5.1 Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, рішення про зміну стану платника податків приймається податковим органом, на обліку в якому знаходиться зазначена юридична особа.

Отже, виходячи з викладеного суд зазначає, що позовна вимога ТОВ "АН ГРО" в частині зобов'язання Міністерства доходів і зборів України зняти з облікових даних ТОВ "АН ГРО" статус "відсутній за місцезнаходженням" протягом квітня-вересня 2015 року, є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій Міністерства доходів і зборів України щодо неправомірного неврахування у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ТОВ "АН ГРО" податкових накладних № 2 від 02.04.2015, № 42 від 31.03.2015, № 10 від 10.04.2015, № 8 від 09.06.2015, № 9 від 09.06.2015, № 10 від 09.06.2015, № 11 від 09.06.2015, № 12 від 09.06.2015, № 13 від 10.06.2015, № 14 від 10.06.2015, № 15 від 10.06.2015, № 16 від 12.06.2015, № 17 від 04.06.2015, № 33 від 17.07.2015, № 28 від 24.07.2015, та зобов'язання Міністерство доходів і зборів України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені податкові накладні, колегія суддів вважає необхідним для повного захисту прав та інтересів позивача на підставі ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог з огляду на наступне.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою від 29 грудня 2010 р. N 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних».

Так відповідно до п. 3 вищевказаного порядку податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та залишаються у їх постачальника (продавця); складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України; складені в межах виконання угод про розподіл продукції; складені за операціями з постачання товарів (послуг), які звільнені від оподаткування) незалежно від суми податку на додану вартість, зазначеної в одній податковій накладній та/або розрахунку коригування підлягають саме реєстрації а не врахуванню в реєстрі як просить позивач у своїх позовних вимогах.

А тому суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо відмови у реєстрації у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ТОВ "АН ГРО" податкових накладних № 2 від 02.04.2015, № 42 від 31.03.2015, № 10 від 10.04.2015, № 8 від 09.06.2015, № 9 від 09.06.2015, № 10 від 09.06.2015, № 11 від 09.06.2015, № 12 від 09.06.2015, № 13 від 10.06.2015, № 14 від 10.06.2015, № 15 від 10.06.2015, № 16 від 12.06.2015, № 17 від 04.06.2015, № 33 від 17.07.2015, № 28 від 24.07.2015, та зобов'язати Міністерство доходів і зборів України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені податкові накладні.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області щодо неправомірного неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року від 17.04.2015, колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач відмовив за аналогічними обставинами у прийняті податкової декларації ТОВ "АН ГРО" з податку на додану вартість за березень 2015 року від 17.04.2015 року.

Відповідно до квитанції № 1 вказану податкову декларацію доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 17.04.2015 в 11:59:35, однак з відміткою "документ не прийнято. При необхідності виправте документ та відправте його знову" з зазначенням причини: "Виявлені помилки: Для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті".

Подання податкової декларації до контролюючих органів регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.

Так, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Пунктом 49.3 статті 49 ПКУ встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 ПКУ, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом (п. 49.9).

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;

- у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Пунктом 49.10 статті 49 ПКУ визначено, що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації (п. 49.15).

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 р. N 233 (далі - Інструкція).

Ця Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Відповідно до частини 1 розділу І Інструкції, квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді.

Квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Розділом ІІІ Інструкції визначено порядок подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Так, податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

Податкова звітність в електронному вигляді, отримана органами ДПС пізніше терміну, встановленого законодавством для податкової звітності, вважається поданою з порушенням терміну.

Органи ДПС приймають податкову звітність з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. щоденно, крім вихідних, святкових і неробочих днів.

У разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку - протягом перших двох годин наступного робочого дня.

При поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:

7.1 платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення;

7.2 після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків;

7.3 після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

7.4 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

7.5 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

7.6 якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Як вже встановлено судом, фактичною підставою для неприйняття податкової декларації слугував факт встановлення податковим органом незнаходження ТОВ "АН ГРО" за місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Отже, враховуючи положення статті 49 Податкового кодексу України та Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, колегія суддів прийшла до висновку про неправомірність дій Індустріальної ОДПІ в частині неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року від 17.04.2015.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" до Міністерства доходів та зборів України, Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо відмови у реєстрації у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ТОВ "АН ГРО" податкових накладних № 2 від 02.04.2015, № 42 від 31.03.2015, № 10 від 10.04.2015, № 8 від 09.06.2015, № 9 від 09.06.2015, № 10 від 09.06.2015, № 11 від 09.06.2015, № 12 від 09.06.2015, № 13 від 10.06.2015, № 14 від 10.06.2015, № 15 від 10.06.2015, № 16 від 12.06.2015, № 17 від 04.06.2015, № 33 від 17.07.2015, № 28 від 24.07.2015.

Зобов'язати Міністерство доходів і зборів України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані товариством з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" податкові накладні № 2 від 02.04.2015, № 42 від 31.03.2015, № 10 від 10.04.2015, № 8 від 09.06.2015, № 9 від 09.06.2015, № 10 від 09.06.2015, № 11 від 09.06.2015, № 12 від 09.06.2015, № 13 від 10.06.2015, № 14 від 10.06.2015, № 15 від 10.06.2015, № 16 від 12.06.2015, № 17 від 04.06.2015, № 33 від 17.07.2015, № 28 від 24.07.2015 з дня фактичного направлення їх для реєстрації;

Визнати протиправними дії Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області щодо застосування до ТОВ "АН ГРО" статусу "відсутній за місцезнаходженням" та використання цього статусу у облікових даних протягом квітня-вересня 2015 року.

Зобов'язати Індустріальну ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області зняти з облікових даних ТОВ "АН ГРО" статус "відсутній за місцезнаходженням" протягом квітня-вересня 2015 року.

Визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо використання відносно ТОВ "АН ГРО" статусу "відсутній за місцезнаходженням" та використання цього статусу у облікових даних протягом квітня-вересня 2015 року.

Визнати протиправними дії Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області щодо неправомірного неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року від 17.04.2015.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 28 вересня 2015 року.

Головуючий суддя Р.В. Мельников

Судді А.В. Бідонько

ОСОБА_3