Постанова № 52136895, 29.09.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року 12 год. 00 хв.Справа № 808/5909/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника першого відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС, Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області

про: визнання бездіяльності протиправною та стягнення пені,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (далі позивач або ПАТ «ЗФЗ») звернулось з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі відповідач 1 або СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ ДФС), Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (далі відповідач 2 або УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області) про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо неподання відповідачу 2 висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягала відшкодуванню з бюджету на користь позивача по декларації з податку на додану вартість за вересень 2003 року в розмірі 3079752 грн. 61 коп., та про стягнення з Державного бюджету України пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за вересень 2003 року в розмірі 747190 грн. 17 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначені суми податку на додану вартість, які заявлені до відшкодування на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за вересень 2003 року, після проведення відповідної перевірки контролюючим органом, судового оскарження, та як наслідок її підтвердження, залишились не відшкодованими, висновок відповідачем 1 до органів державної казначейської служби не подавався, у звязку з чим просить визнати протиправною бездіяльність СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ ДФС щодо ненадання до УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області висновку про відшкодування податку на додану вартість за вересень 2003 року та стягнути на користь позивача з Державного бюджету України пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості по податку на додану вартість за вересень 2003 року у сумі 747190 грн. 17 коп.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити та надали пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача 1 позов не визнала у повному обсязі, проти його задоволення заперечувала та пояснила, що СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ ДФС отримано ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 у справі № 5/182-АП лише 25.03.2014, а отже розрахунок пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ за вересень 2003 року, наданий ПАТ «ЗФЗ», є недостовірним, оскільки після отримання такої ухвали, протягом пяти робочих днів, що настали за днем отримання судового рішення (з 26.03.2014 по 01.04.2014), з врахуванням вихідних днів, контролюючий орган був зобовязаний подати висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Крім того зазначає, що ПАТ «ЗФЗ» фактично відмовилось від бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2003 року шляхом збільшення розміру суми податку, на яку має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки корегування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту в податковій декларації за квітень 2015 року, у звязку з чим також вважає, що бюджетна заборгованість з відшкодування ПДВ відсутня, а отже й відсутнє право на нарахування пені на таку заборгованість (а.с. 104-105).

Представник відповідача 2 в судове засідання не прибув, відповідачем 2 подані пояснення, у яких відповідач 2 зазначає, що органи Державної казначейської служби України не приймають самостійного рішення щодо перерахування коштів з бюджету, а здійснюють повернення тільки на підставі висновків, наданих контролюючими органами. Такого висновку до УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області не надходило, а отже і підстав для відшкодування ПДВ на визначену суму не було. Просить вказані пояснення врахувати при розгляді справи та проводити її розгляд за відсутності представника УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області (а.с. 100-101).

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ «ЗФЗ» 20.11.2003 подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі податкову декларацію з ПДВ за вересень 2003 року, згідно якої бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку підлягала сума 10478623 грн. (а.с. 16-19), розрахунок експортного відшкодування та довідку про суми ПДВ, які збільшують або зменшують податкові зобовязання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (а.с. 20-21).

СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Запорізький завод феросплавів» за період з 01.07.2001 по 30.09.2003 за результатами якої складено Акт перевірки № 10-32-6/00186542 від 26.05.2004 (а.с. 23-37).

За результатами встановлених порушень податкового законодавства, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000203206/0 від 01.06.2004, яким виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2003 року у розмірі 2819795 грн. та за вересень 2003 року у розмірі 9002326 грн. 61 коп., та виявлено заниження суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2003 року у розмірі 916595 грн., за липень 2003 року у розмірі 1266777 грн., за серпень 2003 року у розмірі 3739201 грн. (а.с. 22).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся із позовом про його скасування до суду та 30.08.2012 Господарським судом Запорізької області винесено постанову у справі № 5/182-АП, якою адміністративний позов ПАТ «ЗФЗ» задоволено, податкове повідомлення-рішення № 0000203206/0 від 01.06.2004 скасовано (а.с. 75-79).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 у справі № 5/182-АП апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП залишено без задоволення, постанову Господарського суду Запорізької області від 30.08.2012 без змін (а.с. 80).

