Ухвала суду № 52137188, 06.10.2015, Луганський окружний адміністративний суд

2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06 жовтня 2015 рокуСєвєродонецьк№ 812/1459/15

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства Виробничо комерційної фірми «Неонікс» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій неправомірними, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2015 року Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма «Неонікс» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області, в якому просить суд визнати дії відповідача щодо надання відповіді від 17.02.2015 вих. № 2043/12-14-15-03/21 на звернення позивача від 06.02.2015 вх. № 1136/10 протиправними; визнати дії відповідача щодо відмови у наданні свідоцтва платника податків на додану вартість листом за підписом ОСОБА_1 від 27.12.2011 та невиконання строків розгляду заяви (шість місяців замість 10 днів) з 10 жовтня 2011 року до 29 березня 2012 року протиправними; стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 152320,00 грн., моральну шкоду в сумі 300000,00 грн., загалом 452320,90 грн.

Ухвалою судді Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2015 року адміністративний позов Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Неонікс до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними, стягнення моральної та моральної шкоди залишити без руху. Запропоновано позивачу у строк до 05 жовтня 2015 року усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання суду документу про сплату судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру в розмірі, визначеному законом, та зазначити причини пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в наданні свідоцтва платника податку на додану вартість листом від 27.12.2011 та невиконання строків розгляду заяви, в іншому випадку позовну заяву буде повернуто позивачу.

З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2015 року була відправлена на адресу апелянта цієї ж дати, що підтверджується супровідним листом та отримана скаржником 09 липня 2015 року.

19 травня 2015 року позивач надав суду заяву про виконання ухвали суду, в якій посилається, що він звільнений від сплати судового збору у відповідності до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України Про судовий збір. Разом з тим, сплата судового збору, на думку позивача, не є обов'язковою, оскільки такий збір не передбачено Конституцією України.

Щодо строку звернення до суду позивач зазначає, що такий строк слід відраховувати з 21 лютого 2015 року, тобто, з дати отримання відповіді ДПІ у м. Сєвєродонецьку.

Розглянувши заяву позивача, суд дійшов висновку, що недоліки позовної заяви не було усунуто з огляду на наступне.

Посилання позивача на пункт 13 частини 2 статті 3 Закону України Про судовий збір суд вважає хибним. Як було зазначено судом в ухвалі від 11 вересня 2015 року ставки сплати судового збору встановлено частиною 3 статті 4 Закону України Про судовий збір (редакція станом на 01.09.2015), відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір мінімальної заробітної плати 1218,00грн., щодо застосування положень пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України Про судовий збір вказав наступне.

Відповідно до частини другої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю субєкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів субєктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є обєктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.

Таким чином, за подання позову про визнання протиправними дій відповідача має бути сплачено судовий збір у сумі, що становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Позивачем судовий збір у вказаному розмірі не було сплачено.

Доводи позивача про неконституційність та протиправність положень Закону України «Про судовий збір» є безпідставними, оскільки норми вказаного Закону не визнавалися неконституційними чи протиправними в порядку, встановленому законом.

Що стосується строку звернення позивача до суду слід зазначити наступне. Оглядом матеріалів позовної заяви було встановлено, що лист відповідача, яким позивачу було відмовлено в видачі свідоцтва платника податку на додану вартість від 27.12.2011 за № 24408/16-28, позивач отримав 03.01.2012. Ухвалою суду від 11 вересня 2015 року позивачу було запропоновано зазначити причини пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в наданні свідоцтва платника податку на додану вартість листом від 27.12.2011 та невиконання строків розгляду заяви. У заяві від 05 жовтня 2015 року, наданій суду на виконання вказаної ухвали, позивачем не було зазначено причини пропуску такого строку, натомість позивач посилається, що строк на звернення до суду з позовом слід відраховувати з 21 лютого 2015 року, тобто, з дати отримання відповіді ДПІ у м. Сєвєродонецьку.

Вказані доводи позивача суд до уваги не бере, оскільки, як слідує з листа ДПІ у м. Сєвєродонецьку вих. № 2049/12-14-15-03/21 від 17.02.2015, на який посилається позивач, позивачу надавалася відповідь на чергове його звернення. В листі зазначено, що ПП ВКФ Неонікс було зареєстровано платником ПДВ з наданням свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200038399. Позовні ж вимоги, щодо яких судом було встановлено пропуск строку звернення до суду, стосуються дій відповідача з відмови в реєстрації платником ПДВ. Як установлено судом та зазначено позивачем у позовній заяві, про відмову в реєстрації в якості платника ПДВ він дізнався 03.01.2012 після одержання листа відповідача від 27.12.2011 № 24408/16-28.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Зважаючи, що позивач у встановлений судом строк не усунув у повному обсязі недоліки позовної заяви, позовна заява має бути повернута позивачеві.

Відповідно до частини 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись статтею 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма «Неонікс» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому проваджені або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяОСОБА_2