Ухвала суду № 52137677, 08.10.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 жовтня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/3303/14

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Молодецький Р.І., перевіривши заяву Одеської митниці ДФС про встановлення способу і порядку виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України, Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, третя особа: Голова Державної митної служби України про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України, Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, третя особа: Голова Державної митної служби України про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, в якому з урахуванням прийнятої судом в частині позовних вимог заяви від 20 листопада 2014 року про уточнення позовних вимог, просив суд:

визнати протиправною бездіяльність Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_1 щодо:

- не видання наказу про звільнення особи з посади заступника начальника Південної митниці Міндоходів України, яка обіймала її станом на 04.12.2013р. та, яку до 24.12.2008р. обіймав ОСОБА_1 - у звязку з виданням наказу від 04.12.2013р. №1100-к "Про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12. 2013р.;

- не внесення до трудової книжки ОСОБА_1 (серії БТ-ІІ № 2313111) запису на підставі наказу від 04.12.2013р. №1100-к про визнання недійсним запису №13 (про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби");

- не вжиття заходів та не видання наказу про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Південної митниці Міндоходів України у зв'язку з ви дання наказу від 04.12.2013р. №1100-к про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. № 2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р. - за відсутності наказу про його звільненням станом на 04.12.2013р., в тому числі, на підставі заяв від 19.03.2013р., від 23.04.2013р., від 16.09.2013р„ від 28.10.2013р.;

- не проведення з ОСОБА_1 повного грошового розрахунку, в тому числі, за час вимушеного прогулу, порушення строків видачі трудової книжки, проведення грошового розрахунку та не проведення з ним гарантійних компенсаційних грошових виплат за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р. - у зв'язку із скасуванням на підставі наказу від 04.12.2013р. №1100-к, визнаного судом неправомірним, наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. № 2794-к;

- надання ОСОБА_1 неповних відповідей на питання, що порушувалися ним у заявах 19 березня 2013 року, 23 квітня 2013 року, 16 вересня 2013 року, 28 жовтня 2013 року;

визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_1 щодо видачі йому не належним чином оформленої трудової книжки;

визнати протиправні дію та бездіяльність Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в період з з 24.12.2008р. по 05.12. 2013р. такими, що є грубим порушенням трудового законодавства стосовно законних прав і охоронюваних законом інтересів заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_1;

зобов'язати Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в залежності від їх компетенції та з метою повного відновлення порушених прав вчинити стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_1 вчинити наступні дії:

- заповнити та видати ОСОБА_1 належним чином заповнену (оформлену) трудову книжку із внесенням до неї записів про недійсність запису №13 від 24.12. 2008 року, про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к;

- нарахувати і провести гарантійні грошові компенсаційні (в тому числі, індексаційні) виплати ОСОБА_1 за весь час дії незаконного наказу голови Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р.

- нарахувати і провести гарантійні грошові компенсаційні (в тому числі, індексаційні) виплати ОСОБА_1 за весь час вчинення неправомірних дії та бездіяльності після видання наказу від 04.12.2013р. №1100-к за період з 04.12.2013р. по 05.12.2014р.;

стягнути з Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час (вимушеного прогулу, затримки видачі трудової книжки, порушення строків грошового розрахунку) за період з 25.12.2008р. по 02.12.2014р. включно - 313554,26 грн. (розрахунок додається), без урахування інших гарантійних та компенсаційних виплат;

стягнути з Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч гривень);

стягнути з Південної митниці Міндоходів України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

18 грудня 2014 року Полтавським окружним адміністративним судом прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України, Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, третя особа: Голова Державної митної служби України про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Південної митниці Міністерства доходів і зборів України щодо не внесення до трудової книжки БТ-ІІ № 2313111 ОСОБА_1 на підставі наказу Державної митної служби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" запису про недійсність запису № 13 від 24.12.2008 року "звільнений із займаної посади за порушення Присяги державного службовця відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 30 Закон України "Про державну службу" внесеного на підставі Наказу Державної митної служби України № 2794-к "Про припинення державної служби". Зобов'язано Південну митницю Міністерства доходів і зборів України внести на підставі наказу Державної митної служби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" запис до трудової книжки БТ-ІІ № 2313111 ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) про недійсність запису № 13 від 24.12.2008 року "звільнений із займаної посади за порушення Присяги державного службовця відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 30 Закон України "Про державну службу", внесеного на підставі Наказу Державної митної служби України № 2794-к "Про припинення державної служби". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2014р. по справі № 816/3303/14 - без змін.

06 жовтня 2015 року Одеська митниця ДФС звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення від 18 грудня 2014 року по справі № 816/3303/14.

Вирішуючи питання про можливість розгляду заяви Одеської митниці ДФС, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Нормами частини 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення (стаття 263 КАС України).

Суд зауважує, що статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає порядок розгляду судом заяв про відстрочення і розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, не визначено процедуру розгляду судом заяв, які не відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

До того ж, у відповідності до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Тому, суд вважає за необхідне керуватись статтями 106-108 Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено порядок розгляду судом заяв, що не відповідають вимогам вказаного Кодексу.

Так, органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам) належить здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність) (частина 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частинами третьою, сьомою статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону. Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

За приписами частини другої статті 58 вказаного Кодексу повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду та обсяг повноважень.

З викладеного вбачається, що, у випадку звернення до суду представника особи, що звертається до адміністративного суду з заявою, повноваження останнього мають бути підтверджені оригіналом або належним чином посвідченою копією довіреності.

До того ж, відповідно до частин 4, 5 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Заяву про встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 816/3303/14 від імені Одеської митниці ДФС підписано представником за довіреністю ОСОБА_2 Однак, в матеріалах заяви міститься непосвідчена належним чином копія довіреності на ОСОБА_2

За таких обставин суд приходить до висновку, що заяву від 06 жовтня 2015 року про визначення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 816/3303/14 підписано особою, яка не має відповідної адміністративної процесуальної дієздатності.

Також, частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (який набрав чинності з 01.11.2011) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Судовий збір справляється, в тому числі, і за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до абзацу 6 підпункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення становить 0,3 розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір", заявник мав сплатити до суду за подання заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення 0,3 розміру мінімальної заробітної плати (станом на 01.09.2015 розмір мінімальної заробітної плати становить 1378,00 грн.), а саме: 413 грн. 40 коп.

Разом з тим, заявником, при зверненні з даною заявою до суду, сплачено судовий збір лише у розмірі 365 грн. 40 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1789 від 21.09.2015 р., тобто не у розмірі, який визначено Законом України "Про судовий збір". Доказів на підтвердження підстав звільнення заявника від сплати судового збору останнім до суду не надано.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно положень частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Таким чином, заява Одеської митниці ДФС про встановлення способу і порядку виконання судового рішення підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вищевказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 58, 106-108, 165, 263, Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Заяву Одеської митниці ДФС про встановлення способу і порядку виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України, Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, третя особа: Голова Державної митної служби України про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів - залишити без руху.

Заявнику у надати строк для усунення недоліків до 15 жовтня 2015 року та роз'яснити, що в разі неусунення недоліків заяви, вона буде повернута.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала заяву; документу про сплату судового збору у розмірі, який визначено Законом України "Про судовий збір" або доказів на підтвердження підстави звільнення заявника від сплати судового збору.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з заявою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

СуддяР.І. Молодецький