За наслідками касаційного оскарження, постанова Господарського суду Запорізької області від 30.08.2012 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 залишені без змін (а.с. 81-82).

Таким чином, постанова Господарського суду Запорізької області від 30.08.2012 у справі № 5/182-АП набрала законної сили 04.06.2013.

Відносно заявленої в поданій декларації з ПДВ за вересень 2003 року до відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 3079752 грн. 61 коп., висновки про її відшкодування до органів державної казначейської служби не подавались та вказана сума не була відшкодована на користь ПАТ «ЗФЗ».

08.04.2015 позивачем до контролюючого органу було подано уточнюючий Розрахунок суми залишку відємного значення попередніх податкових періодів до 01.02.2015 (Д2), згідно з яким визначено залишок сум податку, що були заявлені до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01.02.2015 у розмірі 3079752 грн. 61 коп., у якому також відображено залишок суми податку, що була заявлена до бюджетного відшкодування у декларації з ПДВ за вересень 2003 року у сумі 3079572 грн. 61 коп., та залишилась непогашеною станом на 01.02.2015 (а.с. 44-45).

20.04.2015 ПАТ «ЗФЗ» до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року подано розрахунок суми залишку відємного значення попередніх податкових періодів до 01.02.2015 (Д2) за березень 2015 року, відповідно до якого позивач просив відповідно до підпункту «а» пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України на суму залишку відємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 18042963 грн. збільшити розмір суми податку, на яку ПАТ «ЗФЗ» матиме право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України (а.с. 61-62).

До вказаної суми зокрема ввійшли залишки сум податку, що були заявлені до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01.02.2015 у розмірі 3079752 грн. 61 коп. (не відшкодований ПДВ за вересень 2003 року).

Позивач вважає, що підприємство змінило напрямок бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2003 року та отримало суму бюджетного відшкодування шляхом збільшення розміру суми податку, на яку має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки корегування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних про що також подано Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних № 1 від 21.04.2015 (а.с. 73).

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин), бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 вказаного закону, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами. Правила випуску, обігу та погашення казначейських чеків встановлюються законодавством.

Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Експортне відшкодування надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування. За добровільним рішенням платника податку сума експортного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету України. Про таке рішення платник податку зазначає у декларації (пункти 8.6, 8.7 статті 8 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Судом встановлено, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0000203206/0 від 01.06.2004, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, було оскаржено ПАТ «ЗЗФ» в судовому порядку, та відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 у справі № 5/182-АП рішення Господарського суду Запорізької області від 30.08.2012 про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000203206/0 від 01.06.2004 залишено без змін. Зазначене рішення набрало законної сили 04.06.2013, проте позивачу відшкодування ПДВ за вересень 2003 року на банківський рахунок здійснено не було.

Залишок відємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 18042963 грн., до якої увійшли не відшкодовані суми ПДВ за вересень 2003 року, що були заявлені до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01.02.2015 у розмірі 3079752 грн. 61 коп., були включені ПАТ «ЗФЗ» до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року, відповідно до якого позивач також просив відповідно до підпункту «а» пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України збільшити розмір суми податку, на яку ПАТ «ЗФЗ» матиме право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), з прийняттям 02.12.2010 Податкового кодексу України, врегульовано статтею 200 цього кодексу.

Так, згідно з положеннями пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Згідно з положеннями пункту 33 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, відємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок відємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року: а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. Суми такого відємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку; б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Відповідно до положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 у справі № 5/182-АП набрала законної сили з моменту проголошення, а тому постанова Господарського суду Запорізької області від 30.08.2012 у справі № 5/182-АП, є такою, що набрала законної сили 04.06.2013.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, днем, після якого протягом пяти робочих днів відповідач 1 повинен був направити висновок до органу Державної казначейської служби України, є день набрання законної сили рішенням в адміністративній справі № 5/182-АП, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.06.2004 № 0000203206/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2003 року у розмірі 9002326 грн. 61 коп., а саме день винесення рішення судом апеляційної інстанції, яким є 04.06.2013.

Враховуючи, що протягом встановленого пунктом 200.15 статі 200 Податкового кодексу України строку відповідачем 1 відповідний висновок не був поданий, та відповідно у визначений пунктом 200.13 цієї ж статті строк тривалістю пять операційних днів, протягом яких після отримання висновку органом Державної казначейської служби України повинно бути здійснено бюджетне відшкодування, виплата такого відшкодування не відбулась, сума невідшкодованого податку на додану вартість набула статусу бюджетної заборгованості, на яку повинна нараховуватись пеня.

При цьому, як встановлено судом, 20.04.2015 ПАТ «ЗФЗ» до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року подано розрахунок суми залишку відємного значення попередніх податкових періодів до 01.02.2015 (Д2) за березень 2015 року, відповідно до якого позивач просив відповідно до підпункту «а» пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України на суму залишку відємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 18042963 грн. збільшити розмір суми податку, на яку ПАТ «ЗФЗ» матиме право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України (а.с. 61-62).

До вказаної суми зокрема ввійшли залишки сум податку, що були заявлені до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01.02.2015 у розмірі 3079752 грн. 61 коп. (не відшкодований ПДВ за вересень 2003 року), у звязку з чим суд приходить до висновку, що 20.04.2015 є днем закінчення нарахування пені.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд, з урахуванням положень частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України та заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що стягненню на користь ПАТ «ЗЗФ» підлягає пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за період з 20.06.2013 по 20.04.2015 у розмірі 747190 грн. 17 коп.

Також суд приходить до висновку, що оскільки у встановлені пунктом 200.15 статі 200 Податкового кодексу України строки відповідачем 1 не виконано обовязок щодо подання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету по декларації з ПДВ за вересень 2003 року, заявлені позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача 1 по не поданню такого висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягала відшкодуванню з бюджету на користь ПАТ «ЗЗФ» по декларації з податку на додану вартість за вересень 2003 року в розмірі 3079752 грн. 61 коп., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання представника відповідача 1, що позивачем неправомірно визначено початок нарахування пені з 20.06.2013, оскільки СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ ДФС у Запорізькій області отримано копію ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 лише 25.03.2014, суд вважає необґрунтованими та такими, що суперечать положенням статей 14 і 255 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обовязковості виконання судових рішень.

Також судом не приймаються до уваги твердження представника відповідача-1, що позивач, після зміни напрямку бюджетного відшкодування, фактично відмовився від бюджетного відшкодування, оскільки такі дії позивача є його правом згідно з положеннями пункту 33 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України та їх наслідком не є факт відсутності бюджетної заборгованості перед позивачем.

Під час судового розгляду суд також дійшов до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду, у звязку з чим у задоволенні клопотання представника відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду було відмовлено (а.с. 112).

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що сума податку на додану вартість, яка задекларована позивачем до відшкодування на рахунок платника у банку по податковій декларації за вересень 2003 року у сумі 3079752 грн. 61 коп. та підтверджена за результатами судового оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000203206/0 від 01.06.2004, залишилась невідшкодованою, висновок щодо проведення бюджетного відшкодування зазначеної суми податку на додану вартість контролюючим органом до органу державного казначейства не подавався, що призвело до порушення прав позивача, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо ненадання відповідного висновку та про стягнення з Державного бюджету України пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за вересень 2003 року у сумі 747190 грн. 17 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присудженню на користь позивача підлягають здійснені ним та документально підтверджені судові витрати (а.с. 3).

Керуючись статтями 2, 11, 17, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС щодо не подання до Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягала відшкодуванню з бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» по декларації з податку на додану вартість за вересень 2003 року в розмірі 3079572 грн. 61 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за період з 20.06.2013 по 20.04.2015 у розмірі 747190 (сімсот сорок сім тисяч сто девяносто ) грн. 17 коп.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС судові витрати у розмірі 560 (пятсот шістдесят) грн. 28 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша